Рішення № 95711336, 11.03.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року м. Житомир справа № 806/2001/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі: судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, здійснити нарахування та виплату пенсії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправною відмову Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в призначенні йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати відповідача призначити йому пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 26.02.2018, та провести нарахування та виплату пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 26.02.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 указував, що Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства відмовляє йому в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на п`ять років як потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС на підставі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 йому виповнилося 55 років, з 26 квітня 1986 року по даний час він проживав і проживає в населених пунктах віднесених до зони гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, про що свідчить видане в 05.05.1993 посвідчення серії НОМЕР_1 . Страховий стаж складає більше 33 років, а тому вважає, що набув права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно зі ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 29.05.2018.

Відповідачем направлено до суду заперечення на позов, за змістом яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. При цьому відповідач указував, що підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає. Стверджував, що для підтвердження статусу потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС надав довідку видану Олевською міською радою від 23.04.2018 № 2757 про проживання в м. Олевськ, з 21.09.1986 по даний час, але не надав відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" чорнобильське посвідчення відповідної категорії (4 категорія). Також указано, що одним із основних документів, що визначає право на пенсію зі зниженням пенсійного віку на 6 років являється посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії. Позивач на підтвердження посвідчення 3 категорії надав довідку Олевської міської ради № 749 від 24.04.2018 про проживання з 26.04.1986 по 20.09.1986 в с. Жовтневе, але проживання у зоні гарантованого добровільного відселення протягом п`яти місяців не дає позивачу жодного права на отримання чорнобильського посвідчення, а також скористатися пільгами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що підстав для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не має.

29.05.2018 справа у судовому засіданні не слухалася, у зв`язку з неявкою відповідача. Розгляд справи відкладено до 12.06.2018.

12.06.2018 судове засідання відкладено до 18.07.2018, у зв`язку з подачею представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, внаслідок отримання позовної заяви (уточнюючої).

Позивач та представник відповідача прибули до суду та подали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні на основі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 25 лютого 2018 року позивачу виповнилося 55 років.

У січні 2018 року позивач звернувся до Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зниженням пенсійного віку на 5 років як потерпілому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

01 лютого 2018 року відповідачем прийнято рішення № 6 по призначенню пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.

Листом Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 01.02.2018 за № 595/03 позивача повідомлено про прийняте рішення.

Зі змісту рішення № 6 від 01.02.2018 та листа від 01.02.2018 видно, що відповідач дійшов висновку, що підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років немає. При цьому вказано, що відповідно підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 № 22- 1 (зі змінами), до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", додаються документи, що засвідчують статус особи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями). Відповідно до довідки №183 від 30.01.2018 виданої Олевською міською радою Житомирської області, позивач постійно був прописаний та проживав у с. Жовтневе (с. Калинівка) Олевського району Житомирської області з 26.04.1986 по 20.09.1986, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Відповідно до довідки №719 від 29.01.2018, виданої Олевською міською радою Житомирської області, постійно з 21.09.1986 по даний час ОСОБА_1 проживає та прописаний в м. Олевськ, Житомирська область, що відноситься до зони посиленого радіологічного контролю. Для підтвердження статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи ОСОБА_1 надано посвідчення 3 категорії потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 05.05.1993, видане Житомирською обласною адміністрацією. Отже, підстав для призначення пенсії зі зниження пенсійного віку на 5 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає.

Позивач, вважаючи, що Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправно відмовило йому у призначенні пенсії, чим порушило його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом ураховано наступне.

Згідно зі п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Основного Закону визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі положеннями частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії), умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

У статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, далі - Закон № 796-XII) закріплені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Так, абзацом першим частини першої вказаної статті Закону № 796-XII визначено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

В силу приписів пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-XII потерпілі від Чорнобильської катастрофи:

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зменшення пенсійного віку на 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що обов`язковою умовою для призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, є факт постійного проживання або роботи на територіях радіоактивного забруднення впродовж обумовленого у вказаному Законі періоду часу.

Згідно зі ч. 3 ст. 55 Закону № 796-XII, призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до положень статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Приписами пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема:

- документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням статті 55 Закону № 796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

У частині третій статті 65 Закону № 796-XII закріплено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 , звертаючись до відповідача із відповідною заявою про призначення пільгової пенсії, надав посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_1 , видане 05.05.93 Житомирською облдержадміністрацією, та довідки Олевської міської ради Житомирської області від 29.01.2018 № 719 та від 30.01.2018 № 183. Відповідно до змісту яких, позивач з 26.04.1986 по 20.09.1986 постійно проживав і був прописаний за адресою: с. Жовтневе (с. Калинівка) Олевського району Житомирської області, а з 21.09.1986 по даний час прописаний та постійно проживає в м. Олевськ Житомирська область.

До суду надано довідки Олевської міської ради Житомирської області від 23.04.2018 № 2757 та від 24.04.2018 № 749, які містять такі ж відомості щодо проживання позивача.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, с. Жовтневе (с. Калинівка) Олевського району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а м. Олевськ Олевського району Житомирської області - до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Наведене відповідачем під сумнів не ставилося, належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії не оспорюється. Проте, заперечуючи право позивача на пільгову пенсію відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, відповідач указує лише на відсутність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 4).

Суд відмічає, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено.

Таким чином, населений пункт, у якому проживав позивач з моменту прийняття названого закону, втратив правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У зв`язку з виключенням обумовленої території проживання позивача із переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

Отже, позивач фізично позбавлений можливості виправити виявлений відповідачем недолік у виданому йому посвідченні.

Втім, на думку суду, неможливість отримання позивачем відповідного посвідчення не може бути підставою для позбавлення його права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За наведених обставин, а також ураховуючи те, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, суд приходить до висновку, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в подібних правовідносинах, в постановах від 06 лютого 2018 року (справа № 287/50/17) та від 13 червня 2018 року (справа № 287/96/17-а).

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправним і скасування рішення Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову в призначенні йому пільгової пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є такою, що підлягає до задоволення.

Стосовно вимог позивача щодо зобов`язання призначити йому пільгову пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, здійснити нарахування та виплату пенсії за віком, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Зважаючи на те, що подані позивачем документи свідчать про його проживання у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії по 31 липня 1986 року та в зоні посиленого радіологічного контролю з 21.09.1986, суд вважає за доцільне, з метою ефективного захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог та, у відповідності до ч.2 ст.9 КАС України, зобов`язати Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до положення статті 139 КАС України, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 704,80 грн судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Свято-Миколаївська, 31, м.Олевськ, Житомирська область, 11001, ідентифікаційний код 41246527) № 6 від 01 лютого 2018 року.

Зобов`язати Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Свято-Миколаївська, 31, м.Олевськ, Житомирська область, 11001, ідентифікаційний код 41246527) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ємільчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Свято-Миколаївська, 31, м.Олевськ, Житомирська область,11001, ідентифікаційний код 41246527) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 704,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко