Ухвала суду № 95725871, 22.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1955/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.03.2021 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання – Зборовської Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Сільваші Володимир Миколайович, де особа, рішення якої оскаржуються – Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувач – кредитна спілка «Мрія», на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Сільваші В.М., звернулася до суду із скаргою, де особа, рішення якої оскаржуються – Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувач – КС «Мрія», на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби.

Під час розгляду скарги представник заявниці уточнив вимоги скарги, про що 22.03.2021 року подав до суду відповідну заяву, відповідної до якої просить:

визнати неправомірною бездіяльність (рішення) Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в особі начальника Хваста Сергія Васильовича, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що накладений постановою про арешт нерухомого майна, серія та номер: 15-26962899, від 06.10.2011, видавник: МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, номер запису про обтяження: 11691819, ВП 26962899, після винесення постанови про завершення виконавчого провадження (повернення виконавчого документу стягувачу) ВП 26962899 від 27.12.2011;

зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що накладений постановою про арешт нерухомого майна, серія та номер: 15-26962899, від 06.10.2011, видавник: МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, номер запису про обтяження: 11691819, ВП 26962899;

визнати неправомірною бездіяльність (рішення) Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в особі начальника Хваста Сергія Васильовича, яка полягає у не знятті арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що накладений згідно з постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, номер запису про обтяження: 22163660, ВП 44536340, після винесення постанови про завершення виконавчого провадження (повернення виконавчого документу стягувану) ВП 44536340 від 29.06.2017;

зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , що накладений згідно з постановою про арешт майна боржника, серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, номер запису про обтяження: 22163660, ВП 44536340.

В обґрунтування доводів скарги представник заявниці посилається на те, що 18.01.2021 року скаржнику стало відомо про наявність обтяження відносно свого майна, а саме: серія та номер: 15-26962899, від 06.10.2011, видавник: МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, номер запису про обтяження: 11691819 та серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області, номер запису про обтяження: 22163660, що підтверджується інформаційною довідкою № 240808853 від 18.01.2021.

З метою з`ясування причини наявності відповідних арештів адвокатом Сільваші В.М. було скеровано до Ужгородського МВ ДВС адвокатський запит № 01-21 від 22.01.2021 року з вимогою надати інформацію (копії документів) та 09.02.2021 року Ужгородський МВ ДВС надіслано адвокату Сільваші В.М. відповідь, з якого вбачається, що в Ужгородському МВ ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження № 26962899 із примусового виконання виконавчого листа № 2-554/10 від 18.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17600,53 грн. 06.10.2011 року державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищевказаному виконавчому документу було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. 27.12.2011 року державним виконавцем на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. 27.08.2014 року стягувачем повторно було подано на виконання виконавчий лист № 2-554/10 від 18.05.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17600,53 грн. та в цей же день відкрито виконавче провадження № 44536340. 29.06.2017 року державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищевказаному виконавчому документу було винесено постанову про арешт майна боржника. 29.06.2017 року державним виконавцем відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. Повторно вищевказаний документ стягувачем на виконання не подавався.

Як вказує представник заявниці, з 29.06.2017 року у ОСОБА_1 відсутні боргові зобов`язання за відкритими виконавчими провадженням, однак під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2011 року у виконавчому провадженні № 26962899 та постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2017 року у виконавчому провадженні № 44536340 Ужгородським МВ ДВС не було знято арешт із майна ОСОБА_1 .

Зазначає, що наявність арешту майна боржника без наявності виконавчого провадження та пред`явленого рішення суду до виконання суперечить ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» та обмежує права та законні інтереси боржника.

Також наголошує, що з моменту останнього повернення виконавчого документу стягувачу вже пройшло більше трьох років, а відтак такий виконавчий документ не може бути пред`явлений до виконання у зв`язку із закінченням строку на його пред`явлення.

У судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з`явилася, при цьому її представник – адвокат Сільваші В.М. подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути скаргу без їх участі, зазначивши, що скаргу підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник КС «Мрія» у судове засідання не з`явився, при цьому голова правління кредитної спілки ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій зазначив, що ОСОБА_1 самовільно з`явилася в КС «Мрія» стати поручителем у ОСОБА_2 , яка 01.12.2006 року в кредитний комітет КС «Мрія», пред`явила паспортні дані та довідки про доходи як свої, так і поручителя ОСОБА_1 , та інших, зробивши заяву на суму 18000 грн. для споживчого кредиту терміном на 24 місяці, де того ж дня був оформлений договір кредиту. Отримавши кошти, позичальник ОСОБА_2 почала ухилятися від виконання графіку, який був складений в договорі кредиту за № 964 від 01.12.2006 року. 10.06.2009 року кредитна спілка звернулася до Ужгородського міськрайонного суду позовною заявою про стягнення боргу в сумі 17178 грн. на користь КС «Мрія» солідарно. 11.03.2011 року у справі № 2-554/10 судом було видано виконавчий лист, згідно з стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 на користь КС «Мрія» вищевказану суму. 15.02.2021 року ОСОБА_1 звертається до адвоката Сільваші В.М. про написання скарги на Ужгородське відділення ДВС, тобто вони незаконним шляхом поставили обтяження відносно її майна. Починаючи з 18.12.2007 року ОСОБА_1 , як поручителю неодноразово направлялися листи по заборгованості та не сплату кредиту ОСОБА_2 , на які вона не реагувала та не являлася в КС «Мрія» для вирішення даного питання, однак в договорі п. 2.2 вказує, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед КС «Мрія», що і поручителькою ОСОБА_1 не виконувалися її зобов`язання. У зв`язку з виданням виконавчого листа № 2-554/10 від 11.03.2011 року судом, Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби виніс постанову про арешт майна, виконуючи дане рішення суду про стягнення солідарно заборгованості перед КС «Мрія». Виходячи з викладеного ОСОБА_1 за весь період арештованого майна не провела ні однієї проплати солідарно. Правління та спостережна рада просить суд не знімати з ОСОБА_1 дане поставлене обтяження на її майно до тих пір, поки не буде погашена дана заборгованість з її сторони.

Посадова особа органу державної виконавчої служби, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилася, однак її неявка у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи за поданою скаргою та додані до неї документи, вивчивши матеріали цивільної справи № 2-554/10, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 року (справа № 2п-554/10) задоволено позов кредитної спілки «Мрія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором кредиту. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь кредитної спілки «Мрія» заборгованість у сумі 17178,75 грн. та судові витрати у розмірі 421,78 грн.

18.05.2011 року на підставі вказаного рішення видано виконавчий лист, який 25.05.2011 року отримано представником КС «Мрія» та пред`явлено до виконання до МВ ДВС Ужгородського МРУЮ.

З матеріалів цивільної справи № 2-554/10 вбачається, що 26.10.2011 року відповідачем ОСОБА_7 до суду подано заяву про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.02.2012 року заяву ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 року задоволено. Скасовано заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 року і призначено справу до розгляду в загальному порядку.

22.10.2012 року представник КС «Мрія» подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.19.2012 року позовну заяву кредитної спілки «Мрія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення боргу залишено без розгляду.

У відповідь на адвокатський запит № 01-21 від 22.01.2021 року щодо арештів, накладених на майно ОСОБА_1 Ужгородським МВ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) адвокату Сільваші В.М. повідомлено, що в Ужгородському МВ ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження № 26962899 із примусового виконання виконавчого листа № 2-554/10, виданого 18.05.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17600,53 грн. 06.10.2011 року державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищезазначеному виконавчому документу та у відповідності до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. 27.12.2011 державним виконавцем, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. 27.08.2014 року стягувачем повторно було подано на виконання виконавчий лист № 2-554/10, виданий 18.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17600,53 грн. 27.08.2014 року державним виконавцем, керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», було відкрито виконавче провадження № 44536340 із примусового виконання виконавчого листа № 2-554/10, виданого 18.05.2011 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь КС «Мрія» заборгованості у сумі 17600,53 грн. 29.06.2017 року державним виконавцем з метою забезпечення виконання рішення суду по вищезазначеному виконавчому документу та у відповідності до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про арешт майна боржника. 29.06.2017 року державним виконавцем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку з виконавчим документом було скеровано на адресу стягувача. Повторно зазначений виконавчий документ стягувачем на виконання не подавався, враховуючи те, що боржником суму боргу не було сплачено, при завершені виконавчих проваджень № 26962899 та № 44536340 правової підстави для зняття накладених арештів не було, у зв`язку із цим вони є діючими до погашення заборгованості згідно з рішенням суду.

Матеріалами справи встановлено, що 06.10.2011 року головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Сухан М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554, виданого 11.03.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП № 26962899), згідно з якою для забезпечення реального виконання рішення на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення 17600,53 грн.

27.12.2011 року головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Сухан М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554, виданого 11.03.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 26962899), де боржник ОСОБА_1 , згідно з якою, у зв`язку з тим, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «При виконавче провадження», виконавчий лист повернуто стягувачу.

Крім того, 29.06.2017 року старшим державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляков М.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554/10, виданого 18.05.2011 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про арешт майна боржника (ВП № 44536340), згідно з якою з метою забезпечення реального виконання рішення на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1

29.06.2017 року старшим державним виконавцем Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляков М.І. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-554, виданого 18.05.2017 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь КС «Мрія» 17600,53 грн., винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП № 44536340), де боржник ОСОБА_1 , згідно з якою на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «При виконавче провадження» виконавчий лист повернуто стягувачу.

Згідно з інформацією є з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (номер інформаційної довідки: 240808853, 18.01.2021) наявні наступні записи: реєстраційний номер обтяження: 11691819, арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , підстава обтяження: постанова, 15-26962899, 06.10.2011, МВ ДВС Ужгородського МРУЮ; реєстраційний номер обтяження: 22163660, арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , підставі обтяження: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 8-44536340/17, виданий 29.06.2017, видавник: Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2 ст. 368 ЦПК України (у редакції, чинній на момент видання виконавчого листа) за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, – ухвала суду є виконавчими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, судом встановлено, що заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2010 року (справа № 2п-554/10), на підставі якого 18.05.2011 року судом було видано виконавчий лист, який пред`явлено стягувачем для виконання до органу державної виконавчої служби, скасовано, а у подальшому позов КС «Мрія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про стягнення боргу залишено без розгляду.

Статтею 59 Закону України «При виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Отже, у суду є всі підстави вважати, що на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для продовження існування арешту та обмеження щодо розпорядження нерухомим майном ОСОБА_1 , оскільки рішення, на підставі якого судом було видано виконавчий лист, скасовано.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Європейського суду з прав людини у рішенні від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Разом з тим, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року в справі № 137/1649/17 (провадження № 61-26969св18) зазначено, що «згідно зі статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для закінчення провадження. Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу».

Представник заявниці просить зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , тоді як до компетенції суду в межах даної справи це не відноситься, що дає підстави для часткового задоволення вимог скарги.

Також, виходячи із встановлених обставин справи та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 березня 2020 року в справі № 137/1649/17, суд не вбачає у даному випадку підстав для визнання неправомірною бездіяльності органу державної виконавчої служби.

У п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6 роз`яснено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК України (стаття 451 ЦПК України у чинній редакції), у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги скарги підлягають частковому задоволенню і Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) слід зобов`язати зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Сухан М.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.10.2011 року (ВП № 26962899), та арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляков М.І. про арешт майна боржника від 29.06.2017 року (ВП № 44536340).

Керуючись ст. ст. 247, 259-261, 354, 355, 450, 451 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Сільваші Володимир Миколайович, де особа, рішення якої оскаржуються – Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), стягувач – кредитна спілка «Мрія», на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби – задовольнити частково.

Зобов`язати Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладений постановою головного державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ Сухан М.М. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 жовтня 2011 року (ВП № 26962899).

Зобов`язати Ужгородський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладений постановою старшого державного виконавця Ужгородського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Беляков М.І. про арешт майна боржника від 29 червня 2017 року (ВП № 44536340).

У задоволенні решти вимог скарги – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Головуюча А.І. Сарай