Рішення № 95724930, 15.03.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/3522/20

Провадження № 2/234/878/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Лутай А.М.

при секретарі – Зеленкової С.М.

за участю представника позивача - Пробийголови Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Повного Товариства "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія" про стягнення невиплаченого розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 28.02.2020р звернулась до суду з дійсним позовом, вказуючи, що 09 серпня 2019 року вона відповідно до наказу №457 від 08.08.2019р була прийнята до Повного Товариства "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія" (надалі – ПТ "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія" або Товариство), відповідача у справі, на посаду експерта-оцінювача, а 30.12.2019р наказом №485 від 16.12.2019р була звільнена із займаної посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. Зазначила, що за час своєї роботи на підприємстві, заробітна плата нараховувалась та виплачувалась щомісяця. Проте, всупереч вимогам чинного законодавства відповідач в день її ( ОСОБА_1 ) звільнення інформації щодо належних до виплати сум не надав, повний розрахунок не провів. Для захисту порушених прав з цього питання, отримання відповідної інформації та досудового врегулювання спору, адвокат Пробийголова Д.О. звернувся із відповідним адвокатським запитом до відповідача, проте, до теперішнього часу відповіді не отримано. Просить стягнути з відповідача на її ( ОСОБА_1 ) користь заборгованість із невиплаченої заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки розрахунку, починаючи з 31.12.2019р по день фактичного розрахунку.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 02.03.2020 позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з метою усунення її недоліків.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 02.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, просила його задовольнити та стягнути з відповідача на її користь не виплачену заробітну плату за грудень 2019 року, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Крім того, суду пояснила, що останнім днем її роботи було 30.12.2019, а трудову книжку після звільнення вона отримала лише 10.01.2020. Зазначила, що з наказом про звільнення з роботи та наказом про перенесення робочого дня, її ніхто не знайомив, в цих наказах, а також в відомостях на виплату готівки, наданих відповідачем, стоїть підпис, який їй не належить.

ОСОБА_2 , в судовому засіданні підтримав вимоги позову ОСОБА_1 в повному обсязі, наполягав на його задоволенні та надав аналогічні пояснення, зазначені у позовній заяві. Додатково у судовому засіданні пояснив, що враховуючи той факт, що останнім робочим днем ОСОБА_1 було 30.12.2019, відповідач саме у вказаний день повинен був провести остаточні розрахунки та видати трудову книжку. Наказ № 485п від 25.12.2019 про перенесення робочого дня ОСОБА_1 на іншу дату він вважає сфальсифікованим відповідачем з метою уникнути відповідальності за порушення чинного трудового законодавства. Вказаний наказ до відома позивачки не доводився, підпис у вказаному наказі їй не належить. Жодних змін в наказ №485 від 16.12.2019 стосовно зміни дати звільнення внесено не було, наказ не скасовано. Жодно розрахунку за грудень 2019 року відповідач з ОСОБА_1 не провів, надану відповідачем відомость позивачка не бачила, а підпис у цій відомості їй не належить. Позивачка не має можливості провести почеркознавчу експертизу через брак коштів, які необхідні для її оплати. Просив стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість із невиплаченої заробітної плати у розмірі 1 422,25 грн, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку, починаючи з 31.12.2019 по день фактичного розрахунку.

Адвокат Сакварелідзе М.А., представник відповідача ПТ "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія", просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , надавши суду відзив, доводи якого підтримала в судовому засіданні. Зазначила, що ПТ "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія" завжди суворо дотримується чинного законодавства України, в т.ч. стоїть на захисті трудових прав своїх співробітників. Як доказ - позивачці в трудову книжку внесено запис №3, а згодом, також за вільним волевиявленням ОСОБА_1 , запис №4. Станом на 01.04.2020 друге офіційне працевлаштування 27-річної ОСОБА_1 , які разом тривали 7 місяців. Вказує, що остання працювала в Товаристві з 09.08.2019р по 30.12.2019р на посаді експерта-оцінювача. Як податковий агент, Відповідач сплатив вчасно та в повному обсязі передбачені законодавством податки та збори, що також підтверджує позивачка, надаючи Індивідуальні відомості з ПФУ станом на 22.01.2020 (за 2010-2019 роки). Індивідуальні відомості з ПФУ станом на 31.03.2020 (за 2010-2019 роки) не показали доходи позивачки у 2020 році. Стверджуючи, що її права порушені відповідачем щодо розміру заробітної плати, позивачка навіть не визначає, який саме розмір та за який період, на її думку, вона повинна була отримати, коли як в позові від 27.02.2020 вказує, що заробітна плата за час її роботи нараховувалась та виплачувалась щомісяця, міститься посилання на доказ, тому не зрозуміло, в чому саме полягає її порушене право. Позивачка не вказує, чи зверталась вона до державних органів, в компетенції яких інспектування прийняття відповідних рішень, за захистом її, ніби, порушених законних прав та інтересів. За таких обставин суд не може підміняти державний орган. Позивачка не надала суду жодного належного доказу в обгрунтування своїх вимог, не надала розрахунку своїх позовних вимог, не зазначила, з якого саме моменту її права були порушені і чи намагалася вона захистити свої, як вона вважає, порушені права під час її праці у відповідача, адже вона відпрацювала там майже чотири місяці.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що позов слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Як передбачено ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приписами ч.1 ст.47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Аналіз статей 116, 117 КЗпП України свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

У судовому засіданні встановлено, що згідно до записів трудової книжки позивачка ОСОБА_1 прийнята на роботу в ПТ "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія" 09 серпня 2019 року на посаду експерта-оцінювача (Наказ №457 від 08.08.2019р).

З копії заяви вбачається, що 13 грудня 2019 року позивачка написала заяву про звільнення, у зв`язку з чим, 16 грудня 2019 року видано Наказ №485 про звільнення ОСОБА_1 з 30.12.2019 на підставі ст.38 КЗпП, за власним бажанням, з яким позивачка ознайомлена під підпис.

25 грудня 2019 року відповідачем видано Наказ №485п «Про перенесення робочого дня», відповідно до якого для ОСОБА_1 робочий день перенесено з 30.12.2019 на 28.12.2019, який слід вважати її останнім робочим днем. Надано рзпорядження бухгалтеру провести 28.12.2019 остаточний розрахунок з ОСОБА_1 та видати трудову книжку. З цим наказом позивачка також була ознайомлена під підпис.

Як вбачається з розрахункових відомостей та відомостей на виплату готівки, наданих відповідачем, за час роботи заробітна плата нараховувалася та виплачувалася позивачці щомісяця, що підтвердила сама позивачка у своїй позовній заяві та в судовому засіданні.

Щодо заробітної плати за грудень 2019 року, яку, як стверджує позивачка, їй не було виплачено при звільненні, суд зазначає таке.

Згідно копії розрахункової відомості за грудень 2019 року, наданої відповідачем, ОСОБА_1 всього нараховано 1 766,77 грн, до виплати -1422,25 грн, що також підвтерджується Індивідуальними відомостями з Пенсійного фонду України Форми ОК-5 та ОК-7.

Відповідно до копії відомості на виплату готівки №540 за грудень 2019 року позивачці ОСОБА_1 28.12.2019 виплачено 1 422,25 грн, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 .

Отже, судом встановлено, що відповідачем позивачці, у день її звільнення, виплачена заробітна плата за грудень 2019 року в розмірі 1422,25 грн, що дорівнює сумі заробітної плати, яка підлягала сплаті позивачці.

Суд не приймає до уваги твердження позивачки та її представника щодо недостовірності наданих відповідачем доказів, оскільки в судовому засіданні даний факт не знайшов свого підтвердження. Натомість, факт виплати позивачці належної їй за грудень 2019 року заробітної плати, підтверджується відомостями на виплату готівки, в якій позивачка особисто розписалася за отримання нею грошових коштів. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, стосовно достовірності підпису позивачки у відомостях про виплату готівки сторонами заявлено не було.

Приймаючи до уваги вищенаведені відомості про перерахування заробітної плати, суд приходить до висновку, що відповідачем надано суду достатньо належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту виплати позивачці у день її звільнення усіх належних їй сум.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність заборгованості по заробітній платі ПТ "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія" перед позивачкою ОСОБА_1 , що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Враховуючи вказані обставини, а також відсутність правових підстав для стягнення заробітної плати, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Повного Товариства "Ломбард ТОВ "Гарант Капітал" І Компанія" про стягнення невиплаченого розрахунку при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд (Перехідні положення п.п. 15, 15.5), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 15.03.2021 року.

Головуючий суддя: А.М.Лутай