Ухвала суду № 9571715, 26.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 46/12226.04.10

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугана-сервіс”

Простягнення 5 672 094,80 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаГоловня М.А. —представник за довіреністю від 23.05.2009 р. № 0228/9

Від відповідача не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 року Закрите акціонерне товариство “Український мобільний зв’язок” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугана-сервіс” 5236744,73 грн. заборгованості з оплати вартості придбаного товару відповідно до договору № 27 від 01.02.2008 р. та 435350,07 грн. пені за прострочення платежу.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/122 від 19.03.2010 р., яку призначено до розгляду на 12.04.2010 р.

12.04.2010 р. розгляд справи було відкладено на 23.04.2010 р. у зв’язку з неявкою в засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 23.04.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив про причини його неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 19.03.2010 р. не виконав.

Представник позивача надав суду для залучення до матеріалів справи копії установчих та реєстраційних документів та підтримав подане через канцелярію суду клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача, що знаходяться на вказаних позивачем рахунках, а у разі відсутності коштів —позивач просить накласти арешт на майно відповідача в межах сум, що заявлені до стягнення.

Згідно з клопотанням про забезпечення позову, позивач вважає, що невжиття таких заходів може утруднити чи навіть зробити неможливим виконання рішення суду по даній справі через значний розмір боргу відповідача, який ним не погашається.

Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Нормами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з положеннями ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 2 Роз’яснень Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994 р. № 02-5/611 забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (в подальшому - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Вивчивши подане клопотання і матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги пов’язаність предмету спору з заходами забезпечення позову, суд знаходить обґрунтованими припущення позивача про те, що без вжиття заходів забезпечення позову, виконання судового рішення, у разі задоволення позову, буде унеможливлено чи утруднено.

На вказаних підставах суд вважає за доцільне задовольнити вимогу позивача про забезпечення позову частково, наклавши арешт на грошові суми відповідача в розмірі заявлених вимог, оскільки позивач не вказав на належне відповідачеві майно, на яке може бути накладено арешт, відомості про належність відповідачеві банківських рахунків, вказаних у клопотанні, не підтвердив.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 65-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.          Клопотання Закритого акціонерного товариства “Український мобільний зв’язок” (01105, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, ідентифікаційний код 14333937) про забезпечення позову від 16.03.2010 р. задовольнити частково.

2.          Накласти арешт на грошові суми Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугана-сервіс” (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, ідентифікаційний код 24077295) в розмірі 5672 094 (п’ять мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі дев’яносто чотири) грн. 80 коп., що знаходяться на рахунках (поточних, депозитних) в банківських установах, виявлених в процесі виконання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили та підлягає пред’явленню до виконання з моменту її винесення.

Ухвала дійсна для пред’явлення до виконання протягом строку її дії до моменту скасування в установленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена в установленому порядку.

Суддя Л.В. Омельченко