Ухвала суду № 95715549, 22.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 березня 2021 року Справа №520/8714/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) 08.07.2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просить:

- прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Харківській області, яка полягає у відмові листом відповідача від 16.06.2020 №2000-0410-8/34330 із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08 2018 №649, виплатити залишок нарахованої заборгованості пенсії за рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 07.06. 2019 у справі №520/3990/19 та від 04.09.2019 у справі №520/7426/19 і від 04.07.2018 у справі №820/4316/18 та від 08.01.2019 у справі №520/9746/1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі №520/ 3990/19 та від 04 вересня 2019 року у справі №520/7426/19 і від 04 липня 2018 року у справі № 820/ 4316/18 та від 08 січня 2019 року у справі № 520/9746/18 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.

В обґрунтування позову зазначив, що на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду у справах №520/7426/19, №820/4316/18, №520/9746/18, №520/3990/19 відповідачем здійснені перерахунки пенсії, проте у частині виплати перерахованої суми вказані рішення суду не виконані.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.07.2020 справу передано на розгляд судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2019 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №520/8714/20 у порядку спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями 28.10.2020 справу передано на розгляд судді ОСОБА_3 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 адміністративну справу №520/8714/2020 прийнято до розгляду.

Копію ухвали про прийняття адміністративної справи №520/8714/2020 до розгляду отримано відповідачем 05.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З автоматизованої програми «Спеціалізоване діловодство суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №820/520/3990/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період 15.02.2011 року по 01.01.2013 року у розмірі 87792 грн. 19 коп. (вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто дві гривні 19 копійок) на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-307/11, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 17.12.2012 року №4927/02-02. Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період 15.02.2011 року по 01.01.2013 року у розмірі 87792 грн. 19 коп. (вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто дві гривні 19 копійок) на підставі Постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі №2002/2-а-307/11, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 17.12.2012 року №4927/02-02. Вказане рішення набрало законної сили 09.07.2019.

Крім того, з автоматизованої програми «Спеціалізоване діловодство суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/7426/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Зобов`язано ГУ ПФ України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 N159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка складає 87792,19 грн. за період з 15.02.2011 по 01.01.2013 на підставі Рішен ня Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі №520/3990/19. Вказане рішення набрало законної сили 07.10.2019.

Водночас, з автоматизованої програми «Спеціалізоване діловодство суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі820/4316/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано протиправною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року відповідно до статтей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 у відповідності достаттей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше сплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 25.09.2018.

З автоматизованої програми «Спеціалізоване діловодство суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/9746/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 20.04.2011 у справі №2002/2-а-307/11 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 у справі №820/4316/18. Вказане рішення набрало законної сили 08.02.2019.

Як вбачається з листа ГУ ПФ України в Харківській області №2000-0410-8/34330, на виконання вказаних рішень Харківського окружного адміністративного суду у справах №520/7426/19, №820/4316/18, №520/9746/18, №520/3990/19 відповідачем проведені перерахунки пенсії позивача та зазначено, що нарахована заборгованість буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2018 №649.

Не погоджуючись з останньою відмовою відповідача щодо виплати заборгованості на виконання рішень суду, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Суд зазначає, що у даній справі, предметом спору є правомірність дій відповідача під час виконання рішення суду щодо перерахунку пенсії.

Як встановлено судом, відповідачем здійснено перерахунок пенсії на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду у сравах №520/7426/19, №820/4316/18, №520/9746/18, №520/3990/19, що не заперечується позивачем у справі, отже спірні правовідносини виникли у зв`язку із неналежним виконанням рішень Харківського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили.

Фактично при розгляді даного позову суд має здійснити котроль виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду у сравах №520/7426/19, №820/4316/18, №520/9746/18, №520/3990/19 та правомірність вчинення дій відповідача щодо розстрочення вказаних виплат.

Суд зазначає, що приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, У рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Харківського окружного адміністративного суду у сравах №520/7426/19, №820/4316/18, №520/9746/18, №520/3990/19 є обов`язковим до виконання на всій території України.

Саме з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (частина перша статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на наведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугував факт відстрочення нарахованих виплат за рішеннями суду, на підставі Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Тобто, заявлені позовні вимоги фактично стосуються саме порядку виконання названих судових рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звернутись до суду в порядку судового контролю за виконанням рішення.

Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому позовному провадженні не розглядаються.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Згідно частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку наявні рішення суду, що набрали законної сили, якими вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отже, новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, через що наявні правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладеним у постановах від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, а також від 03.04.2019 у справі №820/4261/18.

Відповідно до частини другої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Разом з тим, суд звертає у вагу на те, що позивач не позбавлений права звернутися до суду у порядку судового контролю за виконанням рішеннь у спосіб визначений розділом V Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись положеннями статтей 5, 47, 126, 142, 183, 189, 194, 205, 229, 238, 239, 248, 256, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі №520/8714/2020 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Ніколаєва