Рішення № 9569520, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/478-36/1029.03.10           

За позовомКиївського центру спортивної медицини

До Українського центру спортивної медицини

Простягнення 48514,76 грн.

За зустрічним позовом Українського центру спортивної медицини

До Київського центру спортивної медицини

Про стягнення 24130,25 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін за первісним позовом:

Від позивачаПеденюк О.К. —представник за довіреністю від 20.01.2010 р. № 18, Шевчук О.І. —представник за довіреністю від 20.01.2010 р. № 18

Від відповідача Жуковська В.А. —представник за довіреністю від 20.01.2010 р. № 17, Скорик В.М. —представник за договором-дорученням від 25.01.2010 р. № 1

29.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2007 року Київський центр спортивної медицини звернувся до суду з позовом про стягнення з Українського центру спортивної медицини 54931,28 грн. боргу, пені та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення умов договору оренди нежитлового приміщення від 20.05.2004 р. № 7, а саме: по сплаті комунальних платежів, передбачених цим договором -13370,44 грн. боргу, 1340,77 грн. інфляційних збитків, 582,44 грн. 3 % річних та 1213,23 грн. пені, по сплаті загальних витрат –22582,07 грн. боргу, 2227,06 грн. інфляційних збитків, 1260,96 грн. 3 % річних та 2044,19 грн. пені, по сплаті земельного податку –8587,57 грн. боргу, 837,80 грн. інфляційних втрат, 159,52 грн. 3 % річних та 779,23 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2008р. у справі № 30/478 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. у справі № 30/478 скасовано, позов Київського центру спортивної медицини задоволено частково, шляхом стягнення з Українського центру спортивної медицини на користь Київського центру спортивної медицини заборгованості по комунальним послугам в розмірі 13370,44 грн., 1243,45 грн. інфляційних збитків, 582,44 грн. 3 % річних, 14742,51 грн. заборгованості по загальним витратам, 1371,00 грн. інфляційних збитків, 1228,68 грн. 3% річних, 6592,00 грн. заборгованості по податку на землю, 613,00 грн. інфляційних збитків, 121,37 грн. 3 % річних, 398,00 грн. державного мита та 86,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6175,80 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постановою Вищого Господарського суду України від 18.11.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2008 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009 р. у справі № 30/478 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва справу № 30/478 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою від 14.12.2009 р. справу № 30/478 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю., присвоєно їй № 30/478-36/10 та прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом Київського центру спортивної медицини зустрічний позов Українського центру спортивної медицини про стягнення 39322,48 грн. переплати за договором оренди нежитлового приміщення від 20.05.2004 р. № 7.

Відповідно до ухвали заступника голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 21.01.2010 р., якою Українському центру спортивної медицини відмовлено у задоволенні клопотання про відвід судді Трофименнко Т.Ю., розгляд справи № 30/487-36/10 доручено здійснити судді Омельченку Л.В.

Ухвалою від 25.01.2010 р. справу № 30/487-36/10 прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В. та призначено до розгляду на 15.02.2010 р., а також витребувано від сторін додаткові докази по справі.

15.02.2010 р., 26.02.2010 р. та 12.03.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до положень ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В ході розгляду по суті вимог за первісним та зустрічним позовами представники сторін підтримали свої вимоги. Так, представник позивача за первісним позовом вказував на порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасності та повноти внесення окремих платежів з земельного податку, комунальних внесків та загальних витрат, що мали вноситися Українським центром спортивної медицини відповідно до рахунків Київського центру спортивної медицини за період 2006-2007 років. У зв’язку з відмовою відповідача добровільно сплатити заборгованість, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права з вимогами про стягнення 54931,28 грн. боргу з врахуванням пені, 3 % річних та індексу інфляції.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, що була подана 15.02.2010 р. у судовому засіданні, заявленими за первісним позовом є вимоги про стягнення з відповідача 17987,97 грн. боргу з комунальних послуг та 4196,63 грн. нарахувань (пеня, 3 % річних, індекс інфляції) на вказану суму, 14742,51 грн. заборгованості з загальних витрат та 3622,44 грн. нарахувань на цю суму і 6592,00 грн. заборгованості з податку на землю та 1372,21 грн. нарахувань на цю суму.

Відповідач за первісним позовом заявлені Київським центром спортивної медицини вимоги заперечує повністю, посилаючись на невірний розрахунок позивача та наявність у Українського центру спортивної медицини переплати за договором оренди нежитлового приміщення від 20.05.2004 р. № 7, у зв’язку з чим ним були заявлені зустрічні вимоги про стягнення 39322,48 грн. переплати. В ході розгляду справи № 30/478-36/10 позивач за зустрічним позовом неодноразово уточнював свої вимоги, які відповідно до останньої зави про уточнення № 99 від 29.03.2010 р. становлять 24130,25 грн.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення позовних вимог Українського центру спортивної медицини у зв’язку з тим, що вони є взаємовиключними щодо вимог за первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, вивчивши висновок судової експертизи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2004 р. Київською міською радою було прийнято рішення № 23/1232 “Про передачу в тимчасове користування на умовах оренди нежилих приміщень, продовження термінів дії договорів оренди нежилих приміщень, дозвіл на встановлення пільгової оплати та зміни орендних ставок”. Згідно з п. 9 додатку № 5 до вказаного рішення Київському центру спортивної медицини як балансоутримувачу нежилого чотирьохповерхового будинку комунальної власності територіальної громади м. Києва загальною площею 3 798,50 кв. м., що розташований у м. Києві по вул. Тарасівській, 6, дозволено надання в оренду Українському центру спортивної медицини приміщення загальною площею 1 697, 80 кв. м. на 1 та 2 поверхах і цоколі для розміщення спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної допомоги, з яких:

- 433, 10 кв. м –для власного користування;

- 359, 70 кв. м - для спільного користування;

- 905, 00 кв. м –для загального користування.

20.05.2004 р. між сторонами у справі на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 р. № 23/1232 було укладено договір оренди майна № 7 (далі - договір).

Згідно з п. 1 вказаного договору Київський центр спортивної медицини а якості орендодавця зобов’язався передати, а Український центр спортивної медицини в якості орендаря —прийняти в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 1 697,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6.

20.05.2004 р. сторони підписали акт прийому-передачі нежилого приміщення, згідно з п. 2 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування кабінети - 433,1 кв. м., сумісне використання (4 год.) - 359,7 кв. м., загальне використання - 905 кв. м., всього 1 697,8 кв. м.

Пунктом 3.7 договору сторони погодили обов’язок орендаря здійснювати оплату орендованого майна в розмірі 19 354,90 грн. щомісячно до десятого числа кожного місяця на рахунок орендодавця.

Рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 р. № 385/1795 “Про передачу в тимчасове користування на умовах оренди нежилих приміщень, продовження термінів дії договорів оренди нежилих приміщень, надання дозволів на встановлення пільгових ставок оплати та про зміни орендних ставок” орендарю 2 %-ва ставка орендної плати була замінена на пільгову орендну ставку - в межах витрат на утримання.

Згідно п. 10 договору сторони встановили строк його дії до 20.05.2007 р.

Спір у даній справі виник у зв’язку із тим, що за твердженням орендодавця орендар не в повному обсязі та несвоєчасно вносив оплату орендних платежів, загальних витрат та податку на землю, що передбачені договором. Як вбачається з позовної заяви, зарахування до сплати комунальних послуг, загальних витрат та податку на землю у сумі 13 370,44 грн., 22 528,07 грн. та 8 587,57 грн. відповідно, здійснено орендодавцем за користування орендарем приміщеннями загальною площею 1 697,8 кв. м.

Виходячи з п. 1 договору орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 1 697,8 кв.м, що розташоване за адресою: м. Київ вул. Тарасівська, 6. Як вище вказувалося, факт прийняття вищезазначеної площі підтверджується актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 20.05.2004 р. та не заперечується орендарем. Таким чином, орендар обґрунтовано нарахував комунальні послуги, загальні витрати та податок на землю саме з площі –1 697,8 м.кв.

Відповідно до п. 3.8 договору орендар зобов’язаний проводити щомісячно оплату загальних для всього будинку та прибудинкової території витрат, пов’язаних з його експлуатацією, управлінням та ремонтом за окремими розрахунками орендодавця.

У п. 3.10 договору встановлено, що орендар зобов’язаний проводити щомісячно оплату відповідним комунальним підприємствам фактичної вартості отримуваних комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія та ін.), а також сплачувати вартість фактичних послуг по технічному обслуговуванню інженерного устаткування (відшкодування на внутрішньо будинкові мережі), для орендованих приміщень пропорційно площі орендованих приміщень за окремим розрахунком орендодавця.

За твердженнями орендодавця, визначені умовами договору оренди рахунки-фактури за попередній місяць на оплату фактично використаних комунальних послуг (тепла, води, електроенергії, вивозу сміття, технічного обслуговування лічильників та ліфтів, дератизації та дезінфекції приміщень) надавалися орендареві до 15 числа поточного місяця разом з актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг).

Під час розгляду по суті спору у справі № 30/478-36/10 уповноважені представники Українського центру спортивної медицини підтвердили зазначені обставини надання Київським центром спортивної медицини рахунків та актів. Поряд з цим, представники орендаря посилалися на те, що частина рахунків Українським центром спортивної медицини оплачена не була через незгоду орендаря з сумами платежів, вказаних орендодавцем в актах здачі-прийомки виконаних робіт.

Загальна площа приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, 6, яке знаходиться в оперативному управлінні Київського центру спортивної медицини, складає 5 580 кв. м. Як вже встановлено судом, загальна площа переданих в оренду приміщень Українському центру спортивної медицини складає 1 697,8 кв. м.

Таким чином, коефіцієнт пропорційності площі Українського центру спортивної медицини до площі Київського центру спортивної медицини дорівнює 0,3043 (1 697,8 кв.м / 5580 кв.м).

Отже, виходячи з умов договору, місячна вартість комунальних послуг повинна розраховуватись згідно з коефіцієнтом пропорційності площі Українського центру спортивної медицини до площі Київського центру спортивної медицини та згідно з фактичною вартістю отримуваних комунальних послуг, що надавались Київському центру спортивної медицини.

Крім того, пунктом 3.15 договору передбачено відшкодування орендарем плати податку на землю відповідно до рахунків орендодавця. Як вбачається з матеріалів справи, такі суми також включалися Київським центром спортивної медицини до рахунків-фактур та актів здачі-прийому виконаних робіт.

Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992 р. № 2535-ХП, яким визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільги окремим категоріям платників. Звільненими від сплати земельного податку, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 цього Закону, зокрема є заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету. Якщо ж підприємства, установи та організації, що користуються пільгами по земельному податку здають в тимчасове користування (оренду) окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Відповідно до ст. 797 Цивільного Кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи слідує, що Київський центр спортивної медицини перерахував до відповідного бюджету 59 009 грн. земельного податку за Український центр спортивної медицини, а саме: 23928,00 грн. у 2005 році, 24763,00 грн. у 2006 році та 10318,00 грн. за 5-ть місяців 2007 року.

Як вбачається з наявних у справі доказів (рахунків-фактур, актів виконаних робіт (послуг) та банківських виписок) за період дії договору та на підставі сум, які були підтверджені актами виконаних робіт, підписаними за взаємною згодою сторін, та сум сплати орендаря, підтверджених даними банківських виписок, на початок 2005 року за Українським центром спортивної медицини перед Київським центром спортивної медицини рахувалася переплата по договору оренди від 20.05.2004 р. № 7 в сумі 39 825,56 грн., на початок 2006 в сумі 9 721,09 грн., на початок 2007 року –10359,57 грн.

За період 2005-2007 років в рамках договору сторонами було підписано акти здачі-приймання на загальну суму 192704,66 грн., на суму 41 516,38 грн. акти підписані не були, але рахунки-фактури на оплату в указаній сумі виставлялися. Згідно з наявними у справі платіжним документами за вказаний період орендар перерахував орендодавцеві 155073,00 грн.

Зважаючи на вартість наданих орендодавцем орендареві послуг, їх часткової оплати та з врахуванням сум переплат за 2005-2006 роки та строку дії договору, заборгованість орендаря перед орендодавцем становить 39322,48 грн., з них 17987,97 грн. з комунальних послуг, 14742,51 грн. з загальних витрат та 6952,00 грн. з податку на землю.

Дана сума заборгованості орендаря підтверджується наявним в матеріалах справи висновком судово-економічної експертизи № 8271/8272 від 16.02.2009 р., поясненням експерта, наданим на вимогу ухвали суду та відповідає сумі уточнених позивачем за первісним позовом позовних вимог.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, умови договору сторін та вимоги чинного законодавства, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення основного боргу в сумі 39322,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, зустрічний позов про стягнення 24130,25 грн. переплати задоволенню не підлягає, оскільки твердження позивача за зустрічним позовом про наявність переплати документально не підтвердилися, спростовуються матеріалами справи.

Крім сум основного боргу позивач за первісним позовом також просить стягнути з відповідача 9192,28 грн. договірної неустойки та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України, з них нарахувань по заборгованості з комунальних послуг –1780,82 грн. збитків від інфляції, 783,59 грн. 3 % річних та 1632,22 грн. пені; по заборгованості з загальних витрат – 1459,53 грн. збитків від інфляції, 825,18 грн. 3 % річних та 1337,73 грн. пені; по заборгованості з земельного податку –625,60 грн. збитків від інфляції, 122,45 грн. 3 % річних та 598,16 грн. пені.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 6 договору оренди майна від 20.05.2004 р. встановлено, що при прострочці внеску платежів (крім орендної плати) орендар сплачує пеню в розмірі 0,5 % в день простроченої суми за кожний день прострочки.

Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на наведені положення законодавства та умови договору сторін, позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення 3 % річних, інфляційної складової боргу та пені є такими, що заявлені правомірно та підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта доданих до матеріалів справи доказів до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення справи.

Виходячи зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в рішенні суду обов’язкового вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, які згідно зі ст. 44 цього ж кодексу складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з нормами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з задоволенням первісного позову, судові витрати Київського центру спортивної медицини покладаються на Український центр спортивної медицини, а витрати позивача за зустрічним позовом у зв’язку з відмовою у його задоволенні —також на Український центр спортивної медицини. Поряд з цим, надмірно сплачена сума державного мита за первісним позовом підлягає поверненню платнику.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Первісний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Українського центру спортивної медицини (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 6, ідентифікаційний код 05309392) на користь Київського центру спортивної медицини (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 6, ідентифікаційний код 26169972) 39322 (тридцять дев’ять тисяч) грн. 48 коп. боргу, 3892 (три тисячі вісімсот дев’яносто дві) грн. 95 коп. інфляційної складової боргу, 1731 (одну тисячу сімсот тридцять одну) грн. 22 коп. 3 % річних, 3568 (три тисячі п’ятсот шістдесят вісім) грн. 11 коп. пені, 549 (п’ятсот сорок дев’ять) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8640 (вісім тисяч шістсот сорок) грн. витрат за проведення судової експертизи.

3.          Повернути Київському центру спортивної медицини (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 6, ідентифікаційний код 26169972) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 550 (п’ятсот п’ятдесят) грн. 69 коп., перераховане відповідно до платіжного доручення від 10.07.2007 р. № 635, оригінал якого зберігається в матеріалах справи № 30/478-36/10.

4.          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 08.04.2010 р.