Рішення № 9568210, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/2301.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛІМП»

про стягнення 986541, 65 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Смірнова Ю.Ю. –довіреність № 139 від 15.01.10р.;

від відповідача: не з?явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Азовські мастила і оливи»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛІМП»про стягнення 986541, 65 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Контрактом № 32-2008 від 27.12.2007р. повністю не оплатив вартість поставленого товару, заборгувавши позивачу 986541, 65 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 827055, 83 грн. - боргу, 29774, 00 грн. –індексу інфляції, 13765, 38 грн. –3 % річних, 115946, 44 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –9865, 42 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 01.02.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.02.2010 р.

18.02.2010р. відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, не виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи, що нез’явлення представників відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, розгляд справи було відкладено на 01.03.2010р.

В судове засідання 01.03.2010р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 01.03.2010р. подав уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 827055, 83 грн. - боргу, 46315, 12 грн. –індексу інфляції, 19968, 29 грн. –3 % річних, 84540, 97 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –9865, 42 грн. –державного мита, 236, 00 грн. – витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яку підтримав повністю та просив задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.03.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Контракт № 32-2008 (далі - Контракт), відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач зобов’язаний продати, а відповідач купити продукцію, визначену в Специфікації, що є невід’ємною частиною Контракту.

Асортимент та ціна товару визначена Специфікацією (п. 3.1 Контракту).

Підставою для укладення Контракту є заявка відповідача (п. 1.2 Контракту).

Відповідно до п. 4.1 Контракту оплата проводиться у гривнях протягом 45 днів з часу відвантаження товару. Датою відвантаження вважається дата зазначена в товаро-супровідних документах.

Пунктом 6.1 Контракту віднесено до товаросупровідних документів сертифікат якості, рахунок-фактура, накладна при відвантаженні автотранспортом, податкова накладна.

На виконання умов Контракту позивач протягом грудня 2007 року – лютого 2009 року поставив відповідачу товар, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач зобов’язання по Контракту в повній мірі не виконав, не сплатив позивачу за поставлену продукцію, заборгувавши тим самим позивачу 827055, 83 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 827055, 83 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 7.1. Контракту, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 84540, 97 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 7.1. Контракту передбачено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з транспортування природного газу у строки, зазначені у п. 4.1. Договору, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми невиконаної або неналежно виконаної умови, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 84540, 97 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 46315, 12 грн. –індекс інфляції та 19968, 29 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛІМП»(03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34-А, код ЄДРПОУ 33061290) на користь Відкритого акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи»(71114, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2, код ЄДРПОУ 00152365) 827055 (вісімсот двадцять сім тисяч п’ятдесят п’ять) грн. 83 коп. - боргу, 46315 (сорок шість тисяч триста п'ятнадцять) грн. 12 коп. –індексу інфляції, 19968 (дев’ятнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 29 коп. –3 % річних, 84540 (вісімдесят чотири тисячі п’ятсот сорок) грн. 97 коп. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –9865 (дев?ять тисяч вісімсот шістдесят п’ять) грн. 42 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 18.03.2010р.