Рішення № 95715550, 22.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 березня 2021 року Справа №520/568/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) 15.01.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФ України у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог від 29.01.2021, просить:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача від 04.12.2019 №313 про відмову позивачу у проведенні перерахунку та виплати основної державної пенсії, призначеної до норми прямої дії частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з кожною зміною розміру мінімальної заробітної плати в Україні на 1 січня наступного відповідного року, з урахуванням індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, та у проведенні відповідних виплат без обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії починаючи з 01.01.2018;

- зобов`язати відповідача проводити перерахунки та виплати основної державної пенсії позивача, призначеної відповідно до норми прямої дії частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з кожною зміною розміру мінімальної заробітної плати в Україні на 1 січня відповідного року, а саме: з урахуванням кожної її наступної зміни станом на 01.01.2018 - 3723,00 грн., станом на 01.01.2019 - 4173,00 грн., станом на 01.01.2020 - 4723,00 грн., станом на 01.01.2021 - 6000,00 грн., враховуючи індекс вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, проводити відповідні виплати без застосування понижуючих коефіцієнтів, та без обмеження граничним (максимальним) розміром пенсії починаючи з 01.01.2018;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок заборгованості по виплаті основної державної пенсії, як різницю між нарахованими та виплаченими сумами, починаючи з 01.01.2018 та провести її виплату без врахування інших положень Закону України №796-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України №1210 та Постанови Кабінету Міністрів №649, без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмежень;

- допустити судове рішення до негайного виконання, відповідно до частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України у межах суми стягнення за один місяць;

- зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На підставі рішення суду позивачу перераховано пенсію по інвалідності з 01.01.2017. Проте, відповідач, на думку позивача, протиправно не здійснив перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.01.2018, з 01.01.2019, з 01.01.2020 та з 01.01.2021, у зв`язку з підвищенням мінімальної заробітної плати у 01.01.2018 - 3723,00 грн, у 01.01.2019 - 4173,00 грн, у 01.01.2020 - 4723,00 грн., у 01.01.2021 - 6000,00 грн. За результатами звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, було протиправно відмовлено у проведенні такого перерахунку, що зумовило звернення до суду з цим позовом.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15.01.2020 справу передано на розгляд судді Лук`яненко М.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/568/2020.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем 04.02.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що пенсійним органом на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії позивача по інвалідності з 01.01.2017 за формулою передбаченою пунктом 9-1 Порядку 1210. Крім того зазначив, що пенсія виплачується у розмірі передбаченому чинним законодавством.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 провадження у справі №520/568/2020 зупинене до набранням законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №520/12609/19.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями 27.03.2020 справу передано на розгляд судді Старосельцевій О.В .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду.

Позивач 16.04.2020 через канцелярію суду подав відповідь на відзив, в якій просить звернути увагу на те, що відповідно до документів наданих до пенсійного органу він є солдатом дійсної строкової служби, а не військовослужбовцем, призваним на військові збори, відтак на переконання позивача, у пенсійного органу наявні правові підстави для здійснення перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України №796-XII.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями 07.10.2020 справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 поновлено провадження у справі №520/568/2020.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач має статус особи з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 05.12.1996 (а.с. 14).

Водночас, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильськвй АЕС 1-ї катеорії, що вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 05.12.2019.

Відповідно до довідки МСЕК серії 10ААВ№630996, позивачу встановлено ІІ групу інвалідності бестроково з 80%втрати працездатності (а.с. 13).

Судом встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження дійсної строкової служби у зоні відчуження у період з 13.03.1988 по 25.03.1988, що підтверджується довідкою Військової частини 3041 від 16.08.2012 №268 (а.с. 17).

Позивач перебуває на обліку у ГУ ПФ України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі по тексту - Закон України №796-XII).

З програми «Спеціалізоване діловодство суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 у справі №520/2040/6007/18, яке набрало законної сили 19.11.2018 було зобов`язано Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова здійснити перерахунок та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 прямої дії Закону України №796-XII, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно відсотку втрати працездатності 80%, починаючи з 01.01.2017.

Відповідачем на підставі вказаного рішення суду пенсію позивача перераховано, з урахуванням мінімальної заробітної плати встановленої законом станом на 01.01.2017 - 3200,00 грн.

Проте, зі зміною мінімальної заробітної плати встановленої законом станом на 01.01.2018 - 3723,00 грн, станом на 01.01.2019 - 4173,00 грн, станом на 01.01.2020 - 4723,00 грн., станом на 01.01.2021 - 6000,00 грн. відповідачем не було здійснено перерахунку пенсії позивача.

Позивач 02.12.2019 звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії згідно частини третьої статті 59 Закону України №796-XII, зокрема, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Рішенням від 04.12.2019 №313 відповідач відмовив позивачу у перерахунку та обчисленні державної (основної) пенсії у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного (наступного) року у зв`язку з відсутністю підстав.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінк успірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли внаслідок того, що у зв`язку зі зростанням мінімальної заробітної плати в Україні відповідачем, як вважає позивач, протиправно не було перераховано пенсію, що слугувало підставою для звернення позивача 02.12.2019 до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон України №796-XII).

Положеннями статті 1 Закону України №796-ХІІ передбачено, що закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Приписами статті 9 Закону України №796-ХІІ визначено осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до яких належать, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України №796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи передбачено положеннями статті 59 Закону України №796-ХІІ.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону України катастрофи» №796-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Проте, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №3-14/2019(402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Як вбачається із зазначеного Рішення Конституційного Суду України, словосполучення «дійсної строкової», що міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і Закону України №796 (далі по тексту - Порядок №1210).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210, викладено у такій редакції: «За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П=Зс*Кзс*Кв/100%

де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс=Зп(мін)*5/Зс1,

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».

Відповідно до правової позиці Верховного Суду у рішенні від 11.12.2018 у справі №822/1346/18 пункт 9-1 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відтак має бути застосований до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

Обчислення основної державної пенсії по інвалідності позивача відповідно вимог частини третьої статті 59 Закону України №796-XII, підлягає з дати звернення із заявою, виходячи з того, що означеною законодавчою нормою передбачено, що обчислення пенсії по інвалідності, призначеної на умовах Закону України №796-XII, у розмірі, який обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, можливе лише за бажанням пенсіонера.

Таким чином, саме активні дії пенсіонера - звернення до пенсійного органу з відповідною заявою, можуть посвідчувати бажання останнього стосовно такого обчислення його пенсії.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в рішенні від 20.05.2020 у зразковій справі №520/12609/19.

Згідно матеріалів справи із відповідною заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 02.12.2019.

Проте, зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідачем розглянуто вимоги позивача щодо застосування в якості розрахункової величини при перерахунку пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України №796-XII розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом станом на 01.01.2018 - 3723,00 грн., станом на 01.01.2019 та станом на 01.01.2020 4723,00 грн., а також проведення відповідних виплат без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.

Крім того, оскаржуване рішення не містить ані позитивного, ані негативного висновку відповідача щодо вказаних вимог позивача, тобто, по суті з цього питання не прийнято.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів того, що перерахунок (розрахунок) пенсії позивача по інвалідності за його заявою від 02.12.2019 проведений за відповідною формулою, встановленою пунктом 9-1 Порядку №1210.

Згідно із частиною першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено проведення позивачу з 02.12.2019 перерахунку (розрахунку) пенсії по інвалідності за формулою, встановленою пунктом 9-1 Порядку №1210.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що належним, достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити з 02.12.2019 перерахунок пенсії позивача за формулою, передбаченою пунктом 9-1 Порядку №1210 та вчинити дії щодо виплати перерахованих сум пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з метою відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, самі по собі дії відповідача у межах спірних правовідносин не тягнуть для позивача настання будь-яких негативних наслідків, відповідно, такий спосіб захисту, як визнання їх протиправними, жодним чином не сприятиме відновленню прав позивача, відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснювати відповідні виплати з кожною зміною розміру мінімальної заробітної плати в України на 1 січня наступного відповідного року, з врахуванням індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, без обмеження граничним (максимальним) розміром та без врахування інших положень Закону України №796-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України №1210 та Постанови Кабінету Міністрів №649, без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмежень, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Таки чином, у суду відсутні підстави вважати, що внаслідок можливих протиправних дій з боку пенсійного органу будуть порушені права позивача на належний розмір пенсії. Тобто, вказані позовні вимоги направлені на майбутнє та є передчасними, оскільки спрямовані на захист ще непорушеного права позивача, через що в їх задоволенні належить відмовити.

Беручи до уваги вказане, суд приходить до висновків про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

На підставі пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, яким закріплено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць, рішення суду слід звернути до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, сума виплат відповідачем не нарахована, відсутні правові підстави для допущення судового рішення до негайного виконання.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві просить зобов`язати відповідача подати звіти про виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень та відсутності об`єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених витрат по сплаті судового збору, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд , 2 поверх, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №25 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.12.2019 №313 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати державної (основної) пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити з 02.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 за формулою, передбаченої пунктом 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 №1210 та вчинити дії щодо виплати перерахованих сум, з урахуванням раніше виплачених сум.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 22.03.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва