Рішення № 9568578, 26.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/11326.03.10           

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/113

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»

доУкраїнського консорціуму «Екосорб»

провідшкодування 26463318 грн. збитків

за участю представників сторін: від позивача- Бойко Н.В., Скуба І.В. від відповідача          - Омельчук С.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В лютому 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(надалі –ТОВ ІБК «Місто») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Українського консорціуму «Екосорб»(надалі –УК «Екосорб») про стягнення 26463318 грн. збитків.

В обґрунтування пред’явлених вимог ТОВ ІБК «Місто»посилається на невиконання УК «Екосорб»зобов’язання за генеральним договором про співробітництво від 21.07.2006 р. щодо зворотного викупу облігацій, що призвело до неодержання позивачем доходів (упущеної вигоди) в сумі 26463318 грн., які ТОВ ІБК «Місто»одержало б у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи у судовому засіданні з викликом представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

В судових засіданнях 05.03.2010 р. та 17.03.2010 р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувались перерви.

Відповідач 05.03.2010 р. в судовому засіданні подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

В обґрунтування вимоги про припинення провадження у справі відповідач посилається на існування рішення господарського суду м. Києва у справі № 4/167-6/377 від 25.01.2010 р. за позовом ТОВ «ІБК «Місто»до УК «Екосорб»про зобов’язання здійснити зворотній викуп облігацій та зустрічним позовом УК «Екосорб»до ТОВ «ІБК «Місто»про зобов’язання перерахувати облігації на рахунок УК «Екосорб»з відшкодуванням їх номінальної вартості. Відповідач вважає, що вказане рішення прийнято між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача у зв’язку з його необґрунтованістю та відсутністю правових підстав для вчинення вказаної процесуальної дії, оскільки рішення господарського суду м. Києва від 25.01.2010 р. у справі № 4/167-6/377 прийняте по господарському спору про інший предмет, з інших підстав та не набрало законної сили.

В подальшому, відповідач 05.03.2010 р. в судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі № 14/113 на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею господарської справі № 4/167-6/377, що розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Оскільки суд не вбачає неможливості розгляду даної справи до вирішення справи, на яку посилається відповідач, підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

Через канцелярію господарського суду міста Києва 17.03.2010 р. від позивача надійшло додаткове обґрунтування позовних вимог.

Представники позивача в судових засіданнях позов підтримували повністю, просили його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

24 березня 2010 року представник відповідача –УК «Екосорб»звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про відвід судді.

Ухвалою заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.03.2010 р. заява УК «Екосорб»про відвід судді залишена без задоволення.

В судове засідання 24.03.2010 р. представники сторін з’явились.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 24.03.2010 р. до 26.03.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України для оформлення повного тексту рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в тому числі за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Виходячи з цього, на позивача покладено тягар доведення наявності збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен доводити відсутність своєї вини.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2006 р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку зареєстровано Інформацію про випуск УК «Екосорб»(емітентом) облігацій за реєстраційним номером 105/2/06, яка опублікована у щоденному офіційному виданні «Вісник. Цінні папери»(№ № 055-056 (1567) від 10.03.2006 р.).

Відповідно до Інформації про випуск відповідачем випущено цільові (безпроцентні) облігації однією серією «А»у бездокументарній формі у загальній кількості 3300 штук, номінальною вартістю 5000,00 грн. з вільним колом обігу протягом строку їх обігу з 20.03.2006 р. по 31.03.2009 р.

Емітовані відповідачем облігації після їх розміщення надають право їх власникам при погашенні облігацій на придбання у власність заброньованого (закріпленого) за цими облігаціями приміщення (квартири) у житловому будинку за адресою: перетин вулиць Максима Кривоноса, Івана Клименка, Зої Космодем’янської та Червонопартизанської в Солом’янському районі міста Києва, площа якого відповідає кількості облігацій (одна облігація дає право на отримання 1 (одного) квадратного метра загальної житлової площі).

Між ТОВ ІБК «Місто»та УК «Екосорб»21.07.2006 р. укладено Генеральний договір про співробітництво (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язався продати, а позивач купити облігації у загальній кількості 2560 штук номінальною вартістю 5000 грн. за одну облігацію на загальну суму 12800000 грн. з метою подальшого розповсюдження вказаних облігацій серед не визначеного кола фізичних та/або юридичних осіб.

Виходячи з положень п. 2.5 та п. 3.6 Договору відповідач прийняв на себе зобов’язання у випадку не продажу позивачем облігацій третім особам протягом трьох місяців з моменту укладення договору купівлі-продажу облігацій, здійснити зворотній викуп облігацій протягом 30 календарних днів з моменту звернення позивача за ринковими цінами, які будуть діяти на момент викупу облігацій, але не менше ніж 6500 грн. за одну облігацію, та у порядку, який буде обумовлений сторонами у договорі зворотного викупу.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»розміщення та викуп емітентом власних цінних паперів не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами.

На виконання умов Договору позивач 26.07.2006 р. уклав з відповідачем договори купівлі-продажу облігацій, за якими придбав у відповідача облігації у загальній кількості 2560 штук по ціні 5000,00 грн. за одну облігацію на загальну суму 12800000 грн. та повністю оплатив ці облігації (реєстр договорів купівлі-продажу облігацій міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.4 Договору з метою закріплення за власником облігацій конкретних квартир, право на отримання яких надають облігації, 26.07.2006 р. сторони уклали договори бронювання відповідних квартир (реєстр договорів бронювання міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п. 12.3 Інформації про випуск облігацій та умов п. 3.5 Договору в разі продажу позивачем облігацій третім особам договір бронювання закріпленої за проданими облігаціями квартири має бути переукладений між відповідачем та новим власником облігацій.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору після придбання облігацій до 31.12.2006 р. відповідач розміщував рекламу щодо продажу облігацій (квартир) у періодичному виданні «АВІЗО», в газеті «Мир квартир», на рекламних сайтах: www.domik.net, www.city24.ua, www.realt.ua, www.agent.ua.

7 грудня 2006 року позивач продав фізичній особі Морфиду В.Г. пакет облігацій у кількості 155 штук, які надавали йому право на отримання у власність квартири № 43 у житловому будинку, та в той же день відповідно до умов п. 3.5 Договору повідомив про це відповідача листом № 717/12 від 07.12.2006 р.

Проте, відповідач протягом місяця договір бронювання вказаної квартири з новим власником облігацій не переуклав, що підтверджується направленими відповідачу листами ТОВ «ІБК «Місто»за № 736-1/12 від 08.12.2006 р., № № 757/12 від 26.12.2006 р. та листом Морфида В.Г від 03.01.2007 р. Внаслідок чого, як стверджує позивач, подальший продаж позивачем облігацій третім особам став недоцільним.

Таким чином, у власності позивача залишилися 1806 нереалізованих облігацій, що підтверджується випискою про залишки на рахунку в цінних паперах № 004024 від 28.03.2007 р. та випискою про стан рахунку у цінних паперах № 004770 від 26.02.2010 р.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою виконати зобов’язання щодо зворотного викупу облігацій за ринковою ціною.

Однак, договір зворотного викупу облігацій шляхом листуванням сторін (листи ТОВ ІБК «Місто»№ 736-1/12 від 08.12.2006 р., № М-83/03 від 05.03.2007 р., листи УК «Екосорб»№ 01/01-714/1 від 13.11.2006 р., 01/01-21 від 18.01.2007 р.) не був укладений внаслідок недосягнення згоди щодо ціни зворотного викупу облігацій, оскільки позивач запропонував середньо ринкову ціну 8300 грн. за одну облігацію, а відповідач погодився на зворотний викуп облігацій за ціною 6500 грн. за одну облігацію.

За вказаних обставин в березні 2007 року ТОВ ІБК «Місто»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до УК «Екосорб»про зобов’язання здійснити зворотній викуп облігацій, що залишились у власності ТОВ ІБК «Місто»у кількості 1806 облігацій, по ринковій ціні на момент звернення до суду 11000 грн. за одну облігацію.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.10.2007 р. у справі № 4/167, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 р., постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2008 р., позов ТОВ ІБК «Місто»було задоволено повністю.

Відповідач - УК «Екосорб»вказане рішення не виконав.

В подальшому, постановою Верховного Суду України від 12.08.2008 р. постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2008 р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2008 р. та рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2007 року у справі № 4/167 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.09.2008 р. справі присвоєно номер 4/167-6/377.

Під час нового розгляду справи № 4/167-6/377, на виконання вказівок Верховного Суду України, господарський суд міста Києва ухвалою від 29.09.2008 р. для з’ясування ринкової вартості облігацій, що підлягали зворотному викупу, призначив судову експертизу.

Згідно висновку № 10992/12442 від 24.12.2008 р. комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ринкова ціна облігацій станом на 08.12.2006 р. складала 8450 грн., станом на 30.12.2007 р. складала 10460 грн., станом 29.09.2008 р. –13080 грн. за одну облігацію.

Таким чином, вищевказаним висновком експерта підтверджено обґрунтованість пропозиції позивача до відповідача щодо зворотного викупу облігацій за ринковою ціною за одну облігацію.

В подальшому, супровідним листом № 11-113/02 від 11.02.2009 р. позивач надіслав відповідачу у чотирьох екземплярах підписаний та скріплений печаткою ТОВ ІБК «Місто»проект договору зворотного викупу цінних паперів (облігацій), який був отриманий відповідачем 17.02.2009 р. Вказаним проектом договору зворотного викупу позивач запропонував відповідачу ринкову ціну зворотного викупу в розмірі 13080 грн. за одну облігацію та порядок здійснення зворотного викупу. Запропонована позивачем ціна зворотного викупу відповідає висновку судового експерта № 10992/12442 від 24.12.2008 р., а запропонований позивачем порядок здійснення зворотного викупу відповідає вимогам Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Листом № 01/01-121 від 06.03.2009 р. відповідач відмовився від укладення направленого позивачем 11.02.2009 р. договору зворотного викупу облігацій та повідомив позивача, що не має наміру укладати з ним договір зворотного викупу на запропонованих умовах. У встановленому ст. 181 ГК Україні порядку укладення господарських договорів у двадцятиденний строк після одержання договору зворотного викупу протокол розбіжностей позивачу не надіслав.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач зобов’язання щодо здійснення зворотного викупу облігацій за ринковою ціною у встановлений договором строк не виконав.

Статтею 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»обіг цінних паперів визначено як вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Встановлений Інформацією про випуск облігацій строк обігу облігацій закінчився 31.03.2009 р. Після закінчення строку обігу облігацій вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на облігації і прав за облігаціями, в тому числі й договору зворотного викупу облігацій, законом не допускається.

В силу ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором (ч. ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до висновку № 4537/4756/7612 від 31.08.2009 р. комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз у справі № 4/167-6/377, ринкова вартість однієї облігації на момент направлення позивачем відповідачу договору зворотного викупу облігацій 11.02.2009 р. і фактично на момент закінчення строку обігу облігацій становила 14653 грн.

Таким чином, в разі належного виконання відповідачем зобов’язання здійснити зворотній викуп 1806 облігацій за визначеною судовими експертами їх ринковою ціною, позивач одержав би доходи в розмірі 26463318 грн.

Враховуючи викладене, розмір збитків (упущеної вигоди), завданих позивачу невиконанням відповідачем зобов’язання щодо зворотного викупу облігацій складає 26463318 грн.

При визначенні неодержаних позивачем доходів (упущеної вигоди) суд відповідно до приписів ч. 4 ст. 623 ЦК України враховує, що позивачем було вжито всіх можливих заходів щодо їх одержання - розміщення в ЗМІ реклами про продаж облігацій, неодноразові звернення до відповідача з вимогою здійснити зворотній викуп облігацій, обґрунтованість ціни викупу облігацій, що пропонувалася позивачем, звернення позивача за судовим захистом з позовом до відповідача про примусове виконання обов'язку здійснити зворотній викуп облігацій.

Крім того судом враховано, що оскільки на час розгляду справи житловий будинок, новозбудовані квартири в якому є джерелом погашення облігацій, в експлуатацію не зданий, та відповідно до п. 14.3 Інформації про випуск облігацій погашення облігацій до здачі житлового будинку в експлуатацію не передбачається, а встановлені п. 14.1 Інформації про випуск календарні строки погашення облігацій з 01.04.2009 р. до 01.10.2009 р. закінчилися, відповідач не має можливості реалізувати своє право на погашення облігацій відповідно до умов їх випуску.

Враховуючи викладене, позивачем доведено наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідачем наявності своєї вини не спростовано.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення збитків.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб»(03170, м. Київ, бул. Ромена Роллана, буд. 7, код 02023732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 709, код 32204722) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 26463318 (двадцять шість мільйонів чотириста шістдесят три тисячі триста вісімнадцять) грн. 00 коп. збитків, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяМ.М. Нарольський