Рішення № 95677726, 19.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13686/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

07.12.2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року судом залишено без руху позовну заяву і надано позивачу строк для усунення недоліків.

У вказаній ухвалі суддею роз`яснено, що виявлені недоліки мали бути усунені шляхом надання до суду (з копією для відповідача та третьої особи) уточненої позовної заяви.

28.12.2020 року засобами електронної пошти без використання підсистеми «Електронний суд» та без електронно-цифрового підпису надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 05.01.2021 року судом продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.01.2021 року (вх.№1483/21) засобами поштового зв`язку від позивача надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не надання подання на повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 15 303 (п`ятнадцять тисяч триста три) гривні 00 копійок, сплаченого ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу за № 923 від 15 жовтня 2020 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,7 кв.м.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України в Одеській області подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом, Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції І України 25.09.2013 р. за № 1650/24182), на повернення помилково зарахованих до Державного і бюджету України грошових коштів за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», сплачених позивачем ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) при нотаріальному посвідченні 15 жовтня 2020 року договору № 923 купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,7 кв.м., у розмірі 15 303 гривні 00 копійок, що підтверджується квитанцією АТ «Альфа-Банк» №31-4834К від 15 жовтня 2020 року, шляхом перерахування помилково зарахованих до Державного бюджету України грошових коштів в сумі 15 303 гривні 00 копійок на наступні банківські реквізити: отримувач - ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), код: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу № 923 від 15 жовтня 2020 року передано у приватну власність квартиру АДРЕСА_2 . Продаж вчинено за 1 530 299 гривень 52 копійки. Згідно квитанції №31-4834К від 15 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 сплачено збір в розмірі 1% від вартості об`єкта нерухомості на обов`язкове державне пенсійне страхування, в сумі 15 303 гривні 00 копійок.

З посиланням на положення п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», у позові вказано, що оскільки ОСОБА_1 придбаває квартиру вперше, то він підпадає під дію пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», з чого слідує, що він звільняється від сплати 1 %, від вартості об`єкта нерухомості, на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вказано у позові, у зв`язку із цим, 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області з проханням повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 15 303 гривні 00 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу №923 від 15 жовтня 2020 року, шляхом формування та направлення до Управління державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області відповідного подання, однак, листом № 01/0511/2020 від 09 листопада 2020 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у здійснення дій щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об`єкту нерухомого

В позові вказано, що ОСОБА_1 вважає бездіяльність з боку Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо повернення позивачу помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна незаконною, оскільки він придбає житло вперше. Оскільки позивач придбає житло вперше, він звільнений від сплати збору на обов`язкове і державне пенсійне страхування, а тому сплачена ним сума цього збору при придбанні житла за договором купівлі-продажу квартири є помилково зарахованою до бюджету та має бути повернута йому шляхом направлення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подання до органів Державної казначейської служби про повернення коштів, помилково або і надміру зарахованих до бюджету. В Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, а тому саме держава, в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Зважаючи на вищевикладене, на думку позивача посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 18.01.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії (в редакції уточнень від 12.01.2021 року за вхж№1483/21) і відкрито провадження по справі.

Судом вирішено розглядати справу в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

22.01.2021 року (вх.№ЕП/1767/21) від представника позивача до суду надійшли додаткові пояснення разом із додатком.

08.02.2021 року (вх.№5980/21) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з вимогами позивача не погоджується в повному обсязі з наступних підстав.

З посиланням на положення п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», відповідач вказує, що позивачем не надано жодних доказів того, що він придбав житло і перебував у черзі на одержання житла або придбав житло вперше.

Також, відповідач просить суд звернути увагу на те, що повернення зазначеного збору здійснюється Державною казначейською службою за поданням органу Пенсійного фонду України. Враховуючи, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, таке подання може бути сформовано лише за наявності документального підтвердження компетентного органу, який би володів інформацією щодо прав на нерухоме майно.

У відзиві вказано, що з 01.01.2013 року функціонує Державний реєстр прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. Зазначений Реєстр включає в себе відомості про зареєстровані лише після 01.01.2013 року речові права, що були внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому не є повним реєстром щодо прав на нерухоме майно. Таким чином, як стверджує відповідач, надати позивачу подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 15303,00 грн. неможливо.

Щодо вимоги позивача саме подати до Головного управління державної казначейської служби України у місті Одеса подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, Головне управління, з посиланням на до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, вказує, що подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа. Які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

08.02.2021 року (вх.№ЕП/3434/21) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило, в тому числі,

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120 КАС України, ст.258 КАС України, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

15.10.2020 року між ОСОБА_1 (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стікон» (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу, який зареєстровано в реєстрі за №923 (а.с.11-14).

Згідно з п.1 вказаного договору за цим договором продавець передає у власність, а покупець приймає у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира в цілому складається з трьох житлових кімнат; загальною площею - 85,7 кв.м., житловою площею 45,6 кв.м., та повинен сплатити за неї певну грошову суму на нижчевикладених умовах.

Пунктом 2 договору купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу визначено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчинюється за 1 530 299,52 гривень, в тому числі ПДВ, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 15 жовтня 2020 року складає суму у розмірі 54 036,00 доларів США.

Умовами вказаного договору купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу визначено, що право власності на вказану квартиру за покупцем має бути зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно після остаточного розрахунку з продавцем, про що буде підписана нотаріально посвідчена спільна заява про повний розрахунок, яка стане невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 15 договору купівлі-продажу квартири з розстрочкою платежу визначено, що оплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування здійснив покупець.

Згідно квитанції №31-4834К від 15 жовтня 2020 року (а.с.15), ОСОБА_1 сплачено збір в розмірі 1% від вартості об`єкта нерухомості на обов`язкове державне пенсійне страхування, в сумі 15 303 гривні 00 копійок.

В графі «призначення платежу» вказаного платіжного документу вказано «оплата за збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна від ОСОБА_2 ».

Судом встановлено, що 05 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області заявою, в якій просив повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 15 303 гривні 00 копійок при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу №923 від 15 жовтня 2020 року (а.с.17-19).

Грошові кошти позивач просив перерахувати на наступні банківські реквізити: отримувач - ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), код: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 .

У відповідь на вказану заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складено лист №1500-0504-8/87745 від 09.11.2020 року, в якому зазначено, що саме нотаріус, під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна, розглядає надані інформацію та документи, та вирішує чи є підстави вважати саме цей правочин придбаванням житла вперше.

У листі вказано, що для вирішення питання щодо повернення збору, позивачу необхідно надати до Головного управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області висновок, в якому приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Єлькін О. М. підтверджує що купівля нерухомого майна, згідно договору купівлі-продажу від 15.10.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 923, є для ОСОБА_1 саме першою купівлею нерухомості, а збір в сумі 15303,00 грн. сплачено помилково.

З вказаного листа Головного управління вбачається, що підставою для відмови в поверненні помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 15 303 було ненадання позивачем доказів придбання ним нерухомого майна вперше.

Свідченням вказаного також є доводи відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не надання подання на повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 15 303 (п`ятнадцять тисяч триста три) гривні 00 копійок, сплаченого ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу за № 923 від 15 жовтня 2020 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,7 кв.м. протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №231173254 від 05.11.2020 року, наданої позивачем (а.с.16) та з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №240876939 від 18.01.2021 року, виготовленої судом (а.с.50) у ОСОБА_1 відсутні належні йому на праві приватної власності зареєстровані об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787) визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.

Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку № 787 також визначено, що заява про повернення коштів з бюджету складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причина повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі.

У заяві платник може визначити довірену особу для отримання коштів, що мають бути повернені йому з бюджету. У такому разі до заяви про повернення коштів з бюджету додаються довіреність на отримання коштів довіреною особою, засвідчена згідно з вимогами Цивільного кодексу України, та копія паспорта довіреної особи.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів:

- заяви платника;

- подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету;

- платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Суд зазначає, що посилання відповідача на ненадання позивачем доказів придбання ним нерухомого майна вперше як на підставу для відмови позивачу в поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими з огляду на наступне.

У постанові від 03.07.2018 року у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання нерухомого майна конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі № 819/976/17, від 19 червня 2018 року у справі №607/14722/16-а та від 28 березня 2019 року по справі №819/830/17.

Суд також вважає необґрунтованим посилання відповідача на те, що для вирішення питання щодо повернення збору, позивачу необхідно надати до Головного управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області висновок, в якому приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Єлькін О. М. підтверджує що купівля нерухомого майна, згідно договору купівлі-продажу від 15.10.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 923, є для ОСОБА_1 саме першою купівлею нерухомості, а збір в сумі 15303,00 грн. сплачено помилково, оскільки надання вказаного документу не передбачено нормами чинного законодавства.

Суд зазначає, що відповідачем при розгляді заяви позивача про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об`єкту нерухомого майна в сумі 15 303 гривні 00 копійок не встановлено інших, окрім тих які визнані судом необґрунтованими, підстав для відмови у складанні подання.

Відповідно до абз.5 пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи вищевказані висновки суду, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подачу даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с.8).

Таким чином, з урахуванням наведеного судом вище, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.

В прохальній частині позову позивач просить суд встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання судового рішення.

Приписами 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Позивачем належним чином не обґрунтовано необхідність зобов`язання відповідача подати звіт про виконання даного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом термін звіт про виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не надання подання на повернення помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 15 303 (п`ятнадцять тисяч триста три) гривні 00 копійок, сплаченого ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу за № 923 від 15 жовтня 2020 року квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,7 кв.м.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України в Одеській області подання за формою згідно з додатком 1 до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом, Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції І України 25.09.2013 р. за № 1650/24182), на повернення помилково зарахованих до Державного і бюджету України грошових коштів за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», сплачених ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) при нотаріальному посвідченні 15 жовтня 2020 року договору № 923 купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 85,7 кв.м., у розмірі 15 303 гривні 00 копійок, що підтверджується квитанцією АТ «Альфа-Банк» №31-4834К від 15 жовтня 2020 року, шляхом перерахування помилково зарахованих до Державного бюджету України грошових коштів в сумі 15 303 гривні 00 копійок на наступні банківські реквізити: отримувач - ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), код: НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_3 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.М. Корой

.