Рішення № 95676239, 16.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 р. Справа№200/318/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бєломєстнова О.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2021 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А), у якій просить:

- скасувати рішення № 7770 від 15.12.2020 року в частині не зарахування стажу роботи;

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області переглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та призначити йому пенсію з часу подання заяви з урахуванням стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з урахуванням довідок про заробітну плату з урахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10.12.2020 року він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв`язку з досягненням пенсійного віку. 18.12.2020 року він отримав рішення відповідача № 7770 від 15.12.2020 року, щодо призначення пенсії. Однак, відповідачем при призначенні пенсії не враховано до його загального страхового стажу періоди: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року. Вважає дії відповідача щодо не зарахування до загального трудового стажу зазначених періодів неправомірними, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є наявна у нього трудова книжка.

Стосовно пільг за роботу в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зазначає наступне. Відповідно до п.5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Факт його роботи в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються із наданими довідками. Тому спірні періоди в районах Крайньої Півночі підлягають пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців, та підлягає врахуванню заробітна плата, що підтверджена довідкою № 35-05-Г-281 від 24.12.2014 року, архівною довідкою № Г-64 від 05.02.2015 року.

Наведене стало підставою його звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 16.01.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

08.02.2021 року відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду був наданий відзив на адміністративний позов, з якого слідує наступне.

10.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, в ході опрацювання документів управлінням було виявлено, що у наданій трудовій книжці НОМЕР_2 від 05.01.1979 року є періоди роботи на підприємстві Автобаза № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" м. Нижневартовськ за період роботи з 28.04.1982 року по 05.09.1994 року. Записи № 14-16 свідчать про навчання на курсах з улаштування, експлуатації та обслуговування а/м "Ікарус", механіків автомобільного транспорту, машиністів автокранів, але посвідчення про закінчення курсів відсутні, надано лише один диплом. В наданій архівній довідці № Г-63 від 05.02.2015 року за період роботи на підприємстві Автобаза № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" м. Нижневартовськ прізвище заявника написано невірно - ОСОБА_1 (в посвідке на постійне проживання - ОСОБА_1 ). У зв`язку з виявленими розбіжностями управлінням було вирішено при призначенні пенсії не враховувати до загального страхового стажу періоди: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року.

Стосовно позовних вимог позивача щодо зарахування стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з урахуванням довідок про заробітну плату з урахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки, зазначає наступне. В трудовій книжці ОСОБА_1 містяться записи, які підтверджують періоди праці у віддаленій місцевості. Проте, відомості щодо укладання між ним та підприємствами, де останній працював в умовах Крайньої Півночі, строкових трудових договорів та користування пільгами, передбаченими п.5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", - відсутні. Довідка, яка містить у собі відомості про укладання з позивачем трудового договору, що вимагається чинним законодавством, суду не надана.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання зарахувати періоди роботи з урахуванням довідок про заробітну плату з урахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки, зазначає, що це є втручанням в дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду. У зв`язку з наведеним просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Дослідивши подані позивачем докази, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861) є територіальним органом Пенсійного фонду України, який у спірних відносинах здійснює владні управлінські функції, що передбачені розділом VI Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV, п.п. 7, 8 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2.

10.12.2020 року позивач звернувся до відповідача через ВЕБ-портал Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7770 від 15.12.2020 року було призначено позивачу пенсію за віком за наявними документами. У рішенні також було зазначено, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 не враховано до загального страхового стажу періоди: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року, з наступних підстав:

1. У наданій трудовій книжці НОМЕР_2 від 05.01.1979 року є записи про період роботи з 28.04.1982 року по 05.09.1994 року на підприємстві Автобаза № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" м. Нижневартовськ. Записи № 14-16 свідчать про навчання на курсах з улаштування, експлуатації та обслуговування а/м "Ікарус", механіків автомобільного транспорту, машиністів автокранів, але посвідчення про закінчення курсів відсутні, надано лише один диплом;

2. В наданій архівній довідці № Г-63 від 05.02.2015 року за період роботи на підприємстві Автобаза № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" м. Нижневартовськ прізвище заявника написано невірно - ОСОБА_1 (в посвідке на постійне проживання - ОСОБА_1 ).

Як вбачається з наданої відповідачем Форми РС-право, період роботи позивача з 08.10.1981 року по 04.03.1982 року зарахований до загального страхового стажу без застосування коефіцієнту 1,5 до періоду роботи.

У трудовій книжці позивача НОМЕР_2 зазначено, що 08.10.1981 року він прийнятий машинистом-трактористом по 3 класу, наказ 98/к від 05.10.1981 року, у район Крайньої Півночі на СМУ-19 треста "Мегионнефтестрой"; 04.03.1982 року його звільнено за власним бажанням, наказ № 14-к від 04.03.1982 року.

Відповідно до архівної довідки Адміністрації муніципального утворення міста Мегіон Ханти-Мансійського автономного округу РФ № Г-1042 від 09.12.2014 року підтверджено роботу позивача за вищезазначений період в районі Крайньої Півночі.

Не погодившись і діями відповідача щодо незарахування до загального страхового стажу періодів: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року; та не зарахування стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається у тому числі пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за № 22-1 (надалі по тексту також - Порядок № 22-1), встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі по тексту - Порядок № 637) згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 щодо спірних періодів наявні такі записи:

28.04.1982 року прийнятий водієм 3-го класу в а/колонну № 2 треста "Тюменнефтегазмонтаж";

10.07.1987 року присвоєна кваліфікація водія другого класу;

30.03.1990 року присвоєна кваліфікація водія І класу; автобаза № 2 перейменована в СУ № 14 об`єднання "Сибнефтькомплектмонтаж";

01.09.1990 року закінчив курси по устройству, експлуатації та обслуговуванню а/м "Икарус";

25.02.1990 року - 03.03.1991 року закінчив курси механіків автомобільного транспорту;

26.01.1992 року - 26.02.1992 року закінчив курси машиністів автокранів;

05.09.1994 року звільнений за власним бажанням.

Суд вважає за доцільне зазначити, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Як раніше зазначено, при призначенні пенсії позивачу не враховано до загального страхового стажу вищевказані спірні періоди. Дана відмова була мотивована тим, що в наданій архівній довідці № Г-63 від 05.02.2015 року за період роботи на підприємстві Автобаза № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" м. Нижневартовськ прізвище заявника написано невірно - ОСОБА_1 (в посвідке на постійне проживання - ОСОБА_1 ).

З цього приводу слід зазначити, що прізвище " ОСОБА_1 " вказано невірно тільки у архівній виписці з наказу Автобази № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" №2 від 28 квітня 1982 року при прийняття на роботу. Архівна довідка № Г-63 від 05.02.2015 року посилається на даний наказ та містить примітку, що прізвище зазначено саме як в наказі. В той самий час, трудова книжка позивача, видана на прізвище " ОСОБА_1 ", містить запис про прийняття на роботу до Автобази № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" та посилання на той самий наказ №2 від 28 квітня 1982 року. Інші записи в трудовій книжці та архівній довідці не викликають сумнівів, що на роботу до Автобази № 2 АТК "Тюменнефтегазмонтаж" приймався саме позивач, а його прізвище у наказі №2 від 28 квітня 1982 року зазначено з помилкою.

Суд вважає, що формальні неточності у документах за загальним правилом не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року по справі №227/1732/17 та підтверджувалася у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі №607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі №750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі №229/1905/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а).

Що стосується записів у трудовій книжці № 14-16 про навчання на курсах з улаштування, експлуатації та обслуговування а/м "Ікарус", механіків автомобільного транспорту, машиністів автокранів слід зазначити, що вони вчинені після запису про прийняття на роботу водієм 3-го класу в а/колонну № 2 треста "Тюменнефтегазмонтаж" та до запису про звільнення. З цього слідує, що курси проводилися без припинення трудових відносин з вказаним роботодавцем, тому їх не можна оцінювати як окремі складові трудової діяльності позивача.

Відповідач не обґрунтував вимоги надати посвідчення про закінчення курсів як умову включення періоду роботи до трудового стажу. Підстав для твердження про те, що після закінчення курсів видавалися саме посвідчення, а не диплом, відповідач не навів. За умови підтвердження трудового стажу записами у трудовій книжці про прийняття на роботу та звільнення з неї, навіть відсутність окремих проміжних записів про професійну діяльність в межах одного підприємства не є безумовною підставою для виключення зі стажу усього періоду роботи в ньому.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зарахував до загального страхового стажу періоди: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року, у зв`язку з чим підлягає скасуванню рішення відповідача № 7770 від 15.12.2020 року в частині відмови у зарахуванні до загального страхового стажу вказаних періодів.

Стосовно позовних вимог позивача щодо перегляду його заяви про призначення пенсії та призначення йому пенсії з часу подання заяви з урахуванням стажу роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також з урахуванням довідок про заробітну плату - з урахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.

Згідно з пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10 лютого 1960 року працівникам, що переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надається додатково пільга зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при численні стажу, що надає право на отримання пенсії через старість і по інвалідності.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

З аналізу наведених норм вбачається, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а їх сукупність не вимагається.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 жовтня 2015 року у справі № 338/1079/14-а, від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а та від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а, від 15 листопада 2019 року у справі №348/2141/16-а, від 18 березня 2020 року у справі №345/1785/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про відсутність правових підстав для пільгового обчислення страхового стажу періодів роботи позивача у місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з огляду на відсутність договорів або документів, що підтверджують право на пільги передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Враховуючи відомості трудової книжки та архівної довідки Адміністрації муніципального утворення міста Мегіон Ханти-Мансійського автономного округу РФ №Г-1042 від 09.12.2014 року, архівної довідки про підтвердження доходів Адміністрації міста Нижневартовськ Ханти-Мансійського автономного округу РФ № Г-64 від 05.02.2015 року, що підтверджують отримування пільг під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, суд погоджується з доводами позивача про наявність правових підстав для зарахування до трудового стажу спірних періодів у пільговому обчисленні кожний рік роботи - за один рік і шість місяців.

Таким чином, на підставі викладеного вище судом встановлено, що на позивача, який працював на постійній основі в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтею 14 Указу від 10 лютого 1960 року, та додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком.

Отже, рішення відповідача № 7770 від 15.12.2020 року в частині відмови у включенні у пільговому обчисленні кожний рік роботи - за один рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи позивача - протиправне. Так, стаж за рішенням порахований невірно, тому підлягає обчисленню наново з включенням зазначених періодів, правова оцінка яким надана судом.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на дискреційний характер його повноважень, оскільки вони не передбачають існування одночасно двох розрахунків стажу, обидва з яких є правомірними.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стосовно позовних вимог щодо призначення пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату - з урахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки, суд зазначає наступне.

Заробітна плата застосовується при розрахунку пенсії після визначення періодів, які включені до стажу, тому її визначення є похідним від стажу. Так, рішенням відповідача до стажу позивача не включені спірні періоди, тому заробітна плата за них не визначалася та у розрахунку суми пенсії позивача не застосовувалася. Отже, твердження позивача про неправильне визначення відповідачем пенсії без врахування довідок про заробітну плату з урахуванням районних коефіцієнтів та північної надбавки є передчасним. Це підтверджується також відсутністю у спірному рішенні відповідача обгрунтування неврахування районних коефіцієнтів та північної надбавки у зарплаті позивача при розрахунку його пенсії. За таких умов розмір заробітної плати при розрахунку пенсії наразі не є спірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу, що у рішенні Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7770 від 15.12.2020 року зазначено, що з урахуванням вимог п. 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, вважає можливим призначити пенсію за віком ОСОБА_1 за наявними документами.

Крім того, як раніше зазначено, що підлягає скасуванню рішення відповідача №7770 від 15.12.2020 року саме в частині не зарахування до загального страхового стажу спірних періодів, а не рішення в цілому.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що для відновлення порушених прав позивача з метою ефективного захисту порушеного права належить:

визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7770 від 15.12.2020 року в частині не зарахування до загального страхового стажу періодів: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року;

зобов`язати Маріупольське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року;

зобов`язати Маріупольське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати у пільговому обчисленні кожний рік роботи - за один рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи ОСОБА_1 з 08.10.1081 року по 04.03.1982 року, з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, як працівнику, що мав пільги, встановлені пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (зміни і доповнення, внесені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967), та провести перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 10.12.2020 року.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору) на користь позивача, оскільки останнім при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 7770 від 15.12.2020 року в частині не зарахування до загального страхового стажу періодів: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) періоди: з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, з 02.03.1991 року по 05.09.1994 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А) зарахувати у пільговому обчисленні кожний рік роботи - за один рік і шість місяців, тобто застосувавши коефіцієнт 1,5 до періоду роботи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 08.10.1981 року по 04.03.1982 року, з 28.04.1982 року по 31.08.1990 року, як трудовий стаж, вироблений в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі, як працівнику, що мав пільги, встановлені пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (зміни і доповнення, внесені Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967), та провести перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу починаючи з 10.12.2020 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено 16 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Бєломєстнов О.Ю.