Рішення № 9570095, 26.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/12926.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» доПриватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»

простягнення 17060,00 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Шелуткевич М.Б. –представник за довіреністю вих. № 262 від 22.12.2009 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротеп»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»про стягнення 17060,00 грн.

          Позивач вказує, що згідно з доданими до позовної заяви актами виконаних робіт надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 31130,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що в порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення вантажу, надані послуги відповідач оплатив частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 17060,00 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 06.04.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 06.04.2010 року подав доказ, витребувані ухвалою суду від 17.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 06.04.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 17.03.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          З поданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.04.2010 року судом встановлено, що відповідач знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького, 158, кв. 100.

          Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

          Таким чином, з огляду на вказане, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України з метою запобігання порушенню процесуальної рівності сторін і повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання за місцем його державної реєстрації відкладено розгляд справи на 26.04.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 26.04.2010 року подав доказ, витребувані ухвалою суду від 06.04.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 26.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 06.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          Згідно з наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт № ОУ-0002013 від 07.10.2008 року на суму 16070,00 грн. та № ОУ-0002026 від 10.10.2008 року на суму 15060,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(надалі –позивач) надало Приватному підприємству «Дніпр-Спецмонтаж Інвест»(надалі –відповідач) послуги з вантажних автотранспортних перевезень на загальну суму 31130,00 грн.

          Зазначені акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

          Частина 1 статті 181 ГК України визначає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          Закон не встановлює спеціальні вимоги до форми та порядку укладення договорів перевезення даного виду. Тому, суд вважає, що з моменту підтвердження позивачем прийняття до виконання замовлення відповідача на здійснення перевезення між сторонами виникали відносини за договором перевезення вантажу, укладеним у спрощений спосіб.

          Частина 1 статті 909 ЦК України визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          Відповідно до частини 1 статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

          Згідно з наданими суду виписками банку по особовому рахунку відповідач оплатив надані послуги частково, здійснивши на користь позивача переказ у сумі 14070,00 грн.

          Зокрема, 06.10.2008 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 12070,00 грн., 07.10.2008 року –2000,00 грн.

          Враховуючи зазначене, неоплаченими залишилися послуги на суму 17060,00 грн.

          Строк (термін) виконання відповідачем обов’язку щодо розрахунку за надані послуги сторони не визначили.

          Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Вимогу повністю оплатити надані послуги позивач надіслав на адресу відповідача 22.12.2009 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком № 5017 та описом вкладення у цінний лист.

          З огляду на вказане, розрахуватися за надані послуги відповідач зобов’язаний був у термін 29.12.2009 року.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання з оплати наданих послуг відповідач не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Згідно з статями 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17060,00 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 909, 916 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Дніпр-Спецмонтаж Інвест» (03150, м. Київ, вул. Горького, 158, кв. 100; ідентифікаційний код 32823814) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп» (02094, м. Київ, вул. Сергієнко, 11; ідентифікаційний код 21496904) заборгованість у розмірі 17060 (сімнадцять тисяч шістдесят) грн. 00 коп., 170 (сто сімдесят) грн. 60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –28.04.2010 року.