Рішення № 9568998, 20.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/10820.04.10 За позовомПриватного підприємства «Транс-АС» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Рустін-Груп»

простягнення 208343,25 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Гарбар О.М. –представник за довіреністю № 1 від 12.04.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Приватне підприємство «Транс-АС»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустін-Груп»про стягнення 208343,25 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 16/06-09 від 16.06.2009 року відповідач зобов’язався виконати на користь позивача підрядні роботи, а позивач зобов’язався прийняти виконані роботи та оплатити їх. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, у встановлений договором строк відповідач роботи не завершив. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього неустойку у розмірі 208343,25 грн. за період з 02.08.2009 року по 27.10.2009 року.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.03.2010 року.

          Представники сторін у судове засідання 23.03.2010 року не з’явилися, вимоги ухвали суду від 03.03.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 13.04.2010 року.

          Представник позивача у судове засідання 13.04.2010 року з’явився, однак вимоги ухвали суду від 23.03.2010 року не виконав.

          Представник відповідача у судове засідання 13.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 23.03.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року на підставі частини 1 статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 20.04.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2010 року подав докази та письмові пояснення, витребувані ухвалою суду від 13.04.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 20.04.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 13.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Кореспонденція про час та місце проведення судового засідання надсилалася відповідачу за адресою його знаходження, вказаною в позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ, а саме: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101.

          Згідно з статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          Відповідно до частини 4 статті 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

          Таким чином, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

          З огляду на вказане, суд вважає, що відповідач про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          Враховуючи зазначене, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          16.06.2009 року між Приватним підприємством «Транс-АС»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рустін-Груп»(надалі –відповідач) укладено договір підряд № 16/06-09 (надалі –договір).

          Відповідно до пункту 1 статті 2 договору відповідач зобов’язався своїми силами і засобами, зі свого матеріалу, використовуючи свій досвід і знання, дотримуючись встановленого договором порядку фінансування, виконати комплекс будівельних робіт, а саме виготовлення та монтаж суцільних скляних перегородок на об’єкті: будівництво торгового центру м. Рівне, вул. Гагаріна, 26 (колір алюмінієвого профілю анодований, використання скла –10 мм), а позивач згідно з пунктом 2 статті 2 договору зобов’язався прийняти будівельні роботи та оплатити їх в порядку, передбаченому договором.

          Пунктом 1 статті 9 договору сторони погодили, що орієнтовна вартість робіт за договором складає 239475,00 грн. Відповідно до пункту 2 статті 9 договору позивач зобов’язався сплатити відповідачу аванс у розмірі 70 % від суми договору протягом 3-ох робочих днів з моменту виставлення відповідачем рахунку.

          Зобов’язання зі здійснення передоплати за договором позивач виконав, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 234 від 17.06.2009 року на суму 167632,50 грн.

          Пунктом 2 статті 3 договору сторони передбачили, що будівельні роботи відповідно до договору мають бути виконані не пізніше 01.08.2009 року. При цьому, під датою завершення робіт за даним договором сторони визначили дату закінчення будівельних робіт по договору і підписання всіх актів здачі-приймання робіт.

          В порушення умов договору, у встановлений договором строк відповідач роботи не завершив.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Належних доказів закінчення будівельних робіт по договору і підписання актів здачі-приймання робіт відповідач не надав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Частина 1 статті 883 ЦК України визначає, що за невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

          Пунктом 1 статті 10 договору сторони обумовили, що за порушення строку виконання будівельних робіт відповідач сплачує позивачу неустойку у розмірі 1 % від загальної суми робіт за кожен день прострочення.

          Вище вказувалося, що завершити передбачені договором будівельні роботи відповідач зобов’язався не пізніше 01.08.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 02.08.2009 року.

          З позовної заяви вбачається, що заявлену до стягнення суму неустойки позивач нараховує за період з 02.08.2009 року по 27.10.2009 року.

          Однак, суд не погоджується з даним періодом з огляду на наступне.

          Пунктом 2 статті 13 договору сторони обумовили, що у випадку відхилення більш ніж на 10 (десять) календарних днів з вини відповідача від передбачених календарним графіком строків виконання будівельних робіт, за ініціативою позивача договір може бути розірваний в односторонньому порядку.

          Згідно з наявними в матеріалах справи фіскальним чеком № 4169 та описом вкладення у цінний лист 12.10.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 102 від 12.10.2009 року з повідомленням про одностороннє розірвання договору.

          Належних доказів відсутності вини в простроченні виконанні робіт відповідач не надав.

          Відповідно до частини 3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

          Враховуючи зазначене, 12.10.2009 року договір припинив свою дію.

          Частина 1 статті 631 ЦК України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

          Тому, з моменту припинення договору правова підстава виконання відповідачем робіт відпала, а отже, припинилося прострочення.

          З огляду на вказане, нарахування неустойки за прострочення відповідачем виконання робіт можливе по 11.10.2009 року.

          Беручи до уваги наведене, за перерахунком суду розмір неустойки складає:

          239475,00 грн. * 1 % * 71 (з 02.08.2009 року по 11.10.2009 року) = 170027,25 грн.

          Відповідно до частини 1 статті 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

          Як зазначалося вище, належних доказів відсутності вини в простроченні виконанні робіт відповідач не надав.

          Тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 170027,25 грн. суд вважає обґрунтованими.

          Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

          Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язання, тривалості прострочення у його виконанні та відповідності розміру неустойки наслідкам порушення.

          З огляду на вказане, беручи до уваги, що розмір неустойки неспіврозмірний з загальною вартістю робіт за договором, суд зменшує розмір неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, до 50000,00 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Однак, часткове задоволення позову в даному випадку має місце у зв’язку зі зменшенням за ініціативою суду розміру належної до стягнення неустойки.

          Тому, судові витрати суд розподіляє як при задоволенні позову в повному обсязі, покладаючи їх на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 193, 230, 231 ГК України, статтями 530, 875, 883 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рустін-Груп»(02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101; ідентифікаційний код 34876077) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Транс-АС» (33028, м. Рівне, вул. Котляревського, 14, к. 45; ідентифікаційний код 33615905) неустойку у розмірі 50000 (п’ятдесят тисяч) грн. 00 коп., 2083 (дві тисячі вісімдесят три) грн. 43 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –26.04.2010 року.