Ухвала суду № 95675768, 11.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

11 березня 2021 року Справа № 160/17496/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретарі судового засіданняФедуркіній А.В., за участі: представника позивача представника відповідачів представник третьої особи Пащенко В.І., Афанасенко К.В. не з`явився (повідомлений належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача 1: Першої кадрвої комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (вул. Різницька, 13/15, м.Київ, 01011), відповідача 2: Дніпропетровської обласної прокуратури ( пр. Дм.Яворницького, буд.38, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 02909938), третя особа: Офіс Генерального прокурора ( вул. Різницька, 13/15, м.Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним рішення і наказу та скасування їх, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, відповідача 2: Дніпропетровської обласної прокуратури, третя особа: Офіс Генерального прокурора, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 1 за № 235 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки і метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" від 10.04.2020 щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області № 500к від 18.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Дніпропетровській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02909938) на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області;

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 26.05.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 25 лютого 2021 року о 11:30.

24 лютого 2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заявленого клопотання представником Дніпропетровської обласної прокуратури зазначено, що позивача звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської обласної на підставі наказу прокурора Дніпропетровської області від 18.05.2020 року № 500к з 25.05.2020 року, проте, позивач звернувся до суду лише 29.12.2020 року, тобто, з місячним пропуском строку звернення до суду, як передбачено ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, зазначено, що позивач вже звертався до суду з позовною заявою про визнання протиправним рішення, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, яка залишена без розгляду та оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.11.2020 року, тобто, з дати винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду теж минув місяць.

На думку відповідача, позивачем пропущено строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

25.02.2021 року представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання перенесено на 11.03.2021 року.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури в судовому засідання 11.03.2021 року заяву про залишення позовної заяви без розгляду підтримала.

Представник позивача в судовому засіданні 11.03.2021 року проти залишення позовної заяви без розгляду заперечувала, надала пояснення, де зазначила, що позивач неодноразово звертався до суду з позовом, в тому числі про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії № 1, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади позивача, зокрема, у справах № 160/6654/20 та № 160/15448/20, проте, з різних підстав розгляд цих справ було залишено без розгляду, тому позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин.

Також, представником позивача 11.03.2021 року подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд зробив висновок про відсутність обґрунтованих підстав для залишення позову без розгляду, виходячи з таких міркувань.

За приписами ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наявних в матеріалі справи документів вбачається, що позивачем 18.06.2020 було подано позов (справа № 160/6654/20) Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вимогами в тому числі визнати протиправними та скасувати рішення кадрової комісії № 1 за № 235 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки і метою виявлення рівня знань та умінь у осуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» від 10.04.2020, щодо неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 та наказу прокурора Дніпропетровської області № 500к від 18.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та отриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури.

Як зазначила представник позивача в судовому засіданні 11.03.2021 року, в ході розгляду справи № 160/6654/20 у позивача виникла необхідність змінити предмет та підстави позову , що в одночасому порядку не допускається та у зв`язку з відсутністю іншої процесуальної можливості змінити як предмет, так і підстави позову, позивачем подано заяву про залишення позову буз розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в межах справи № 160/6654/20 було залишено розгляду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Позивач, змінивши предмет і підстави позову, 17.11.2020 року знову направив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву (справа № 160/15448/20) з аналогічними вимогами, в тому числі, визнати протиправними та скасувати рішення кадрової комісії № 1 за № 235 «Про неуспішне проходження прокурором стації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки і метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, довідності здійснювати повноваження прокурора» від 10.04.2020 щодо неуспішного входження атестації ОСОБА_1 та наказу прокурора Дніпропетровської області № 500к від 18.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі № 160/15448/20 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та висунуто вимоги для усунення недоліків, з якими позивач категорично не погодився.

Відповідно до змісту ст. 294 КАС України на ухвалу про залишення позовної заяви без руху не може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

У позивача була відсутня інша процесуальна можливість висловити свою незгоду з вимогами суду в межах справи № 160/15448/20, як тільки відкликати позовну заяву, оскільки чекати поки суд самостійно поверне позовну заяву не було доцільним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 позовну заяву ОСОБА_1 в межах справи № 160/15448/20 було повернуто позивачу.

Згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 460/2864/18 визначено, що вирішуючи питання про поважність наведених позивачем причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої позовної заяви, також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. Невідкладне повторне подання належним чином оформленої позовної заяви після її повернення, свідчить про добросовісну поведінку.

Пунктом 8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За викладених обставин та враховуючи, що наведені представником відповідача причини пропуску позивачем строку до адміністративного суду є поважними, суд зробив висновок, що клопотання представника відповідача про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду не підлягає задоволенню.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».

Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.

На підставі вищевикладеного, з метою не порушення права позивача на доступ до суду, суд зробив висновок про задоволення заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк для звернення до суду із даним позовом.

Керуючись ст.ст. 122, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду - задоволити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали суду складено 16.03.2021 року.

Суддя С.В. Ніколайчук