Рішення № 95703036, 23.03.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1287/20

Номер провадження 2/373/88/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 373/1287/20 за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Представник позивача звернувся до суду із позовом та просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за угодою про надання особистого кредиту № 500813554 від 13 лютого 2019 року в розмірі 101923 грн. 77 коп., яка складається \із строкової заборгованості - 75990 грн. 12 коп., простроченої заборгованості - 14900 грн. 18 коп., строкової заборгованості по нарахованих відсоткам та комісіях - 1738 грн. 11 коп., простроченої заборгованості по нарахованих відсотках та комісіях - 8695 грн. 36 коп., штраф - 600 грн. 00 коп. Також просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору.

Посилається на те, що між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем 13 лютого 2019 року був укладений договір про надання особистого кредиту № 500813554, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 119092 грн. 15 коп. Позивач свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у вищезазначеному розмірі. Відповідачем умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого утворилася вищезазначена заборгованість перед банком.

Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Ухвалою від 12 жовтня 2020 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який лише 15 лютого 2021 року належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, не надано відзиву на позов, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України

Судом встановлено наступне.

Із позовної заяви вбачається, що 13 лютого 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем був укладений договір про надання особистого кредиту № 500813554, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 119092 грн. 15 коп. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 14 липня 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 101923 грн. 77 коп., в тому числі:

-строкова заборгованість - 75990 грн. 12 коп.;

-прострочена заборгованість - 14900 грн. 18 коп.;

-строкова заборгованість по нарахованих відсотках та комісіях - 1738 грн. 11 коп.;

-прострочена заборгованість по нарахованих відсотках та комісіях - 8695 грн. 36 коп.;

-штрафи - 600 грн. 00 коп.

Разом з тим, на підтвердження укладення кредитного договору позивачем надана копія анкети-заяви (а.с. 10) про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», з якої вбачається, що ОСОБА_1 підписав заяву 13 лютого 2019 року.

Крім того, представником позивача подано до суду копії наступних документів: копії оферти на укладання угоди про надання кредиту № 500813554 від 13 лютого 2019 року (а.с.8); копію графіку платежів (а.с.9); довідку-розрахунок заборгованості станом на 14 липня 2020 року (а.с.14); копію паспорта відповідача (а.с.11-12); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера відповідачу (а.с.13); відомості про зміну типу акціонерного товариства (а.с.15); копію статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (а.с.16-20).

Будь-яких інших документів суду не надано, ніяких клопотань з цього приводу заявлено не було.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу ст.ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В силу ч. 1 та ч. 2 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`заною у разі її прийняття.

Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В силу ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Копія документу з назвою «Оферта на укладання угоди про надання кредиту № 500813554», яка додана до позовної заяви, не може підтверджувати існування боргу, так як вона є лише пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні ЦК України і для укладення договору обов`язковим елементом процедури такого укладення є прийняття цієї пропозиції (акцепт).

З даного документу вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача з пропозицією укласти угоду про надання споживчого кредиту у визначеному розмірі з встановленою процентною ставкою та визначений строк.

Відповідно до п. 3 Оферти, спосіб видачі кредитних коштів визначено як перерахування на конкретно вказаний рахунок.

Будь-яких доказів перерахування коштів, тобто факту видачі кредиту, не надано.

Крім того, відповідно до абз. 5 п. 3 Оферти, Угода набуває чинності з моменту підписання Банком Акцепту на укладення угоди та надання споживчого кредиту відповідно до умов Угоди та Договору.

Будь-яких доказів виконання вищезазначеного пункту також не надано.

Таким чином, Оферта на укладання угоди про надання кредиту № 500813554 не є належним та допустимим доказом отримання кредиту відповідачем.

У поданій позивачем анкеті-заяві лише зазначено про акцепт публічної пропозиції банку на укладення договору на комплексну банківське обслуговування і відсутні умови, які є істотними для кредитного зобов`язання, зокрема: відсутні дані про вид кредитного договору, реквізити розрахункових рахунків, номер платіжної карти, про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредитні кошти. Однак, як вже було зазначено, із поданих позивачем доказів факт отримання кредитних коштів відповідачем взагалі не підтверджено.

Однак, як вже було зазначено. будь-яких належних доказів на підтвердження безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника позивачем не надано.

З наявних матеріалів справи не вбачаються доведеними посилання позивача на те, що відповідач користувався кредитними коштами, допустив заборгованість по їх поверненню, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду із даним позовом. Позивачем не надано виписки по особовому рахунку відповідача, що позбавляє суд можливості встановити, чи користувався відповідач коштами, сплачував кошти відповідно до умов кредитного договору, у які строки, вирахувати заборгованість за даним кредитним договором.

Із розрахунку заборгованості, зробленого позивачем у позовній заяві та доданій до неї довідці, не вбачається за можливе перевірити правильність нарахувань відповідних сум. Ніяких роз`яснень та доказів щодо принципу складення даних розрахунків справа не містить.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16 липня 1999 року. Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12 червня 2020 року по справі № 169/506/17, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Про факт отримання та повернення коштів свідчать банківські виписки про зарахування чи повернення грошей із поточного рахунку, а також прибуткові та видаткові касові ордери у разі внесення грошей до каси товариства.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 75 від 04 липня 2018 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 28 жовтня 2020 року по справі № 760/7792/14-ц та постанові від 16 вересня 2020 року по справі № 200/5647/18, вбачається, що виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем кредиту та користування ним, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу ст. 141 ЦПК України відшкодуванню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 207, 549, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року, Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного Банку України № 75 від 04 липня 2018 року, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «УКРСИББАНК», адреса місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, 2/12; адреса для листування: 01021, м.Київ, вул.Мечнікова, 11; код ЄДРПОУ 09807750;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя: Я. І. Керекеза