Ухвала суду № 9571733, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30.04.10№ 05-5- 39 / 4904 Суддя , розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства "Українське Музичне Видавництво"

до Національної телекомпанії України ("Перший Національний")

про стягнення 37 200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 08/10 від 19.04.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Позивачем у якості відповідача визначено Національну телекомпанію України ("Перший Національний") (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, ідентифікаційний код 23152907).

У частині 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України викладено вимоги щодо змісту позовної заяви, з урахуванням яких позовна заява повинна містити, зокрема, найменування (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Позивачем до позовної заяви додано витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/216-7 від 20.01.2009 р. відповідача, відповідно до якого його повним найменуванням є Національна телекомпанія України.

З невідомих причин, позивач у позовній заяві фактично вказав у якості повного найменування відповідача Національна телекомпанія України ("Перший Національний"), а рівно найменування, яке не відповідає вищенаведеним даним Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а відтак, зазанчене відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є підставою повернення позовної заяви і доданих до неї документів ппозивачу без розгляду.

Крім того, у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються:

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.

У абз. 1 стор. 1 позовної заяви позивачем зазначено: "21 березня 2010 року у передачі "Муз.ua" на телевізійному каналі "Перший Національний" (надалі Відповідач) було зафіксовано факт публічного сповіщення літературного письмового твору з пісні "Любовь сильней" (автор тексту Андрійович С.Б.)". При цьому суд звертає увагу на вищезазначене фактичне визначення у якості відповідача Національної телекомпанії України ("Перший Національний").

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Тільки якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 4 п. 3.3 вищенаведених Роз"яснень).

Саме такий вигляд позовної заяви буде відповідати приписам ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, т.т. якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Фактично зазначені позивачем у абз. 1 стор. 1 позовної заяви відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку ч. 1 ст. 38 та п. 11 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

Суд також звертає увагу, що позивач у позовній заяві взагалі не вказав доказів, які б підтверджували підставність визначення ним у якості відповідача по справі саме Національної телекомпанії України ("Перший Національний") (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, ідентифікаційний код 23152907), а рівно такі докази не додані до позовної заяви і у якості додатків (зокрема, докази на підтвердження того, що саме Національна телекомпанія України ("Перший Національний") здійснювала публічне сповіщення літературного письмового твору з пісні "Любовь сильней" (автор тексту Андрійович С.Б.)).

З матеріалів позовної заяви також вбачається, що позивачем заявлено вимоги про стягнення суми компенсації за публічне сповіщення вищенаведеного літературного письмового твору в розмірі 37 200,00 грн., що становить 50 мінімальних заробітних плат за публічне сповіщення одного твору без виплати авторської винагороди. Однак при цьому позивачем, всупереч вимогам щодо змісту позовної заяви, передбаченим ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, не надано обґрунтованого розрахунку суми заявленої компенсації, зокрема, не зазначено жодних об'єктивних критеріїв, які приймалися до уваги позивачем при здійсненні відповідного розрахунку. Так, позивачем не зазначено, чому сума компенсації має стягуватись у розмірі саме 20 мінімальних заробітних плат за один твір, не вказано суму можливої винагороди за аналогічне використання спірних творів на умовах ліцензійного договору, яка встановлювалася позивачем за попередніми угодами тощо. Разом з тим, посилаючись на факт поширення творів через телевізійний ефір, який має велику аудиторію глядачів, позивачем не зазначено жодних доказів на підтвердження вказаної обставини.

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Для усунення вказаних недоліків позивачеві належить вказати докази, якими підтверджується факт публічного сповіщення твору, надати докази, що підтверджують здійснення саме відповідачем публічного сповіщення літературного письмового твору з пісні "Любовь сильней" (автор тексту Андрійович С.Б.), вказати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а також вказати повне найменування юридичної особи відповідача у відповідності до даних Єдиного державного реєстру.

          Керуючись п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                 Гумега О.В.