Рішення № 9569512, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/228.04.10 За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності - Зощук Наталії Анатоліївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОВТЗ "Макс-Авто"

про стягнення 29592,15 грн.

Суддя: Курдельчук І. Д.

Представники сторін:

від позивача Ворон Л.В. –дов. № б/н від 04.02.2010 р.

від відповідача Мазарчук В.В. –дов. № 210/10-Т від 15.03.2010 р.

В судовому засіданні 21.04.10 за заявою відповідача оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення на 28.04.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 29592,15 грн.

Позов мотивований не належним виконанням умов договору-доручення про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів в міжнародному та регіональному сполученнях в частині виплати провізної плати в розмірі 20846,79грн.

12.01.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/2, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 28.01.10.

Відповідач надав заперечення на позов.

28.01.10 розгляд справи відкладено на 16.02.10 через неявку представника позивача та невиконання позивачем вимог ухвали суду.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги просив стягнути з відповідача 20846,79 грн. боргу , 9452,40грн. пені, 1344,65грн. –три проценти річних та 7635,20 грн. інфляційних втрат та судові витрати 401,42 грн. держмита, 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 860,00 грн. витрат на правову допомогу.

Також позивач подав заяву про забезпечення позову, розгляд якої відкладений.

16.02.10 ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладений на 25.02.10 для забезпечення права відповідача надати заперечення на заяву про уточнення позову та його забезпечення.

25.02.10 ухвалою Господарського суду міста Києва через неявку позивача та за клопотанням позивача розгляд справи відкладений на 17.03.10 для забезпечення участі його представника в розгляді справи.

02.03.10 відповідач надав через канцелярію суду пояснення про виконання п.5.5 договору –доручення.

17.03.10 позивач подав клопотання про витребування у відповідача доказів надходження коштів від замовника перевезення. В свою чергу відповідач надав докази сплати 17.03.08 та 30.05.08 2000,00 грн. позивачу за надані послуги та стягнення з Замовника перевезення грошових коштів в сумі 23485,77 грн боргу 2194,93 штрафу, 872,51 пені рішенням Господарського суду міста Києва №47/46 від 12.09.08 та підтвердив наявність боргу перед позивачем в сумі 20846,79 грн.

Позивач вказав , що не виконав вимоги ухвал суду від 16.02 та 25.02.10 через те, що не отримав їх, що спростовано повідомленням про вручення поштового відправлення підписаного особисто Зощук 02.03.10.

За клопотанням сторін, відповідно до ст.69 ГПК України, строк вирішення спору був продовжений.

17.03.10 ухвалою Господарського суду міста Києва через невиконання вимог ухвал суду позивачем, що перешкоджає вирішенню спору розгляд справи відкладений на 21.04.10.

19.03.10 через канцелярію суду позивач надав докази надання та оплати правових послуг.

19.04.10 позивач через канцелярію суду надав пояснення про виконання та застосування п.5.5 договору –доручення та заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив стягнути 20846,79 грн. боргу , 9452,40грн. пені, 1541,69 гр–три проценти річних та 8594,15грн. інфляційних втрат та судові витрати 486,422 грн. держмита, 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2470,00 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні надав клопотання про залучення до матеріалів справи доказів сплати за правову допомогу.

В ході розгляду справи позивач підтримав позов в редакції заяви про стягнення 20846,79 грн. боргу , 9452,40грн. пені, 1541,69 грн–три проценти річних та 8594,15грн. інфляційних втрат та судові витрати 486,422 грн. держмита, 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2470,00 грн. витрат на правову допомогу, просив позов задовольнити повністю з підстав неналежного виконання зобов’язання з оплати.

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що обов’язок оплати, як визначили сторони в договорі-дорученні, виникає після надходження відповідачу грошових коштів в оплату виконаного позивачем замовлення на перевезення від замовника.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст. 67 ГПК України.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду. Відповідно до цього, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обов'язок доказування та надання доказів відповідно до ст.33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення, у даному разі це стосується позивача.

Клопотання про забезпечення позову відхилено як необґрунтоване.

Враховуючи, що в судових засіданнях брали участь представники сторін і відповідачем надано рішення , яке набрало законної сили у справі з замовником перевезення суд не знайшов підстав для залучення ПП «Євро-Тур-Експес»до участі у справі, визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 ГПК України зважаючи на надані сторонами документи і пояснення.

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з їх правами та обов’язками відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України та роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Відповідно з вимогами ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

31 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОВТЗ «Макс-Авто»(надалі Відповідач) та Підприємцем Зощук Наталією Анатоліївною (надалі Позивач) було укладено договір - доручення №014-ЗП/МП про надання транспортно - експедиційних послуг по перевезенню вантажів в міжнародному і регіональному сполученні (надалі Договір №014-ЗП/МП).

Договір підписаний Зощук Н.А та директором відповідача Юрга Н.С. їх підписи скріплені печатками.

Відповідно до заявки на міжнародне перевезення вантажу №14 від 31.10.2007р. до Договору №014-ЗП/МП підприємець Зощук Н. А. зобов'язується здійснити перевезення вантажу (фенольна смола в пластикових пакетах) по маршруту із м. Ісерлон (Німеччина) до м. Запоріжжя (Україна), а експедитор («ОВТЗ «Макс-Авто») в свою чергу провести розрахунок за надану послугу в розмірі 3110 Євро та відшкодувати витрати на розмитнення товару згідно квитанції. Розрахунок здійснюється в гривнях по курсу Національного Банку України на день вивантаження товару протягом 9 банківських днів з моменту надання оригіналів документів.

07.11.07 позивачем було виконано зобов'язання щодо перевезення вантажу на умовах передбачених Договором №014-ЗП/МП, що підтверджується СМК АУС 2002, в якій зазначено, що вантаж доставлено за адресою: Україна, м. Запоріжжя, Північне шосе, 1, отримувач ВАТ «Запоріжвогнетрив».

На виконання вимог п.5.4 Договору №0І4-ЗП/МП Позивачем 07.11.07 відповідачу було направлено оригінали документів (оригінал рахунку-фактури, оригінал Акту виконаних робіт, оригінал податкової накладної, оригінали Договору №014-ЗП/МП і Заявки до нього, оригінал CMR AVC2002), що підтверджують якісне і в обумовлені терміни виконання зобов’язання з перевезення вантажу

07.11.07 сторони підписали Акт здачі –прийому виконаних послуг, згідно якого Позивач здійснив якісно і в передбачені термін перевезення, зауважень та претензій по якості перевезення у Відповідача немає.

Такий Акт є підставою для взаєморозрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.6 Договору №014-ЗП/МП, розрахунок проводиться в гривнях протягом 9 днів банківських ДНІВ з дня отримання оригіналів документів зазначених в п. 5.4. Договору №014-ЗП/МП.

Проте, з часу виконання Позивачем зобов'язання і до вирішення спору відповідач лише частково провів розрахунків за надану послугу, що не є належним виконанням договірних зобов'язань.

Станом на 07.11.07 офіційний курс НБУ становив 734,6235 гривень за 100 Євро, отже 3110,00 Євро х 7,346235 гривень становило 22846,79 грн. у зв’язку з чим був виставлений рахунок на суму 22846,79 грн. з яких відповідач сплатив 2000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями, заборгувавши 20846,79 грн.

Відповідно до п. 5.8 Договору №014-ЗП/МП за прострочення платежу більш ніж на З (три) банківських дні, без повідомлення і погодження прострочки із Перевізником, Експедитор сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки.

Заявлені позивачем претензії від 20.12.07 №60/12-07 та від 18.05.08 №40/05-08 відповідачем визнані та частково оплачені в розмірі 1500, грн. та 500,00 грн. відповідно.

Отже правовідносини, що виникли між сторонами є договором перевезення.

Оскільки сторонами і учасниками у справі є резиденти Україні, правочини між ними укладені і правовідносини, що виникли регулюються відповідно до вимог українського законодавства господарський суд застосовує при вирішенні цього спору національне законодавство.

В силу положень частин 1-5 ст.306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання, зокрема, автомобільними дорогами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснює, зокрема, автомобільний вантажний транспорт. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до 5.1 розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті проте, можуть бути обумовлені в доларах США, Євро чи гривні

Положеннями п 5.4 для здійснення розрахунків позивач подає відповідачу оригінал рахунку-фактури, оригінал Акту виконаних робіт, оригінал податкової накладної, оригінали Договору №014-ЗП/МП і Заявки до нього, оригінал CMR з відміткою вантажоотримувача.

Оплата здійснюється протягом 9 банківських днів з мометну отримання оригіналів документів за рахунок грошових коштів Замовника.

Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва №47/46 у справі за позовом «ОВТС»«Макс-Авто»до ПП «Євро-Тур-Експес» про стягнення, відповідно до Заявки № 014 від 31.10.2007 до Договору-доручення № 014-ЭЗ/МП від 31.10.2007, яка підписана позивачем та відповідачем та скріплена печатками юридичних осіб, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи, експедитор (позивач) повинен був організувати транспортування вантажу в міжнародному сполученні по маршруту Німеччина –Україна (місце завантаження: D-58642, Iserlohn, Hexion Specialitty Chemicals GMBH, Cennaer Str. 2-4, місце розвантаження: м. Запоріжжя, вул. Северное шосе, 1 ВАТ “Запоріжвогнетрив”) автомобілем з державними номерними знаками АС 4169 АІ / АС 4354 ХХ в строк до 06.11.2007 за винагороду 3210 євро, оплата в гривнах по курсу НБУ на день розвантаження, зі строком оплати протягом 5 банківських днів після передачі оригіналів документів передбачених п. 5.3 Договору-доручення № 014-ЭЗ/МП від 31.10.2007 замовнику (відповідачу).

Відповідно до дати на штампі Запорізької митниці на CMR (міжнародній товарно-транспортній накладній), належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи, вантаж, який згідно Договору-доручення № 014-ЭЗ/МП від 31.10.2007 та Заявки № 014 від 31.10.2007 перевозився з Німеччини (місце завантаження: D-58642, Iserlohn, Hexion Specialitty Chemicals GMBH, Cennaer Str. 2-4) до України (місце розвантаження: м. Запоріжжя, вул. Северное шосе, 1 ВАТ “Запоріжвогнетрив”) було доставлено перевізником –Фізичною особою –підприємцем Зощук Анатолієм Антоновичем автомобілем з державними номерними знаками АС 4169 АІ / АС 4354 ХХ на митницю призначення 06.11.2007 та отриманий одержувачем –ВАТ “Запоріжвогнетрив” 06.11.2007, про що свідчить підпис вповноваженої особи та печатка товариства на зазначеній CMR (міжнародній товарно-транспортній накладній).

Згідно до ч.1 та ч.2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно курсу НБУ, встановленого на день розвантаження –06.11.2007 , 1 євро = 7,3164 грн. Отже, за розрахунком позивача вартість перевезення відповідно до Заявки № 014 від 31.10.2007 становить 23485,77 грн. (3210 євро (вартість перевезення) х 7,3164 (курс 1 євро встановлений НБУ) = 23485,77 грн.).

Згідно Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № Э-З/МП-00005 від 07.11.2007 до Договору-доручення № 014-ЭЗ/МП від 31.10.2007 та Заявки № 014 від 31.10.2007, який двосторонньо підписаний та скріплений печатками сторін, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, позивачем –ТОВ “ОВТЗ ”Макс-Авто” було в повному обсязі надано транспортно-експедиційні послуги по організації міжнародного перевезення вантажу по маршруту Німеччина –Україна, а відповідачем –ПП “Євро Тур-Експрес” прийнято зазначені роботи без претензій до експедитора по виконаним послугам. Сума наданих послуг згідно зазначеного Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) складає 23485,77 грн.

Вказаним рішенням позов задоволений і за здійснене перевезення експедитор (відповідач у цій справі) стягнув борг з замовника перевезення.

Відповідач в свою чергу частково виконав зобов’язання сплативши 2000,00 грн., отже, зобов’язання відповідача з оплати 20846,79 грн. залишилось не виконаним.

Водночас відповідач не заперечує проти того, що вантаж поставлено і виникло право на отримання грошових коштів, проте зазначає, що обов’язку у відповідача сплати гроші не виникло, оскільки судове рішення на його користь не виконано і кошти від замовника не надійшли.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. (ст. 611 ЦК України )

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Господарський суд враховуючи, що рішенням суду з замовника перевезення стягнуто грошові кошти на користь експедитора - відповідача і крім того відповідач частково виконав грошове зобов’язання, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимоги в частині стягнення осново боргу в сумі 20846,79 грн.

Втім, прострочення перед позивачем суд розраховує з дати набрання вказаного рішення законної сили і видачі наказу, тобто з 12.09.08.

Позивач просить стягнути за неналежне виконання зобов’язання з оплати - грошового зобов’язання 9452,40грн. пені, 1541,69 грн–три проценти річних та 8594,15грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

За перерахунком суду відповідач повинен сплатити 1005,79 грн–три проценти річних та 5274,24 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 549 ЦК України в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема в разі прострочення виконання, боржник повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню).

Відповідно до п. 5.8 Договору №014-ЗП/МП за прострочення платежу більш ніж на З (три) банківських дні, без повідомлення і погодження прострочки із Перевізником, Експедитор сплачує Перевізнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочки.

За перерахунком суду відповідач повинен сплатити пеню в сумі 2142,65 грн.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в таких розмірах: борг у сумі 20846(двадцять тисяч вісімсот сорок шість),79 грн., пеня 2142(дві тисячі сто сорок дві),65 грн., три проценти річних 1005(одна тисяча п’ять),79 грн. інфляційних втрат 5274(п’ять тисяч двісті сімдесят чотири),24грн..

Заявлені до відшкодування збитки у вигляді суми витрат на правову допомогу в розмірі 2470,00 грн. не підлягають стягненню виходячи з наступного.

Згідно до ч. 3 ст.48 ГПК України витрати що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наведене у ст..2 названого закону, яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Позивач, як на підставу надання правових послуг при вирішенні спору про стягнення заборгованості посилається на договір № 47/ від 04.02.10 укладений між ним та ТОВ «Юридична фірма «Фактотум», рахунки-фактури №7та №8 від 05.02.10, №10 та №11від 22.02.10 №13 від 11.03.10, №16 від 12.04.10 , акти про надання послуг від 08.02.10 та 16.02.10 (підписаний позивачем 08.02.10), і 17.03.10, платіжне доручення №2 від 08.02.10, виписки по рахунку за 08.02.10 та 26.02.10,

Довільне тлумачення позивачем норми ст.59 Конституції України в контексті Рішення Конституційного Суду України від 16.11.2000, № 13-рп/2000 як підстави для застосування в інституті представництва у господарському судочинстві правової оплатної допомоги наданої не адвокатом не приймається господарським судом з підстав неприпустимості аналогії процесуального закону і права.

Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування в якості судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг тільки адвокатам, а не будь-яким представникам.

Зазначені витрати сплачені за договором № 47/ про надання правових послуг від 04.02.10 ТОВ «Юридична фірма «Фактотум»є результатом вільного волевиявлення при виконанні зобов’язання і не носять для відповідача обов‘язкового характеру, не відносяться судових витрат, не обумовлені поведінкою відповідача, оскільки є добровільно сплачені за господарським договором на користь іншого контрагента.

Враховуючи здатність кожної юридичної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем правових послуг і правової допомоги, пов’язаних з представленням інтересів позивача в суді, підготовкою позовних матеріалів тощо, не є обов’язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті правової допомоги не підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВТЗ»Макс-Авто»(03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, 89-А оф.112, код ЄДРПОУ: 32384259) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження борг у сумі 20846(двадцять тисяч вісімсот сорок шість),79 грн., пеню 2142(дві тисячі сто сорок дві),65 грн., три проценти річних 1005(одну тисячу п’ять),79 грн. інфляційних втрат 5274(п’ять тисяч двісті сімдесят чотири),24грн. та судові витрати 292(двісті дев’яносто дві),69грн. витрат по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 170 (сто сімдесят ), 83 грн. - на користь Підприємця Зощук Наталії Анатоліївни (45000,м Ковель вул. Огієнка,11; інд.номер 324511434).

2.          У іншій частині позову відмовити.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

                    Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук