Рішення № 95701790, 18.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20293/20

н/п 2/766/8172/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

справа №766/20293/20; н/п №2/766/8172/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

до

відповідача Акціонерного товариства «Херсонгаз» (ЄДРПОУ 03355353, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет та підстави позову: про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та скасування рішення комісії з розгляду актів

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та, -

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

15.12.2020 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та скасування рішення комісії з розгляду актів, у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо задоволення акту про порушення від 16.07.2020 року №200948/1380 та затвердження акту-розрахунку на відшкодування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості внаслідок несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу споживача, у сумі 22 763, 69 грн, та зведеного розрахунку витрат на усунення порушення вимог Кодексу ГРМ, у сумі 1733, 00 грн.;

- скасувати рішення комісії відповідача, яке прийняте у формі акту-розрахунку на відшкодування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості внаслідок несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу споживача, у сумі 22 763, 69 грн, та зведеного розрахунку витрат на усунення порушення вимог Кодексу ГРМ, у сумі 1733, 00 грн;

- стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу на праві власності належить житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У липні 2020 року ОСОБА_2 була запрошена відповідачем за адресою: АДРЕСА_3 , де 16 липня 2020 року в її присутності був складений акт про порушення №200948/1380 від 16 липня 2020 року.

На думку позивача, дії АТ «Херсонгаз» по розгляду і задоволенню акта про порушення є протиправними, а рішення комісії з розгляду актів про порушення, оформлене у вигляді акту-розрахунку, відповідно до якого позивачу донараховано об`єм не облікованого природного газу за період з 6 січня 2020 року по 30 червня 2020 року в сумі 22 763,69 гри, є незаконним, відтак підлягає скасуванню судом.

В акті проведення експертизи від 16 липня 2020 №2874 та акті-розрахунку відомості про непридатність лічильника відсутні, відтак витрати у сумі 1 733 грн. зведеного розрахунку витрат на усунення порушення вимог Кодексу ГРС від 3 вересня 2020 року, нараховані відповідачем безпідставно.

Зі змісту акту про порушення вбачається, що його було складено 16 липня 2020 року, не на місці виявлення порушення, а за адресою: АДРЕСА_4 , після складання акту проведення експертизи №2874, який є додатком до акту про порушення.

Газовий лічильник та пломби були зняті за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності споживача чи уповноваженої ним особи. При цьому, пломба та лічильник не були запаковані в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу у присутності споживача, акт про демонтаж лічильника/пломб та протокол про направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу взагалі не складався і споживачу не надавалися.

Про те, що представниками відповідача 6 липня 2020 року було знято лічильник ОСОБА_2 дізналася 9 липня 2020 року від сусіда, який повідомив їй, що розташований у подвір`ї будинку лічильник зняли співробітники відповідача.

Акт про проведення експертизи від 16 липня 2020 року №2874 містить відомості про те, що прилад обліку (лічильник) начебто знятий 6 липня 2020 року. Разом з тим, позивач зазначає, що 6 липня 2020 року перебував за межами України, тому не міг бути присутнім при демонтажі лічильника та будь-кого уповноважувати на це.

Акт про порушення та акт про проведення експертизи, в частині зазначення показань лічильника, містить виправлення, які ніким не засвідчені.

Акт про проведення експертизи не підписаний всіма членами комісії.

Дозволу на демонтаж лічильника у відсутність споживача позивач не надавав, будь-кого бути присутнім при демонтажі газового лічильника або пломб, а також на підписання будь-яких документів ані позивач, ані ОСОБА_2 , не уповноважували.

Позивач заперечує, що ним було допущене несанкціоноване втручання в роботу лічильника, або будь-яким чином були пошкоджені повірочне тавро чи пломби. З огляду на те, що з боку позивача до демонтажу лічильника втручання в роботу лічильника не було та цілісність пломб (тавра) не порушувалася, та враховуючи, що саме відповідач порушив встановлений порядок демонтажу і направлення лічильника на експертизу, а також складання документів, наслідком таких протиправних дій відповідача має бути визнання судом висновків експертизи недійсними, а відтак дії відповідача по задоволенню акта про порушення та затвердження акт-розрахунку є протиправним.

Акт про порушення та акт про проведення експертизи містить посилання щодо підозри відповідача на несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, разом з тим в ході проведення експертизи комісією встановлено цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ, його конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ, наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ не встановлено.

Підозра на несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу, що виникла в результаті експертизи лічильника газу представниками відповідача, сама по собі не свідчить про порушення позивачем порядку експлуатації вузла обліку, без встановлення факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, внаслідок якого споживання природного газу не обліковується або обліковується некоректно.

Відповідач в ході розгляду акту про порушення не встановив, яким чином перелічені в акті експертизи від 16 липня 2020 року пошкодження тавра лічильника підтверджують факт несанкціонованого втручання позивача у роботу лічильника шляхом прихованих заходів та яким чином були здійснені такі заходи, не встановлено, що втручання за твердженням позивача в конструкцію ЗВТ мало наслідком спотворення даних обліку споживання газу.

Представником відповідача перед складанням акта про порушення не був виконаний обов`язок щодо повідомлення споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. З цих причин представник позивача не внесла до акта про порушення свої пояснення, зауваження та заперечення.

З огляду на недоведеність факту несанкціонованого втручання позивача у роботу лічильника шляхом прихованих заходів, акт про порушення та розрахунок донарахованого позивачу не облікованого об`єму природного газу, задоволені/затверджені безпідставно.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

03.03.2021 року представник відповідача подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

По суті пред`явлених вимог відповідач не заперечив, що позивач є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з 03.10.2017 та є споживачем послуги з розподілу природного газу.

Під час зняття лічильника газу на повірку за заявою споживача 06.07.2020 року представником товариства за адресою позивача було виявлено порушення – розірвання пломбувального матеріалу (дроту ). Цією ж датою лічильник демонтовано та направлено на експертизу ЗВТ та/або пломб (попередньо упаковано та опломбовано упаковку). За результатами огляду (акт проведення експертизи ЗВТ та/або пломб №2874 від 16.07.2020) встановлено: відбиток тавра держповірника невідомого походження, нижні символи «РЧ» не ідентифікуються.

Акт проведення експертизи підписано 3 членами комісії, які є представниками Оператора ГРМ та представником територіального органу НКРЕКП ОСОБА_3 .

За результатами експертизи 16.07.2020 представниками товариства складено акт про порушення №200948/1380 (пп. З п. 1 гл. 2 р. XI Кодексу ГРМ), який було підписано споживачем без зауважень.

Допущені в акті про порушення виправлення не є підставою для визнання його недійсним у розумінні п. 4 гл. 5 розд. XI Кодексу ГРМ.

24.07.2020 на комісії були присутні ОСОБА_2 (представник ОСОБА_1 за довіреністю) та представник ОСОБА_2 адвокат Мусулевський А.А., однак засідання комісії не відбулося з технічних причин. Комісією прийнято рішення відкласти розгляд акту про порушення.

28.08.2020 на комісії були присутні ОСОБА_2 та адвокат Мусулевський A.A.

Керуючись чинним законодавством, комісія з розгляду актів про порушення АТ «Херсонгаз» протоколом №38 прийняла рішення про задоволення акту про порушення та здійснення нарахувань об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу за 6 місяців до дати усунення порушення 06.07.2020 року.

Доводи позивача про те, що представником відповідача перед складанням акту про порушення не був виконаний обов`язок щодо повідомлення споживача про його право внести зауваження та заперечення до акту про порушення, нічим не підтверджено, оскільки при викладенні позовної заяви ОСОБА_4 описує події, при яких він сам особисто не був присутнім.

Кодексом ГРМ не передбачено надання споживачем своїх пояснень і доказів, натомість встановлено його обов`язок бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, як і не передбачається надсилання споживачу акта-розрахунку, натомість Оператор ГРМ має направити йому рахунок на оплату.

Вказує, що обсяги споживання природного газу за визначеною адресою порівняно з минулими періодами значно зменшилися й становлять за 2018 рік – 383 куб. м.. протягом 2019 року – 567 куб, м. за 2020 рік – 340 куб, м. при тому що споживач використовує природний газ для опалення будинку та приготування їжі.

При такому використанні природного газу споживачем, який не допускає його несанкціонованого відбору, на опалювальну площу близько 100 кв. м (опалювальна площа Позивача становить 98. 6 кв. м), загальний обсяг становить близько 1200 куб, м.

Жодних документів, які б підтверджували наявність альтернативного виду опалення за адресою Позивача, ним до суду не надано.

Оскільки Позивачем спожито значно менший обсяг природного газу, ніж за аналогічні періоди минулих років, це дає підстави АТ «Херсонгаз» вважати, що Позивач протягом 2018-2020 років несанкціоновано споживав природний газ, встановлюючи підробне тавро державного повірника.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.03.2021 року представник відповідача подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

03.03.2021 року представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

09.03.2021 року позивач подав заяву про залишення відзиву відповідача на позовну заяву без розгляду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.03.2021 року у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, подане адвокатом Чернишовою Веронікою Григорівною, яка діє в інтересах відповідача Акціонерного товариства «Херсонгаз» відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

Судом встановлено, що згідно витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності №99180353 від 03.10.2017 року ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_5 з 03.10.2017 року.

13 липня 2020 року позивачем підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) №200948 та заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам №200948.

16 липня 2020 року працівниками АТ «Херсонгаз» за адресою м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3 (виявлення порушення: м. Херсон, пров. Інженера Корсакова, буд. 35) встановлено порушення Кодексу ГРМ, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ. Вказано про наявність відбитку тавра державного повірника невідомого походження, нижчі символи («РЧ») не ідентифікуються. Показання лічильника (ЗВТ) на дату складання Акта 23_25. Про виявлені порушення у присутності споживача ОСОБА_2 складено Акт про порушення №200948/1380. Споживач власним підписом підтвердила факт ознайомлення з актом.

16 липня 2020 року комісією у складі 4 осіб (голова комісії – ОСОБА_5 (заступник голови правління), члени комісії: Ковальчук В.Ю. (юрисконсульт юридичної служби), ОСОБА_6 (фахівець з питань безпеки організаційного відділу); ОСОБА_7 (головний спеціаліст сектору НКРЕКП у Херсонській області)) в присутності споживача ОСОБА_2 ( ОСОБА_8 ) за адресою АДРЕСА_6 проведено огляд лічильника газу Самгаз G 4, 0 2549208, показники лічильника газу на момент огляду 23_25 та складено Акт проведення експертизи ЗВТ та/ або пломб №2874. Комісією встановлено наступне: «цілісність та місцезнаходження пломб – пошкоджено опломбувальний дріт; цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ: підробка тавра держповірника; цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ: цілі». За висновками комісії відбиток тавра держповірника невідомого походження; нижні символи («Р4») не ідентифікуються, пит упаковано в пакет 0393444 для направлення до комісії розгляду актів про порушення. Споживачем ОСОБА_2 . Акт проведення експертизи ЗВТ та/ або пломб №2874 підписано.

Згідно витягу з протоколу №38 засідання комісії з розгляду актів про порушення АТ «Херсонгаз» від 28.08.2020 року, відносно ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , комісією встановлено, що під час зняття лічильника газу на повірку за заявою споживача 06.07.2020 за адресою: пров. Корсакова, 35, м. Херсон, представником товариства було виявлено порушення, а саме — обірвано пломбувальний матеріал (дріт). Цією ж датою лічильник демонтовано та направлено на експертизу ЗВТ та/або пломб (попередньо упаковано та опломбовано упаковку). За результатами огляду (акт проведення експертизи ЗВТ та/або пломб № 2874 від 16.07.2020) встановлено: відбиток тавра держповірника невідомого походження, нижні символи «РЧ» не ідентифікуються. За результатами експертизи 16.07.2020 представникам товариства складено акт про порушення №200948/1380 (пп. З п. 1 гл. 2 р. XI Кодексу ГРМ), який було підписано споживачем без зауважень. Встановлені газові прилади: лічильник (Самгаз G4 № 2549208 — власність споживача), плита, водонагрівач (опломбовано), котел. Остання повірка лічильника — 31.07.2012, міжповірочний період — 8 років. Присвоєно ЕІС-код 56ХМ35Т00200948Т ОСОБА_1 . 24.07.2020 року комісією прийнято рішення відкласти розгляд акта про порушення. 28.08.2020 на комісії були присутні ОСОБА_2 та адвокат Мусулевський A.A.. за результатами розгляду вирішено Акт про порушення задовольнити. Згідно з абз. 1 п. 1 гл. З р. XI Кодексу ГРМ здійснити нарахування об`єму необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу за 6 місяців до дати усунення порушення 06.07.2020.

Відповідно до зведеного розрахунку витрат на усунення порушення вимог Кодексу ГРМ, що сталися 24.07.2020 року у споживача ОСОБА_1 , затвердженого 03.09.2020 року головою правління АТ «Херсонгаз» Зангієвим А.Г., його вартість складає 1 733, 00 грн.

Відповідно до акту-розрахунку на відшкодування необлікованого (донарах.) об`єму газу та обсягу природного газу і його вартості внаслідок несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ у споживача ОСОБА_1 , затвердженого 03.09.2020 року головою правління АТ «Херсонгаз» ОСОБА_9 , його вартість складає 22 763, 69 грн.

Згідно розрахунку на оплату №821 від 03.09.2020 року ОСОБА_1 на рахунок АТ «Херсонгаз» слід сплатити 20 413, 91 грн., з яких 18 969, 74 грн. відшкодування необлікованого (донарах.) об`єму газу та обсягу природного газу і його вартості внаслідок несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, 1 444, 17 грн. усунення порушення вимог Кодексу ГРМ, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ).

Згідно повідомлення про припинення розподілу природного газу, ОСОБА_1 повідомлено, що станом на 03.11.2020 року заборгованість споживача за послуги розподілу природного газу становить 58, 75 грн. АТ «Херсонгаз» вимагає самостійно припинити споживання (відбір) природного газу, у протилежному випадку, у відповідності до Кодексу ГРМ роботи з припинення розподілу природного газу до будинку буде здійснено 10.11.2020 року.

Згідно відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.07.2020 року по 09.07.2020 року перебував за межами України.

V. Оцінка Суду.

Щодо строків подання відзиву та вирішення питання його прийнятності судом.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 7-8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тобто строк на подання відзиву на позовну заяву є процесуальним строком.

Під процесуальним строком розуміють строк, в межах якого вчиняються певні процесуальні дії.

Відповідно до положень ст.122 ЦПК України, строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно ст.123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.6 ст.124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно до ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням з наданням відповідних доказів.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.12.2020 року відповідачу встановлено 15-деннйи строк з дня отримання даної ухвали подати відзив на позов та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі з позовною заявою та доданими до нею матеріалами, повісткою отримав 20.01.2021 року, про що в Журналі реєстрації розносної кореспонденції Херсонського міського суду Херсонської області міститься відмітка представника АТ «Херсонгаз».

Відзив на позовну заяву представником АТ «Херсонгаз» за довіреністю Чернишовою В.Г. подано 03.03.2021 року, тобто з пропуском 15-денного строку для подання відзиву. У відзиві представник відповідача зазначив, що з поважних причин допущено пропуск строку, встановленого для надання відзиву на позовну заяву, оскільки для його оформлення товариством запрошувалися відомості щодо порушення в Херсонському міжрайонному управлінні з метою підтвердження/ спростування обставин, що мають значення для справи. Однак прохання/ клопотання про поновлення/ продовження строку на подання заяви по суті справи відповідачем не подано.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

За відсутності обґрунтованого клопотання сторони відповідача про поновлення/ продовження строку на подання відзиву, наданого 03.03.2021 року, суд вважає означений відзив таким, що поданий з пропущенням встановленого строку, та приходить до висновку про необхідність застосування наслідків неподання відзиву у визначений законом строк, встановлених ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Джерела права й акти їх застосування по суті спору.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ЦК України, Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГРС та умовами Типового Договору, до якого позивач приєднався 13.07.2020, шляхом подання відповідної заяви (а.с. 19).

Пункт 5 Глави 3 Розділу І Кодексу ГРС встановлює, що взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 Глави 5 Розділу III Кодексу ГРС, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід`ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ).

У відповідності до п. 4 Підрозділу 6 Розділу IX Кодексу ГРС, за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.

Вказане підтверджує й п.5 Глави 5 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, згідно з яким власник комерційного ВОГ або сторона, відповідальна за збереження комерційного ВОГ, згідно з відповідним договором про відповідальне зберігання та/або актом про пломбування чи іншим документом, який був оформлений при встановленні пломб/магнітних індикаторів, відповідає за збереження і цілісність пломб (номерних, з відбитками тавр), пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), та гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал.

Відповідно до п.3 Глави 10 Розділу ІХ Кодексі ГРС, експертизу ЗВТ та/або пломби проводить комісія, до складу якої має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної служби або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі таких представників.

Остаточний склад комісії з проведення експертизи ЗВТ та пломб затверджується наказом Оператора ГРМ.

Отже, Акт проведення експертизи ЗВТ та/ або пломб №2874 від 16.07.2020 року складено правомочною комісією, до складу якої входило три представники оператора ГРМ - ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ; представник територіального органу Регулятора – ОСОБА_7 .

Згідно з п. 5 Глави 10 Розділу IX Кодексу газорозподільних систем, під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який було запаковано ЗВТ та/або пломбу.

Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються: 1) відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним у протоколі; 2) цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознаки порушень, зазначених у протоколі; 3) цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ; 4) цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ; 5) цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка ЗВТ; 6) наявність сторонніх предметів усередині ЗВТ; 7) відповідність маркування ЗВТ нормативно-технічній документації; 8) відповідність ЗВТ, програмного забезпечення та контрольної суми паспорту на ЗВТ та/або опису типу на цей тип ЗВТ; 9) відповідність втручань у роботу ЗВТ наявним актам перевірок та/або відомостям про повірку та ремонт ЗВТ тощо.

Під час обстеження пломби та/або ЗВТ комісія перевіряє ознаки, зазначені в протоколі. Результати огляду заносять до акта експертизи ЗВТ.

Відповідно до п. 4 Глави 1 Розділу I Кодексу газорозподільних систем, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Тобто, несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості.

За результатами проведення експертизи 16.07.2020 року комісією у акті експертизи зазначено наступне: «цілісність та місцезнаходження пломб – пошкоджено опломбувальний дріт; цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ: підробка тавра держповірника; цілісність лічильного механізму та корпусу ЗВТ: цілі»

Таким чином, незважаючи на викладення у висновках комісії, що «відбиток тавра держповірника невідомого походження; нижні символи («Р4») не ідентифікуються», експертизою встановлено, що цілісність лічильного механізму не порушено, з чого виходить, що відсутні ознаки викривлення даних обліку природного газу ЗВТ, а отже, несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу не відбулося.

Доводити Оператору ГРМ при виявленні порушення та розгляді питання про здійснення перерахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості слід не лише фактом наявності порушення як такого, але й факт викривлення даних обліку природного газу.

Вказані висновки узгоджуються з позиціями КГС у складі ВС у постанові від 14.06.2018 у справі №916/1656/17, постанові від 02.04.2019 у справі №903/885/17, постанові від 18.06.2019 у справі №922/1573/18, постанові від 31.07.2019 у справі № 904/4030/18. Означені висновки згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Додатково суд зауважує, що донарахування ціни необлікованого об`єму газу це не штрафні санкції, в свою чергу - це витрати за використаний але несплачений газ. Тобто для того, щоб здійснити донарахування ціни необлікованого газу потрібно встановити той факт, що він певний час не обліковувався та не сплачувався, чого не було зроблено представниками газопостачальника та не враховувалося комісією під час прийняття рішення про задоволення акту про порушення №200948/1380 від 16.07.2020 року.

З огляду на те, що акт про порушення №200948/1380 від 16.07.2020 року та Акт проведення експертизи ЗВТ та/ або пломб №2874 від 16.07.2020 року не містить посилань на причинно-наслідковий зв`язок між порушенням, яке призвело до викривлення даних обліку природного газу, відповідно, що такого викривлення не виявлено, а отже, порушення побутовим споживачем позивачем правил Кодексу ГРС у вигляді несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ не було, внаслідок чого розрахунок об`єму необлікованого природного газу, здійснений відповідачем, є таким, що не ґрунтується на положеннях закону.

З огляду на досліджені докази та з`ясовані обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а відтак позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Приймаючи до уваги звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову до суду та прийняття рішення про задоволення позовних вимог, ураховуючи, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення судовий збір визначений за ставками встановленими ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру у розмірі 840,80 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000, 00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

За висновками ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 грн., позивачем до матеріалів справи долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач (клієнт) очікує понести в зв`язку із розглядом справи від 15.12.2020 року.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження існування договірних правовідносин між клієнтом та адвокатом, документу про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката, внаслідок чого неможливо встановити дійсний розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 7 000, 00 грн. у даній справі, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст. ст. 187, 189-192 і 194-197, 198-201 СК України, ст. ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 89, 133, 178, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Херсонгаз» (ЄДРПОУ 03355353, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про захист прав споживачів, визнання дій протиправними та скасування рішення комісії з розгляду актів – задовольнити.

Визнати протиправними дії Акціонерного товариства «Херсонгаз» (ЄДРПОУ 03355353, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3) щодо задоволення акту про порушення від 16.07.2020 року №200948/1380 та затвердження акту-розрахунку на відшкодування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості внаслідок несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу споживача, у сумі 22 763, 69 грн., та зведеного розрахунку витрат на усунення порушення вимог Кодексу ГРМ, у сумі 1733, 00 грн.

Рішення комісії Акціонерного товариства «Херсонгаз» (ЄДРПОУ 03355353, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3) прийняте у формі акту-розрахунку на відшкодування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості внаслідок несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу споживача, у сумі 22 763, 69 грн., та зведеного розрахунку витрат на усунення порушення вимог Кодексу ГРМ, у сумі 1733, 00 грн. – скасувати.

Стягнути з Акціонерного товариства «Херсонгаз» (ЄДРПОУ 03355353, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його ухвалення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XI «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство «Херсонгаз», ЄДРПОУ 03355353, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 3;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18.03.2021 року.

Суддя Є.М. Булах