Рішення № 9569178, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/13027.04.10 за позовомвідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»

доприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»в особі першої Київської філії

простягнення 5414,12 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: представник Малюська Д.Л. (довіреність №804-1/14 від 26.03.2010 року)

відвідповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Київської філії «Сіті»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»в особі першої Київської філії матеріальних збитків у сумі 5414,12 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач відшкодував своєму страхувальнику матеріальні збитки (виплатив страхове відшкодування), нанесені йому у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 12.06.2008 року навпроти будинку №45 по вулиці Жукова в місті Києві. Позивач, посилаючись на статті 993, 1187 Цивільного кодексу та статті 9 та 27 Закону України «Про страхування», просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а відтак –відповідно до укладеного договору зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки в межах встановленого ліміту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010 року порушено провадження у справі № 23/130 та призначено її розгляд на 08.04.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні, надав витребувані судом матеріалів, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву яким визнав позовні вимоги частково.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.04.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Ямпільським Сергієм Петровичем було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №19 G-0089515 від 01.02.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням та користуванням автомобілем Daewoo Nexia (державний реєстраційний номер АА 6902 ЕТ).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 12.06.2008 року навпроти будинку №45 по вулиці Жукова в місті Києві, автомобіль Daewoo Nexia (державний реєстраційний номер АА 6902 ЕТ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ВДАІ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля ЗАЗ (державний реєстраційний номер АА 9132 СІ) гр. Шимком Олександром Петровичем, п.п. 10.1, 10.3, 10.4, 2.3 ПДР України, що встановлено постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.06.2008 року в адміністративній справі №3-26971/2008р.

Для встановлення характеру та розміру шкоди заподіяної власнику автомобіля Daewoo Nexia (державний реєстраційний номер АА6902ЕТ) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження ТОВ «Альфа Плюс». Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №248 від 21.07.2008 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Nexia (державний реєстраційний номер АА6902ЕТ) становить 4472,83 грн.

За проведення автотоварознавчого дослідження №248 від 21.07.2008 року, Позивач сплатив на рахунок ТОВ «Альфа Плюс»280 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10631 від 29.07.2008 року.

Позивач керуючись умовами договору добровільного страхування транспортного засобу №19 G-0089515 від 01.02.2008 року, згідно заяви на виплату страхового відшкодування та на підставі страхового акту №27757 від 25.07.2008 року, виплатив страхове відшкодування у сумі 4433,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10633 від 29.07.2008 року.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Таким чином, у водія автомобіля ЗАЗ (державний реєстраційний номер АА 9132 СІ) у момент скоєння ДТП виник обов’язок відшкодувати завдані ним збитки страхувальнику Позивача.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача з моменту здійснення страхового відшкодування перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗАЗ (державний реєстраційний номер АА9132СІ) була застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/1144909, який є договором першого типу.

Відповідно до статтей 22, 34, 35, 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у Відповідача виник обов’язок за відповідною вимогою виплатити страхове відшкодування на користь Позивача за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при пошкодженні транспортного засобу відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №248 від 21.07.2008 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Nexia (державний реєстраційний номер АА 6902 ЕТ) становить 4472,83 грн.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати її у межах встановлених договором лімітів. Договором страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу (поліс № ВВ/1144909) встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третьої особи у розмірі 25 500 грн., франшиза відсутня.

Таким чином, Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача завданих йому збитків у сумі 4433,66 грн. та 280,00 гривень вартості експертного дослідження.

14.08.2009 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію про відшкодування шкоди в порядку регресу з додатками. Вказана претензія отримана Відповідачем 18.08.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обов’язок Відповідач не виконав.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Наведені у відзиві пояснення мають формальний характер та не можуть бути визнані судом об’єктивними причинами для прострочення встановленого статтею 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»строку. Відповідачем не надано суду будь-яких інших підтверджень того, що неналежне виконання встановленого законом зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 37.2 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Необхідні документи Відповідач отримав 18.08.2009 року (відповідно до відмітки та штемпеля поштової служби на повідомленні про вручення) отже, перебіг прострочення виконання зобов’язання почався 18.09.2009 року. Суд погоджується з наданим Позивачем розрахунком пені та задовольняє відповідну позовну вимогу у заявленому розмірі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних та встановив, що відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(79058, м. Львів, просп. В. Чорновола, 45 А, корпус 9, ідентифікаційний код 19243047) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, провул. Новопечерський, 19/3, ідентифікаційний код 16467237) 4713,66 грн. (чотири тисячі сімсот тринадцять гривень 66 копійок) страхового відшкодування; 427,06 грн. (чотириста двадцять сім гривень 06 коп.) пені; 47,14 грн. (сорок сім гривень 14 коп.) трьох процентів річних; 226,26 грн. (двісті двадцять шість гривень 26 коп.) інфляційних втрат; 102 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 27.04.2010 року.