Рішення № 95713773, 09.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року справа №380/4486/20

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Пигель Л.І., відповідача Сорохтей М.Р., представника відповідача Невелич Ю.В., третьої особи ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ДОП Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції Сорохтей Мар`яни Романівни, Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,

В С Т А Н О В И В:

Громадянин Латвії ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до дільничного офіцера поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області майора поліції Сорохтей Мар`яни Романівни, просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №082535 від 12.05.2020. Доводи позивача зводяться до того, що після кількох років подружнього життя з ОСОБА_2 (прізвище до одруження – ОСОБА_3 ) стосунки подружжя стали напруженими. Подружжя проживало за адресою: АДРЕСА_1 , котра є зареєстрованим місцем проживання позивача, разом з ними проживала донька дружини від першого шлюбу. 23 квітня 2020 року дружина звинуватила ОСОБА_4 у підслуховуванні та підгляданні за дитиною, погрожувала йому ( ОСОБА_5 ), що звернеться за захистом до свого брата та вигнала його з дому, не давши забрати особисті речі та професійне обладнання (позивач повідомив, що працює шеф-кухарем в ресторані, зберігав вдома дорогі кухарські ножі та каструлі, а також робочі файли з комп`ютера). Стверджує, що донька дружини товаришує із старшим за віком хлопцем; розвиток їх стосунків та планування спільного проведення часу з огляду на вік дитини, котра є підлітком, тривожило його, тому він дійсно прислуховувався до її розмови телефоном, проте це не має нічого спільного з насильством. Вважає, що в цій ситуації він є постраждалим від домашнього насильства (економічного), оскільки дружина вигнала його з дому та забороняє забрати свої речі. Після тривалої переписки у месенджері дружина дозволила йому 12.05.2020 о 19:00 прийти та забрати свої особисті речі. Коли ОСОБА_1 прибув до під`їзду будинку, дружина по домофону повідомила його, щоб він зачекав, бо вона викликає поліцію і віддасть його речі лише в присутності поліцейських. Через орієнтовно 40 хвилин прибув екіпаж поліції, разом з поліцейськими позивач піднявся в квартирую. Процес спілкування з дружиною та поліцейськими позивач зняв на камеру мобільного телефону, ці відеозаписи надав суду разом із позовною заявою. Стверджує, що поліцейські діяли упереджено, оскільки без жодних на те фактичних підстав звинуватили його у нецензурній лайці та погрозах ОСОБА_2 , хоча він таких дій не вчиняв, а поліцейські не зафіксували будь-яких даних (пояснення сусідів, відео з камер спостереження, що встановлені як в під`їзді будинку, так і в самій квартирі). Позивач наполягає, що заборонний припис винесений безпідставно, оскільки він не становить загрози життю чи безпеці дружини та її доньки та не вчиняв жодної із інкримінованих йому поліцейськими дій. Вважає себе потерпілим, оскільки його вигнали з дому, не повертають особисті речі, а після безпідставного виклику поліцейських ще й заборонили наближатися до житла, де він зареєстрований і де знаходяться його речі. Представник позивача також звертає увагу суду на процедурні порушення при складенні та оформленні оскарженого припису. Повідомила суд про кілька інших судових проваджень за участі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (про розлучення, поділ майна, про застосування обмежувального припису тощо); ОСОБА_2 також звинувачує ОСОБА_7 в подружній зраді. Представник позивача вважає, що звинувачення у домашньому насильстві є надуманими та фактично спрямовані на створення ОСОБА_8 перешкод для здійснення ним професійної діяльності та для перебування в Україні.

Суд залучив до участі у справі:

- Головне управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУ НП) в якості співвідповідача;

- ОСОБА_2 в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідач ГУ НП у Львівській області подало суду відзив (а.с.58-61), що містить такі аргументи:

посадовою особою Франківського ВП ГУНП у Львівській області Сорохтей М.Р. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 12.05.2020 серії АА №082535 у зв`язку з скоєнням громадянином Латвії ОСОБА_1 домашнього насильства, а саме: «погрожував, ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 ». Тобто позивач вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї дружини, що стало підставою для винесення термінового заборонного припису. У матеріалах про розгляд звернення, яке надійшло в Залізничний ВП ГУНП у Львівській області від гр. ОСОБА_2 та зареєстроване в журналі єдиного за №10890 від 12.05.2020 містяться дані про підтвердження вжиття заходів з боку уповноважених органів Національної поліції України, про дослідження інформації щодо наявності підстав для винесення термінового заборонного припису, оскільки були присутні ознаки адміністративного правопорушення. Відповідач роз`яснює свою позицію щодо підстав винесення термінового заборонного припису таким чином - важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство»:

1) конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; - особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.

2) сварка: - гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами; - стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин.

3) насильство - навмисне застосування фізичної сили або влади, здійснене або у вигляді загрози, направлене проти себе, проти іншої особи, групи осіб або спільноти, результатом кого є (або є висока вірогідність цього) тілесні ушкодження, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збиток.

Оцінка поліцейським ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні”, "без відповіді" / "невідомо". Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки. Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника. Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності). Припис виноситься строком до 10 діб. Документ передбачає вжиття стосовно кривдника таких заходів, як зобов`язання залишити місце проживання чи перебування постраждалої особи, заборону на вхід та перебування в місці проживання або перебування постраждалої особи, а також заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалим від домашнього насильства.

З огляду на такі мотиви відповідач стверджує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 12.05.2020 серії АА №082535 винесений відповідно до наказу МВС України №654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника».

Відповідачка, дільничний інспектор поліції ОСОБА_9 надала суду письмові пояснення (а.с.84-85) такого змісту: на посаді дільничного офіцера сектору превенції Франківського ВП ГУНП у Львівській області перебуває з грудня 2019 року, з 17.04.2020 року наказом ГУ НП № 1341 відряджена в мобільну групу реагування на факти вчинення домашнього насильства. 12.05.2020 перебувала в складі екіпажу «ПОЛІНА- 2» мобільної групи по протидії домашньому насильству разом із лейтенантом поліції ОСОБА_10 та капітаном поліції ОСОБА_11 . Близько 18:50 екіпаж отримав виклик на службовий планшет про вчинення домашнього насильства за адресою АДРЕСА_1 за зверненням ОСОБА_2 . Прибувши за вказаною адресою, до них звернулася заявниця ОСОБА_12 з письмовою заявою про те, що її чоловік ОСОБА_13 , з яким вони перебувають у процесі розлучення, прийшов до неї до дому забрати свої речі та морально тиснув на неї, ображав нецензурною лайкою. В ході бесіди вона повідомила, що нещодавно написала заяву до Залізничного ВП про те, що її чоловік вчиняв неправомірні дії щодо її неповнолітньої дочки від попереднього шлюбу (підглядав, коли вона купалася у ванній, що було зафіксовано на камеру в квартирі). Дізнавшись про це, ОСОБА_12 подала на розлучення і вигнала чоловіка з дому. Також повідомила, що власником квартири є вона, ОСОБА_4 прописала там, щоб він міг отримати посвідку про постійне місце проживання в Україні. Після цих подій чоловік став дуже агресивним. Вона викликала поліцію, оскільки він прийшов за речами, а перебувати з ним і з дочкою в одній квартирі вона боялася. Заявниця висловила свої побоювання, що чоловік може вчиняти агресивні дії щодо неї, які можуть загрожувати її та дочки життю та здоров`ю. ОСОБА_13 від надання письмово пояснення відмовився. Оцінивши всі обставини, опитавши учасників події, складено форму оцінки ризиків. З метою запобігання подальшого психологічного насильства та тиску з боку кривдника ОСОБА_4 , винесено терміновий заборонний припис серії АА № 082535 від 12.05.2020 року терміном на 10 діб до 22.05.2020 року, а саме - заборона на вхід та перебування в місці проживання гр. ОСОБА_2 та заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Матеріали справи для подальшого доопрацювання передано в Залізничний відділ поліції.

ОСОБА_2 надала суду письмові пояснення (а.с.47-49) такого змісту: терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 був виданий з її ініціативи, необхідність його застосування обґрунтовує тим, що 22.04.2020 р. їй стало відомо, що ОСОБА_1 підглядав за її неповнолітньою донькою у ванній кімнаті, коли та переодягалась та приймала ванну. Після цього ОСОБА_2 спробувала поговорити з чоловіком, однак останній все заперечив, зреагував неадекватно, накинувся та почав трощити мобільний телефон, внаслідок чого донька викликала поліцію; поки прибули працівники поліції, ОСОБА_1 спробував утекти, викравши з квартири документи та відеореєстратор. Надалі ОСОБА_2 написала заяву з приводу викрадення документів, відомості були внесені до ЄДРДР за ч. 1 ст. 357 КК України. Вважає, що діяння чоловіка щодо її доньки містять ознаки сексуального насильства, а також стверджує, що ОСОБА_1 вчинив відносно неї психологічне насильство, оскільки після описаного інциденту погрожував їй по телефону, висловлювався до неї нецензурними словами.

На вимогу суду надати всі матеріали, на підставі яких прийняте оскаржене рішення, відповідач надав суду матеріали про розгляд звернення, яке надійшло в Залізничний відділ поліції ГУ НП у Львівській області, №10890 в журналі єдиного обліку від 12.05.2020, почато 14.05.2020, закінчено 20.05.2020 (а.с.36-43).

Суд вислухав промови усіх учасників справи (пояснення зафіксовані на звукозаписі судового засідання), дослідив долучені до матеріалів письмові та електронні докази (відеозаписи) та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

12.05.2020 о 18:49 на телефон служби 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що за адресою АДРЕСА_1 прийшов за речами колишній чоловік, заявниця боїться, він часто дебоширить та морально насилує, «просить наряд поліції із ЗАБОРОНЕНИМ ПРИПИСОМ» (а.с.38). Заявниця хоче віддати речі в присутності поліції.

За цим зверненням скеровано наряд «ПОЛІНА-2» (о 18:50), який прибув на місце о 19:36, перебував на місці до 20:56 (а.с.38).

Відповідно до рапорту екіпажу від 12.05.2021 о 20:19, на місці події звернулася ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_1 , з яким вона перебуває у процесі розлучення, вчинив щодо неї психологічне домашнє насильство, а саме погрожував фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою. Вона переживає за своє життя і здоров`я, а також за свою дочку 2006 р.н. Від ОСОБА_2 відібрано заяву та пояснення. Складено форму оцінки ризиків. Відносно ОСОБА_14 винесено ТЗП АА 082535 (а.с.38).

Відповідно до відібраних заяви та пояснень ОСОБА_2 (а.с.39-40), заявниця просить вжити заходів до її колишнього чоловіка ОСОБА_6 , громадянина Латвії, який вчиняє щодо неї та її неповнолітньої доньки ОСОБА_15 (15 років) психологічний тиск і моральне насильство, алкогольний дебош і підглядає у ванні за дитиною, ображає нецензурними словами, погрожує.

Майор поліції ОСОБА_9 , що входила до екіпажу «Поліна-2», заповнила форму ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.41-42), відповідно до якої визначила середній рівень небезпеки та винесла терміновий заборонний припис серії АА 082535 від 12.05.2021 (а.с.44), відповідно до якого визнала ОСОБА_6 кривдником у зв`язку із скоєнням ним домашнього насильства з таким обґрунтуванням: «12.05.2020 ОСОБА_1 прийшов до своєї дружини ОСОБА_2 і вчинив домашнє насильство, а саме погрожував, ображав нецензурною лайкою». Майор ОСОБА_16 вирішила вжити стосовно кривдника строком на десять діб (з 20:00 12.05.2020 по 20:00 22.05.2020) такі заходи: - заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; - заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

В судовому засіданні суд дослідив надані учасниками справи відеозаписи, вислухав їх пояснення та встановив такі обставини, що до яких між ОСОБА_17 та ОСОБА_2 немає спору:

- 23.04.2020 після конфлікту між подружжям ОСОБА_2 вигнала свого чоловіка ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 , де зареєстроване його місце проживанням. ОСОБА_1 пішов, залишивши ключі від квартири дружині;

- ОСОБА_1 взяв з дому папку з документами та кілька речей, його одяг та всі інші особисті речі залишилися в квартирі;

- в період з 23.04.2020 до 12.05.2020 ОСОБА_1 не намагався потрапити до квартири, спілкування між подружжям в основному відбувалося шляхом переписки в месенджері;

- в процесі переписки подружжя узгодило, що ОСОБА_1 може прийти 12.05.2020 о 19:00 та забрати з квартири свої особисті речі, а ОСОБА_2 спакувала його речі та склала пакунки в прихожій коло вхідних дверей;

- ОСОБА_1 12.05.2020 орієнтовно о 19 годині прибув до будинку та повідомив про це ОСОБА_2 через облаштований на вхідних дверях під`їзду домофон; ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_6 , щоб він очікував на прибуття поліції, оскільки вона віддасть його речі лише в присутності поліцейських, яких зараз викличе;

- орієнтовно через сорок хвилин на виклик ОСОБА_2 прибув екіпаж поліції, ОСОБА_1 піднявся на десятий поверх, де знаходиться квартира, разом із поліцейським, при цьому здійснював відеозапис подій на камеру мобільного телефона.

Щодо подальших подій 12.05.2020, то такі зафіксовані на здійсненому позивачем відеозаписі (записаний на оптичний диск, що є додатком до позовної заяви). Зафіксовано, що ОСОБА_1 зустрів поліцейського на першому поверсі та в його супроводі піднявся ліфтом на поверх, де знаходиться квартира АДРЕСА_3 . Коло дверей квартири його зустріла ОСОБА_2 , також прибули ще два поліцейських (інші поліцейські екіпажу «Поліна-2»). На вказівку поліцейського повідомити причину виклику поліції ОСОБА_2 пояснила таке: чоловік «був вигнаний» за те, що підглядав за дитиною у ванні, що підтверджується відео доказами, він був в нетверезому стані, дебоширить, пошкодив телефон, тому заявниця боїться його пускати додому. Вимагає, щоб ОСОБА_1 забрав свої речі з дому в присутності поліції, котра повинна винести заборонний припис. Далі ОСОБА_1 заперечує факт вчинення будь-якого виду домашнього насильства та повідомляє, що забирає спаковані дружиною речі, проте, з огляду на втручання в цю ситуацію поліції, хоче зв`язатися зі своїм адвокатом, котрий викладе письмово його пояснення і позицію, а підписувати без адвоката будь-яких складених поліцією документів він не буде.

ОСОБА_2 надала суду диск флеш-пам`яті, що в папці з назвою «в суд на припис» містить файли з відеозаписами, названими так: «відео зради відповідача» (відеозапис за 05.03.2020 за період 15:54:22-15:54:48; відомості про час і дату тут і далі наводяться відповідно до показів годинника у верхньому правому кутку зображення), «дитина вийшла з ванни і пішла в спальню» (відеозапис за 22.04.2020 за період 22:02:46-22:02:54), «підглядає і підслуховує у кімнаті» (22.04.2020 за період 22:53:20-22:53:59), «підглядає та підслуховує у ванні» (відеозапис за 22.04.2020 за період 20:45:50-20:47:27), «підслуховує і підглядає у кімнаті» (відеозапис за 23.04.2020 за період з 00:20:34-00:22:41).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі – Закон №2229), що містить такі положення:

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: […]

3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; […]

6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

7) обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;

8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;

9) оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи; […]

14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

15) сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

16) терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства;

17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. […]

Стаття 10. Повноваження уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

1. До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: […]

2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;[…]

4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; […]

Стаття 16. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі

1. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі. […]

3. До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства) про: […]

4) кривдника (прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою, у тому числі відповідно до статті 3 цього Закону;

5) випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис); […]

Стаття 24. Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству

1. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

2) обмежувальний припис стосовно кривдника;

3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;

4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Стаття 25. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника

1. Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

2. Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

3. Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

4. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

5. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

6. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

7. Дія термінового заборонного припису припиняється у разі застосування до кривдника судом адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні.

8. Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов`язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.

9. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

10. Терміновий заборонний припис не може містити заходів, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, якщо кривдником є особа, яка на день винесення припису не досягла вісімнадцятирічного віку та має спільне місце проживання (перебування) з постраждалою особою.

11. Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2018 року № 654, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2018 р. за № 965/32417. Цей порядок деталізує норми Закону №2229 щодо процедури винесення термінового заборонного припису

1. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

При прийнятті рішення керується такими міркуваннями:

Закон №2229 (частина дев`ята статті 25) запровадив судовий контроль за правомірністю винесення поліцейським термінового заборонного припису, котрий здійснюється за заявою особи, стосовно якої винесено це рішення.

Цей підхід законодавця є цілком виправданим та дозволяє реалізувати таку вимогу верховенства права як можливість оскаржувати дії та рішення влади, якщо вони, на думку особи, порушують її права чи інтереси.. Адже терміновий заборонний припис, з огляду на передбачені частиною другою статті 25 Закону №2229 заходи впливу, є істотним втручанням в права особи, котру уповноважений підрозділ органу Національної поліції України визнає кривдником. Залежно від обраного поліцейським заходу впливу, терміновий заборонний припис може бути втручанням в право на повагу до житла, на свободу пересування, мирно володіти своїм майном тощо. Законом №2229 запроваджений Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, до котрого вносяться відомості в т.ч. про кривдника; зберігання та використання державою в цьому Реєстрі персональних даних особи як кривдника в розумінні Закону №2229 є втручанням в право особи на повагу до її приватного життя.

Для того, що бути виправданим, терміновий заборонний припис як захід впливу на кривдника повинен відповідати низці вимог (так званий «трискладовий тест» чи «тест на виправданість втручання»), а саме:

І) втручання повинно бути «згідно із законом». Отже, фактичні підстави винесення термінового заборонного припису повинні відповідати тим, що передбачені Законом №2229;

ІІ) вручання повинно мати легітимну мету;

ІІІ) втручання повинно бути необхідним в демократичному суспільстві, - тобто обмеження (конкретний захід/заходи впливу), що застосовуються до прав особи (кривдника), повинні бути пропорційними до легітимної мети, якої прагнуть досягти.

Оскарженим терміновим заборонним приписом АА №082535 від 12.05.2020 ОСОБА_6 визнано кривдником, оскільки він 12.05.2020 вчинив домашнє насильство, а саме – погрожував та ображав нецензурною лайкою дружину ОСОБА_2 .

Майор поліції ОСОБА_9 (котра є посадовою особою уповноваженого підрозділу органу Національної поліції України) відреагувала на цю обставину шляхом заборони ОСОБА_8 з 20:00 12.05.2020 впродовж 10 діб (максимальний термін) входити та перебувати в місці проживання ОСОБА_2 , котре одночасно є зареєстрованим місцем проживання позивача, а також в будь-який спосіб контактувати з ОСОБА_2 .

Оцінюючи це втручання в право ОСОБА_6 на повагу до його приватного життя та житла суд керується такими мотивами:

І) всі передбачені Законом №2229 спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству мають щонайменше дві легітимні мети: - захист прав та інтересів осіб, які постраждали від домашнього насильства (тобто захист прав і свобод інших осіб); - запобігання та протидія домашньому насильству (тобто забезпечення громадського порядку та запобігання злочинам). В цьому контексті можна вважати, що оскаржене втручання мало легітимну мету, - захист прав постраждалої особи та запобігання домашньому насильству.

ІІ) за загальним правилом обмежувальний припис стосовно кривдника встановлюється у судовому порядку за заявою постраждалої особи або її представника (п. 7 частини першої статті 1, стаття 26 Закону №2229). Виняток з цього правила становить терміновий заборонний припис, який виносить уповноважений підрозділ органу Національної поліції України.

Для цього Закон №2229 чітко визначає підставу – поліцейський повинен дійти висновку про існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи від кривдника, тому застосування термінового заборонного припису спрямоване на негайне припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Отже, для винесення законного термінового заборонного припису уповноважений підрозділ органу Національної поліції України повинен вчинити щонайменше такі дії:

1) встановити факт вчинення домашнього насильства, ідентифікувати кривдника та постраждалу особу;

2) провести оцінку ризиків та за її результатами встановити існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи

3) обрати захід/заходи, необхідний та достатній для негайного припинення домашнього насильства або недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Майор поліції ОСОБА_9 в оскарженому рішенні вказала, що ОСОБА_1 12.05.2020 вчинив домашнє насильство, що полягало в погрозах та образах нецензурною лайкою дружини ОСОБА_2 .

Суд проаналізував досліджені письмові та електронні докази, а також пояснення учасників справи у їх взаємозв`язку та дійшов висновку, що наведені майором поліції ОСОБА_9 в оскарженому терміновому заборонному приписі обставини вчинення домашнього насильства нічим не підтверджені, оскільки:

- в наданих суду поясненнях як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 стверджують, що вони в переписці узгодили дату, час та місце (12.05.2020 о 19:00), коли позивач може забрати свої речі з квартири. Ці пояснення цілком узгоджуються із зафіксованими на відеозаписі фактами - в прихожій квартири коло вхідних дверей складено багато пакунків, в котрі, як повідомила ОСОБА_2 , вона спакувала речі ОСОБА_6 ;

- в наданих суду детальних поясненнях щодо подій 12.05.2020 ОСОБА_2 жодного разу не згадує, а на пряме запитання не підтверджує того, що 12.05.2020 ОСОБА_1 погрожував їй чи ображав нецензурною лайкою, а також не повідомляє про час, місце чи спосіб вчинення (особисто, телефоном, в переписці) таких образ. При цьому ОСОБА_2 детально та послідовно відтворює інші події того дня – про домовленість щодо забирання речей, про дзвінок ОСОБА_6 в домофон, її вказівку чоловікові зачекати приїзду поліції, дзвінок в поліцію і тд.;

- сторони повідомили суду, що не тільки квартира АДРЕСА_3 , а й весь під`їзд та вхідний домофон обладнані відеокамерами. Отже, відповідач мав реальну можливість перевірити твердження ОСОБА_2 щодо подій 12.05.2020, - чи мали місце нецензурна лайка та погрози (якщо такі були) 12.05.2020. Окрім того, погрози та лайку могли почути сусіди. Відповідач повідомила суд, що опитування сусідів з цього приводу члени екіпажу «Поліна-2» не проводили, зображення з відеокамер в під`їзді не переглядали.

З встановлених судом обставин однозначно зрозуміло, що 12.05.2020 ОСОБА_1 не погрожував та не ображав ОСОБА_2 , як вказано в тимчасовому заборонному приписі, а прийшов в попередньо узгоджений з дружиною час, щоб забрати з квартири свої особисті речі, які ОСОБА_2 сама ж для нього спакувала. Водночас, з контексту наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_2 можна припустити, що описані нею в наданих майору поліції ОСОБА_9 заяві від 12.05.2020 та поясненнях від 12.05.2020 (а.с.39-40) події мали місце 23.04.2020, які стали причиною того, що ОСОБА_2 «вигнала» ОСОБА_6 з квартири.

Однак, факт вчинення 12.05.2020 ОСОБА_17 домашнього насильства не підтверджується.

Окрім того, відповідачка не змогла пояснити суду, які саме показники за наслідками оцінювання ризиків дозволили їй зробити висновок про існування безпосередньої загрози від ОСОБА_6 життю чи здоров`ю ОСОБА_2 чи її дитині. До конфлікту, що стався 23.04.2020, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прожили як подружжя чотири роки і за цей період ОСОБА_2 до правоохоронних органів чи інших структур, що надають допомогу жертвам домашнього насильства, не зверталася. За таких обставин її твердження про неодноразові факти психологічного насильства з боку ОСОБА_6 є голослівними.

Суд також враховує, що повідомлені учасниками справи обставини свідчать про те, що в період з 23.04.2020 до 12.05.2020 (після того, як ОСОБА_2 вигнала чоловіка з дому) ОСОБА_1 не намагався потрапити в квартиру. Відповідачка не змогла пояснити суду, яким чином обрані нею заходи повинні були сприяти «негайному припиненню домашнього насильства або недопущенню його продовження чи повторного вчинення».

Суд також враховує контекст поведінки самої ОСОБА_2 , зафіксований на відеозаписі. Так, ОСОБА_2 12.05.2020 фактично висловлює ОСОБА_8 та поліцейським, які прибули на її виклик, умову: повернення особистих речей ОСОБА_8 відбудеться у присутності поліцейських після винесення йому заборонного припису. Аналогічного змісту вимогу заявниці зафіксував оператор служби « 102» (а.с.38) – жінка просить наряд поліції із «забороненим приписом». Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 спочатку погодила ОСОБА_8 дату, час та місце повернення його особистих речей, а коли він прибув згідно цієї домовленості – викликала наряд поліції з вимогою скласти щодо нього заборонний припис. Суд також враховує, що надані ОСОБА_2 відеозаписи з камери відеоспостереження в квартирі (які, на думку третьої особи, свідчать про сексуальне насильство щодо дитини) подано трьома уривками по кілька хвилин за період, що охоплює приблизно чотири години - з 20:45:50 22.04.2020 до 00:22:41 23.04.2020. Ці уривки за своїм обсягом та з огляду на значні розриви між ними є недостатніми, щоб суд пересвідчився в достовірності трактування ОСОБА_2 зображених дій ОСОБА_6 як сексуального насильства. Водночас наявність в розпорядженні ОСОБА_2 відеозапису за 05.03.2020, котрий свідчить про подружню зраду її чоловіка, опосередковано підтверджує твердження представника позивача про мотивацію дій третьої особи щодо звинувачення чоловіка (на момент прийняття цього рішення суду – вже колишнього чоловіка) у вчиненні правопорушень.

Суд визнає суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів. Тимчасовий заборонний припис виноситься щодо особи, яка вчинила домашнє насильство і правомірне винесення такого припису, а внесення відомостей у відповідний реєстр має наслідком подальше сприйняття суспільством особи, щодо якої такий винесений, як кривдника, що вчинив небезпечне для життя чи здоров`я домашнє насильство. Водночас суд переконаний, що визначені Законом №2229 інструменти для запобігання та протидії домашньому насильству повинні застосовуватися за своїм прямим призначенням та не можуть використовуватися як спосіб впливу одного із подружжя на другого в сімейних конфліктах.

Між колишнім подружжям ОСОБА_18 є численні провадження (про розлучення, поділ майна, застосування обмежувального припису, викрадення документів тощо) і аргументи третьої особи щодо трактування дій ОСОБА_6 як сексуального насильства щодо дитини будуть належно оцінені судами у цих провадженнях. В цій справі суд за заявою особи, котру поліцейський визнав небезпечним кривдником, здійснює судовий контроль за правомірністю винесення термінового заборонного припису, котрий може застосовуватися лише в разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Судовий контроль покликаний гарантувати, що цей інструмент впливу не буде використовуватися поліцейськими свавільно, оскільки визнання особи кривдником з таких підстав впливає на її подальше життя та можливість налагодження соціальних зв`язків. Отже, з огляду на завдання адміністративного судочинства, суд повинен пересвідчитися, що для застосування поліцейським таких екстраординарних заходів впливу були законні підстави, а сам терміновий заборонний припис відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України. Встановлені судом обставини справи вказують на те, що 12.05.2020 ОСОБА_1 не вчиняв дій, які би мали наслідком винесення тимчасового заборонного припису. Наведена вище оцінка фактичних обставин справи через призму застосовних норм права дозволяє зробити висновок, що майор поліції ОСОБА_9 діяла свавільно, коли 12.05.2020 винесла терміновий заборонний припис про застосування до ОСОБА_6 заходів впливу за відсутності передбачених Законом №2229 підстав.

З огляду на ці висновки суду позовні вимоги про скасування термінового заборонного припису серії АА №082535 від 12.05.2020 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до визначених статтею 139 КАС України правил розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №082535 від 12.05.2020, складений дільничним офіцером поліції Франківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Сорохтей Мар`яною Романівною.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, Львівська область, місто Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3; ідентифікаційний код 40108833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на сплату судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19.03.2021.

Суддя Москаль Р.М.