Рішення № 9569173, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/15327.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд»

доКомунального підприємства «Київпастранс»

простягнення 518983,38 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Мицула М.С. (довіреність від 22.03.2010 року) від відповідача:юрисконсульт Солодовнік О.С. (довіреність від 04.01.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства «Київпастранс» заборгованості за договором поставки №3-3/30/09 від 30.03.2009 року у сумі 518983,38 грн. (у тому числі 463 680 грн. основної заборгованості, 44576,77 грн. пені, 6491,52 грн. інфляційних втрат, 4535,09 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 року порушено провадження у справі №23/153 та призначено її розгляд на 13.04.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву в якому проти наявності боргу не заперечував, але не погодився з розрахунком пені.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.04.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №3-3/30/09 від 30.03.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач –зобов’язався прийняти та оплатити його.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем було поставлено Відповідачу шини для автобусів і тролейбусів на загальну суму 463 680 грн., що підтверджується видатковою накладною №1074106 від 03.07.2009 року, а також довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначена видаткова накладна підписана та скріплена печаткою Відповідача без заперечень та зауважень.

Пунктом 4.1 договору №3-3/30/09 від 30.03.2009 року, встановлено обов’язок Відповідача оплатити товар, що поставляється протягом 30 банківських днів від передачі товару, тобто до 14.08.2009 року. Проте Відповідач отриманий товар не оплатив.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт передачі товару підтверджено відповідною видатковою накладною, встановлений договором строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати отриманої продукції Відповідачем суду не надано позовна вимога про стягнення з Відповідача 463680,00 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 договору поставки №3-3/30/09 від 30.03.2009 року Відповідач зобов’язався у разі порушення порядку та строків оплати товару сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми основного боргу.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені і не погоджується з ним, оскільки Позивачем не вірно встановлено дату початку строку виконання Відповідачем своїх зобов’язань.

Суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення пені частково, за період з 14.08.2009 року по 21.11.2009 року у розмірі 26 042,30 гривень.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок трьох процентів річних і не погоджується з ним, оскільки Позивачем не вірно встановлено дату початку строку виконання Відповідачем своїх зобов’язань. Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 4 192,18 грн.

При перерахуванні суми індексу інфляції судом встановлено що розмір інфляційних втрат, становить суму більшу, ніж заявлено Позивачем до стягнення (загальний індекс інфляції за спірний період становив 1.026 замість 1.014 зазначених Позивачем), а саме 12055,68 грн. проте, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком Позивача в сумі 6491,52 грн. оскільки суду не надано права виходити за межі позовних вимог.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд»до комунального підприємства «Київпастранс»підлігає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе,2, ідентифікаційний код 31725604) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технооптторг-Трейд»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова,10, ідентифікайний код 31497076) 463680,00 грн. (чотириста шістдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень 00 копійок) основного боргу, 26 042,30 грн. (двадцять шість тисяч сорок дві гривні 30 копійки) пені, 4 192,18 грн.(чотири тисячі сто дев’яносто дві гривні 18 копійок) трьох процентів річних, 6491,52 грн. (шість тисяч чотириста дев’яносто одна гривня 52 копійки) інфляційних витрат, 5 004,06 грн. (п’ять тисяч чотири гривні 06 копійок) державного мита та 227,55 грн. (двісті двадцять сім гривень 55 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Дата підписання рішення:27.04.2010 року.