Рішення № 9569057, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/41402.03.10 За позовом                    Приватного підприємства "Торговий Дім ПОЛЯКОВ" До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит"

Про                              стягнення 64 042,70 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Харченко О.М. –предст. (дов. № 233 від 01.09.2009 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Колорит" про стягнення основного боргу у розмірі 64 042,70 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 275/09 від 01.01.2009 р.

Ухвалою суду від 06.11.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/414 та призначено розгляд справи на 08.12.2009 р.

В судове засідання 08.12.2009 р. представники сторін не з'явились, про причини нез’явлення представників сторін суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 08.12.2009 р. відкладено розгляд справи на 26.01.2010 р. в зв’язку із нез'явленням в судове засідання представників сторін, неподанням витребуваних доказів, зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 06.11.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/414.

Ухвалою суду від 02.02.2010 р. розгляд справи призначено на 02.03.2010 р.

Представник відповідача в судове засідання 02.03.2010 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 02.03.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. між сторонами укладено договір поставки № 275 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язувався продати, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити товари на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.2 Договору кількість, асортимент, дата відвантаження зазначаються у накладній, яка є невід’ємною частиною Договору

Відповідно до п. 3.5 Договору при прийнятті товару сторонами підписується накладна , яка засвідчує факт поставки.

Згідно п. 4.2 Договору оплата товару здійснюється відповідачем на протязі семи днів з моменту поставки (отримання товару).

Відповідно до умов Договору позивачем передано відповідачу за накладними №№ КФ-0017102 від 05.03.2009 р., КФ-0018312 від 05.03.2009 р., КФ-0022646 від 26.03.2009 р. товар на загальну суму 64042,70 грн.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем не оплачена.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 64042,70 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 64 042,70 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Колорит»(юр. адреса: 02094, м. Київ, вул. Попудренка, 15-А; факт. адреса: 02156, м. Київ, вул. Шолом Алейхема 15/84, код 34476834, р/р 26008410760831 в АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Торговий Дім ПОЛЯКОВ" (18000, м. Черкаси, вул. Берегова, будинок 4А, код 32268131, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 3354411) 64 042 (шістдесят чотири тисячі сорок дві ) грн. 70 коп. основного боргу, 640 (шістсот сорок) грн. 43 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                          Л.В.Прокопенко