Ухвала суду № 95685710, 22.03.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1943/17 Провадження № 2/0274/241/21

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

22.03.21 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглядаючи у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,доТовариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", Акціонерного товариства "ОТП Банк", провизнання частково недійсним договору відступлення прав вимоги та договору про передача прав за договорами забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 11.03.2020 р. справу було прийнято до провадження Суду та призначено підготовче засідання на 10.06.2020 р. (а. с. 173).

У підготовче засідання, призначене на 10.06.2020 р., ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 , не з`явились, у зв`язку з чим воно було відкладено на 12.10.2020 р.

У підготовче засідання, призначене на 12.10.2020 р., ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 , не з`явились, проте підготовче засідання було проведено та було призначено розгляд справи по суті на 28.12.2020 р.

У судове засідання, призначене на 28.12.2020 р., ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 , не з`явились, у зв`язку з чим воно було відкладено на 22.03.2021 р.

У судове засідання, призначене на 23.03.2021 р., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 , не з`явились.

Про судові засідання, призначені на 28.12.2020 р. та 23.03.2021 р., було повідомлено представника ОСОБА_5 та ОСОБА_2 – ОСОБА_4 (а. с. 15, 16), що підтверджується розписками про отримання ним судових повісток (а. с. 189, 193 – 194), а відтак Суд, зважаючи на частину п`яту статті 130 Цивільного процесуального кодексу України (Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі), виходить з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вважаються такими, що також повідомлені про дату та час судових засідань.

Про причини неявки у судові засідання, призначені на 28.12.2020 р. та 23.03.2021 р., ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 , не повідомили, а тому Суд, приймаючи до уваги частину третю статті 141 ЦПК (Згідно з частиною третьою статті 131 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин), виходить з того, що вони не з`явились у судове засідання без поважних причин.

Таким чином ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 , з моменту прийняття справи до провадження Судом (більше, ніж рік тому) жодного разу не з`явились у судові засідання, у тому числі – у два останніх, тобто двічі поспіль, достовірно знаючи як мінімум про дату та час двох останніх.

Від ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та їх представника – ОСОБА_4 , заяви про розгляд справи за відсутності не надходило.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020 р. у справі № 686/24777/18 зазначено, зокрема, наступне.

"Відповідно до частин першої, п`ятої статті 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі "Цихановський проти України" національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Враховуючи викладене, суди, встановивши те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи в суді першої інстанції, не з`явився у судові засідання, призначені на 08 лютого 2019 року та 21 лютого 2019 року, і не надіслав заяви до суду про розгляд справи за його відсутністю, дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, правильно застосувавши положення статей 223, 257 ЦПК України. Разом з тим, законних підстав для відкладення розгляду справи суд першої інстанції не мав.

Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого "Гуржій проти України", заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, "Олександр Шевченко проти України", № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Тойшлер проти Германії" від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

З огляду на зазначене колегія суддів враховує, що позивач отримав судову кореспонденцію під розписку, отже, був належним чином проінформований про хід розгляду його позову, однак не проявляв належну увагу в захисті своїх інтересів та не вживав необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями судового процесу.

При цьому колегія суддів вважає, що право ОСОБА_1 на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України, тому доводи касаційної скарги про порушення права заявника на судовий захист є безпідставними".

З наведеного випливає, що Верховний Суд дійшов до висновків щодо застосування окремих положень статей 223 та 257 Цивільного процесуального кодексу України, за якими нез`явлення належним чином повідомленого позивача двічі поспіль у судові засідання, за умови не надіслання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, є підставою для залишення позову без розгляду, при цьому право такого позивача на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та їх представник – ОСОБА_4 , заяву про розгляд справи за їх відсутності не подали, при цьому з моменту прийняття справи до провадження Судом жодного разу не з`явились у судові засідання, у тому числі – у два останніх, тобто двічі поспіль, будучи при цьому належним чином повідомленими про дату та час двох останніх засідань.

Керуючись статтями 43, 223, 257, 258 та 260 – 261 Цивільного процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_2 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Корбут