Рішення № 9567836, 25.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10 Справа № 5/46/10

Суддя

За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Криниця” (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 15)

про стягнення 1 891, 31 грн.

                    Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача –Лисенко Н.В., довіреність № 25 від 04.01.2010

Від відповідача –Зубов Є.Г., довіреність № 1 від 24.02.2010

СУТНІСТЬ СПОРУ:

25.01.2010 Концерн “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “МТМ” Ленінського району звернувся до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Криниця” заборгованості за період з серпня 2008 по жовтень 2009 у розмірі 1 891, 31 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2010 порушено провадження у справі № 5/46/10, розгляд якої призначено на 26.02.2010. В судовому засіданні оголошувалися перерви. За згодою представників сторін у судовому засіданні 25.03.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема, пояснив, що 01.11.2002 між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 430, за умовами якого Концерн “Міські теплові мережі” зобов’язався постачати споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.07.2008 № 327 був введений двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву питної води для населення. Згідно розрахунку станом на 01.08.2008 плата за одиницю приєднаного теплового навантаження (абонентська плата) за договором № 430 від 01.11.2002 складала 102, 12 грн. у місяць, з 01.03.2009 –111, 52 грн. у місяць. Станом на 25.03.2010 заборгованість відповідача складає 1 891, 31 грн., з яких: абонентська плата за період з серпня 2008 по жовтень 2009 у сумі 1 607, 00 грн., пеня у сумі 151, 20 грн., 3 % річних у сумі 31, 51 грн. та втрати від інфляції у сумі 101, 60 грн. В обґрунтування позову посилається на договір № 430 від 01.11.2002, ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач не отримував від позивача послуг у вигляді постачання теплової енергії на приміщення по вул. Щаслива, 15 у зв’язку з тим, що опалення даного приміщення проводиться у автономному режимі, не виконано підключення до тепломережі, про що свідчать Акти. Крім того, відповідачу не було відомо про введення двоставкового тарифу.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВТАНОВИВ:

01.11.2002 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “Криниця” був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 430 (далі –Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями).

Пунктами 1.1. –1.3. договору передбачено, що при виконанні цього договору сторони керуються “Правилами користування тепловою енергією”, “Правилами обліку, відпускання і споживання теплової енергії”, Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні і діючим законодавством (п. 1.1.).

За цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.2.).

Енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.11.2002 по 31.10.2003 теплову енергію в гарячій воді в межах (Qрік = 15, 86 Гкал/год) з максимальним тепловим навантаженням (Qmax = 0, 009988 Гкал/год), в т.ч.:

на опалення організацій                               Q оп = 0, 009988 Гкал/год

- без приладів обліку                               Q оп = 0, 009988 Гкал/год

опалювальна площа                               Q оп = 256, 3 м2 (п. 1.3.).

Відповідно до п. 1.9. договору тарифи для розрахунків між Енергопостачальною організацією та споживачем встановлюються відповідними органами влади згідно з діючим законодавством.

Пунктом 4.1.1. договору передбачено, що енергопостачальна організація має право обмежувати або припиняти постачання теплової енергії у випадках та порядку визначених Правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами, а також, у разі: письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.

Згідно п.п. 6.1., 6.2., 6.6. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів (п. 6.1.).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.).

Споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату (п. 6.6.).

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 0, 5 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 7.3.1. енергопостачальна організація не несе матеріальної відповідальності перед споживачем за зниження параметрів теплоносія та недовідпуск теплової енергії, спричинені діями персоналу споживача, умовами обмеження, або припинення подачі теплової енергії, передбаченими п. 4.1.1 договору.

Станом на 25.03.2010 заборгованість відповідача складає 1 891, 31 грн., яка у повному обсязі або частково сплачена не була. Доказів зворотного суду не надано.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача було направлено лист № 1-14/343386 від 25.12.2009 з попередженням та вимогою оплатити заборгованість у розмірі 1 607, 00 грн., акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції, описом поштового вкладення у конверт.

Відповіді позивач не отримував.

З метою стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Криниця” суми заборгованості у примусовому порядку, Концерн “міські теплові мережі” звернувся із позовом до суду.           

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АГ № 978448 від 13.01.2010, відповідно до якої місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Криниця”” є 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 15.

Саме за цією адресою здійснювалося листування.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать надані до суду документи, 01.11.2002 між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “МТМ” Ленінського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “Криниця” був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 430, за яким енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У вказаному договорі сторони погодили порядок здійснення розрахунків за отриману відповідачем теплову енергію, визначивши, що підставою для розрахунків ТОВ “Криниця” з Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “МТМ” Ленінського району є рахунок та акт приймання-передачі.

10.07.2006 Постановою КМУ № 955 було затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Згідно п. 9 розділу 2 Постанови, підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в устанволеному законом порядку.

Відповіднодо ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад.

Виконавчий комітет Запорізької міської ради рішенням № 327 від 28.07.2008 ввів у м. Запоріжжя з 01.08.2008 двоставковий тариф на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення.

Згідно ст. 25 Закону України “Про теплопостачання” при зміні тарифів на теплову енергію теплопостачальна організація повідомляє споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку встановленому законодавством. Дане рішення було опубліковано у №144-146 газети “Запорізька Січ” від 31.07.2008.

Згідно “Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000 № 191, двоставковий тариф –це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії (п. 1.4.).

Приєднане теплове навантаження (умовно-постійна частина витрат теплопостачальної організації) визначається технічними умовами на приєднання споживача та обумовлюється договором між теплопостачальною організацією та споживачем про використання теплової енергії та гарячої води, а кількість спожитої теплової енергі (умовно-змінна частина витрат теплопостачальної організації) обчислюється теплолічильником або при його відсутності за розрахунком згідно з Правилами користування тепловою енергією (п. 1.5. розділу І Правил розрахунку двоставкового тарифу).

Умовно-постійні витрати пов’язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії та теплових мереж, а також теплоспоживальних установок (ЦТП, бойлерних абонентських вводів, внутрішньобудинкових систем) (п. 3.2. розділу 3 Правил розрахунку двоставкового тарифу).

В період з серпня 2008 по жовтень 2009 Коцерном “МТМ” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району було нараховано відповідачу суму 1 607, 00 грн. –плата за приєднане теплове навантаження згідно обсягів, зазначених в договорі № 430 від 01.11.2002.

Нарахування підтерджується актами приймання-передачі теплової енергії. Рахунки та акти щомясяця направлялися відповідачу. Заперечень на акти від відповідача не надходило, акти на адресу позивача не поверталися.

Відповідно до примітки в акті приймання-передачі теплової енергії, один примірник оформленого належним чином акту підлягає поверненню теплопостачальній організації. У разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим.

Станом на 25.03.2010 сума основного боргу за договором складає 1 607, 00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі.

Відповідно до п. 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 0, 5 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Розрахований позивачем станом на 25.03.2010 розмір пені, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 151, 20 грн та відповідає вимогам закону.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 25.03.2010 три проценти річних з простроченої суми складає 31, 51 грн., а сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 101,60грн., відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 1 891, 31 грн. та підтверджується розрахунками позивача, які містяться в матеріалах справи.

Заборгованість відповідачем у сумі 1 891, 31 грн. у повному обсязі або частково сплачена не була.

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Крім цього, Господарський кодекс України містить спеціальні норми щодо регулювання питань з енергопостачання.

Зокрема, відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Пунктом 7 ст. 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторони можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягаю задоволенню. Заперечення відповідача до уваги суду не приймаються, оскільки є необгрунтованими та документально не підтвердженими. Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 430 від 01.11.2002 не розірваний, в судовому порядку не розірваний, зміни до нього ц спірній частині не вносилися, тобто він є дійсним.

Крім того, відповідач не звертався до позивача з заявою в порядку п. 4.1.4. договору. Система опалення приміщення, яке належить ТОВ “Криниця” відокремлена від будинкової, та це не означає, що споживач має автономну від будинкової систему опалення. Теплове обладнанння відповідача має приєднання до системи опалення будинку (схема міститься в матеріалах справи), у місці приєднання встановлена запірна арматура, однак відсутні пломби.

Судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Криниця” (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 15, р/р 26007347501 АТ “МетаБанк”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 30256339) на користь Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “МТМ” Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2 - а, код ЄДРПОУ 32121458, р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849) заборгованість за договором № 430 від 01.11.2002 у сумі 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 151 (сто п’ятдесят одна) грн. 20 коп., 3 % річних у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 51 коп., інфляційні витрати у розмірі 101 (сто одна) грн. 60 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 17.05.2010.