Рішення № 9569349, 16.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/5616.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс»

Простягнення 32733,42 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Петрова О.Є.- дов. № б/н від 22.01.2010 року;

від відповідача: Бабченко А.М. –дов. № б/н від 13.02.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс»про стягнення 25438,74 грн. –основного боргу, 3040,58 грн. –пені, 3459,67 грн. –інфляційних втрат та 794,53 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору про сервісне обслуговування № SA-08/10-24-1 від 01.10.2008 року не оплатив надані позивачем послуги по обслуговуванню та ремонту транспортного засобу відповідача, у зв’язку з чим в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 32733,42 грн.

Ухвалою від 15.02.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.03.2010 року.

В судове засідання 15.03.2010 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.03.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував.

Ухвалою від 15.03.2010 року розгляд справи було відкладено на 02.04.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 02.04.2010 року представники відповідача надали усні пояснення по справі та подали письмове пояснення, в якому зазначили, що рахунок VU-814067 від 27.10.2008 року від позивача до відповідача не надходив.

Крім того, в судовому засіданні сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою від 02.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 16.04.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.04.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.04.2010 року проти задоволення позовних вимог заперечував.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна» (далі –виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс» (далі –замовник, відповідач) було укладено Договір про сервісне обслуговування № SA-08/10-24-1 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов’язується надавати послуги по технічному обслуговуванню та ремонту (далі –сервісне обслуговування) рухомого складу (далі –транспортні засоби) замовника згідно переліку, що додається (із зазначенням в ньому типів та моделей, номерів шасі та реєстраційних номерів транспортних засобів), зазначеного в Додатку № 1, який є невід’ємною частиною даного Договору, на умовах даного Договору, за завданням замовника, а замовник зобов’язується приймати та оплачувати надані послуги та виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під сервісним обслуговуванням розуміються роботи по обслуговуванню транспортних засобів з використанням (або без використання) для цього запасних частин. У відповідності з даним Договором виконавець може продавати, а замовник купувати та оплачувати оригінальні запасні частини VOLVO для транспортних засобів замовника.

Згідно з пунктом 4.1 Договору основним для оплати за сервісне обслуговування та продані запасні частини є:

-          рахунок за передплату, який оформлюється виконавцем на підставі заявки замовника у випадку передплати;

-          рахунок, який оформлюється виконавцем на підставі видаткової накладної або акту виконаних робіт у випадку наступної оплати.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що строк оплати рахунку –30 (тридцять) календарних днів, з моменту підписання уповноваженим довіреністю представником замовника акту виконаних робіт. Оригінал рахунку передається представнику замовника або направляється поштою та на прохання замовника може одночасно бути направленим замовнику факсимільним зв’язком.

Відповідно до пункту 4.3 Договору рахунок, який оформлений виконавцем на умовах наступної оплати (по факту виконання сервісного обслуговування або при видачі запасних частин), неоплачений замовником у зазначений в п. 4.2 даного Договору, розглядається замовником, як порушення умов даного Договору і дає право виконавцю стягнути з замовника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. При частковому погашенню штрафні санкції застосовуються до неоплаченої частини рахунку.

Позивач на виконання умов Договору виконав роботи по сервісному обслуговуванню транспортного засобу відповідача, а саме вантажного автомобіля VOLVO FH12, державний номер 09411КА, номер шасі А507047 на загальну суму 35438,74 грн., що засвідчується актом виконаних робіт, списання запчастин та експлуатаційних матеріалів № ST-VU808238 від 27.10.2008 року.

В свою чергу позивач виставив відповідачу рахунок № VU -814067 від 27.10.20008 року на оплату наданих послуг, однак, відповідач в повному обсязі за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 25438,74 грн.

Як вбачається, з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався з претензіями до відповідача, на доказ чого надано претензії, № 75 від 20.05.2009 року та № б/н від 27.10.2009 року, які були вручені відповідачу 02.06.2009 року та 16.11.2009 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак вищезазначені претензії залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

09.02.2010 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 25438,74 грн. - основної заборгованості, 3040,58 грн. –пені, 3459,67 грн. –інфляційних втрат та 794,53 грн. - 3% річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається, з матеріалів справи, обов’язок по сплаті грошового зобов’язання з урахуванням дати вручення претензії № 75 від 20.05.2009 року та пункту 4.2 Договору настав 03.07.2009 року.

16.09.2009 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс» Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство, на доказ чого надано ухвалу по справі №49/420-б від 16.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 року було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, відкрито процедуру санації та зобов’язано керуючого санацією –керівника боржника у тридцяти денний строк з дня винесення ухвали про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подати повідомлення про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття процедури санації в офіційному друкованому органі та подати докази опублікування до господарського суду.

На виконання вимог ухвали суду від 16.09.2009 року 03.10.2009 року в офіційному друкованому органі –газеті «Голос України» № 186 (4686) було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство позивача та відкриття процедури санації, на доказ чого надано виписку з газети «Голос України»від 03.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2010 року затверджено реєстр кредиторів і визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в строк встановлений для їх подання.

Згідно з частиною 11 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі – Закон) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до частин 1 статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Тобто, вимоги позивача зі сплати боргу по відношенню до відповідача є конкурсними в розумінні статті 1 Закону, оскільки виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 статті 14 Закону визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З положень статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 1 Закону погашені вимоги кредиторів - задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Отже, Закон пов'язує з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, припинення їх права вимоги до боржника.

У зв’язку з тим, що позивач, як конкурсний кредитор по стягненню заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, не звертався до господарського суду із заявою про визнання його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс» та про включення його вимог до реєстру вимог кредиторів (докази протилежного в матеріалах справи відсутні), конкурсні вимоги останнього до відповідача відповідно до частини 2 статті 14 Закону є погашеними, а грошові зобов’язання відповідно до статті 598 ЦК України припиненими.

Вищезазначена правова позиція підтверджується Рекомендацією Президії вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 року «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та Постановою Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство».

Частиною 2 статті 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок винних дій відповідача, господарський суд керуючись статтею 49 ГПК України вважає за доцільне в повному обсязі покласти судові витрати на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс»(місцезнаходження: 03026, м. Київ, Голосіївський р –н, вул. Червонопрапорна, буд. 154, код ЄДРПОУ 32156302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вольво Україна»(місцезнаходження: 03115, м. Київ, Кільцева дорога, б. 20/1-А, код ЄДРПОУ 30176505) 327 (триста двадцять сім) грн. 33 коп. – державного мита та 236 (двісті триста шість) грн. 00 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання

рішення 26.04.2010р.