Рішення № 9572290, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/4131.03.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»про стягнення 91 604,05грн. за участю представників позивача –Півень Д.О., довіреність № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р., відповідача –не з’явився., ВСТАНОВИВ: У січні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 86 782,36 грн. боргу, 1 413,70 грн. інфляційної складової боргу, 435,06 грн. 3% річних, 2 972,93 грн. пені, а загалом 91 604,05 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на використання електричної енергії № 910 від 28.07.1998 року в редакції додаткової угоди від 01.10.2008р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.03.2010 року.

Представник відповідача в судове засідання 31.03.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(споживач) 28.07.1998 року укладено договір на використання електричної енергії № 901, який було переукладено в новій редакції шляхом укладення додаткової угоди від 01.10.2008р., відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно х умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємною частиною.

Договір набуває чинності з дня його підписання та укладається на термін до 01 жовтня 2009 року. Договір вважається продовженим на один рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2008р.).

Згідно п.2.2.2. додаткової угоди від 01.10.08р. до договору про постачання електричної енергії від 28.07.1998р., постачальник зобов’язується постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, а споживач зобов’язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатка 2.3. про порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача (п.2.3.3. додаткової угоди).

Згідно п.5 додатку №2.3. до договору про порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача, споживач щомісячно 26 числа зобов’язується направляти свого представника до постачальника електричної енергії для подання звіту про використану електроенергію та звіт про результати вимірів активної потужності. Крім цього, споживач надає підписані акт про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередній період.

Відповідно до п.13. додатку №2.3. про порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача, споживач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем розміром 100% від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Згідно п. 12 додатку № 5 до договору за підсумками розрахункового періоду до 15 дня календарного місяця,наступного за розрахунковим, КЕ надає уповноваженому представнику споживача розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок КЕ до 1 числа наступного календарного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.08.2009р. по 01.12.2009р. виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.12.2009р. складала 81418,48 грн., та за період з 01.08.2009р. по 01.12.2009р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію, яка станом на 01.12.2009р. складала 5363,88 грн.

Поясненнями позивача, поданими позивачем рахунками-розшифровками: спожитої активної електроенергії за №143/8 за серпень 2009р., за №143/9 за вересень 2009р., за №143/10 за жовтень 2009р., за №143/11за листопад 2009р., за №143/12 за грудень 2009р., та спожитої реактивної електроенергії за №143/8/1 за серпень 2009р., за №143/9/1 за вересень 2009р., за №143/10/1 за жовтень 2009р., за №143/11/1 за листопад 2009р., за №143/12/1 за грудень 2009р., на підставі звітів про використану спожиту електроенергію та Актів приймання-передачі товарної продукції: за №143/8 за серпень 2009р., на суму 94697,47грн., за №143/9 за вересень 2009р., на суму 87653,52грн., за №143/10 за жовтень 2009р., на суму 58827,37грн., за №143/11 за листопад 2009р., на суму 81418,48 грн., за №143/12 за грудень 2009р., на суму 60519,29грн., Актів надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії: за №143/8/1 за серпень 2009р., на суму 5861,11грн., за №143/9/1 за вересень 2009р., на суму 5547,38грн., за №143/10/1 за жовтень 2009р., на суму 4334,26грн., за №143/11/1 за листопад 2009р., на суму 5363,88 грн., за №143/12/1 за грудень 2009р., на суму 4384,94грн., стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором активної електричної енергії на суму 81418,48 грн., реактивної електричної енергії на суму 5363,88 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергію.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу активну та реактивну електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої активно та реактивної електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання електричної енергії № 910 у сумі 81418,48 грн. за активну електричну енергію та 5363,88 грн. за реактивну електричну енергію.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 86782,36 грн. основного боргу за активну електричну енергію та 5363,88 грн. основного боргу за реактивну електричну енергію є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 413,70 грн. інфляційної складової боргу, 435,06 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.4.2.2. додаткової угоди у випадках внесення платежів (передбачених п.2.3.3-2.3.4 договору) з порушенням термінів визначених додатком про порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача, споживач сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії нараховано 2 972,93 грн. пені відповідно до наданого розрахунку.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 1000,00 грн. В позові в частині стягнення 1 972,93 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 916,05 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»(04071, м. Київ, вул. Дегтярівська, 7, код 23505151) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 81418 (вісімдесят одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн. 48 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 5363 (п’ять тисяч триста шістдесят три) грн. 88 коп. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 1413 (одну тисячу чотириста тринадцять) грн.. 70 коп., інфляційної складової боргу, 435 (чотириста тридцять п’ять) грн. 06 коп. 3% річних, 1 000 (одну тисячу) грн. 00 коп. пені, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 05 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                    С. Чебикіна