Рішення № 95675120, 10.03.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/938/20

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра»,

юридична адреса: вул. Собінова, 1, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49083;

адреса для листування: вул. Стартова, 7, м. Дніпро, 49000;

e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джи Україна»,

вул. Чернігівська, буд. 54, с. Петрушин, Чернігівська область, 15521;

e-mail: acg-ukr@ukr.net; e-mail: advocatetsesyk@gmail.com;

предмет спору: про стягнення 1898972,16грн

за участю представників сторін:

від позивача: Тулінов І.І. - адвокат, довіреність №13 від 01.01.2021;

від відповідача: Цецик І.М. - адвокат, ордер серія КС №834615, видано 17.02.2021.

У судовому засіданні 10.03.2021, після закінчення оголошеної в порядку частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України перерви в судовому засіданні 03.03.2021, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

22.10.2020, надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» (надалі - ТОВ «ТК «Астерра») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джи Україна» про стягнення 1898972,16грн, з них: 535118,22грн боргу за договором фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015 (надалі - Договір) та 1363853,93грн відсотків річних (за обліковою ставкою 70% на рік), нарахованих на підставі п.8.1. Договору починаючи з 20.05.2016 по 02.10.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вказаного Договору укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ас-Терра», право вимоги за яким відступлено на підставі договору купівлі-продажу №27АС-15/17 від 31.07.2017 позивачу - ТОВ «ТК «Астерра».

Ухвалою суду від 11.11.2020, після усунення недоліків, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.12.2020; сторонам установлено строки для подачі до суду заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів, з дня отримання вказаної ухвали, для подачі в порядку статей 165, 178, Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) відзиву на позов. Попереджено, що з огляду на зміст частини 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання ним відзиву на позов в установлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду про відкриття провадження в справі одержана відповідачем - 12.11.2020 (номер поштового відправлення 1400049902176), про що свідчить витяг з офіційного сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження поштових відправлень» (залучений судом до матеріалів справи). Таким чином, строк на подачу відзиву на позов установлений відповідачу закінчився 27.11.2020.

Відповідач правом на подання мотивованих заперечень в установлений судом строк не скористався, про відкриття провадження в справі №927/938/20 був обізнаний з 12.11.2020.

07.12.2020, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача; відповідач до суду не прибув, повноважного представника не направив (без пояснення причин), будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить залучений судом до матеріалів справи витяг з офіційного сайту АТ «Укрпошта» «Відстеження поштових відправлень» (номер поштового відправлення 1400049902176).

Суд, керуючись частиною 3 статті 177 ГПК України, за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, та відповідно до п.3 частини 2 статті 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 11.01.2021, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

11.01.2021, у підготовче засідання повноважні представники сторін не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Суд, відповідно до п.3 частини 2 статті 183 ГПК України, відклав підготовче засідання в межах процесуальних строків підготовчого провадження (з урахуванням його продовження) на 01.02.2021, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

01.02.2021, у підготовче засідання прибув повноважний представник позивача (участь якого забезпечена в режимі відеоконференції); відповідач повторно (втретє) до суду не прибув, повноважного представника не направив (без пояснення причин), будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №1400050639420 та №1400050638741.

За результатами підготовчого засідання 01.02.2021, суд, відповідно до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 10.02.2021, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

За відсутністю знаків поштової оплати, відправлення кореспонденції суду тимчасово припинено, в зв`язку з чим відповідача повідомлено про призначення розгляду справи по суті на 10.02.2021 телефонограмою та засобами електронного зв`язку за його адресою для листування (e-mail: acg-ukr@ukr.net , повідомленою ним суду). Листом-відповіддю від 01.02.2021, направленим на електронну адресу суду, відповідач підтвердив факт отримання ухвали суду від 01.02.2021.

10.02.2021, розгляд справи №927/938/20 по суті не відбувся, в зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці, про що сторони завчасно повідомлені листом від 09.02.2021 №927/938/20/287/21, направленим засобами електронного зв`язку за повідомленими сторонами адресами для листування.

Ухвалою суду від 11.02.2021, розгляд справи №927/938/20 по суті призначено на 17.02.2021, про що сторони повідомлені засобами електронного зв`язку за адресами для листування (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; e-mail: acg-ukr@ukr.net ) повідомленими сторонами).

Додатково, для відповідача, який обізнаний про відкриття провадження та хід судового розгляду даної справи (про що зокрема свідчать витяги з офіційного сайту АТ «Укрпошта» та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень: №1400049902176, №1400050135910, 1400050639420, 1400050638741) та про призначення справи до розгляду по суті на 17.02.2021 (згідно з електронним листом-відповіддю від 11.02.2021), на офіційному веб-порталі судової влади за адресою: http://cn.arbitr.gov.ua, розміщено оголошення про призначення судового засідання в справі №927/938/20 на 17.02.2021 о 10:00.

17.02.2021, у судове засідання прибули повноважні представники сторін (участь повноважного представника позивача забезпечена в режимі відеоконференції).

З оголошення судового засідання відкритим розпочато розгляд справи по суті.

За письмовим клопотанням відповідача, з метою надання додаткового часу для врегулювання спору мирним шляхом, у судовому засіданні, в порядку частини 2 статті 216 ГПК України, оголошено перерву до 03.03.2021 о 12:00.

03.03.2021, у судове засідання прибули повноважні представники сторін (участь позивача забезпечена в режимі відеоконференції). Сторонами не досягнуто згоди щодо врегулювання спору мирним шляхом. Відповідачем не подано до суду доказів на підтвердження вжиття ним будь-яких заходів для врегулювання з позивачем наявного спору, в зв`язку з чим оголошувалась перерва в судовому засіданні 17.02.2021.

Судом продовжено розгляд спору по суті.

У судовому засіданні 03.03.2021:

Представник позивача в вступному слові оголосив позовні вимоги.

Представник відповідача клопотав про зупинення провадження в даній справі, на підставі п.5 частини 1 статті 227 ГПК України, пояснюючи, що в межах справи №927/131/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 - ТОВ «Ей Сі Джи Україна» та відповідача 2 - ТОВ «ТК «Астерра», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , та третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в тому числі, оскаржується договір фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015 (похідна вимога), порушення умов якого стало підставою спору в справі №927/938/20.

Додатково зазначив, що самостійною підставою для відмови в задоволенні позову в справі №927/938/20 є відсутність в її матеріалах будь-яких доказів переходу від первісного кредитора - ТОВ «ТД «Ас-Терра» до нового кредитора - ТОВ «ТК «Астерра» прав у зобов`язанні за договором фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015. Звертав увагу на відсутність доказів здійснення новим кредитором оплати первісному кредитору на підставі п.3.1. договору купівлі-продажу №27АС-15/17 від 31.07.2017, у той час як в силу умов п.3.2. вказаного договору, саме з моменту такої оплати до нового кредитора (позивача в справі) переходять всі права та обов`язки лізингодавця за договором фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015. Наведені обставини, за доводами представника відповідача, мають бути встановлені в межах справи №927/131/21.

Представник позивача проти зупинення провадження в справі №927/938/20 заперечував, посилаючись на відсутність об`єктивної неможливості вирішення даного спору до набуття законної сили рішення в справі №927/131/21, що в силу п.5 частини 1 статті 227 ГПК України є підставою для зупинення провадження в справі.

У п.5 частини 1 статті 227 ГПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження в справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи в випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Позовні вимоги в межах справи №927/131/21 обґрунтовано порушенням прав фізичної особи ОСОБА_1 , як учасника ТОВ «Ей Сі Джи Україна», на управління господарською діяльністю Товариства та отримання прибутку. За доводами позивачки, загальні збори Товариства 17.09.2015 не скликались та не проводились, попередня згода на укладення договору фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015 його учасниками не надавалась, відтак оскаржуваний правочин вчинений директором Товариства з перевищенням повноважень, оскільки при укладенні правочинів, ціна яких перевищувала 1000000грн, необхідна попередня згода загальних зборів Товариства (п.7.2. Статуту ТОВ «Ей Сі Джи Україна» в редакції діючій на момент укладення оскаржуваного правочину). Наведені обставини, на думку позивачки, є достатньою підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Ей Сі Джи Україна», оформленого протоколом №17/09/2015 від 17.09.2015, та, як наслідок, договору фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, в силу припису зазначеної норми правомірність правочину презумується.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) установлені статтями 215, 216 ЦК України, якими унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, установлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Частина 3 цієї статті зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, діяти в інтересах даної юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки в відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За статтею 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише в разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема в разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріали справи №927/938/20 не містять належних доказів на підтвердження того, що договір фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015 на момент вирішення даного спору визнано недійсним в установленому законом порядку. Установчі документи, Статут ТОВ «Ей Сі Джи Україна» в редакції діючій на момент вчинення договору фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015, відповідачем не надано.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань щодо державної реєстрації ТОВ «Ей Сі Джи Україна», відомості з якого є офіційними, особа уповноважена представляти юридичну особу - ТОВ «Ей Сі Джи Україна» в правовідносинах з третіми особами, з правом на вчинення дій від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори - Пахота Володимир Юрійович (керівник, згідно зі Статутом), відомості про обмеження повноважень даної особи в Реєстрі відсутні.

З матеріалів справи №927/938/20 вбачається, що сторонами фактично виконувались умови договору фінлізингу №27АС-15, про що зокрема свідчить отримання ТОВ "Ей Сі Джи Україна" в користування сільськогосподарської техніки за Договором, її використання Товариством в господарській діяльності тривалий час (починаючи з 22.04.2016), сплати в рахунок виконання оскаржуваного правочину лізингових платежів та ін., що сторонами не спростовується.

Матеріли справи №927/938/20 свідчать, що відповідач своїми діями схвалив оскаржуваний правочин, оскільки договір фінлізингу прийнято ним до виконання, що унеможливлює визнання цього договору недійсним, з підстав зазначених повноважним представником відповідача у справі.

Водночас суд вважає за доцільне зауважити, що договір фінансового лізингу №27АС-15 укладено 17.09.2015, в той час як позов про визнання недійсним цього правочину подано до суду 08.02.2021 (справа №927/131/21), зі спливом трирічного строку загальної позовної давності та після відкриття провадження в справі №927/938/20 про стягнення боргу по лізинговим платежам за цим договором.

З урахуванням наведених обставин, суд не вбачає достатніх правових підстав для зупинення провадження в справі №927/938/20 відповідно до п.5 частини 1 статті 227 ГПК України, оскільки відсутні об`єктивні обставини, що унеможливлюють вирішення даного спору до набуття законної сили рішенням в справі №927/131/21. Відтак клопотання відповідача про зупинення провадження в справі №927/938/20 судом відхилено.

У судовому засіданні 03.03.2021 відповідачем подано заяву про відвід судді Романенко А.В. Ухвалою суду від 03.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви відповідача б/н від 03.03.2021 про відвід судді у справі №927/938/20 за безпідставністю.

Також відповідачем подано заяву про визнання доказів недопустимими, в якій зауважив, що всі документи, які позивачем долучено в додатках до позовної заяви, завірено в спосіб, що не відповідає вимогам п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації» Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документа. ДСТУ 4163-2003, що затверджено наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003, а саме в додатку до позовної заяви документи не містять прізвища і ініціалів особи, якою засвідчено копії цих документів. У зв`язку з викладеним вимагав визнати усі докази, засвідчені в такий спосіб, недопустимими та не приймати їх до уваги при винесенні рішення в справі.

Одночасно зазначав, що платіжне доручення про сплату ТОВ «ТК «Астерра» 800865,96грн на користь ТОВ «ТД «Астерра» за договором купівлі-продажу №27АС-15/17 від 31.07.2017, до ТОВ «Ей Сі Джи Україна» не надсилалось, відтак у відповідача, в силу частини 2 статті 517 ЦК України, наявне право не виконувати свій обов`язок перед новим кредитором до надання йому доказів наявності в нового кредитора (позивача в справі) відповідних прав.

Враховуючи, що повноважний представник відповідача на стадії розгляду спору по суті (03.03.2021) висловив зауваження відносно порядку засвідчення позивачем копій документів, доданих до позовної заяви, які отримані відповідачем разом з копією позовної заяви ще 15.10.2020 (номер поштового відправлення 4904102928343), в той час як будь-які зауваження відносно змісту та достовірності таких документів у нього були відсутні (своєчасно не висловлені в установленому порядку, оскільки відзив на позов не подано, що в свою чергу, позбавило позивача можливості надати мотивовану відповідь), судом відхилено клопотання представника відповідача про визнання недопустимими доказів у справі.

Також судом взято до уваги, що відповідач є стороною за договором фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015, відтак у нього наявний оригінал цього договору та всіх додатків та додаткових угод до нього.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що платіжне доручення №1623 від 12.09.2017 на суму 800865,96грн, за яким позивач - ТОВ «ТК «Астерра», як новий кредитор, розрахувався з первісним кредитором - ТОВ «ТД «Ас-Терра» за договором купівлі-продажу №27АС-15/17 від 31.07.2017, долучене до матеріалів справи 11.01.2021, тобто на стадії підготовчого провадження в справі, в якості додаткового підтвердження правомірності заявлених вимог, за відсутності будь-яких заперечень чи сумнів у відповідача відносно належності позивача, про що зокрема свідчать фактичні дії відповідача щодо сплати позивачу, як новому кредитору, лізингових платежів за договором фінлізингу (платіжні доручення: №1366 від 11.08.2017, №1367 від 11.08.2017, №1410 від 04.09.2017, №74 від 08.02.2018, №79 від 08.02.2018, №368 від 12.08.2019, №1345 від 08.11.2019, №1423 від 09.12.2019, №@2PL992815 від 13.04.2020, копії наявні в матеріалах справи).

03.03.2021, судом, у порядку частини 2 статті 216 ГПК України, за клопотанням представника відповідача, оголошено перерву до 10.03.2021; викликано в судове засідання повноважних представників позивача та відповідача, з метою огляду оригіналів документів, доданих до матеріалів справи та наявних у сторін.

10.03.2021, після перерви, в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Суд продовжив розгляд справи по суті.

Повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечував, зокрема, з підстав відсутності належних доказів у матеріалах справи, які б свідчили про перехід прав лізингодавця за договором фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015 до нового кредитора - позивача - ТОВ «ТК «Астерра».

Судом оглянуто оригінали документів, копії яких наявні в матеріалах справи, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання. Будь-яких розбіжностей між копіями документів, що містяться в матеріалах справи, та їх оригіналами, які наявні в сторін, судом візуально не виявлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2015, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ас-Терра» (Лізингодавець за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джи Україна» (ТОВ «Ей Сі Джи Україна», Лізингоодержувач за Договором, відповідач у справі) укладено договір фінансового лізингу №27АС-15 (надалі - Договір фінлізингу), в порядку та на умовах якого (п.1.1.) Лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу в платне користування Предмет лізингу (або майно), а Лізингоодержувач приймає Предмет лізингу та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Найменування, марка, модель та ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення Договору наведені в Додатку №1 Специфікації до Договору, за якою Предмет лізингу: трактор New Holland TD5 110 (одна одиниця) вартістю 43645,39євро.

За п.1.2. Договору фінлізингу строк користування (строк лізингу) Лізингоодержувачем Предметом лізингу починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі Предмета лізингу та не може бути менше одного року.

Розділом 11 Ціна Договору сторони погодили, що ціна Договору становить гривневий еквівалент 52348,33євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладення становить 1290496,27грн, у тому числі ПДВ 179325,09грн (надалі - ціна Договору, п.11.1.). Ціна Договору складається з гривневих еквівалентів: вартості майна; платежів як винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно та одноразової комісії в євро (п.11.2.). Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно становлять гривневий еквівалент 8266,49євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладення становлять 203786,34грн. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно в гривнях підлягають перерахунку відповідно до п.3.5.2. Договору (п.11.2.1.). Одноразова комісія, передбачена п.3.3. Договору, становить гривневий еквівалент 436,45євро, що за міжбанківським курсом Договору на дату його укладення становить 10759,41грн (п.11.2.2.).

Пунктом 2.1. Договору фінлізингу сторони погодили, що вартість майна становить гривневий еквівалент 43645,39євро, що розраховується за курсом продажу євро, встановленим у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг» (http://www.udinform.com), сформованим на 16:00 за Київським часом (надалі - міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладення цього Договору, збільшений на розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти (надалі міжбанківський курс Договору) на дату укладення цього Договору становить 1075950,52грн, у тому числі ПДВ 179325,09грн (надалі - вартість майна). Вартість майна в гривні підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання акту приймання-передачі майна, збільшеним на розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти (надалі - міжбанківський курс акту приймання-передачі) відповідно до умов п.2.1.1. Договору.

Сторони погодили використовувати банківські дні для визначення міжбанківського курсу Договору. Сторони погодили, що Лізингодавець залишає за собою право використовувати в якості міжбанківського курсу середньозважений курс євро, встановлений на інтернет-сайті http://coursedealing.com.ua на власний розсуд.

За умовами п.2.1.1. Договору фінлізингу, якщо міжбанківський курс акту приймання-передачі буде відрізнятись від міжбанківського курсу Договору, вартість майна (в гривнях) автоматично змінюється та підлягає перерахунку виходячи з міжбанківського курсу акту приймання-передачі. При цьому, перерахунок вартості майна здійснюється за наступною формулою: ВМ = А*Ка +Ф*Кп (в гривнях), де ВМ - вартість майна (в гривнях), А - сума авансового платежу в євро, зазначена в п.3.2.; Ка - міжбанківський курс на дату, що передує даті сплати авансового платежу, збільшений на розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти (надалі - міжбанківський курс авансового платежу відповідно до п.3.2. Договору); Ф - сума фінансування (в євро), що становить різницю між вартістю майна (в євро - п.2.1. Договору) та сумою авансового платежу в євро - п.3.2. Договору); Кп - міжбанківський курс акту приймання - передачі.

Вартість майна (в гривнях) перерахована відповідно до умов цього пункту Договору, зазначається в гривневому еквіваленті в акті приймання-передачі майна. В разі зміни курсу згідно з п.3.7. Договору вартість майна (в гривнях) коригується шляхом підписання додаткової угоди до акту приймання-передачі майна.

Розділом 4 «Передача майна, умови експлуатації Предмета лізингу» Договору сторони погодили, що Предмет лізингу передається Лізингодавцем та приймається в лізинг Лізингоодержувачем впродовж 60 календарних днів з моменту сплати Лізингоодержувачем Лізингодавцю авансового платежу, а також комісії, зазначеної в п.3.3. Договору, та лише після виконання Лізингоодержувачем вимог щодо страхування майна (п.4.1.). Передача Лізингодавцем і прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється на підставі акту приймання-передачі майна за адресою: 49041, м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Стартова, 7. Майно вважається переданим Лізингоодержувачу з дати підписання акту приймання-передачі майна (п.4.2.).

На виконання умов Договору фінлізингу, за актом приймання-передачі від 22.04.2016 (додаток №3 до Договору) та видатковою накладною від 22.04.2016, Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг трактор New Holland TD5 110 (одна одиниця), сер. №HFD142238, 2015 року виписку, вартістю 43645,39євро, еквівалентом 1260365,54грн (міжбанківський курс акту приймання - передачі: 1 євро - 28,876грн).

У п.3.1. Договору фінлізингу сторони погодили, що усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національній валюті України (гривні) відповідно до умов цього Договору та додатку №2 Графік внесення лізингових платежів до цього Договору (надалі - Графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, вказаний в цьому Договорі.

За умовами п.3.2. та п.3.3. Договору фінлізингу авансовий платіж Лізингоодержувача в рахунок оплати майна складає 25% від вартості майна та складає 10911,35євро та підлягає сплаті в термін до 21.04.2016 включно. Сума авансового платежу в гривнях обчислюється виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті фактичної оплати, збільшеного на розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти (надалі - міжбанківський курс фактичної оплати). За надання Предмету лізингу в фінансовий лізинг Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю одноразову комісію, яка є першим лізинговим платежем у розмірі 436,45євро в строк до 21.04.2016. Комісія сплачується Лізингоодержувачем на поточний рахунок Лізингодавця в національній валюті за міжбанківським курсом фактичної оплати.

Виходячи з умов п.3.4. Договору фінлізингу, розмір, склад, терміни сплати лізингових платежів установлюються в Графіку. Сума чергового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в євро), зазначеної в Графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати Лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного в Графіку, збільшеного на розмір збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти (надалі - міжбанківський курс Графіку). Такий порядок застосовується до усіх лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті згідно з Договором.

Сторони домовились, що при зміні міжбанківського курсу фактичної оплати, міжбанківського курсу Графіку, міжбанківського курсу акту приймання-передачі по відношенню до міжбанківського курсу Договору, пропорційно автоматично змінюється і ціна Договору в гривні і в даному випадку не має потреби в підписанні додаткової угоди про зміну ціни Договору в гривні.

Водночас за п.3.4.1., п.3.4.2. Договору, сторони передбачили, що в випадку якщо Лізингоодержувач здійснить оплату лізингового платежу після строку його оплати, вказаного в Графіку, і на дату фактичної оплати лізингового платежу міжбанківський курс фактичної оплати лізингового платежу буде більший ніж міжбанківський курс Графіку, Лізингоодержувач зобов`язаний здійснити оплату такого лізингового платежу, виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати. У випадку якщо Лізингоодержувач здійснить оплату лізингового платежу раніше строку його оплати, вказаного в Графіку, платіж зараховується, виходячи з міжбанківського курсу фактичної оплати.

За п.3.5. Договору фінлізингу, чергові лізингові платежі складаються з: суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в Графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс акту приймання-передачі (п.3.5.1.); платежу, як винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно, який не може бути меншою за 1 (одну) гривню, та розраховується в гривнях як різниця між сумою лізингового платежу та сумою, яка відшкодовує частину вартості майна (п.3.5.2.).

За п.3.6. Договору фінлізингу, датою сплати лізингового платежу є дата зарахування коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Враховуючи валютну складову платежів за Договором сторони погодили в п.3.7. Договору фінлізингу, що всі сплачені Лізингоодержувачем грошові кошти за Договором в гривні зараховуються Лізингодавцем у рахунок оплати грошових зобов`язань за Договором виходячи з міжбанківського курсу євро, встановленого на відповідний банківський день (встановлений чинною постановою НБУ щодо строків здійснення банками купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб) після дня зарахування грошових коштів Лізингодавцю згідно з умовами Договору.

При цьому, якщо сплачених Лізингоодержувачем грошових коштів у гривні не достатньо для виконання ним грошових зобов`язань в євро згідно з умовами Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний впродовж 10 календарних днів, з дня відповідної сплати коштів, здійснити відповідну доплату. В разі якщо сплачених Лізингоодержувачем грошових коштів у гривні виявиться більше, ніж необхідно для виконання ним грошових зобов`язань в євро згідно з умовами Договору, Лізингодавець зобов`язаний зарахувати їх у рахунок майбутніх платежів до Договору.

Сторони домовились, що при зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів згідно з п.3.7. Договору по відношенню до міжбанківського курсу фактичної оплати та/або міжбанківського курсу Графіку, пропорційно автоматично змінюється і ціна Договору і, в даному випадку, немає потреби в підписанні додаткової угоди про зміну ціни Договору (п.3.8. Договору фінлізингу).

За умовами п.5.1. Договору фінлізингу, майно переходить у власність Лізингоодержувача за умови сплати Лізингодавцю всієї суми лізингових платежів у розмірі та в терміни, передбачені Графіком, у тому числі сплати Лізингодавцю всієї суми вартості майна, що в гривневому еквіваленті не менше вартості майна, зазначеної в акті приймання-передачі майна, сплати штрафних санкцій відповідно до умов Договору. Підтвердженням переходу права власності від Лізингодавця до Лізингоодержувача є підписаний сторонами відповідний Договір купівлі-продажу (викупу) Предмета лізингу.

Пунктом 10.3. Договору фінлізингу погоджено, що в разі якщо Лізингоодержувач не здійснив оплату лізингову платежу в строки, вказані в Графіку, то при зверненні Лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених лізингових платежів Лізингодавець має право використовувати міжбанківський курс на дату, що передує даті складання ним позовної заяви.

За умовами п.12.1. строк дії Договору з 17.09.2015 по 20.04.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за цим Договором.

Виходячи з правової природи укладеного правочину суд дійшов висновку, що між сторонами склались відносини з фінансового лізингу, які врегульовані §6 Глави 58 ЦК України та §5 глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

За частиною 1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача в відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, незаборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (частина 3 статті 292 ГК України).

Згідно з частинами 2 та 3 статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Договір фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015 є діючим, виходячи з положень п.12.1., що передбачає дію цього правочину до повного виконання сторонами договірних зобов`язань.

Сторони погодили, що строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, неустойки (пені, штрафів) за цим Договором установлюються тривалістю в п`ять років (п.8.6.).

Предметом позову в даній справі є стягнення періодичних лізингових платежів за період з серпня 2017 року по квітень 2018 року, розмір та строк по оплаті яких погоджено сторонами Графіком внесення лізингових платежів (додаток №2 до Договору); відсотків річних за збільшеною ставкою, погодженою п.8.1. Договору, за порушення грошових зобов`язань по своєчасній сплаті періодичних платежів за користування Предметом лізингу.

Тобто до обставин, що входять до предмету доказування в даній справі належить факт порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо своєчасної сплати періодичних лізингових платежів, обумовлених Графіком внесення лізингових платежів (додаток №2 до Договору); наявність достатніх правових підстав для застосування до відповідача правових наслідків, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2017, між ТОВ «Торговий дім «Ас-Терра» (Лізингодавцем за Договором фінлізингу, Первісний кредитор) та ТОВ «Торгова компанія «Астерра» (Новий кредитор, позивач у справі) укладено договір купівлі - продажу №27АС-15/17, за умовами якого (п.1.1., п.1.2.) Первісний кредитор зобов`язався продати (передати в власність) Новому кредитору Товар, який є об`єктом фінансового лізингу, а Новий кредитор зобов`язався прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму. Сторони узгодили, що на момент укладення цього Договору Товар є переданим у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу (ТОВ «Ей Сі Джи Україна», код ЄДРПОУ 39726228, відповідачу в справі) за договором фінансового лізингу №27АС-15 від 17.09.2015, укладеним між Первісним кредитором та Лізингоодержувачем. При цьому, права та обов`язки Лізингодавця та Лізингоодержувача за Договором фінлізингу залишаються незмінними.

Найменування Товару, його вартість та строк його оплати вказані в Додатку №1 до Договору, а саме: трактор New Holland TD5 110 (одна одиниця), за ціною 800865,96грн, зі строком оплати до 04.08.2017.

За п.2.1. Договору купівлі-продажу №27АС-15/17, ціна Договору 800865,96грн включає:

- несплачену на момент укладення цього Договору суму, яка компенсує частину вартості Предмету лізингу за Договором фінлізингу;

- прострочену заборгованість по платежам як винагороді (комісії) Лізингодавцю за отримане в лізинг майно за Договором фінлізингу.

Відповідно до п.3.1. Договору купівлі-продажу №27АС-15/17 Новий кредитор здійснює оплату Товару за Графіком оплати Товару (додаток №1 до Договору) відповідно до вимог розділу 2 Договору, а саме: одним платежем у розмірі 800865,96грн у строк до 04.08.2017.

Пунктом 3.2. Договору купівлі-продажу №27АС-15/17 встановлено, що з моменту оплати Новим кредитором вартості Товару (ціни Договору) у розмірі, передбаченому цим Договором, він стає Лізингодавцем за Договором фінлізингу та до нього переходять всі права та обов`язки Лізингодавця за Договором фінлізингу.

Право власності на Товар переходить до Нового кредитора з моменту оплати вартості Товару (ціни Договору) в розмірі, передбаченому цим Договором. З моменту підписання сторонами акту приймання-передачі зобов`язання Первісного кредитора з передачі Товару вважається виконаним у повному обсязі (п.4.1., п.4.2. Договору купівлі-продажу №27АС-15/17).

З матеріалів справи вбачається, що Новий кредитор - ТОВ «ТК «Астерра» (позивач у справі) повністю розрахувався перед Первісним кредитором - ТОВ «ТД «Ас-Терра», сплативши останньому в рахунок виконання умов Договору купівлі-продажу №27АС-15/17 за платіжним дорученням №1623 від 12.09.2017 кошти в сумі 800865,96грн.

Сторонами відповідно до п.4.2. Договору купівлі-продажу №27АС-15/17 складено акт приймання-передачі (додаток №2 до цього Договору), згідно з яким Первинний кредитор -ТОВ «ТД «Ас-Терра» передав Новому кредитору - ТОВ «ТК «Астерра» Предмет фінлізингу - трактор New Holland TD5 110, серійний номер HFD142238 2015 року випуску.

Наведені обставини спростовують доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження переходу прав та обов`язків лізингодавця за договором фінансового лізингу №27/АС-15 від 17.09.2015 до позивача в справі (новий кредитор у зобов`язанні).

Згідно з частиною 6 статті 292 ГК України перехід права власності на об`єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу.

За п.1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора в зобов`язанні вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За висновком суду, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується перехід прав та обов`язків Лізингодавця за Договором фінлізингу від ТОВ «ТД «Ас-Терра» до ТОВ «ТК «Астерра», з моменту повного розрахунку останнім перед ТОВ «ТД «Ас-Терра» (п.3.1. Договору купівлі-продажу №27АС-15/17), ТОВ «ТК «Астерра» є належним позивачем у справі №927/938/20, предметом якої є стягнення з Лізингоодержувача - ТОВ «Ей Сі Джи Україна» періодичних лізингових платежів, обумовлених Графіком (додаток №2 до Договору фінлізингу), та відсотків річних за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що Лізингоодержувач за Договором фінлізингу (відповідач у справі) був обізнаних про заміну кредитора в зобов`язанні, оскільки після відступлення права вимоги за Договором фінлізингу проводив оплату лізингових платежів на користь Нового кредитора - ТОВ «ТК «Астерра».

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Виходячи з умов Договору фінлізингу, Лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно здійснювати всі платежі за цим Договором зокрема в порядку та строки, встановлені Графіком внесення лізингових платежів (додаток №2 до цього Договору).

Згідно з Графіком внесення лізингових платежів до Договору фінлізингу, відповідач, у рахунок Предмета лізингу, мав оплатити Лізингоодержувачу наступні лізингові платежі: в строк по 20.05.2016 - 681,59євро; в строк по 20.06.2016 - 511,19євро; в строк по 20.07.2016 - 528,23євро; в строк по 20.08.2016 - 528,33євро; в строк по 20.09.2016 - 2680,96євро (в тому числі 2182,27євро, що компенсує частину вартості предмета лізингу); в строк по 20.10.2016 - 493,01євро; в строк по 20.11.2016 - 2646,88євро (в тому числі 2182,27євро, що компенсує частину вартості предмета лізингу); в строк по 20.12.2016 - 457,80євро; в строк по 20.01.2017 - 457,80євро; в строк по 20.02.2017 - 2585,54євро (в тому числі 2182,27євро, що компенсує частину вартості предмету лізингу); в строк по 20.03.2017 - 4759,86євро (в тому числі 4364,54євро, що компенсує частину вартості предмету лізингу); в строк по 20.04.2017 - 4680,34євро (в тому числі 4364,54євро, що компенсує частину вартості предмету лізингу); в строк по 20.05.2017 - 281,72євро; в строк по 20.06.2017 - 272,63євро; в строк по 20.07.2017 - 281,72євро; в строк по 20.08.2017 - 281,72євро; в строк по 20.09.2017 - 4612,18євро (в тому числі 4364,54євро, що компенсує частину вартості предмету лізингу); в строк по 20.10.2017 - 211,29євро; в строк по 20.11.2017 - 204,48євро; в строк по 20.12.2017 - 211,29євро; в строк по 20.01.2018 - 211,29євро; в строк по 20.02.2018 - 4534,94євро (в тому числі 4364,54євро, що компенсує частину вартості предмету лізингу); в строк по 20.03.2018 - 4478,14євро (в тому числі 4364,54євро, що компенсує частину вартості предмету лізингу); в строк по 20.04.2018 - 4407,70євро (в тому числі 4364,53євро, що компенсує частину вартості предмету лізингу).

З матеріалів справи вбачається, що Лізингоодержувач проводив розрахунок з Лізингодавцем з порушенням умов Договору фінлізингу в частині сум та строків внесення чергових лізингових платежів, погоджених Графіком, наведені обставини відповідачем не спростовуються.

Провівши перерахунок заявленого до стягнення боргу в частині платежів, що відшкодовують вартість предмету лізингу, та в частині платежів, що є винагородою (комісією) за передане в лізинг майно, з урахуванням часткових оплат відповідача (проведених ним у період з 05.09.2016 по 13.04.2020 в рахунок виконання умов Договору фінлізингу), виходячи з загальних правил черговості зарахування платежів, а саме віднесення часткових оплат відповідача в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим періодом виникнення (за відсутності іншого (відмінного) призначення платежу вказаного платником у платіжному документі та за відсутності в Договорі іншого порядку зарахування часткових оплат), беручи до уваги погоджений сторонами порядок конвертації валют (п.3.4., п.3.4.1. та п.3.4.2.) та курс продажу євро, встановлений в міжбанківській інформаційній системі «Укрділінг» (http://www.udinform.com) (п.2.1.), суд встановив, що заборгованість відповідача в частині лізингових платежів по відшкодуванню вартості предмету лізингу в період з 21.09.2017 по 20.04.2018 складає 14383,27євро та в частині винагороди (комісії) за отримане в лізинг майно за період з 22.08.2017 по 20.04.2018 складає 1576,77євро, що разом на дату, що передує даті складання позову (п.2.1, п.10.3.) еквівалентно 531108,64грн, за курсом 33,2774грн за 1 євро згідно з даними міжбанківської інформаційної системи «Укрділінг» (http://www.udinform.com) (сформованого 01.10.2020 на 16:00 за Київським часом).

Розмір заборгованості за Договором фінлізингу визначений судом виходячи з курсу продажу євро в міжбанківській інформаційній системі «Укрділінг», установленого на відповідні дати платежів (п.3.4., п.3.4.1. та п.3.4.2.) (інформація в відкритому доступі), без його додаткового обтяження (збільшення) на збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки контрагентами за Договором фінлізингу є юридичні особи, що згідно з п.5 статті 1 та п.4 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції діючій в спірному періоді) не були платниками цього збору при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти в спірному періоді.

На момент винесення рішення в справі відповідач доказів оплати наявного боргу в сумі 531108,64грн до суду не надав, наявність заборгованості в частині чергових лізингових платежів за Договором фінлізингу не спростовував.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов у частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 531108,64грн є обґрунтованим, правомірним, підтверджується матеріалами справи, відтак підлягає задоволенню.

Судом відмовлено в частині стягнення 4009,58грн основного боргу за безпідставністю нарахування, з огляду на помилки допущені позивачем у розрахунку, зокрема, порушення порядку зарахування часткових оплат відповідача в рахунок погашення наявного боргу, що здійснено ним без дотриманням правил черговості; порушення позивачем правил конвертації валюти погоджених п.3.4., п.3.4.1. та п.3.4.2 Договору фінлізингу та відсутність правових підстав для донарахування збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при вчиненні таких операцій саме юридичними особами.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його в строк, установлений договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони виходячи із принципу свободи договору закріпленого статтями 6, 12, 627 ЦК України, у п.8.1. Договору фінлізингу погодили, що в випадку якщо Лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу встановлений в Графіку, Лізингоодержувач несе відповідальність перед Лізингодавцем у вигляді сплати сімдесяти процентів річних від суми простроченого лізингового платежу (відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України), тобто збільшили передбачений законом розмір відсотків річних до 70%, що нараховуються та підлягають стягненню за частиною 2 статті 625 ЦК України в разі прострочення виконання грошових зобов`язань.

Позивач, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України та умовами п.8.1. Договору фінлізингу, в межах даної справи заявив до стягнення 40984,39євро відсотків річних (за збільшеною ставкою в розмірі 70%) за період з 20.05.2016 по 02.10.2020, що на дату, що передує даті складання позову (п.2.1, п.10.3.) еквівалентно 1363853,93грн, за курсом 33,2774грн за 1 євро згідно з даними міжбанківської інформаційної системи «Укрділінг» (http://www.udinform.com) (сформованого 01.10.2020 на 16:00 за Київським часом).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором фінлізингу, суд, керуючись наведеними нормами, беручи до уваги погоджені сторонами умови в п.8.1. Договору, за відсутності мотивованих заперечень відповідача в цій частині, провівши перерахунок заявлених до стягнення нарахувань, відсотків річних (за збільшеною ставкою в розмірі 70%), у межах визначеного позивачем періоду стягнення, дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення відсотків річних в сумі 40775,19євро, що на дату, що передує даті складання позову (п.2.1, п.10.3.) еквівалентно 1356892,31грн, за курсом 33,2774грн за 1 євро згідно з даними міжбанківської інформаційної системи «Укрділінг» (http://www.udinform.com) (сформованого 01.10.2020 на 16:00 за Київським часом).

Судом відмовлено в частині стягнення відсотків річних у сумі 6961,62грн, з огляду на допущення помилки в розрахунку при визначенні суми основного боргу за Договором, виходячи з якого проведено нарахування похідних вимог, та помилок при визначенні періодів прострочення оплати чергових лізингових платежів (без урахування вимог статті 253 та частини 5 статті 254 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 73 та частини 1 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань перед позивачем щодо своєчасної оплати періодичних лізингових платежів упродовж дії чинного Договору фінлізингу, до суду не надав.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань по своєчасній оплаті за користування предметом лізингу впродовж дії Договору фінлізингу, суд, дослідивши матеріали справи, задовольнив позов у частині стягнення 1888000,95грн, а саме: 531108,64грн основного боргу та 1356892,31грн відсотків річних за період з 21.05.2016 по 02.10.2020.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача позивачу мають бути відшкодовані судові витрати по сплаті судового збору в сумі 28319,37грн.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 80, 91, 123, 129, частиною 2 статті 178, статтями 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» (юридична адреса: 49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Собінова, 1; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 7, код ЄДРПОУ 41096312) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джи Україна» (15521, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Петрушин, вул. Чернігівська, 54, код ЄДРПОУ 39726228) про стягнення 1898972,16грн, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Сі Джи Україна» (15521, Чернігівська область, Чернігівський район, с. Петрушин, вул. Чернігівська, 54, код ЄДРПОУ 39726228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» (юридична адреса: 49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Собінова, 1; адреса для листування: 49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 7, код ЄДРПОУ 41096312) заборгованість в сумі 1888000,95грн та судовий збір у сумі 28319,37грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 22.03.2021

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua

Суддя А.В. Романенко