Рішення № 9568613, 19.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/4219.04.10 За позовом Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»

до Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза»

про стягнення 57 328,00 грн.

Суддя Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача Слабоус Є.А. по довіреності б/н від 01.02.2010р.

Від відповідача Фокін О.В. по довіреності № 11 від 08.02.2010р.

В засіданні приймали участь

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза»57 328,00 грн. заборгованості з оплати переданого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. порушено провадження у справі № 36/42, розгляд справи призначено на 15.02.2010р.

До початку розгляду справи 12.02.2010р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що виготовлені позивачем двері та роботи з їх монтажу не відповідають умовам якості.

В судовому засіданні 15.02.2010р. та 03.03.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви до 03.03.2010р. та до 24.03.2010р. відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 19.04.2010р.

До початку розгляду справи 12.04.2010р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи для надання експертного висновку щодо відповідності виготовлених за договором металевих протипожежних дверей вимогам ТУ У В.2.6.-28.1-22866125-001-2004, іншим вимогам законодавства, які ставляться до їх якості, а також відповідності виготовлених за договором робіт з монтажу металевих протипожежних дверей вимогам законодавства щодо якості цих робіт.

В судовому засіданні 19.04.2010р. представник відповідача заявлене клопотання про призначення судової експертизи підтримав, а представник позивача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Позивачем в підтвердження відповідності виготовлених ним за договором металевих протипожежних дверей вимогам якості надано суду ліцензію Державного департаменту пожежної безпеки МНС України від 31.03.2006р., Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.016.0181585-07; Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.059.0085415-08; лист Державного центру сертифікації МНС України від 13.02.2009р. щодо дії сертифікату відповідності; протокол № 83-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 26.09.2006р.; протокол № 18-08 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 11.03.2008р.; протокол № 99-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 01.12.2006р.

Також судом приймається той факт, що виготовлені позивачем двері були передані відповідачу ще в листопаді 2008 року.

Що стосується клопотання відповідача в частині визначення відповідності робіт з монтажу металевих протипожежних дверей вимогам законодавства щодо якості цих робіт, то зазначені роботи з монтажу дверей були виконані самим відповідачем, що не заперечується сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вирішення питання щодо відповідності виготовлених за договором металевих протипожежних дверей вимогам ТУ У В.2.6.-28.1-22866125-001-2004, іншим вимогам законодавства, які ставляться до їх якості, не є суттєвим для вирішення спору у справі № 36/42 по суті.

В судовому засіданні 19.04.2010р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Приватна фірма «Силует»(далі виконавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Роза»(далі замовник, відповідач) 05.08.2008р. укладено Договір № ДГ-Л160708, за умовами якого виконавець зобов'язався виготовити двері металеві протипожежні (ТУ У В.2.6.-28.1-22866125-001-2004) в кількості шістдесят, доставити двері замовнику за адресою: м. Київ, вул. Грінченко, 2/1, та встановити двері у підготовлені замовником для цього отвори, а замовник зобов'язався прийняти виконані роботи, та оплатити їх на умовах, визначених договором.

Загальна вартість договірних робіт, згідно з п. 2.1 договору, складає 239270,64 грн., в тому числі ПДВ.

Замовник зобов’язався (п. 2.2 договору) протягом п’яти банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від виконавця перерахувати йому в якості авансу 50% від вартості робіт і матеріалів по виготовленню дверей, що складає 107328,00 грн.

Відповідач, на виконання п. 2.2. договору, 28.08.2008р., на підставі рахунку-фактури № ДГ-160708 від 05.08.2008р., перерахував на розрахунковий рахунок позивача 107328,00 грн. в якості авансу за виготовлення дверей.

Відповідно до п. 3.4 договору виконавець передає, а замовник отримує їх на об’єкті на підставі видаткової накладної, відповідно довіреності суворої звітності. З моменту отримання дверей, згідно видатковим накладним, до замовника переходить право власності на двері, замовник несе всі ризики по забезпеченню їх збереження.

На виконання умов договору позивач 03.11.2008р. передав відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-418 двері в кількості 36 штук на загальну суму 105216,00 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та довіреністю серії ЯПО № 523833 від 03.11.2008р.

В подальшому, 01.12.2008р., позивач передав відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-418/1 двері в кількості 24 штуки на загальну суму 109440,00 грн. Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та довіреністю серії ЯПО № 523899 від 28.11.2008р.

Таким чином, на виконання умов договору позивач передав відповідачу двері на загальну суму 214656,00 грн., що не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 2.3 договору замовник протягом трьох банківських днів з дати доставки дверей в повному обсязі перераховує виконавцю 40% вартості робіт і матеріалів по виготовленню дверей, що становить 85862,40 грн., в т.ч. ПДВ.

Відповідач в якості оплати за виготовлення і доставку дверей перерахував на розрахунковий рахунок позивача 01.12.2008р. –20000,00 грн., а 05.12.2008р. –30000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін, що відповідач роботи з монтажу переданих йому позивачем дверей здійснював самостійно.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати отриманих дверей договором № ДГ-Л-160708 від 05.08.2008р. виконав неналежним чином, оскільки лише частково оплатив поставлений товар, і станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 57328,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заявлену позивачем в листі № 0086 від 11.08.2009р. вимогу оплатити заборгованість за отримані двері в розмірі 57328,00 грн. відповідач залишив без задоволення.

Враховуючи, що відповідач за отриманий товар за договором № ДГ-Л-160708 від 05.08.2008р. розрахувався лише частково, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 57328,00 грн.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 271 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР»встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України. Це стосується також Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 15.06.1965р. № П-6 і від 25.04.1966р. № П-7 (лист Вищого господарського суду України від 17.09.2003р. № 01-6/270).

Таким чином, до відносин, що виникли між сторонами, повинна бути застосована Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР відповідно від 25.04.1966р. № П-7 (далі Інструкція).

Відповідно до п. 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або пакування вимогам стандартів, технічних умов, креслень, зразкам (еталонам), договору або даним, вказаним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), отримувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Отримувач зобов’язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості та змішуванню з іншою однорідною продукцією.

Отримувач також зобов’язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника виготовлювача (відправника), що знаходиться в іншій місцевості, якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов’язкових правилах або договорі.

В повідомленні про виклик, надісланому виготовлювачу (відправнику), згідно п. 17 Інструкції, повинно бути вказано:

а) найменування продукції, дата і номер рахунку-фактури або номер транспортного документу, якщо на момент виклику рахунок не отриманий;

б) основні недоліки, виявлені в продукції;

в) час, на який призначено приймання продукції по якості або комплектності (в межах встановленого для приймання строку);

г) кількість продукції неналежної якості або некомплектної продукції.

Згідно з вимогами п. 18 Інструкції повідомлення про виклик представника виготовлювача (відправника) повинно бути надіслано (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 годин, а відносно продукції, що швидко псується, - негайно після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або пакування встановленим вимогам, якщо інші терміни не встановлені Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими для сторін правилами або договором.

Відповідно до п. 22 Інструкції для участі в прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) в питаннях визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню.

Матеріально відповідальні і підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємств-отримувачів виділятися не повинні. Зокрема, не можуть виділятися в якості представників громадськості підприємств-отримувачів керівники підприємств та їх замісники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтера, товарознавці, пов’язані з обліком, зберіганням, відпуском й прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств, претензіоністи.

Відповідно до п. 29 Інструкції за результатами приймання продукції за якістю й комплектністю за участю представників, вказаних в пп. 19 и 20 Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.

Акт повинен бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.

В цьому акті повинно бути вказано:

а) найменування отримувача продукції та його адреса;

б) номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку й закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції з участю представників, вказаних в пп. 19 и 20 Інструкції, здійснено з порушенням встановлених строків приймання, в акті повинні бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення та усунення;

в) прізвища, ініціали осіб, які брали участь в прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь в перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також вказівка на те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю;

г) найменування й адреса виготовлювача (відправника) і постачальника;

д) дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виготовлювача (відправника) або відмітка про те, що виклик виготовлювача (відправника) Основними і Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими правилами або договором не передбачений;

е) номера и дати договору на поставку продукції, рахунку-фактури, транспортної накладної (коносамента) та документа, що посвідчує якість продукції;

є) дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час відкриття вагона, контейнера, автофургона або інших опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад отримувача;

ж) номер і дата комерційного акта (акта, виданого органом автомобільного транспорту), якщо такий акт було складено при отриманні продукції від органа транспорту;

з) умови зберігання продукції на складі отримувача до складання акта;

и) стан тари і упаковки в момент огляду продукції, зміст зовнішнього маркування тари та інші відомості, відповідно до яких можна зробити висновок про те, в чиїй упаковці пред’явлена продукція - виготовлювача або відправника, дата відкриття тари і упаковки. Недоліки маркування, тари і упаковки, а також кількість продукції, до якого відноситься кожний з встановлених недоліків;

і) при вибірковій перевірці продукції - порядок відбору продукції для вибіркової перевірки з вказівкою на підставу вибіркової перевірки (стандарт, технічні умови, Особливі умови поставки, інші обов’язкові правила і договір);

ї) за чиїми пломбами (відправника або органа транспорту) відвантажена і отримана продукція, справність пломб, відтиски на них; транспортне та відправницьке маркування міст (по документам і фактично), наявність або відсутність упаковочних ярликів, пломб на окремих місцях;

й) кількість (вага), повне найменування й перелік наданої для огляду і фактично перевіреної продукції з виділенням продукції забракованої, що підлягає виправленню у виготовлювача або на місці, в том числі шляхом заміни окремих деталей, а також продукції, сорт якої не відповідає сорту, вказаному в документі, що посвідчує її якість. Детальний опис виявлених недоліків і їх характер;

к) підстави, за якими продукція переводиться в більш низький сорт, з посиланням на стандарт, технічні умови, інші обов’язкові правила;

л) кількість некомплектної продукції і перелік частин, вузлів і деталей, яких не вистачає, їх вартість;

м) номера стандартів, технічні умови, креслення, зразки (еталони), за якими здійснювалась перевірка якості продукції;

н) номер бракувальника підприємства - виготовлювача продукції, якщо на продукції такий номер вказаний;

о) чи здійснений відбір зразків (проб) і куди вони направлені;

п) інші дані, які, на думку осіб, що приймають участь в прийманні, необхідно вказати в акті для підтвердження неналежної якості або некомплектності продукції;

р) висновок про характер виявлених дефектів в продукції і причина їх виникнення.

Згідно з п. 30 Інструкції Акт повинен бути підписаний всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згодна зі змістом акта, зобов’язана підписати його з застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.

В акті перед підписом осіб, що брали участь в прийманні, повинно бути вказано, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акта, що містить відомості, які не відповідають дійсності.

Якщо між виготовлювачем (відправником) і отримувачем виникнуть суперечності щодо характеру виявлених дефектів і причин їх виникнення, то для визначення якості продукції отримувач зобов’язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції по якості або іншої компетентної організації.

Крім того, відповідно до п. 31 Інструкції до акта, складеного в порядку, передбаченому п. 29 Інструкції, повинні бути додані:

а) документи виготовлювача (відправника), які посвідчують якість і комплектність продукції;

б) упаковочні ярлики з тарних місць, в яких встановлені неналежні якість і некомплектність продукції;

в) транспортний документ (накладна, коносамент);

г) документ, який посвідчує повноваження представника, що виділений для участі в прийманні;

г1) акт, складений у відповідності з п. 16 Інструкції;

д) акт відбору зразків (проб) і висновок за результатами аналізу (випробування) відібраних зразків (проб);

е) інші документи, які можуть свідчити про причини порчі (погіршення) якості продукції або її некомплектності (комерційні акти, для вантажів, що швидко псуються, відомості про кригопостачання, температурний режим, а також відомість подачі і прибирання вагонів, пам’ятка прийомоздавальника при вивантаженні вантажу засобами вантажоодержувачів в місцях загального користування та інше).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідачем не дотримано вимог Інструкції щодо порядку приймання продукції за якістю, а отже не надано суду належних доказів того, що позивач передав йому продукцію неналежної якості.

Крім того, матеріали справи містять ліцензію Державного департаменту пожежної безпеки МНС України від 31.03.2006р., Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.016.0181585-07; Сертифікат відповідності Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, серії ДЗ, реєстровий № UA1.059.0085415-08; лист Державного центру сертифікації МНС України від 13.02.2009р. щодо дії сертифікату відповідності; протокол № 83-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 26.09.2006р.; протокол № 18-08 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 11.03.2008р.; протокол № 99-06 сертифікації випробувань на вогнестійкість дверей від 01.12.2006р., якими підтверджується відповідність виготовлених позивачем металевих протипожежних дверей вимогам якості.

Судові витрати, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза»(03038, м. Київ, вул. М.Грінченка, 2/1, код ЄДРПОУ 00307313) на користь Приватного підприємства «ПРИВАТНА ФІРМА «СИЛУЕТ»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11, код ЄДРПОУ 22866125) 57328 (п’ятдесят сім тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 573 (п’ятсот сімдесят три) грн. 28 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               Трофименко Т.Ю.

Дата підписання повного тексту рішення

26.04.2010р.