Рішення № 9567856, 14.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.10 Справа № 8/109/10

Суддя

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю “КДС”, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-а п.1

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод”, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158

Суддя І.А. Попова

Представники Позивача:Колесніков А.В., дов. від 11.05.2010 р. Відповідача:Нікітіна О.Ю., дов. від 12.01.2010 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 47350 грн. основного боргу за договором № 02/11-09 від 03.11.2009 р., 4735 грн. 07 коп. пені, 420 грн. 31 коп. річних процентів.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 14.05.2010 р.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору № 03/11-09, укладеного з відповідачем 03.11.2009 р., в період з 09.11.2009 р. по 16.12.2009 р. за видатковими накладними поставив останньому товар на загальну суму 186106 грн. 78 коп., який прийнятий представником відповідача, про що свідчать відповідні відмітки на видаткових накладних. Зобов’язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково в розмірі 138756 грн. 01 коп., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 47350 грн. 77 коп., яку позивач просить стягнути з товариства “Запорізький машинобудівний завод”. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 5.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 4735 грн. 07 коп. пені, нарахованої за період з 26.12.2009 р. по 13.04.2010 р. Також, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 420 грн. 31 коп. річних процентів, нарахованих за період з 26.12.2009 р. по 13.04.2010 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що викладено у відзиві на позов. В судовому засіданні представник відповідач клопотав про надання відстрочки виконання рішення суду по даній справі до 01.07.2010 р. В обґрунтування клопотання про відстрочку відповідач вказує, що підприємство перебуває в скрутному фінансовому становищі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що сторонами по справі 03.11.2009 р. укладено договір № 03/11-09 за умовами якого позивач зобов’язався поставити, а відповідач –прийняти і оплатити металопрокат в кількості, асортименті та по цінам, узгодженим сторонами додатково та вказаними в рахунках та накладних. Порядок розрахунків узгоджено сторонами п.п. 3.1-3.3 вказаного договору, яким передбачено, що оплата за продукцію здійснюється шляхом 100% передоплати, за згодою сторін можлива відстрочка оплати до 10 днів.

Як свідчать вивчені матеріали, за видатковими накладними № РН-0000268 від 09.11.2009 р., № РН-0000269 від 09.11.2009 р., № РН-0000270 від 09.11.2009 р., № РН-0000274 від 11.11.2009 р., № РН-0000279 від 13.11.2009 р., № РН-0000282 від 17.11.2009 р., № РН-0000295 від 26.11.2009 р., № РН-0000296 від 26.11.2009 р., № РН-0000314 від 16.12.2009 р., відповідачу поставлено продукцію на загальну суму 186106 грн. 78 коп., яку отримано уповноваженою особою відповідача. На оплату отриманої продукції відповідачу пред'явлено рахунки.

В порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково в розмірі 138756 грн. 01 коп. Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем залишилась заборгованість в сумі 47350 грн. 77 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суму заборгованості визнав, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 47350 грн. 77 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 4735 грн. 07 коп., нарахованої за період з 26.12.2009 р. по 13.04.2010 р., позивач обґрунтовує п.5.2 договору № 03/11-09 від 03.11.2009 р., згідно до якого відповідач несе відповідальність за прострочення розрахунків за отриману продукцію у вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми прострочених зобов'язань за кожний день прострочки, але не більше 10%. За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 2872 грн. 18 коп. за період з 26.12.2009 р. по 13.04.2010 р., оскільки розрахунок здійснено позивачем без застосування обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ у відповідності до положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки встановлено, що відповідач прострочив виконання грошових зобов’язань по оплаті отриманої продукції, вимоги про стягнення 420 грн. 31 коп. річних процентів, нарахованих за період з 26.12.2009 р. по 13.04.2010 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення до 01.07.2010 р., суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Позивач проти надання відстрочки виконання рішення не заперечив. Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем та позивачем, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе відстрочити виконання рішення по справі № 8/110/10 до 01.07.2010 р.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький машинобудівний завод” (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158, ЄДРПОУ 31230458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КДС” (Запорізька область, Запорізький район, с.Сонячне, вул. Виноградна, 80, ЄДРПОУ 22135960) 47350 грн. 77 коп. основного боргу, 2872 грн. 18 коп. пені, 420 грн. 31 коп. річних процентів, 734 грн. 05 коп. судових витрат. Виконання рішення відстрочити до 01.07.2010 р. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 19 травня 2010 року.