Рішення № 9567737, 22.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10 Справа № 24/102/10

За позовом Комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізінг” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152-в)

до Приватного підприємства “НВО”(69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна,152-в)

про стягнення суми 247 977 грн.

Представники сторін:

Від позивача - Рижий А.В. (дов. № 55/ЮР-07 від 10.03.2008р.);

Від відповідача –не з’явився

Суддя Азізбекян Т.А.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства “НВО”, м. Запоріжжя, на користь Комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізінг”, м. Запоріжжя, заборгованості в сумі 247977 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2010р. порушено провадження у справі № 24/102/10, судове засідання призначено на 01.04.2010р. Ухвалою суду від 01.04.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.04.2010р.

22.04.2010р. справу розглянуто, за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 22.04.2010р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити на підставі ст. ст. 188, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 629 ЦК України.

Відповідач у судові засідання 01.04.2010р. та 22.04.2010р. не з’являвся, проте у відзиві на позову заяву, що надійшов до суду 01.04.2010р. зазначив, що проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2003р. Запорізькою обласною радою прийняте рішення № 19 “Про створення комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг” та 19.03.2004р. прийняте рішення № 23 “Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 19.12.2003р. № 19 “Про створення комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг”. Відповідно до зазначених рішень Комунальне підприємство “ЗапоріжАгроЛізинг” (позивач у справі) наділено його статутним фондом в обсязі активів дирекції регіонального лізингового фонду, перелік яких визначається додатком 1 до рішення Запорізької обласної ради від 19.03.2004р. № 23.

Відповідно до додатку 1 до рішення Запорізької обласної ради від 19.03.2004р. № 23 (зі змінами від 11.06.2004р. внесеними рішенням Запорізької обласної ради за № 30) до активів дирекції регіонального лізингового фонду, створених за рахунок трансфертів обласного бюджету, що передавалися до статутного фонду Комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг” відносяться майнові права в формі права вимоги до Приватного підприємства “НВО” (відповідача у справі), що виникли в результаті надання коштів з обласного бюджету відповідно до Договорів про умови виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду від 02.07.2002р. № 2, від 24.01.2003р. № 3 - 6290144 грн. 36 коп.

Рішенням від 28.09.2006р. за № 20 “Про внесення змін до рішення обласної ради від 19.12.2003р. № 19 “Про створення комунального підприємства “Запоріжагролізинг”, з метою уточнення право вимоги до відповідача за вказаними договорами про умови виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду була уточнена та визначена у сумі –6 613 207,32 грн.

Тобто, на підставі вищезазначених рішень Запорізької обласної ради та відповідно до розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 21.05.2004р. № 214 “Про діяльність КП “ЗапоріжАгроЛізинг” дирекція регіонального лізингового фонду передала комунальному підприємству “ЗапоріжАгроЛізинг” право вимоги до відповідача (ПП “НВО”) за вказаними вище договорами про умови виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду у сумі 6 613 207 грн. 32 коп. Цей факт підтверджується актом приймання-передачі майнових прав № 2 від 18.06.2004р.

Пунктами 3.1. - 3.3. Договору № 2 про умови виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду від 02.07.2002р. передбачений обов'язок Відповідача повернути відповідно до цього договору кошти та сплатити суму за користування цими коштами на протязі 5 (п’яти) років з моменту перерахування цих коштів. Графік повернення коштів та сума відсотків за користування наданими коштами зазначається у додаткових угодах про виділення коштів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (переда ти майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.

Таким чином, обов'язок Відповідача повернути кошти Позивачу виник з договору № 2 про виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду від 02.07.2002р. (далі –Договір № 2) на підставі рішення Запорізької обласної ради від 19.12.2003р. №19 “Про створення комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг”, рішення Запорізької обласної ради від 19.03.2004р. № 23 “Про внесення змін та доповнень до рішення обласної ради від 19.12.2003р. № 19 “Про створення комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг””. Відповідно до зазначених рішень Комунальне підприємство “ЗапоріжАгроЛізинг” та розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації від 21.05.2004р. № 214 “Про діяльність КП “ЗапоріжАгроЛізинг”.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст. ст. 525, 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватись належним чином.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України: договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Але, ігноруючи наведені пункти Договору № 2 та вимоги чинного законодавства, кошти Відповідачем поверталися не своєчасно та не в повному обсязі.

Так, на час розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість перед позивачем в сумі 247977 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2010р. за підписом з боку КП “ЗапоріжАгроЛізінг” –директором А.В. Клименко, з боку ПП “НВО” - директором Абрамовим В.В.

Як зазначає позивач, не повертаючи кошти отримані відповідно до договору № 2 від 02.07.2002р. про умови виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду, Відповідач порушує істотні умови цього Договору, а саме п. 3 Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що: “1. Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону інших, правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. 3. Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилась від прийняття виконання зобов’язання....”

Виконуючи умови досудового врегулювання господарського спору, передбачені ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, 27 січня 2010 року Позивач надіслав Відповідачу претензію за вих. № 27/1, в якій повідомив його про те, що на 27 січня 2010р. заборгованість ПП “НВО” по поверненню коштів за Договором № 2 від 02.07.2002р. про умови виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду складає 247977грн., та запропоновано до 15 лютого 2010р. сплатити цю заборгованість та розірвати вищезазначений договір, припинивши на цьому договірні стосунки, та попередили про те, що в іншому разі позивач буде вимушений передати спір на вирішення суду.

Але, з 2003 року до 15 лютого 2010р. на розрахунковий рахунок Позивача Відповідачем було перераховано всього 3164861 грн. 84 коп., тобто зобов’язання виконано не у повному обсязі.

Станом на час розгляду даної справи в суді, заборгованість ПП “НВО” по поверненню коштів відповідно до Договору № 2 від 02.07.2002р. про умови виділення та повернення коштів регіонального лізингового фонду складає 247977 грн.

Тож, відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 11 Господарського процесуального кодексу України позивач просить стягнути з відповідача суму 247977 грн.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “НВО” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна,152-в; р/р 26003035190004 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 31476585) на користь Комунального підприємства “ЗапоріжАгроЛізинг” (69054, м. Запоріжжя, пр. Леніна,152-в; р/р 26004056900001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32977175) суму 247 977 грн. заборгованості, суму 2479 грн. 44 коп. витрат на державне мито, суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя