Ухвала суду № 95714663, 22.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13354/20

У Х В А Л А

22 березня 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача – Гупала П.М. (згідно ордеру),

представника відповідача – Біховської М.Ю. (за довіреністю),

розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,–

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 01 грудня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, в якому позивач просить суд:

1. Визнати противоправним та скасувати наказ № 884к виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України І. Сиводєд від 10.09.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури Південного регіону України та зарахування в розпорядження військовою прокурора Південного регіону України для вирішення питання щодо проведення остаточною розрахунку та виключення із списків особового складу;

2. Визнати противоправним та скасувати наказ № 190к керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону В. Кривонос від 29.10.2020 про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури та виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів з 05 листопада 2020 року;

3. Поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури України на рівнозначній посаді - посаді начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, яка с правонаступником військової прокуратури Південного регіону України, тобто на посаду, яку займав станом на 10.09.2020 року, та зарахувати до списку особового складу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону з 06.11.2020 року;

4. Стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме: з дня незаконного звільнення 06.11.2020 по день ухвалення рішення суду із стягненням нарахованої заробітної плати відповідних податкових зборів.

Ухвалою від 04 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України від 10.09.2020 року № 884к. Прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

19 січня 2021 року ухвалою суду заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» задоволено. Визначено судові засідання по справі № 420/13354/20 здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»).

Ухвалою суду від 22 лютого 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/13354/20 до судового розгляду по суті.

Суд зазначає, що 16 січня 2021 року від відповідача за вх. №2065/21 надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки наказ № 190к від 29.10.2020 року отримав 29.10.2020 року, а заява позивача про поновлення йому строку звернення до суду з вимогами про оскарження наказу № 884к від 10.09.2020 року є необґрунтованою, оскільки позивач не надав до суду доказів неможливості укладання договору про надання правової допомоги до 30.11.2020 року, та що введення карантину не викликало перешкод у позивача у працевлаштуванні з 06.11.2020 року у СП ВОС ПР на посаду головного спеціаліста відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи, відвідуванні свого робочого місця, виконанні обов`язків за посадою та отримання заробітної плати. Вказано, що позивач не надав доказів неможливості направлення позову засобами поштового зв`язку.

Представник відповідача у судовому засіданні заявила клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні стверджував про відсутність пропуску позивачем строку звернення до суду з вимогами про оскарження наказу наказ № 190к від 29.10.2020 року.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Вказаною нормою статті 122 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №9901/141/20.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є накази: № 884к виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України І. Сиводєд від 10.09.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань військової прокуратури Південного регіону України та зарахування в розпорядження військовою прокурора Південного регіону України для вирішення питання щодо проведення остаточною розрахунку та виключення із списків особового складу; № 190к керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону В. Кривонос від 29.10.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури та виключення зі списків особового складу військової прокуратури Південного регіону України у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів з 05 листопада 2020 року.

Тобто, даний спір стосується звільнення позивача з публічної служби, а відтак строк звернення до суду з даним позовом відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України становить один місяць.

Відповідно до наданої відповідачем копії наказу № 884к від 10.09.2020 року, позивача ознайомлено з ним та ним отримано копію вказаного наказу 15.09.2020 року.

Відповідно до наданої відповідачем копії наказу № 190к від 29.10.2020 року, позивача ознайомлено з ним та ним отримано копію вказаного наказу 29.10.2020 року.

В той же час позивач з даною позовною заявою звернувся до суду лише 01.12.2020 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.5 ст.120 КАС України.

Позивачем до суду було надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогами щодо оскарження наказу виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України № 884к від 10.09.2020 року.

Як зазначено вище, ухвалою від 04 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України від 10.09.2020 року № 884к.

Однак, відповідно до ч.4 ст.123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи доводи відповідача, наведені у відзиві на позов, суд зазначає, що висновок про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з вимогами щодо визнання протиправним та скасування наказу виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України від 10.09.2020 року № 884к був передчасним.

Суд зазначає, що доводи позивача про те, що на території України введено карантин, що обмежує вільне пересування громадян України, що в Одеському окружному адміністративному суді було встановлено обмеження щодо контакту працівників з відвідувачами, та що його вік більше 57 років та він є особою з інвалідністю 2-ї групи не є поважними, тобто непереборними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки введення на території України карантину та перебування міста Одеси в оранжевій зоні не перешкоджає жителям міста користуватись засобами поштового зв`язку для направлення поштової кореспонденції.

Також позивач не був позбавлений права скористатись системою «Електронний суд» для своєчасного подання даної позовної заяви.

При цьому, вік позивача та наявність у нього інвалідності 2-ї групи не стали перешкодою для працевлаштування ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (а.с.90) та для виконання ним своїх посадових обов`язків з дотриманням робочого розпорядку дня, що також свідчить й про можливість своєчасного звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відтак, зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогами щодо оскарження наказу виконувача обов`язків військового прокурора Південного регіону України № 884к від 10.09.2020 року підстави для такого поновлення, з урахуванням доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, не є поважними та не свідчать про наявність у позивача перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даним позовом.

Щодо наказу № 190к від 29.10.2020 року суд зазначає, що позивачем у позовній заяві введено в оману суд, зазначивши про те, що копію такого наказу позивач отримав 02.11.2020 року, а відтак строк звернення до суду з вимогами щодо нього не пропущено.

При цьому, відповідачем до суду надано копію наказу № 190к від 29.10.2020 року, у якому на зворотній стороні наявна розписка позивача про те, що він ознайомлений та отримав копію вказаного наказу 29.10.2020 року.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

За практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачем до суду не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.

Відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів звернення до суду у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.

Керуючись ст.ст. 9, 123, 171, 240-245, 248, 256, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.03.2021 року.

Суддя Вовченко O.A.