Ухвала суду № 95694655, 22.03.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/3673/20

Провадження № 1-кп/442/153/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Крамара О.В.,

з участю секретаря: Малик О.Я.,

прокурора – Павича С.В.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої-адвоката Павлюк В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі направлений з Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12020140110000766 від 09.05.2020 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Дуброва Стрийського району Львівської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої на посаді викладача Ліцею №1 ім. Івана Франка м. Дрогобича, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадження судді Крамара О.В. вказаний вище обвинувальний акт надійшов 25.01.2021 року.

Ухвалою судді від 01.02.2021 обвинувальний акт призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 12.02.2021, яке неодноразово відкладалося із-за клопотань заявлених учасниками кримінального провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що даний обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, просив призначити його до судового розгляду в установленому законом порядку, в судове засідання викликати обвинувачену та потерпілу. Заперечив з приводу задоволення клопотання обвинуваченої про повернення обвинувального акту, вказавши, що обвинувальний акт складено у відповідності до ст.. 291 КПК України, а вказані недоліки можливо виправити під час розгляду справи в суді.

Обвинувачена подала суду заяву про повернення даного обвинувального акта прокурору, оскільки такий не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на такий недолік обвинувального акту, як неконкретність обвинувачення, що виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду. При цьому, постанову про призначення групи прокурорів (процесуальних керівників) прокурором було призначено на 20 днів пізніше (14.08.2020 року) після визначення органу дізнання, що також зазначено в реєстрі досудового розслідування, переданого в суд з обвинувальним актом від 26.09.2020 року. Обвинувальний акт із вказаними недоліками повинен бути повернутий прокурору.

Потерпіла в підготовчому судовому засіданні клопотання обвинуваченої про повернення обвинувального акту прокурору заперечила, вказавши про можливість призначити кримінальне провадження до судового розгляду, в яке викликати свідків згідно її письмового клопотання.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, додані до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд доходить наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право, крім іншого, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, або призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Відповідно до ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування чи дізнання.

Згідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону ї статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим/дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Таким чином, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення (в даному випадку - проступку), які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального проступку з посиланням на положення закону і статей закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, мають важливе значення.

Під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Системний аналіз статей 110 та 291 КПК України дозволяє зробити висновок, що обвинувальний акт набуває усіх ознак процесуального рішення прокурора, яким він висуває обвинувачення особі, з моменту його затвердження прокурором. Для цього прокурор має підписати його. Підпис слідчого чи дізнавача вимагається, якщо акт складено останнім. При цьому, наявність підпису лише слідчого/дізнавача без підпису прокурора, не робить обвинувальний акт завершеним процесуальним рішенням, оскільки слідчий/дізнавач не має самостійних повноважень висувати обвинувачення.

Відповідно до ст. 3 ч.1 п.13 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому цим Кодексом. Обвинувачення повинно бути конкретним і особа має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту суд першої інстанції здійснює судовий розгляд.

Вказаний принцип закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, де зазначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно й детально проінформований зрозумілою для нього мовою про характер і причини висунутого проти нього обвинувачення.

Обов`язок перевірити обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні і якщо цей обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, суд згідно п.3 ч.3 ст. 314 КПК України має право у підготовчому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору.

Так, відповідно до обвинувального акту від 26.09.2020 року, ОСОБА_2 обвинувачується у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Але при цьому, в даному обвинувальному акті відсутні відомості про те, кому саме спричинила умисні легкі тілесні ушкодження обвинувачена ОСОБА_2 .

Також, юридичне формулювання обвинувального акту не відповідає юридичному формулюванню в повідомленні про підозру від 23.09.2020 року в даному кримінальному провадженні, згідно якого ОСОБА_2 підозрюється у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

З порівняння юридичних формулювань вищезазначених процесуальних документів, - повідомлення про підозру від 23.09.2020 року та обвинувального акту від 26.09.2020 року, - вбачається, що ОСОБА_2 було повідомлено підозру у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а саме - у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень (множинних), а вже обвинувальним актом ОСОБА_2 обвинувачено в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, а саме - у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження (одинарного).

Однак, диспозиція ч.1 ст. 125 КК України передбачає кримінальну відповідальність саме за умисне легке тілесне ушкодження, а не за спричинення таких наслідків будь-якими діями. Юридично значимий термін "спричинення" міститься в диспозиції ч.2 ст. 125 КК України, за якою ОСОБА_2 підозру не повідомлено. Таким чином в обвинувальному акті від 26,09,2020 року міститься інший склад злочину, ніж той, в якому ОСОБА_2 повідомлено про підозру.

Крім неконкретності обвинувачення, обвинувальний акт від 26.09.2020 року складено (оформлено) не уповноваженою законом службовою особою органу дізнання з пропуском строку дізнання.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується направленням до суду обвинувального акта.

Згідно п.3 ч.2 ст. 283 КПК України однією із дій, що свідчить про закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом. Викладене вказує на те, що складання обвинувального акту та звернення з ним до суду є частиною досудового розслідування і процесуальними діями, що його закінчують.

Тобто, завершальною стадією досудового розслідування є направлення обвинувального акту до суду, та можна зробити висновок, що саме після вчинення цієї процесуальної дії повноваження слідчого в провадженні припиняються. В разі повернення обвинувального акту прокурору, досудове розслідування має бути поновлено, що оформлюється відповідним документом, про що має бути зазначено в реєстрі досудового розслідування.

ОСОБА_2 , підозру про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст. 125 КК України було повідомлено ще 11.06.2020 року, після чого 16.06.2020 року слідчим складено обвинувальний акт, що був підписаний і затверджений прокурором та переданий до суду, який ухвалою від 22.06.2020 року призначив підготовче судове засідання, де ухвалою від 15.07.2020 року цей обвинувальний акт повернув прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 КПК України.

В подальшому прокурор (процесуальний керівник), без поновлення відповідним документом досудового розслідування, постановою від 24.07.2020 року визначив орган дізнання даного кримінального проступку, що зазначено в реєстрі досудового розслідування, переданого в суд з обвинувальним актом від 26.09.2020 року. При цьому, постанову про призначення групи прокурорів (процесуальних керівників) прокурором було призначено на 20 днів пізніше (14.08.2020 року) після визначення органу дізнання, що також зазначено в реєстрі досудового розслідування, переданого в суд з обвинувальним актом від 26.09.2020 року.

Наведені факти вказують на обставини здійснення дізнання у даному кримінальному провадженні службовою особою без наданих законом повноважень у зв`язку з відсутністю поновлення досудового розслідування (дізнання) та визначенням органу дізнання не уповноваженим на це прокурором.

До того-ж, вдруге підозру ОСОБА_2 дізнавачем повідомлено через два місяці 23.09.2020 року, а обвинувачення висунуто 26.09.2020 року з порушенням вимог ч.3 ст. 219 КПК України за наявності вперше повідомленої та не скасованої підозри від 11.06.2020 року.

За вказаний період від 11.06.2020 року (вперше повідомлено про підозру) і до 23.09.2020 р. (вдруге повідомлено про підозру) та 26.09.2020 року (складення і затвердження обвинувального акту) прокурором не було здійснено жодних дій відповідно до ст.ст. 294-295 КПК України стосовно продовження строку досудового розслідування (дізнання).

Вищенаведені обставини свідчать про недотримання прокурором вимог, передбачених ст. 291 КПК України.

Такі порушення вимог КПК України, на думку суду, є істотними, та такими, що можуть при судовому розгляді кримінального провадження по суті призвести до суттєвого порушення права на захист, спричинити порушення кримінального процесуального закону та завадити ухваленню обґрунтованого і вмотивованого судового рішення і в даному випадку, перешкоджають суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

За наслідками підготовчого судового засідання, суд доходить висновку про те, що на підставі вимог п. 3 ч. 4 ст. 314 КПК України обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали відповідно до вимог КПК України.

Керуючись ст. ст. 109, 291, 293, 301, 314, 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

Повернути прокурору Дрогобицької місцевої прокуратури Львівської області обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020140110000766 від 09.05.2020 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку із невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України для усунення протягом розумного строку недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали відповідно до вимог КПК України.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя О.В. Крамар