Рішення № 9569387, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/12112.04.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»

До Державного підприємства «Вугілля України»

Треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»;

Державне підприємство «Макіїввугілля»

Простягнення 10415,09 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаСапса Т.В., довіреність № 08-29 від 11.01.2010р.

від відповідачаГавага О.С., довіреність № 28-28/54-Д від 28.12.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Західенерго»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі відповідач) про стягнення з останнього 10415,09 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору №02-ЕН/08 від 20.07.2007 р.

Ухвалою суду від 04.03.2010р. порушено провадження у справі № 1/121 та призначено розгляд на 26.03.2010р.

26.03.2010р. позивач в судове засідання не зявився.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про залучення до розгляду у справі клопотання про залучення до розгляду справи ІІІ особу.

Суд задовольнив клопотання відповідача про залучення ТОВ «Енергоімпекс»та ДП «Макіїввугілля»у якості ІІІ особи без самостійних вимог.

Суд вирішив відкласти розгляд справи на 12.04.2010р. для залучення третьої особи до у часті у розгляді справи.

12.04.2010р. ДП «Макіїввугілля»подало до канцелярії суду пояснення по суті спору.

12.04.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвал суду, підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог частково заперечив, підстави своїх заперечень виклав у відзиві, також надав додаткові пояснення.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявились,

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 02-02-ЕН/08 від 20.07.2007, за умовами якого постачальник (відповідач) зобовязався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.

На виконання умов договору 06.04.2009р., 09.04.2009р., 13.04.2009р. вантажовідправниками ВАТ «Стаханівська збагачувальна фабрика», ЗАТ ЦЗФ «Селидовська»на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, відвантажено вугілля в кількості, зазначених у накладних, копії яких додано до матеріалів справи.

10.04.2009р., 11.04.2009р. та 16.04.2009р. на станції Здолбунів Львівської залізниці, вагони №№ 67180877, 67184804, 67194522, 66111725, 67654061, 67367839, 65696700, 66010208 були відчеплені для проведення контрольного зважування, оскільки при прибутті вагонів та одночасному зважуванні їх на тензометричних вагах виявлено недостачу вугільної продукції.

Підставою для відчеплення вагонів для переважування на вазі та в подальшому складання комерційних актів є акти загальної форми від 12.04.2009р. №№ 85,86, від 13.04.2009р. № 92, від 17.04.2009р. №№ 108-110, якими виявлено невідповідність фактичної маси вантажу відповідно до перевізних документів.

При зважування встановлено, що маса вантажу, зазначена в залізничних накладних не відповідає дійсній масі вантажу, встановленій при зважуванні, зокрема:

-у вагоні № 67194522 згідно накладної, маса вантажу визначена відправником становить нетто 69000 кг, фактично виявилося нетто 61800 кг, тобто нестача проти документа 7200 кг. , про що свідчить комерційний акт АЧ № 827343/14;

-у вагонах №№ 67180877, 67484804 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить нетто 67000 кг та 69000 кг, фактично виявилося нетто 62500 кг та 64100 кг, тобто нестача проти документа 4500кг та 4900 кг, про що свідчить комерційний акт АЧ № 827346/15;

-у вагоні № 66111725 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить нетто 69000 кг, фактично виявилося нетто 64700кг, тобто нестача проти документа 4300кг, про що свідчить комерційний акт АЧ № 827347/16;

-у вагоні № 67654061 згідно накладної маси вантажу визначена відправником становить нетто 69000 кг, проте фактично виявилось нетто 63350 кг, тобто нестача проти документа 5650 кг, про що свідчить комерційний акт АА № 061280/31;

-у вагоні № 67367839 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить нетто 69000кг, фактично виявилося нетто 60400 кг, тобто нестача проти документа 8600кг, про що свідчить комерційний акт АА № 061282/32;

-у вагонах №№ 65696700, 66010208 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить нетто 69000 кг та 69000 кг, фактично виявилося нетто 62500 кг та 61000 кг, тобто нестача проти документа 6500 та 8000 кг, що засвідчено комерційним актом АА № 061283/33.

Таким чином, відповідачем при відправленні вугільної продукції невірно зазначено масу вантажу в залізничних накладних №№ 51417929, 51417928, 51194094, 51195050, 51195051, 51195055.

Пункт 6 Статуту залізниць України вказує, що накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажу і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 22.11.2000 № 644, графи комплекту документів - «маса вантажу в кг, визначена відправником»заповнюється вантажовідправником, вказується маса вантажу в кілограмах.

Відповідно до п.37 Статуту залізниць України маса вантажу має бути визначена відправником у накладній під час здавання вантажів для перевезення. У залізничних накладних маса вантажу визначена відправником.

Згідно пункту 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.

Поставкою вугілля з порушенням постачальником вимог щодо правильності зазначення маси вантажу в залізничних накладних, позивачу було завдано збитків на загальну суму 10415,09 грн., зокрема сплатою залізниці плати за зберігання вагонів, плати за оперативне повідомлення, плати за зважування вагонів, плати за маневрова ну роботу, плати за користування ваг УЗ та СНД. Докази сплати додані до матеріалів справи.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що у випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця, повязані з оплатою залізниці за транспортування недовантаженого вугілля та з оплатою транспортування надлишку вантажу (в т.ч. штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку в окремому вагоні.

З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилались претензії від 07.07.2009 № 119-108 на суму 5184,48 грн. та № 119-109 на суму 5230,61 грн., з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою недовантаженого вугілля. Однак відповідачем зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 10415,09 грн. збитків внаслідок недопоставки вугілля.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобовязань за договором поставки доведена матеріалами справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 104,15 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»(79026, м.Львів, вул. Козельницька 15, код ЄДРПОУ 2326955) 10 415 (десять тисяч чотириста пятнадцять)грн. 09 коп. - збитків; 104 (сто чотири) грн. 15 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 28.04.2010р.)