Ухвала суду № 95724136, 22.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2457/21

Провадження № 2-а/219/62/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2021 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в особі судді Шевченко Л.В., дослідивши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до в.о.начальника віпс (тип А) з ВПС «Мілове» ім.Віктора Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни (старший прикордонних нарядів в пункті пропуску), Луганський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження, -

В С Т А Н О В И В:

До Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до в.о.начальника віпс (тип А) з ВПС «Мілове» ім.Віктора Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни (старший прикордонних нарядів в пункті пропуску), Луганський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови № 1461047 від 04.03.2021 про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. та закриття провадження

Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У ч. 1 ст. 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку (ч. 9 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається із наданих позивачем документів, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення № 1461047 від 04.03.2021 отримана позивачем 04.03.2021, що підтверджується особистим підписом у постанові.

Адміністративний позов підписаний ОСОБА_1 14.03.2021, однак у відділення «Укрпошта» даний позов був зданий на відправлення 15.03.2021, про що проставлена печатка поштового відділення, тобто після спливу десятиденного строку на оскарження постанови (останній день – 14.03.2021).

Відповідно до ч. ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності його пропуску.

Відтак позивачем пропущено десятиденний строк на оскарження постанови та не наведено доказів на поважність причин пропуску строку, не надано заяви про поновлення пропущеного строку.

Згідно ч. 1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2, 5 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Порядок засвідчення копій документів визначено п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 «ДСТУ 4163-2003», - «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

За вищевказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем до суду подано копію оскаржуваної постанови від 04.03.2021, яка в свою чергу належним чином не завірена.

Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач вказує, що вона звільнена від сплати судового збору, посилаючись на ч. 4 ст. 288 КУпАП, згідно якої особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Також, додано клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору через відсутність джерел для існування, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її доходу.

З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається за правилами адміністративного судочинства, застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що відповідно до статей 3,5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має бути сплачено судовий збір.

У ст. 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що суд може своєю ухвалою за клопотанням позивача, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз`яснив пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови №10 від 17.10.2014, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто, інших підстав для відстрочення або розстрочення сплату судового збору, аніж майновий стан, який унеможливлює сплату судового збору, законом не передбачено.

Заявивши клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач не надав жодних належних та достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, що ускладнюють сплату судового збору через тяжке матеріальне становище, відсутні документи з яких вбачається, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 270,00 грн.

Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у розмірі 454,00 грн. на рахунок

Отримувач коштів Донецьке ГУК/Бахмутська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA788999980313191206000005584

Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначений позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 160, 169, 241, 248 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до в.о.начальника віпс (тип А) з ВПС «Мілове» ім.Віктора Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни (старший прикордонних нарядів в пункті пропуску), Луганський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, позов буде вважатися поданим в день первісного його подання до суду.

В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позов буде вважатись неподаним та повернутий позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічним позовом до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.В.Шевченко