Ухвала суду № 95702717, 19.03.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/220/21

провадження № 2/0274/24/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19.03.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого – судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай), -

В с т а н о в и в :

В січні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області, просила визнати за нею право на земельну частку (пай) із земель реформованого КСП «ім.Постишева» с. Семенівка, Бердичівського району, розміром 3,76 умовних кадастрових гектарів.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 01.01.1967 року позивачку було прийнято на роботу та в члени КСП «ім.Постишева» с.Семенівка, Бердичівського району Житомирської області. КСП «ім.Постишева» реорганізовано. 07.02.1996 року видано Державний акт на право колективної власності серії ЖТ 02-09 №000021. Проте позивачку ОСОБА_1 не було включено до списку додатку до Державного акту на право колективної власності, Державний акт (сертифікат) не її ім`я не видавався. Доказом того, що вона була членом КСП «ім.Постишева» являється довідка СТОВ «Еліта», витребувана із пенсійної справи, з якої вбачається, що вона 01.01.1967 року була прийнята в члени КСП «ім.Постишева». Згідно архівних даних, в протоколах загальних зборів та засідань правління КСП «ім.Постишева» за 1995-1999 роки, рішень про її виведення з членів КСП не виявлено. Вказана обставина визначає її право на отримання земельної частки (паю) по реформованому КСП «ім.Постишева» Семенівської сільської ради Бердичівського району.

В судове засідання учасники справи та їхні представники не з`явились.

Представник позивачки подав заяву про розгляд справи в його відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, відношення до позовних вимог не висловили.

Представник відповідача Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, з`ясувавши обставини, доходить висновку про відмову у задоволенні позову із таких підстав.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Таким чином, виходячи зі змісту статей 22, 23 ЗК та Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. право на земельний пай особа набуває за наявності усіх трьох умов: перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до Державного акту на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта. Суд перевіряє саме ці обставини і, залежно від установленого, вирішує питання про обґрунтованість позовних вимог.

Тобто, за умов відсутності трьох складових одночасно, а саме перебування позивача в членах КСП, отримання підприємством Державного акта на право колективної власності на землю та включення особи до списку, доданого до цього акту, особа не має права на земельну частку (пай).

Якщо громадянина помилково (безпідставно) не внесено до списку-додатка до Державного акта на право колективної власності на землю до проведення розпаювання і видачі сертифікатів, йому необхідно звернутися до зборів співвласників з питанням щодо внесення особи до списку-додатка. Якщо розпаювання земель вже проведено, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання. Якщо згоди не досягнуто, спір відповідно до чинного законодавства України розглядається в судовому порядку.

Відповідно до повідомлення Відділу у Бердичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 25.09.2020, ОСОБА_1 не було внесено в список-додаток до Державного акта на право колективної власності по КСП «ім.Постишева» Іванковецької сільської ради, серії ЖТ 02-09 №000021, виданого 07.02.1996 року , сертифікат на право на земельну частку (пай) не виготовлявся . Розмір земельної частки-паю в умовних кадастрових гектарах складає 3,997(а.с.21).

Відповідно до архівної довідки № 603 від 08.10.2020 ОСОБА_1 в книзі обліку трудового стажу працівників колгоспу «ім.Постишева» с.Семенівка Бердичівського району, значиться з 01.01.1967 р. по 30.01.1988 р. та з 01.11.1995 р. по 30.05.2000 р. (а.с. 31).

З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що 10.06.1967 року її було прийнято телятницею в колгосп «ім.Постишева», 31.08.1988 року звільнена з роботи за власним бажанням. 15.03.1995року прийнята на роботу в КСП ім.Постишева с. Семенівка різноробочою. 06.02.1999 року звільнена з роботи КСП «ім.Постишева» с.Семенівка (а.с. 7,8).

Частиною другою статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України ).

Питання набуття та припинення членства в колективному сільськогосподарському підприємстві регулюється статутом підприємства (а.с.11-21).

Список громадян, які мають право на земельну частку (пай), як додаток до Державного акту, формується самим підприємством відповідно до статуту, розглядається і затверджується загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, підписується головою сільськогосподарського підприємства та головою місцевої ради.

У спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних права, пов`язаних з членством у колективному підприємстві, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його трудова участь у діяльності цієї організації.

Дослідженими доказами встановлено, що позивача ОСОБА_1 не було включено до списків осіб - членів КСП «ім.Постишева» с. Семенівка Бердичівського району Житомирської області, що долучався до Державного акта на право колективної власності на землю та видавався 07.02.1996 року КСП «ім.Постишева» с. Семенівка і позивачка не отримувала сертифікат про право на земельну частку (пай).

В свою чергу, записи в трудовій книжці ОСОБА_1 підтверджують лише факт трудових відносин між позивачкою та КСП «ім.Постишева» с.Семенівка, у період 10.06.1967 р. по 31.08.1988 р. та з 15.03.1995 р. по 06.02.1999 р. , проте не свідчать про те, що ОСОБА_1 була членом КСП на час проведення розпаювання.

Також відсутні докази про звернення ОСОБА_1 до зборів співвласників з питанням щодо внесення її до списку-додатка до Державного акта, та за наявності згоди до такого включення - проведено перепаювання земельних паїв.

Тому враховуючи, що ОСОБА_1 не надала суду доказів неправомірності не включення її до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю, суд відмовляє у задоволенні позову, як безпідставного.

Аналізу іншим доказам суд не наводить, оскільки такі докази не є належними, тобто не стосуються предмета спору.

Керуючись статтями 12-13,76-81,141,247,258,263,265,273,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

В и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: Т.М. Вдовиченко