Рішення № 95692855, 19.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3761/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2021 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Сарай А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Зборовської Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 08.04.2008 року між сторонами укладено договір про надання банківських послуг б/н шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого відповідачу відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. 15.04.2008 року відповідачем була підписана довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», у якій відповідач власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання зазначеної кредитки і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку та у подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 11000 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, станом на 22.03.2020 року виникла заборгованість у розмірі 27996,96 грн., з яких: 13480,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту); 5390,92 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 7554,43 грн. - нарахована пеня; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 1321,28 грн. - штраф (процентна складова).

Ураховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 27996,96 грн. за кредитним договором № б/н від 08.04.2008 року та судові витрати в розмірі 2102 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.09.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак при зверненні з позовом подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому просить розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки суд не повідомлено, відзив на позовну заяву не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.04.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н шляхом приєднання (ч. 1 ст. 634 ЦК України), який складається із заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого у подальшому збільшився до 11000 грн.

15.04.2008 року ОСОБА_1 підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», у якій він підтвердив, що з фінансовими умовами надання зазначеної кредитки і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений. У даній довідці зазначено, серед іншого, розмір процентної ставки за користування кредитом, пеня та штрафи за порушення строків платежів.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки банку відповідачу було видано відповідні кредитні картки, термін дії картки, відкритої 16.10.2018 року - 08/22.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 22.03.2020 року допустив перед банком заборгованість у розмірі 27996,96 грн., з яких: 13480,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту); 5390,92 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 7554,43 грн. - нарахована пеня; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 1321,28 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно з п. 3.3. Розділу 1 Умов та Правил надання банківських послуг підписання даного договору являється прямим та безумовним погодженням держателя відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 5.3 Розділу 1 Умов та Правил надання банківських послуг право на зміну розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку і без попереднього повідомлення клієнта.

За змістом п. 5.5. Розділу 2 Умов та Правил надання банківських послуг, за користування кредитом банк начисляє проценти в розмірі, встановленому Тарифами банка, із розрахунку 360 календарних днів в році.

Відповідно до п. 5.5.1. Розділу 2 зазначених Умов та Правил, за несвоєчасне виконання боргових зобов`язань держатель сплачує проценти по завищеній процентній ставці або додаткову комісію, розміри якої визначаються Тарифами.

Згідно з п. 5.7. Розділу 2 Умов та Правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання держателем і/чи довіреною особою держателя своїх боргових та інших обов`язків по цьому договору.

Пунктом 8.6. Розділу 1 Умов та Правил надання банківських послуг визначено, що при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених даним договором більше ніж на 120 днів, клієнт зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, суд вважає, що з відповідача на користь банку слід стягнути заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту та нарахованих відсотках.

Вирішуючи питання в частині стягнення пені та нарахованих штрафів, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за пенею та штрафом, суд вважає, що стягненню підлягає лише штраф у його фіксованій частині та процентній складовій у розмірі 1571,28 грн. (250 грн. + 1321,28 грн. = 1571,28 грн.), який є менший за сукупний розмір заборгованості по пені, і зазначене з одного боку забезпечить дотримання справедливого балансу інтересів сторін, а з іншого дозволить реалізувати забезпечувальну функцію неустойки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованої пені за кредитним договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становитиме 20442,53 грн., з яких: 13480,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту); 5390,92 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 1321,28 грн. - штраф (процентна складова), яку з нього слід стягнути на користь банку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні даного позову сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн.

Відтак, оскільки суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову, то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1534,46 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 549, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 08.04.2008 року в розмірі 20442 (двадцять тисяч чотириста сорок дві) гривні 53 коп., з яких: 13480,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту); 5390,92 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України; 250 грн. - штраф (фіксована частина); 1321,28 грн. - штраф (процентна складова), яку з нього слід стягнути на користь банку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1534 (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) гривні 46 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, що знаходиться за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повний текст рішення складено 19 березня 2021 року.

Головуюча А.І. Сарай