Рішення № 9570490, 26.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/100-22/7326.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

про стягнення суми в розмірі 893850 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Шумлянський В.І. (довіреність від 12.02.2010р.);

від відповідача Брус О.М. (довіреність від 20.11.2009р.);

В судовому засіданні 26.04.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа»(надалі ТОВ «Основа», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(надалі ТОВ «УніКредит Лізинг», відповідач) грошової суми в розмірі 893850 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення лізингових платежів, що були сплачені лізингодавцю до відмови від договору фінансового лізингу.

Відповідачем позову не визнано, в матеріалах справи наявний відзив на позов, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з урахуванням того, що ДП «Алтекса», як продавець предмету лізингу не повернув кошти, сплачені відповідачем на виконання умов контракту купівлі-продажу та умов фінансового лізингу; предмет лізингу і продавця обирав лізингоодержувач, а згідно з п. 8 договору фінансового лізингу сплачені за Контрактом купівлі-продажу кошти є витратами, які відшкодовує лізингоодержувач.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2007 року між ТОВ «УніКредит Лізинг»(лізингодавець) та ТОВ «Основа»(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 97-LD, відповідно до умов якого, лізингодавець (відповідач) прийняв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (обладнання, зазначене у специфікації) у власність від продавця - ДП «Алтекса»та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу (позивачу) на строк та на умовах, визначених договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем (позивачем).

На ту ж дату укладено Контракт купівлі-продажу №97-LD/РС між ДП «Алтекса»(продавець), ТОВ «УніКредит Лізинг»(лізингодавець або покупець) та ТОВ «Основа»(лізингоодержувач) відповідно до умов якого, продавець зобов'язався продати, а лізингодавець придбати для наступної передачі в фінансовий лізинг лізингоодержувачу (у відповідності до договору фінансового лізингу №97-LD від 03.04.2007 року) кран.

На виконання своїх договірних зобов’язань (п. 7.1.1 договору фінансового лізингу), позивач здійснив перший лізинговий платіж відповідачу у сумі 931 391, 70 грн. (платіжне доручення № 5939 від 05.04.2007р.), з яких 893 850, 00 грн. –відшкодування ціни предмета лізингу, та 37 541, 70 грн. –комісійна винагорода відповідача.

Грошові кошти по контракту купівлі-продажу №97-LD/РС на користь продавця товару були перераховані відповідачем 06.04.2007р. що підтверджується залученим до справи платіжним дорученням № 3247 та свідчить про виконання пункту 5.1.1 контракту з боку відповідача, як покупця товару, який є лізингодавцем згідно договору № 97-LD від 03.04.2007р..

Строк поставки предмета лізингу визначений сторонами у п.3.2 контракту купівлі-продажу №97-LD/РС –на протязі 6 тижнів від дати внесення оплати згідно з п. 5.1.1 контракту.

Згідно п.7.1 контракту, право власності на техніку переходить від продавця до лізингодавця з моменту підписання акта прийому-передачі.

Пунктом 3 договору фінансового лізингу передбачено, що приймання передача предмету лізингу позивачем від відповідача здійснюється протягом 3-х робочих днів з моменту передачі його у строки, визначені контрактом, про що складається відповідний акт.

В порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України продавцем товару –ДП «Алтекса»у встановлений пунктом 3.2 Контракту строк свого зобов'язання щодо поставки техніки в строк до 19.05.2007р. не виконано.

Згідно ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З метою надання належної оцінки положенням договору, представленим доказам в обґрунтування підстав заявленого позову, з урахуванням вказівок вміщених у постанові Вищого господарського суду України у даній справі судом витребувано від позивача лист № 588 від 21.10.2008р., який надсилався лізингоодержувачу про припинення договору лізингу, а також встановлено наступне.

Згідно з п. 14.8 позивач має право відмовитися від договору шляхом направлення письмового повідомлення відповідачу, зокрема, у разі, якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше чотирьох місяців, про що позивач зобов'язаний повідомити відповідача.

Листом за вих. 588 від 21.10.2008р. позивач просив відповідача повідомити письмово про свою згоду припинити дію договору фінансового лізингу від 03.04.2007р. шляхом його розірвання за згодою сторін, а також просив повернути ТОВ «Основа»сплачений перший лізинговий платіж в розмірі 931391, 70 грн..

У відповіді (вих. №846 від 12.12.2008 року) на зазначений лист було надано згоду позивачу на припинення договору фінансового лізингу №97-LD від 03.04.2007 року, а також зазначено, що після стягнення ТОВ «УніКредіт лізинг»боргу від продавця, кошти в сумі 893850 грн. будуть повернуті ТОВ «Основа».

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

В даному випадку обов’язок лізингодавця повернути лізинговий платіж не ставиться у залежність від фактичного стягнення таких платежів на користь лізингодавця з продавця товару, а право на утримання лізингодавцем за рахунок отриманих від лізингоодержувача сум, сплаченого лізингового платежу у випадку відмови від договору та його розірвання положення договору фінансового лізингу не містять (п. 14.10 договору).

При вирішенні даного спору судом враховано, що згідно рішення Господарського суду міста Києва у справі 34/200 вирішено стягнути з Дочірнього підприємства «Алтекса»на користь ТОВ «Основа»893 850 грн. збитків, а рішенням суду у справі 34/352 задоволені вимоги ТОВ «УніКредит Лізинг»про стягнення з ДП «Алтекса»893 850 грн. боргу, 148975 грн. неустойки, однак предметом спору у даній справі є стягнення з лізингодавця платежу сплаченого за договором, який розірвано за ініціативою лізингоодержувача через прострочення передачі предмета лізингу, відповідно наявність зазначених судових рішень та їх виконання або ж невиконання, жодним чином не впливає на обов’язок відповідача повернути платіж за встановлених обставин, оскільки такий прямо обумовлений положеннями закону «Про фінансовий лізинг»(ч. 2 ст. 7).

Враховуючи наведене позов підлягає задоволенню, судові витрати згідно з положеннями ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, блок 5, 2-й поверх, р/р 26502010003043 ТОВ «УніКредит Банк» МФО 300744, р/р 265080000 в АКБ «ХФБ Україна», МФО 320724, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33942232) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»(03150, м. Київ, вул. Ковпака 17, ідент. код 13669489) 893850 грн. (вісімсот дев’яносто три тисячі вісімсот п’ятдесят гривень), 8938, 50 грн. (вісім тисяч дев’ятсот тридцять вісім гривень 50 копійок) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 29.04.2010