Рішення № 95712471, 22.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2021 року Справа № 280/6557/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області, Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними та скасування наказів, та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду 18 вересня 2020 року надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області (надалі - відповідач-1),в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт Комісії Дніпровського відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області Форми Н-5* від 20.03.2020 розслідування нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 р. Т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Володимиром Мателега , складений за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Дніпровський відділ поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 25.10.2018 року ОСОБА_1 , проходив службу в Національній поліції; з 21.08.2019 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, у званні молодшого лейтенанта поліції. 12.01.2020 року приблизно о 20-00 годині, у службовому кабінеті Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, який знаходиться на другому поверсі в окремій будівлі на території внутрішнього двору відділу поліції за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 191, позивач отримав вогнепальне поранення в голову. Відповідно до медичного висновку у позивача було діагнозовано: "Сліпе вогнепальне проникаюче поранення черепа справа. Відкрита тяжка черепно-мозкова травма. Забій головного мозку тяжкого ступеня. Гостра субдуральна гематома справа. Масивний субарахноідальний крововилив. Внутрішньошлуночковий крововилив. Багатоуламковий імпресійний перелом кісток склепіння черепа справа. Набряк головного мозку. Дислокаційний синдром. Пневмоцефалія. Вогнепальна рана м`яких тканин голови правої лобної ділянки". За результатами проходження огляду медико-соціальною експертною комісією, позивачу була встановлена друга група інвалідності. Позивач наголошує, що вказане вогнепальне поранення отримав внаслідок протиправних умисних дій старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 . За даним фактом Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополь, було здійснено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020080000000019 від 13 січня 2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. На теперішній час вказане кримінальне провадження розглядається Ленінським районним судом м. Запоріжжя (справа № 334/3473/20, провадження № 1-кп/334/893/20). Відповідачем 1, у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України 27.12.2002 р. № 1346 (далі - Порядок № 1346), за фактом даного нещасного випадку наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 31.01.2020 № 94 була призначена комісія. За результатами розслідування нещасного випадку комісією були складені Акт розслідування нещасного випадку що стався 12 січня 2020 року о 20.00 (Форма Н-5*) від 20.03.2020 р. та Акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 р. Т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Володимиром Мателега . Позивач вважає зазначені акти, протиправними, та такими, що не відповідають нормам Порядку № 1346. Під час розслідування нещасного випадку, що стався 12.01.2020 із Позивачем, комісія припустилася грубих порушень вимог Порядку № 1346, внаслідок чого дійшла помилкових висновків щодо обставин нещасного випадку, а саме те, що обставини нещасного випадку не пов`язані з виконанням службових обов`язків. Позивач зазначає, що Відповідачем 1 не були виконанні в повному обсязі вимоги Порядку № 1346, а саме, в порушення пункту 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку: не обстежила місце події; не опитала свідків і осіб, причетних до неї; не визначила відповідність умов служби вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; не з`ясувала обставини нещасного випадку; не визначила осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів; відповідно не зазначила які саме нормативно-правові акти були порушені. Позивач зазначає, що комісією було здійснено формальний підхід до збору та дослідженню відомостей про причини нещасного випадку, а саме розслідування є неповним. Відтак, вказані порушення свідчать про невідповідність висновків комісії фактичним обставинам нещасного випадку. Адже, без з`ясування всіх обставин нещасного випадку неможливо зробити висновок про його причини. На підставі наведеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 23.09.2020 відкрито провадження у справі № 280/6557/20, справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 19.10.2020.

Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 19.10.2020 підготовче засідання відкладено та призначено наступне на 12.11.2020.

Головне управління національної поліції в Запорізькій області 27.10.2020 подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Дніпровський відділ поліції ГУНП в Запорізькій області (Відповідач-1) є територіальним підрозділом останнього без статусу юридичної особи та не має власних бюджетних асигнувань. Вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог а саме того, що комісія по розслідуванню нещасного випадку що стався з позивачем 12.01.2020 припустилася грубих порушень Порядку № 1346, внаслідок чого дійшла помилкових висновків щодо обставин нещасного випадку, а саме те, що обставини нещасного випадку не пов`язанні з виконанням службових обов`язків позивача.

У підготовчому засіданні 12.11.2020 протокольною ухвалою суду прийнято уточнену позовну заяву позивача та залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 16.12.2020.

Протокольною ухвалою суду у підготовчому засіданні 16.12.2020 задоволено клопотання відповідача про виклик свідка ОСОБА_4 , закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача на 13.01.2021.

13.01.2021 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, наступне судове засідання призначене на 20.01.2021.

У судове засідання 20.01.2021 представники сторін не з`явились, представником позивача до суду подано клопотання вх. № 3747 про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі наведеного судом розглянуто справу в порядку письмового провадження без проведення судового засідання на підставі матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

З 25.10.2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в Національній поліції; з 21.08.2019 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, у звані молодшого лейтенанта поліції.

12.01.2020 року приблизно о 20-00 годині, у службовому кабінеті Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, який знаходиться на другому поверсі в окремій будівлі на території внутрішнього двору відділу поліції за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 191, позивач отримав вогнепальне поранення в голову.

Згідно із випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , він поступив 12.01.2020 року до КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" із діагнозом: "Сліпе вогнепальне проникаюче поранення черепа справа. Відкрита тяжка черепно-мозкова травма. Забій головного мозку тяжкого ступеня. Гостра субдуральна гематома справа. Масивний субарахноідальний крововилив. Внутрішньошлуночковий крововилив. Багатоуламковий імпресійний перелом кісток склепіння черепа справа. Набряк головного мозку. Дислокаційний синдром. Пневмоцефалія. Вогнепальна рана м`яких тканин голови правої лобної ділянки".

За даним фактом Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополь, було здійснено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020080000000019 від 13 січня 2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

В липні 2020 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було скеровано прокурором до Ленінського районного суду м. Запоріжжя (Справа № 334/3473/20, провадження № 1-кп/334/893/20).

За фактом нещасного випадку, який стався із позивачем 12.01.2020 року, у відповідності до Порядку № 1346, наказом Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 31.01.2020 № 94 була призначена комісія у складі: Голови комісії - Т.в.о. заступника начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_5 та сленів комісії - Начальника сектора кадрового забезпечення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_6 , інспектора сектора кадрового забезпечення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_7 ; поліцейського з обліку та збереження речових доказів і озброєння сектора логістики та матеріально-технічного забезпечення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , якою у період з 31 січня до 20 березня 2020 року було організоване розслідування вказаного вище нещасного випадку.

За результатами розслідування нещасного випадку комісією були складені Акт розслідування нещасного випадку що стався 12 січня 2020 року о 20.00 (Форма Н-5*) від 20.03.2020 р. (а.с. 17-19) та Акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 р. т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Володимиром Мателега (а.с. 20-12).

Відповідно до висновків комісії з розслідування нещасного випадку, визнано, що подія, яка трапилася із позивачем, не пов`язана з виконанням службових обов`язків.

Зокрема, комісією в акті Форми Н-5*зазначено наступне:

- у пункті 4 Причина нещасного випадку: "Інша, психофізіологічна (конкретна причина нещасного випадку може бути встановленою у ході проведення слідчих дій у рамках досудового розслідування кримінального провадження № 62020080000000019 від 13.01.2020, яке перебуває у провадженні слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань та яке на теперішній час триває)";

- у пункті 6 Висновок комісії: "вважати, що нещасний випадок з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався у період проходження служби в поліції при обставинах не пов`язаних з виконанням службових обов`язків. Скласти акт за формою НТ*";

Відповідно до пункту 7 вищевказаного акту перелік матеріалів, що долучаються, складається із пояснень ОСОБА_1 , копії висновку службового розслідування та копії виписки з медичної картки.

В акті Форми НТ* комісією зазначено:

- у пункті 10 Причина нещасного випадку: "Інша, психофізіологічна";

- у пункті 14 Висновок комісії: "Нещасний випадок стався у період проходження служби в поліції при обставинах не пов`язаних з виконанням службових обов`язків".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ (надалі - Закон № 2694) охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до статті 14 вказаного Закону працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Приписами статті 22 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року за № 1346.

Згідно пункту 2.1. Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктом 2.2. Порядку № 1346 встановлено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4. Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Відповідно пункту 3.5 Порядку № 1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У разі спроби самогубства працівника до складу комісії включається психолог.

Згідно із пунктом 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

З аналізу наведених положень Порядку № 1346 вбачається, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є:

- раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше;

- звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення);

- повідомлення про нещасний випадок.

Пунктом 3.9 Порядку № 1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час:

- припинення або запобігання злочинам або правопорушенням;

- вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод;

- охорони і забезпечення громадського порядку;

- несення постової чи патрульної служби;

- виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій;

- виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні;

- перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час;

- підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору;

- проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах;

- використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу;

- провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий;

- прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами;

- прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Згідно з пунктом 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:

- безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);

- спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків;

- травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);

- раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

За приписами пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:

- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків;

- унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;

- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;

- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Так, комісія, яка проводила розслідування з 31 січня до 20 березня 2020 року зазначила, що зібраними матеріалами службового розслідування об`єктивно не сталося можливим встановити точні обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 у період з 19.50 до 20.03 12.01.2020 в приміщенні Дніпровського ВП, а саме в двоповерховій будівлі на території внутрішнього двору відділу поліції

Однак, при цьому комісія прийшла до висновку, що обставини, які призвели до нещасного випадку є те, що під час вживання алкогольних напоїв у службовому кабінеті з невстановлених причин ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення.

Причиною ж нещасного випадку комісія визначила Іншу, психофізіологічну.

Як вбачається з Акту Форма Н-5* та Акту Форми НТ*, комісією, під час проведення розслідування нещасного випадку, використовувався висновок службового розслідування, затверджений 13 березня 2020 року Начальником ГУНП в Запорізькій області генералом поліції третього рангу Миколою Лушпієнко (далі - Висновок).

Відповідно до вказаного Висновку, службове розслідування проводилося за фактом надзвичайної події за участю оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яка мале місце 12.01.2020 в приміщенні Дніпровського ВП.

При цьому, виклад обставин нещасного випадку, зазначений в Акті Форма Н-5 * і Акті форми НТ*, повністю відповідає змісту обставин, встановлених службовим розслідуванням, які викладені у Висновку (стор. 46-49).

Так, порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України визначений положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 р.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Отже, метою та завданням проведення службового розслідування є повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським саме дисциплінарного проступку.

У свою чергу, згідно із положеннями Закону № 2694 та Порядку № 1346, метою проведення розслідування нещасних випадків є встановлення причин і умов нещасних випадків, що сталися, та вжиття заходів, спрямованих на усунення причин нещасного випадку.

Таким чином цілі й задачі проведення службового розслідування та розслідування нещасних випадків є різними.

При цьому, як безпосередньо зазначено у Висновку службового розслідування (стор. 49) "… питання щодо визначення, чи трапився нещасний випадок, а саме отримання тілесних ушкоджень молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у період проходження служби при виконання службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.12.2002 № 1346 (зі змінами станом на 10.06.2015), належить виключно до компетенції комісії з розслідування нещасного випадку."

Відтак, положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону № 2694 та Порядку № 1346, свідчать про те, що під час службового розслідування не можуть бути встановлені причини й умов нещасних випадків, що сталися, а це є виключною компетенцією комісії по розслідуванню нещасних випадків.

Однак, під час розслідування нещасного випадку, що стався 12.01.2020 із Позивачем, комісія припустилася порушень вимог пункту 3.8. Порядку № 1346: не обстежила місце події; не опитала свідків і осіб, причетних до неї; не визначила відповідність умов служби вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; не з`ясувала обставини нещасного випадку; не визначила осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів; відповідно не зазначила які саме нормативно-правові акти були порушені.

Враховуючи той факт, що відповідно до Висновку службового розслідування, підставою для його проведення став рапорт старшого інспектору відділу моніторингу Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Борисенка О.С. , який надійшов 12.01.2020 о 21.01 до чергової частини Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, про те, що в службовому кабінеті адміністративної будівлі Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, перебуваючи поза службою, оперуповноважений відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 спричинив собі поранення з травматичного пістолета, в порушення абзацу 4 пункту 3.5. Порядку № 1346 до складу комісії не був включений психолог.

Системний аналіз Порядку № 1346 дає всі підстави стверджувати, що Причини нещасного випадку поділяються на "Технічні", "Організаційні" та "Психофізіологічні".

До психофізіологічних відносяться:

- алкогольне, наркотичне сп`яніння, токсикологічне отруєння;

- низька нервово-психічна стійкість;

- погані фізичні дані або стан здоров`я;

- незадовільний психологічний клімат у колективі;

- травма, одержана внаслідок протиправних дій інших осіб;

- інші причини.

Таким чином, комісія з розслідування нещасного випадку, не маючи у своєму складі фахівця психолога, безпідставно дійшла до висновку, що причиною нещасного випадку є Інша, психофізіологічна. При цьому не зазначивши, в чому саме полягає психофізіологічна причина.

Використовуючи під час розслідування нещасного випадку Висновок службового розслідування, комісія не надала оцінки тому факту, що 12.01.2020 (вихідний день - неділя) у період з 9.20 до 10.20 оперуповноважений ВКП Дніпровського ВП молодший лейтенант поліції ОСОБА_1 за усною вказівкою т.в.о. заступника ВКП Дніпровського ВП майора поліції Полякова О.С. прибув до адміністративної будівлі Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 191, з метою виявлення та розкриття злочинів на території обслуговування по лінії незаконного обігу наркотичних засобів.

Отже, позивач 12.01.2020 перебував на робочому місці, на території підрозділу, за дорученням керівника у неробочий час, і вказані обставини, у відповідності до пункту 3.9. Порядку № 1346, є підставою для визнання нещасного випадку таким, що трапився при виконанні службових обов`язків.

Комісією ж з розслідування нещасного випадку не взяті до уваги пояснення позивача, відповідно до яких вогнепальне поранення він отримав внаслідок протиправних умисних дій старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 .

З огляду на вказані пояснення, позивач, перебуваючи на робочому місці на території підрозділу, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок небезпечного виробничого фактора, а саме агресивних дій іншого працівника, що сталися у процесі виконання ним службових обов`язків, отримав тілесні ушкодження.

Однак, комісія з розслідування нещасного випадку, визнаючи його таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, в порушення вимог пункту 3.11 Порядку № 1346, не зазначила мотивів, на підставі яких визнала обставини нещасного випадку такими, що не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 і не пов`язані з виконанням службових обов`язків.

Приймаючи рішення, що обставинами, які призвели до нещасного випадку, є те, що під час вживання алкогольних напоїв у службовому кабінеті з невстановлених причин ОСОБА_1 отримав вогнепальне поранення, комісія з розслідування нещасного випадку не визначила наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) працівника і нещасним випадком.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3.11. Порядку № 1346, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком.

Відповідно до аналізу зазначеної норми, визнання нещасного випадку не пов`язаним з виконанням службових обов`язків можливе лише за обов`язкової умови, при якій саме потерпілий, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, спричинив собі тілесні ушкодження.

Сам по собі факт перебування працівника в стані алкогольного сп`яніння під час настання нещасного випадку не може бути підставою для визнання такого нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Однак, з матеріалів розслідування нещасного випадку взагалі не вбачається причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача і нещасним випадком.

Згідно із приписами пункту 3.12. Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Однак, комісія з розслідування нещасного випадку, в порушення вимог пункту 3.12 Порядку № 1346, до акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* не долучила пояснення свідків, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце).

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідач-1 під час розслідування нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року із позивачем, припустився порушень вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України 27.12.2002 р. № 1346, внаслідок чого дійшов помилкових висновків що нещасний випадок з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 стався у період проходження служби в поліції при обставинах не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, та те, що причиною нещасного випадку є інша, психофізіологічна.

Відтак, Акт розслідування нещасного випадку що стався 12 січня 2020 року о 20.00 (Форма Н-5*) від 20.03.2020 р. та Акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 р. т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Володимиром Мателега , є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Дніпровський відділ поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду, слід зазначити наступне.

Так, порядок проведення службового розслідування у Національній поліції України визначений положеннями Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 р.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Отже, метою та завданням проведення службового розслідування є повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським саме дисциплінарного проступку.

В той же час, питання, пов`язані із розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України, врегульовані Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого Наказом МВС України 27.12.2002 р. № 1346.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, вони не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.

Предметом доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даній справі позивач звертаючись із розглядуваними позовними вимогами, на їх обґрунтування посилався виключно на протиправність дій відповідача-1 вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346.

З урахуванням наведеного, на думку суду наявні підстави для захисту права позивача шляхом задоволення іншої частини позовних вимог та зобов`язання Дніпровськкого відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області повторно провести розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду.

Стосовно стягнення з відповідача-2 судових витрат, а саме витрат на правову допомогу суд зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Позивачем до матеріалів справи надано копії: договору про надання правової допомоги від 18.02.2020 р., додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 01.09.2020 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП001337 від 29.06.2017 на Балика П.О., оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги; звіт № 1 про виконання доручення від 19.01.2021 р.; квитанції до прибуткового касового ордера № 14 від 19.01.2021 р. на суму 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Суд зауважує, що у детальному описі робіт (наданих послуг) представником позивача зазначено зокрема 5000 грн. за участь у п`яти судових засіданнях по 1000 грн. за кожне судове засідання без врахування витраченого часу. Однак матеріалами справи підтверджується участь представника позивача тільки у чотирьох судових засіданнях, оскільки 20.01.2021 судове засідання не проводилось, справу розглянуто в порядку письмового провадження. Крім того, суд враховує незначну тривалість судових засідань у яких приймав участь представник позивача, з огляду на що вважає співмірним розмір розмір витрат на правову допомогу в цій частині у розмірі 2000 грн.

Звідси, враховуючи предмет спору, а також вищенаведене, суд вважає, що понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 грн. є неспівмірним із витраченим адвокатом часом на участь у судових засіданнях, а отже розмір таких витрат підлягає змнешенню та стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі 5000 грн.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до вимог ст. 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як особи з II групи інвалідності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати акт комісії Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Форми Н-5* від 20.03.2020 розслідування нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати Акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру (Форма НТ*), затверджений 20.03.2020 р. т.в.о. начальника Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області підполковником поліції Володимиром Мателега , складений за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1.

Зобов`язати Дніпровський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 12 січня 2020 року з оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова