Рішення № 9570079, 26.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/6226.04.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

до Акціонерного товариства акціонерне страхове товариства "Вексель"

третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Райффайзен Зентралбанк Остеррайх АГ

третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Ілта”

про стягнення 19539,46 грн.

                                                                                           Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Лигін В.В. –представник за довіреністю № 38 від 11.01.2010р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи 1: не з’явився

від третьої особи 2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Акціонерного страхового товариства "Вексель" заборгованості в порядку регресу в розмірі 19539,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виплатив страхове відшкодування по Договору добровільного страхування у зв’язку з чим набув право регресної вимоги до відповідача, а відповідач на звернення позивача про відшкодування регресної вимоги не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2010р. порушено провадження по справі № 53/62, розгляд справи призначено на 15.03.2010р.

Також ухвалою суду від 12.02.2010р. залучено до участі у розгляді справи, у відповідності до ст. 27 ГПК України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ілта" та Райффайзен Зентралбанк Остеррайх АГ в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання 15.03.2010р. представників сторін розгляд справи було відкладено на 26.04.2010р.

23.04.2010р. через відділ Діловодства Господарського суду міста м. Києва від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі. А також третя особа 2 просила провести судове засідання без участі представника третьої особи 2.

В судове засідання 26.04.2010р. представник позивача з’явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 12.02.2010р. та від 15.03.2010р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалою суду від 12.02.2010р. та від 15.03.2010р., про що свідчать відмітка про відправку на зворотній стороні вказаної ухвали, реєстр відправки поштової кореспонденції та повідомлення про вручення поштової кореспонденції з відміткою про отримання.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представники третьої особи 1 та третьої особи 2 в судове засідання 26.04.2010р. не з’явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи від третіх осіб не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.04.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

          05.09.2008р. о 15:25 годин рухаючись по пр.-т Жовтневої революції в Севастополі, правопорушник, який керував автомобілем Лексус д/н СН6782АЕ, під час виїзду на дорогу, здійснив зіткнення з автомобілем Шевроле д/н АА3786ВН.

          Відповідно до Постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя від 12.09.2008р. було вставлено, що водій Макаров С. І. порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

          Вина Макарова С. І. встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія Макарова С. І. було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

          Автотранспортний засіб Шевроле д/н АА3786ВН, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно по Договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 2468 від 06.03.2008р. Одним із страхових випадків за договором є «виплата страхового відшкодування за ризиками ДТП»(відповідно до п. 3.1.1 Договору).

Договір добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів 2468 від 06.03.2008р., яким був застрахований автомобіль марки Шевроле д/н АА3786ВН, укладений між страховою компанією позивача та ТОВ «Ілта»(третя особа 2).

Згідно з Висновком спеціаліста № 06/12 від 02.12.2008р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шевроле д/н АА3786ВН в результаті його пошкодження складає 20413,96 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 26.01.2008р. позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 19539,46 грн., що підтверджується страховим актом № 691 від 16.02.2009р.

Позивач прийняв рішення виплатити страхове відшкодування в розмірі лише 19539,46 грн., оскільки Договором добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів 2468 від 06.03.2008р. передбачена франшиза. (22739,32 грн. –2425,15 грн. (франшиза) = 19539,46 грн.).

ТОВ «Ілта»(третя особа 2) передала автомобіль марки Шевроле д/н АА3786ВН Підприємству з іноземними інвестиціями «Кока-Кола», про що зазначено в п. 6.2 Договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 2468 від 06.03.2008р.

Відповідно до Договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів 2468 від 06.03.2008р. страхувальником являється ТОВ «Ілта».

З огляду на вищенаведе страхова компанія позивача зобов’язана виплатити страхове відшкодування ТОВ «Ілта» (страхувальнику).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з угоди про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 25.02.2009р. укладеної між позивачем та ТОВ «Ілта» суму страхового відшкодування в сумі 19539,46 грн., яка увійшла до загальної суми в розмірі 945518,88 грн., було зараховано на рахунок ТОВ «Ілта».

          Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

          Таким чином, суд приймає докази перерахування Страхувальнику (ТОВ «Ілта) суму страхового відшкодування в сумі 19539,46 грн. відповідно до угоди про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 25.02.2009р. укладеної між позивачем та ТОВ «Ілта».

Як зазначено в Договорі добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 2468 від 06.03.2008р., третя особа 1 у справі є Вигодонабувачем по даному Договору.

          Відповідно до п. 14.3 та п. 14.3.1 Договору добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 2468 від 06.03.2008р., у разі настання повної конструктивної загибелі або викрадення ТЗ виплата страхового відшкодування провадиться таким чином: частина страхового відшкодування у розмірі невиплаченої страхувальником суми кредиту, відсотків за користування кредитом і пені згідно з Кредитним договором перераховується на рахунок Вигодонабувача; залишок страхового відшкодування виплачується Страхувальнику.

          У всіх інших випадках виплата страхового відшкодування виплачується Страхувальнику.

          У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

          Оскільки, цивільно-правова відповідальність Макарова С. І., винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

          Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 358/3/3-10 від 12.02.2010р. На підтвердження направлення вимоги № 358/3/3-10 від 12.02.2010р. з додатками позивач надав суду копію реєстру кореспонденції від 12.02.2010р. та копію фіскального чеку поштового відділення № 6034 від 12.02.2010р.

          Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала Лексус д/н СН6782АЕ встановлена у судовому порядку.

Оскільки цивільно-правова відповідальність Макарова С. І. застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Шевроле д/н АА3786ВН, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути із Акціонерного товариства акціонерне страхове товариства "Вексель" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 57/3; код ЄДРПОУ 20031291 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Нова” (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11; код ЄДРПОУ 31241449) 19539 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот тридцять дев’ять) грн. 46 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 195 (сто дев’яносто п’ять) грн. 39 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.