Рішення № 9572383, 26.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/12526.04.10

За позовомВсеукраїнського благодійного фонду “Хелпіка”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна”

Простягнення 604191,78 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаАнтонюк О.В. —представник за довіреністю від 05.11.2009 р. № 11/2009

Від відповідача Дишлюк Т.І. —представник за довіреністю від 21.04.2009 р. № 31-09 26.04.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 року Всеукраїнський благодійний фонд “Хелпіка” звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна” 500 00,00 грн. заборгованості за договором про співробітництво від 22.09.2008 р., 61500,00 грн. інфляційної складової боргу та 15000,00 грн. 3 % річних, нарахованих за січень –грудень 2009 року.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/125 від 26.03.2010 р., яку призначено до розгляду на 12.04.2010 р.

12.04.2010 р., позивач уповноваженого представника не направив, подавши через канцелярію суду клопотання про перенесення розгляду справи для подання витребуваних судом доказів.

Представник відповідача надав суду для залучення до матеріалів справи відзив на позовну заяву з додатками.

Зважаючи на подане позивачем клопотання, неявку в засідання його представника та неподання витребуваних судом документів, 12.04.2010 р. розгляд справи було відкладено на 26.04.2010 р.

У судове засідання, призначене на 26.04.2010 р., з’явилися представники сторін, які надали додаткові документи та докази для залучення до матеріалів справи.

Під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, зазначивши про існування між сторонами господарських відносин, що виникли за двостороннім договором про співробітництво щодо надання благодійної допомоги. За твердженнями позивача відповідач порушив умови договору, у зв’язку з чим повинен у примусовому порядку перерахувати суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних, нарахованих на прострочену суму.

Відповідно до поданого позивачем 26.04.2010 р. у судовому засіданні письмового обґрунтованого розрахунку позовних вимог заявлена до стягнення сума боргу відповідача складає 500000,00 грн., його інфляційна складова за січень 2009 року-березень 2010 року —85000,00 грн. та 3 % річних за період з 01.01.2009 р. по 12.04.2010 р. —19191,78 грн.

Представник відповідача заперечував проти позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього, посилаючись на належне виконання своїх зобов’язань за договором та перерахування позивачеві 929000,00 грн. благодійної допомоги в період його дії, а також на порушення позивачем обов’язків щодо звітування та порядку використання отриманої благодійної допомоги.

Поряд з запереченнями проти позову представник відповідача заявив клопотання, відповідно до якого просить суд звернутися до органів виконавчої влади, податкової інспекції та прокуратури Дарницького району м. Києва для отримання інформації щодо використання позивачем перерахованої йому благодійної допомоги.

Судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки заявлені до витребування документи не спростовуватимуть або ж не підтверджуватимуть позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про співробітництво від 22.09.2008 р.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.09.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна” та Всеукраїнський благодійний фонд “Хелпіка” підписали договір № 1080-СС-08 про співпрацю, відповідно до якого з метою практичного впровадження принципу субсидіарності та європейських стандартів і методик у соціально-політичній сфері, розвитку та пропагування проектів соціальної відповідальності бізнесу та співпраці з інститутами громадянського суспільства, а також розширення та поглиблення довгострокового співробітництва в реалізації ініціатив, спрямованих на допомогу соціально незахищеним категоріям громадян України, людям з особливими потребами, безпритульним дітям, домовилися про те, що сприятимуть реалізації державної політики та власних проектів з соціального захисту та надання допомоги соціально незахищеним категоріям українського суспільства в міру своїх можливостей.

У ст.ст. 2-5 вказаного договору погоджено сумісні дії сторін щодо соціального захисту і допомоги незахищеним категоріям українського суспільства як-то проведення візитів, зустрічей, семінарів, сприяння в обміні та розповсюдженні відповідної інформації, спільне проведення благодійницьких проектів тощо.

Відповідно до ст. 8 договору дана угода сторін укладена на невизначений термін, набуває чинності з моменту її підписання і може бути анульована будь-якою зі сторін через 60 днів після повідомлення про це у письмовій формі.

Згідно зі ст. 6 договору зміни та доповнення до нього вносяться за письмової згодою сторін.

22.09.2008 р. сторонами було підписано додаток № 1 до вищевказаного договору, в яком погоджено сумісні дії щодо надання допомоги постраждалим від повені мешканцям (двомстам родинам) Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей України у розмірі 400000,00 грн. У зв’язку з цим сторони домовилися, що відповідач виділяє благодійну допомогу в указаній сумі на основі листа-звернення позивача, а останній здійснює всі необхідні заходи для розшуку постраждалих родин і фактичної передачі їм грошей у строк до 15.10.2008 р. шляхом підписання з кожною родиною індивідуального договору та подальшим складання звіту та фактичного кошторису про використання такої допомоги.

Відповідно до п. 10 додатку № 1 до договору від 22.09.2008 р. позивач зобов’язався за письмовою вимогою відповідача надати йому будь-яку додаткову інформацію про виконання угоди (в тому числі бухгалтерську та звітну).

Також, 22.09.2008 р. сторонами був підписаний додаток № 2 до вищевказаного договору, згідно з яким відповідач зобов’язався надавати позивачу благодійну допомогу у вигляді грошових коштів в розмірі 500000,00 грн. для організації діяльності фонду та виконання затверджених сторонами благодійних програм, а також безоплатно передавати позивачу продовольчі та непродовольчі товари для надання благодійної допомоги соціально незахищеним категоріям населення в м. Києві, Донецьку, Львові, Івано-Франківську та Чернівцях, а також інших містах за домовленістю сторін.

В свою чергу позивач зобов’язався прийняти та використати за цільовим призначенням у 2008 році грошову допомогу у розмірі 500000,00 грн. та благодійну допомогу у вигляді продовольчих та непродовольчих товарів, забезпечити їх своєчасну передачу соціально незахищеним категоріям населення, здійснювати за погодженням з відповідачем комунікаційні заходи, не рідше одного разу на шість місяців надавати відповідачеві письмові звіти, копії бухгалтерських документів, фото та відео матеріали, що свідчать про належне цільове використання наданої відповідачем благодійної допомоги тощо.

За твердженнями позивача, відповідач порушив прийняті на себе зобов’язання за господарським договором про співробітництво, оскільки не перерахував 500000,00 грн. благодійної допомоги. У зв’язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна” своїх зобов’язань за господарською угодою, Всеукраїнський благодійний фонд “Хелпіка” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу та нарахованих на його суму 3 % річних та інфляційних втрат. Також позивач стверджує, що договір від 22.09.2008 р. та додаток № 2 до нього є чинними, а додаток № 1 сторонами не підписувався.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналіз матеріалів справи та поданих сторонами доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень не дозволяє погодитися з правовою позицією позивача та дає підстави дійти до висновку про хибність його посилань та недоведеність тверджень, зважаючи на наступне.

Як вище вказувалося, доповнення до договору вносяться до нього за згодою сторін у письмовій формі, а строк його дії може бути припинено за письмовою заявою сторонами через 60 днів після повідомлення про це.

В ході дослідження доказів судом було вивчено договір від 22.09.2008 р., додатки № 1 та № 2 до нього, оглянуто оригінали даних документів та вставлено відсутність доказів того, що додаток № 1 сторонами не підписувався, а його умови ними не погоджувалися. Також, судом встановлено, що у період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року відповідач перерахував позивачеві 929000,00 грн., а у зв’язку з відсутністю від позивача підтверджень використання благодійної допомоги, звітів, фото матеріалів, бухгалтерської документації відповідач направив позивачеві заяву № 327 від 27.01.2010 р. про припинення дії договору, яка була отримана позивачем 29.01.2010 р.

Вищевикладені обставини перерахування відповідачем коштів позивачу підтверджуються платіжними дорученням № 4268 від 01.10.2008 р. на суму 650000,00 грн., № 76 від 21.05.2009 р. на суму 93000,00 грн., № 4398 від 30.07.2009 р. на суму 93000,00 грн., № 1043 від 14.10.2009 р. на суму 93000,00 грн., а також листами позивача з проханням виділити благодійну допомогу від 23.09.2008 р., 12.05.2009 р., 20.07.2008 р., 05.10.2009 р.

Доказів виконання позивачем зобов’язань щодо звітування перед позивачем, так само як і доказів використання отриманої благодійної допомоги в сумі 929000,00 грн. суду не надано, у зв’язку з чим твердження позивач про неотримання від позивача коштів за договором про співпрацю є безпідставними, а заявлені ним позовні вимоги недоведеними та такими, що підлягають відмові.

Крім того, розглядаючи даний спір, суд враховує, що відповідно до чинного законодавства благодійництвом визнається добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги, специфічними формами якої є меценатство і спонсорство, а тому посилання позивача на порушення позивачем обов’язку перерахувати благодійну допомогу є недоречними, адже фінансова (матеріальна), як і інші форми благодійної допомоги, надаються в добровільному, а не обов’язковому порядку.

Таким чином, відповідач не може вважатися таким, що порушив перед позивачем зобов’язання за господарським договором, оскільки внесення ним благодійної допомоги може здійснювати лише добровільно, а не в обов’язковому порядку і така допомога надається особам, які її потребують, зв’язку з чим позивач не повинен вимагати її отримання в примусовому порядку.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги Всеукраїнського благодійного фонду “Хелпіка” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Метро Кеш енд Кері Україна” боргу та нарахованих на нього сум за ст. 625 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

За твердженнями позивача Всеукраїнський благодійний фонд “Хелпіка” сплачує державне мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за нульовою ставкою відповідно до п. 27 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито”.

Згідно з п. 27 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” від сплати державного мита звільняються позивачі - Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони - у справах стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, порушенням лісового законодавства та нераціональним використанням природних ресурсів і рибних запасів.

З аналізу наведеного положення законодавства, а також в цілому ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” слідує, що посилання позивача на правильність застосування ним нульової ставки державного мита і відповідно до витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, є помилковим. Доказів зворотнього суду надано не було.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, при відмові у позові, покладаються на відповідача.

Виходячи з положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта доданих до матеріалів справи доказів до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення справи.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Стягнути з Всеукраїнського благодійного фонду “Хелпіка” (02140, м. Київ, пр-т М. Бажана, 10-а, ідентифікаційний код 36057884) в доход Державного бюджету України 6041 (шість тисяч сорок одну) грн. 92 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 11.05.2010 р.