Рішення № 95702747, 22.03.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15864/20

Категорія 57

2/295/122/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі: головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі Зубрицькій Т.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд із позовом, де зазначила, що за наслідком розгляду Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради клопотання позивача від 27.11.2015 року про надання дозволу на одержання безоплатно земельної ділянки було допущено істотні порушення вимог чинного законодавства, які призвели до завдання моральної шкоди.

Так, відповідачем порушено передбачений вимогами Земельного кодексу України термін прийняття рішення щодо приватизації земельної ділянки; не складено висновок з питання попереднього розгляду матеріалів про передачу земельної ділянки у власність; протиправно складено документи - проект рішення сесії, обгрунтування до проекту, додаток до рішення, які, зокрема, не містять рекомендацій та висновків комісії з питань містобудування, дати прийняття, не мають підписів відповідальних осіб.

За твердженням позивача, Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради протиправно відмовлено у прийнятті до розгляду переліку документів, які стосуються питання передачі земельної ділянки. Крім того, до складеного висновку внесені відомості, які не відповідають фактичним обставинам.

Позивач посилається на завдання душевних переживань, погіршення стану здоров`я, порушення звичайного способу життя та просить стягнути з відповідача загальний розмір моральної шкоди в сумі 51 000,00 грн.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому по суті виниклого спору звернуто увагу на відсутності доказів, що вказують на заподіяння моральної шкоди позивачу діями Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.

Сторона просить звернути увагу на нормативному врегулюванні інституту моральної шкоди, судові практиці, викладеній, зокрема, у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В судове засідання позивачем подано заяву про можливість розгляду справи у її відсутності.

Представник відповідача заперечувала з приводу задоволення позовних вимог. Зазначила, що діюче законодавство, а також затверджений в 2017 році план зонування території м. Житомира не дозволяє здійснити передачу земельної ділянки за бажаною позивачем адресою.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивав ОСОБА_1 27.11.2015 року звернулась до голови Житомирської міської ради Сухомлина С.І, із клопотанням, в якому просила згідно зі ст. 118 ЗК України надати дозвіл на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель міської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку в межах норм безоплатної передачі у розмірі 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом клопотання до нього додано: викопіювання зі схеми м. Житомира, викопіювання з Генерального плану, акт обстеження від 30.04.2013 року, фотокартки забудови, лист міської ради, висновок № 72/2013.

Листом виконавчого комітету Житомирської міської ради від 28.03.2019 року позивачу ОСОБА_1 повідомлено про те, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року справа № 296/10606/16-а заяву ОСОБА_1 від 27.11.2015 року стосовно надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд буде винесено на розгляд постійних комісій та сесії Житомирської міської ради у встановленому чинним законодавством порядку. Про розгляд питання сесією міської ради заявника буде проінформовано додатково.

Відповідно до рішення Житомирської міської ради від 20.06.2019 року № 1501 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

В обгрунтування рішення покладено положення ст. 39 ЗК України, ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території м. Житомира, затверджений рішенням міської ради від 04.04.2017 року № 579, звернуто увагу на невідповідності містобудівної документації. Відповідно до плану зонування території м. Житомир земельна ділянка розташована в зоні мішаної багатоповерхової забудови та громадської забудови (Ж-4), частина земельної ділянки розташована в зоні вулиць в червоних лініях (ТР-2). Відповідно до планувальних обмежень схеми зонування території м. Житомир земельна ділянка знаходиться в санітарно-захисній зоні об`єктів транспорту.

Згідно встановлених судом обставин слідує, що між сторонами виник спір, пов`язаний із наміром особи набути у власність земельну ділянку, відповідними діями органу місцевого самоврядування в межах процедури погодження дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За положеннями ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На думку суду, позивачем не надано доказів на підтвердження існування обставин, що є передумовою відшкодування моральної шкоди за визначенням, наведеним статтею 23 ЦК України.

За змістом ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки…

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

З аналізу наведеної норми слід зазначити, що правовідносини, пов`язані з набуттям земельної ділянки у власність в порядку приватизації, починаються з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, з подальшим, в чітко обумовлені вимогами ст.118 ЗК України строки, наданням дозволу або відмовою на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повноважним органом.

Судом встановлено, що в порушення вимог наведеної норми органом місцевого самоврядування в місячний строк не прийнято рішення про дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також не надано мотивовану відмову.

При цьому, вирішуючи питання про можливість заподіяння моральних страждань позивачу необхідно звернути увагу на тому, що відносини учасників не є започаткованими саме з моменту звернення позивача із клопотанням від 27.11.2015 року, є довготриваючими, неодноразово діставали врегулювання за судовими рішеннями.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року по справі 296/10606/16-а по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про доступ до публічної інформації «14.11.2016 року ОСОБА_1 подала до Житомирської міської ради запит на інформацію, в якому просила надати документи стосовно розгляду її клопотання від 27.11.2015 року. На вказаний запит виконавчим комітетом Житомирської міської ради листом від 24.11.2016 року були надані: копія висновку № 435/П/2014 управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища; витяги з протоколів засідання постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування; копії рекомендації постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування; витяг з рішення Житомирської міської ради від 09.02.2015 року «Про розгляд звернень громадян стосовно надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

Тобто, станом на листопад 2015 року позивач була проінформована про відсутність, за висновком органу місцевого самоврядування, правових підстав для передачі земельної ділянки у власність, з огляду на що, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за передбачуваним суб`єктивним критерієм могло розцінюватись повноважним органом як зловживання.

З метою захисту невизнаних прав позивач звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду.

В подальшому, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 року (справа № 296/10606/16-а) розгляд клопотання від 27.11.2015 року вносився на розгляд сесії Житомирської міської ради, що вказує на підтверджену судовим рішенням необхідність вирішення заявленого клопотання ОСОБА_1 саме в порядку ст. 118 ЗК України.

Як зазначалось вище, згідно рішення Житомирської міської ради від 20.06.2019 року № 1501 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Маючи на меті відновити права, пов`язані із набуттям земельної ділянки у власність, позивач використала право на судовий захист, який свою чергу, узгодив запит особи з одного боку та кореспондуючі ним владні повноваження та обов`язки органу місцевого самоврядування з іншого, тим самим, перевів стосунки у передбачуване для позивача коло в частині розгляду її клопотання.

У своій постанові N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» Верховний Суд України зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На думку суду, супроводжуючі правові відносини учасників обставини, події не можуть вказувати на заподіяння душевних страждань позивачу в тій мірі, а також тривалості, що за своєю сукупністю виявляють ознаки моральної шкоди в розумінні положень ст. 23 ЦК України.

Позивачем не надано доказів на заподіяння моральних переживань внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, що призвели до настання негативних наслідків.

Крім того, необхідно додати, що саме рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Вказаний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц.

Наявність інших протиправних рішень, дій або бездіяльності відповідача, внаслідок яких позивачу заподіяно моральну шкоду, судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 258-273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Д.М.Лєдньов