Рішення № 9569046, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/39203.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ар Саплай" До          Приватного підприємства "Елайн-Неон"

Про          стягнення 5 323,03 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    не з’явився

Від відповідача           не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Елайн-Неон" про стягнення грошових коштів у розмірі 5 323,03 грн. (4 968,40 грн. –основний борг, 293,13 грн. –збитки від інфляції, 98,40 грн. –3% річних) через неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов’язань по оплаті за поставлений товар відповідно до видаткової накладної № РН-0008480 від 29.12.2008 р.

Ухвалою суду від 08.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/392 та призначено розгляд справи на 11.11.2009 р.

Ухвалою суду від 19.11.2009 р. призначено розгляд справи на 09.12.2009 р., зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 08.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/392.

В судовому засіданні 09.12.2009 р. представником позивача подано Заяву про збільшення позовних вимог, а саме позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 4 968,40 грн., збитки від інфляції у розмірі 382,57 грн. та 3% річних у розмірі 111,52 грн. Всього –5 462,49 грн.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.2009 р. не з'явився, про причини нез’явлення представника відповідача суд не повідомлено, вимог ухвали суду від 08.10.2009 р. відповідачем не виконано, зокрема відзив на позов не подано.

Ухвалою суду від 09.12.2009 р. відкладено розгляд справи на 27.01.2010 р. в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, зобов’язано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 08.10.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/392.

Ухвалою суду від 02.02.2010 р. розгляд справи призначено на 03.03.2010р

03.03.2010 р. представники сторін у судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Сторони належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників сторін суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.03.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем був переданий відповідачу товар на суму 4 968,40 грн.

Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною № РН-0008480 від 29.12.2008 р.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором Поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковій накладній та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Умовами усного договору була передбачена попередня оплата за товар, що зазначено також у видатковій накладній. Гарантійним листом № 28 від 26.12.2009 року відповідач гарантував розрахуватися за товар до 01.02.2009 року.

Проте відповідач свої зобов’язання не виконав.

Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 4 968,40 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4 968,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу позивач також просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 382,57 грн. та 3 % річних у розмірі 111,52 грн.

Стосовно збитків від інфляції та 3% річних, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 111,52 грн., збитків від інфляції –382,57 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 111,52 грн. та збитків від інфляції у розмірі 382,57 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Елайн-Неон" (03124, м. Київ, пров. Радищева, 18, код 30310610, р/р 260051021015834 в ЗАТ КМ "Райффайзен банк "Аваль" м. Київ, МФО 322904, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ар Саплай" (07324, Київська обл.., Вишгородський район, с. Ясногородка, вул. Колективна, 13, код 32504911, п/р 26004014204001 в ВАТ КБ "Надра", МФО 320564) 4 968 (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. - основний борг, 382 (триста вісімдесят дві) грн. 57 коп. - збитки від інфляції, 111 (сто одинадцять) грн. 52 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко