Рішення № 95683486, 22.03.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/244/21

Провадження №2-а/430/7/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі головуючої судді Дьоміної О.П., за участю секретаря судового засідання Курганової Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Станично-Луганського районного суду Луганської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса про скасування постанови відповідача від 30.01.2021 року СхРУ №073473 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 700 грн. та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалами суду від 16.02.2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено та його позов залишено без руху для усунення недоліків, а саме необхідності надання суду документу про сплату судового збору. 05.03.2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява разом з платіжним документом про сплату ним судового збору в сумі 454 грн.

09.03.2021 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з урахуванням особливостей визначених ст. ст. 268-2722, 286 КАС України

Звертаючись до суду з цими вимогами, позивач в обґрунтування заявлених вимог зазначав, що постановою СхРУ №073473 від 30.01.2021 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Позивач ОСОБА_1 вважає постанову необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що згідно з наказом НТУ «Харківський політехнічий інститут» №454 ОД від 15.10.2020 року у період з 19.10.2020 року по 15.11.2020 року було запроваджено переведення здобувачів освіти на дистанційне навчання у зв`язку з погіршенням епідеміологічної ситуації в Україні. У зв`язку з цим позивач мав намір прибути за місцем своєї реєстрації до м. Алчевськ Луганської області. Станом на 25.10.2020 року на КПВВ «Станиця Луганська» пропуск осіб через лінію розмежування у період з 15.10.2020 року по 15.11.2020 року тимчасово припинено згідно з наказом Командувача ООС. Таким чином, порушення ним порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію до м. Алчеськ Луганської області зумовлено неможливістю в інший спосіб прибути за місцем реєстрації, що на думку ОСОБА_1 , виключає його провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. А відтак ОСОБА_1 й звернувся з цим адміністративним позовом до суду, в якому просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення СхРУ №073473 від 30.01.2021 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Від відповідача - відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса Державної прикордонної служби до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, посилаючись на наступне. Так, 30.01.2021 року о 11 год. 20 хв. під час перетину лінії розмежування на вхід з тимчасово окупованої території України до контрольованої території України прикордонним нарядом «Перевірка документів» у складі старшини Зеленюка І. було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , на якого було спрацювання «Ризик Перетин» в ПТК АПК «Гарт-1/П» (згідно п. п. З п. 5 ст. 2 Розділу I Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 року) Прикордонний контроль забезпечується шляхом: створення і використання баз даних про осіб, які перетнули державний кордон, вчинили правопорушення, яким не дозволяється в`їзд в Україну або яким тимчасово обмежено право виїзду з України, про недійсні, викрадені, і втрачені паспортні документи, а також інших передбачених законом баз, а також відповідно до Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему прикордонного контролю «ГАРТ-1» Державної прикордонної служби України, затвердженого Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.09.2008 року №810). У разі цього спрацювання особу детально перевіряють за наявними базами.

Відповідно рапорту Інспектора прикордонної служби 2-ої категорії 4-ого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшини Головача С. було встановлено, що під час перебування в прикордонному наряді «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів» (далі - ОКСТЗ) було перевірено громадянина України ОСОБА_1 (який 30.01.2021 року о 15 год. 10хв. прибув до контрольного пункту в`їзду виїзду зі сторони тимчасово окупованої території України) в наявній базі «Ризик», яка являється підсистемою бази даних «Гарт-1/П»:

-25.10.2020 року особа здійснила виїзд з контрольованої території України до території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове» (що підтверджується відповідною відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за кордон);

-19.12.2020 року особа здійснила в`їзд з тимчасово окупованої території України до контрольованої території України через КПВВ «Станиця Луганська»;

-03.01.2020 року особа здійснила виїзд з контрольованої території України до території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове» (що підтверджується відповідною відміткою в паспорті громадянина України для виїзду за);

Виходячи з вищевикладеного вбачається наступне: (згідно Постанови СхРУ №073473), що у період з 25.10.2020 року по 19.12.2020 року, особа здійснила в`їзд до тимчасово окупованої території України з території Російської Федерації, відповідно в її діях вбачається порушення вимог ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та п. 3 та абз. 1 п. 6 «Порядку в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року №815, тобто скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КупАП. Крім того, для встановлення більш детальних обставин правопорушення у особи було відібрано пояснення, в якому позивач на запитання №3 надав конкретну відповідь щодо дати та напрямку руху потрапляння на тимчасово окуповану територію України, тому було встановлено, що особа здійснила в`їзд до тимчасово окупованої території України невстановленим порядком, а саме: поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду 25.10.2020 року, здійснила в`їзд до тимчасово окупованої території України через тимчасово недіючий пункт пропуску «Ізварине». Відповідно до Рішення Кабінету Міністрів України від 23 червня 2014 року про припинення руху в пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення «Ізварине», розташованого у Луганській області. Внаслідок збройного протистояння персонал зміни прикордонних нарядів та інших контрольних служб був змушений залишати територію зазначеного пункту пропуску. Такі дії незаконних збройних формувань призвели до унеможливлення виконання завдань по забезпеченню пропускних операцій та безпеки громадян під час перетинання державного кордону в пункті пропуску «Ізварине». Усе вищезазначене стисло було відображено у рапорті Інспектора прикордонної служби 3-ої категорії 3-ого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» старшини Зеленюка І.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення СхРУ №273861, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапортів прикордонних нарядів «Перевірка документів» і «Оператор комплексу спеціальних технічних засобів», заяви про визнання своєї вини, відповідних відміток в паспорті громадяни України для виїзду за кордон, було винесено постанову СхРУ №073473 від 30.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 . Позивачу, як особі яка притягається до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення протидію яким відповідно до ст. 222-1, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби були роз`яснені його права і обов`язки, детально надано роз`яснення що саме особа порушила, обов`язково встановлені усі обставини. Також особі, перед відібранням у неї пояснення, надана попередньо пам`ятка ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, з якою позивач ознайомився. Крім того, ОСОБА_1 відмовився від надання безоплатної вторинної допомоги. При розгляді справи було враховано і те, що особа є внутрішньо переміщеною особою, ці дані були зафіксовані при заповненні бланку пояснення, а саме запитання №4.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення було складено у зв`язку з тим, що при відібрані пояснення позивач зазначив, що допущене правопорушення буде оспорювати. Також відповідач вказав, що в адміністративному позові ОСОБА_1 є зазначення відносно тимчасового припинення функціонування КПВВ «Станиця Луганська» командувачем ООС (що підтверджується витягами з посилань на Урядовий портал) і виключення його вини у вчиненні правопорушення у зв`язку з неможливістю прибути до місця реєстрації, але присутні у цьому розбіжності: 1) особа знята з реєстрації місце проживання на тимчасово окупованій території від 04.09.2019 року та зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_1 ; 2) відповідно до витягу з Урядового порталу від 13.10.2020 року, згідно абзацу 3 - як виняток, за наявності документально підтверджених життєво-важливих підстав соціально- гуманітарного характеру, Командувачем ООС може бути прийняте окреме рішення щодо пропуску осіб у зазначеному контрольному пункті; 3) відповідно до витягу з Урядового порталу від 28.10.2020 року, згідно абзаців 3 та 4 - для громадян залишається можливість перетнути лінії розмежування в цьому КПВВ лише за окремим рішенням командувача ООС, таке рішення може бути прийняте, виходячи з документально підтверджених життєво-важливих обставин соціально-гуманітарного характеру, за рішенням командувача ООС, громадяни, які мають зареєстроване місце проживання на тимчасово окуповані території України, у КПВВ «Станиця Луганська» можуть бути пропущені через лінію розмежування до місця реєстрації. Так, 25.10.2020 року в контрольному пункті в`їзду-виїзду було пропущено до тимчасово окупованої території України 38 осіб.

Згідно абз. 2 п. З ст. 1 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»: Межі та перелік районів, міст, селиш і сіл, частини їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу. «Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» затверджені Указом Президента України від 07 лютого 2019 року №32/2019. смт. Ізварине в Сорокинському району Луганської області входить до переліку територій, тимчасово окупованих у Луганській області. У зв`язку з тим, що ділянка кордону на тимчасово окупованій території непідконтрольна Уряду України, відповідно режим державного кордону України в апріорі не можливо підтримувати і з визнанням усіх прикордонних районів і меж смуг - тимчасово окупованими, було затверджено на вимоги частини третьої статті 12 ЗУ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» Постановою Кабінетом Міністрів України №815 від 17.07.2019 року «Порядок в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій».

Згідно абз. 1 п. 1 «Порядок в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» затвердженого ПКМУ від 17.07.2019 року №815, порядок визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортирних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Згідно абз. 5 п. 2 цього Порядку, дозвіл фізичній особі - рішення координаційного центру або координаційної групи про надання дозволу на перетинання лінії розмежування через діючі контрольні пункти в`їзду-виїзду для в`їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій.

Відповідно до абз. 1 п. 15 цього Порядку - дозвіл фізичній осіб надається за умови надання згоди на обробку та зберігання її персональних даних в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних» та за наявності однієї з таких підстав:

-проживання на тимчасово окупованих територіях або контрольованій території особи, яка має на меті виїхати на таку територію, або її близьких родичів чи членів сім`ї, що підтверджується відповідними документами;

-розташування на тимчасово окупованих територіях або контрольованій території місця поховання близьких родичів або членів сім`ї, що підтверджується відповідними документами;

-смерті близьких родичів або членів сім`ї на тимчасово окупованих територіях або контрольованій території, що підтверджується відповідними документами;

-наявності права власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на тимчасово окупованих територіях або контрольованій території, що підтверджується відповідними документами;

-необхідності участі у забезпеченні національних інтересів з метою мирного врегулювання конфлікту чи з гуманітарних питань;

-необхідності виконання дипломатичних та консульських функцій акредитованими в Україні представниками дипломатичних представництв та консульських установ за клопотанням або погодженням з МЗС;

-необхідності провадження діяльності в рамках дії мандатів міжнародних міжурядових організацій, членом яких є Україна, за клопотанням або погодженням з МЗС (за винятком осіб, визначених у п. 14 цього Порядку);

-необхідності провадження гуманітарної діяльності іноземних неурядових організацій;

-необхідності надання правового захисту особам, права, свободи або законні інтереси яких порушено особами, причетними до збройної агресії Російської Федерації, за клопотанням або погодженням із Мінреінтеграції, яке інформує МЗС;

-необхідності провадження діяльності незалежними правозахисники місіями за клопотанням або погодженням із Мінреінтеграції, яке інформує МЗС;

-здійснення поїздок на тимчасово окуповані території або контрольовану територію (трудова діяльність, навчання, релігійна мета, оздоровлення, супровід дитини до закладів загальної середньої освіти, закладів дошкільної освіти тощо).

Згідно абз. 1 п. 3 цього Порядку - в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окупованій території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункту в`їзду-виїзду відповідно до вимог цього Порядку.

Згідно абз. 4 п. 3 цього Порядку - рух автомобільного транспорту в межах контрольованої території від контрольних пунктів в`їзду-виїзду до лінії розмежування та у зворотному напрямку здійснюється лише дорожніми коридорами (автомобільними).

Згідно абз. 5 п. 3 цього Порядку - поза визначеними контрольними пунктами в`їзду-виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено. Об`їзні шляхи навколо дорожніх коридорів (автомобільних та на залізничному транспорті) за рішенням Командувача ООС ліквідуються (перекриваються).

Також відповідно до абз. 1 п.7 цього Порядку - Інформація про осіб, транспортні засоби, які в`їжджають на тимчасово окуповані території або виїжджають з них, обліковується уповноваженими службовими особами підрозділів Держприкордонслужби.

На думку відповідача позивач, при в`їзді до тимчасово окупованої території України зі своєї сторони не виконав усі вищезазначені вимоги Порядку і відповідно обійшов усі процедури контролю в`зду-виїзду, якій здійснюються уповноваженими службовими особами підрозділу Держприкордонслужби. Позивач, при здійсненні ним перетину лінії розмежування встановленим законом порядком, у зв`язку з тим, що 25.10.2020 року, він спочатку знехтував інформацією з Урядового порталу (на яку посилається) та не звернувся до Командувача ООС для прийняття окремого рішення щодо його пропуску через контрольний пункт, відповідно до п. 22-1, п. 22-2 та вимог абз. 1 п. 7 (при здійсненні виїзду з тимчасово окупованої території України особа повинна була пройти усі процедури через контрольні пункти в`їзд-виїзду, про що робиться обліковий запис), грубо порушив вимоги п. 3 та п. 6 «Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» затвердженого Постановою КМ України від 17.07.2019 року №815, що підтверджується відповідним обліковим записом при виїзді з контрольованої території України до території Російської Федерації через пункт пропуску «Мілове» та відповідно виїзду з тимчасово окупованої території України через КПВВ «Станиця Луганська» до контрольованої території України, що є прямим доказом правопорушення. Отже, факт вчинення позивачем правопорушення є доведеним, постанова у справі про адміністративне правопорушення СхРУ №073473 від 30.01.2021 року складена уповноваженою особою, за своєю формою та змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Таким чином, складаючи постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідач діяв на підставі та в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України та іншими нормативними правовими актами, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Позивач у своєму позові просив суд розглянути його вимоги за його відсутності, представник відповідача надав суду заяву, в якій просив позов ОСОБА_1 розглянути без нього, відзив підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2021 року старшим прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» було винесено постанову СхРУ №073473 у справі про адміністративне правопорушення, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 1700грн.

Так в оскаржуваній позивачем постанові зазначено, що 30.01.2021 року об 11 годині 20 хвилин в КП в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» під час здійснення контролю було виявлено ОСОБА_1 , який 25.10.2020 року здійснив в`їзд до тимчасово окупованої території України з території РФ поза контрольним пунктом в`їзду-виїзду по напрямку Донецьк РФ - Ізварине ТОТ - в районі н.п. Ізварино Луганської області, чим порушив вимоги п.3 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №815 від 17.07.2019 року.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне:

Згідно ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З пункту 3 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року за №815, вбачається, що в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Згідно ст. 222-1 КУпАП - органи Державної прикордонної служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в`їзду - виїзду, порушенням іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію, невиконанням рішення про заборону в`їзду в Україну, порушенням порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, а також з порушенням порядку в`їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього (стаття 202, частина друга статті 203, стаття 203-1 (щодо порушень, виявлених у пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, контрольному пункті в`їзду-виїзду або контрольованому прикордонному районі), статті 204-2, 204-4).

Зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 204-2 КУпАП (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В розумінні ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1,4 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП - обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які достовірні і достатні докази наявності в діях ОСОБА_1 того складу адміністративного правопорушення, який вказано в оскаржуваній постанові. Зокрема, відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач перетнув державний кордон України саме в той спосіб та в тому місці (в пункті пропуску «Ізварине»), які вказані у оскаржуваній постанові. Посилання в постанові на те, що позивач визнав свою вину суд не бере до уваги, оскільки, одного визнання вини позивачем було б недостатньо для встановлення в його діях ознак адміністративного правопорушення, адже оскарживши постанову у справі про адміністративне правопорушення позивач фактично відмовився від визнання своєї вини.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року по справі за №215/5304/16-а (2-а/215/47/17) - притягнення особи до адміністративної відповідальності здійснюється за умови повного з`ясування усіх обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення та виявлення причин, що спричинили його вчинення. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не достатньо лише встановлення факту вчинення нею порушення, оскільки застосування передбачених нормами КУпАП заходів впливу, можливе лише за умови відсутності обставин, визначених статтями 17, 247 КУпАП та у разі, якщо вина особи повністю, доведена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, суд вбачає, що відповідачем не було надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів порушення позивачем п.3 Порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №815 від 17.07.2019 року, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд вважає, що відповідач не виконав вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та не довів правомірності прийнятого ним рішення відносно ОСОБА_1 , що є підставою для скасування постанови СхРУ №073473 від 30.01.2021 року.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини щодо відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, якщо відповідачем у справі виступала посадова чи службова особа, то судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який є юридичною особою та в якому працює ця особа. При цьому, залучення такого суб`єкта владних повноважень до участі у справі в якості окремого учасника не вимагається.

Позивачем був сплачений судовий збір в сумі 454 грн., що підтверджується квитанцією №16 від 02.03.2021 року. Таким чином, враховуючи вищевикладене вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону (військової часини 9938), який є юридичною особою та до структури якого входить відділ прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139, 241-246, 255, 286, 294, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській області 08.11.2016 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) до відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса (місцезнаходження: Луганська область, Щастинський район, смт. Станиця Луганська, вул. Дубравна, буд.35) про скасування постанови СхРУ №073473 від 30.01.2021 року про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову старшого прикордонних нарядів в контрольному пункті в`їзду-виїзду «Станиця Луганська» відділу прикордонної служби «Станиця Луганська» Луганського прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса капітана Ромінського Ярослава Романовича СхРУ №073473 від 30.01.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, а відповідну справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луганського прикордонного загону - військової часини 9938 (код ЄДРПОУ 14321736, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, проспект Перемоги, буд. 58) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській області 08.11.2016 року, РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя О.П. Дьоміна