Ухвала суду № 95674514, 22.03.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

22 березня 2021 року м. Харків Справа № 913/97/21

Провадження № 3/913/97/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" від 16.03.2021 № б/н про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім", м. Жовти Води Дніпропетровської області

до Фермерського господарства "Блиц-Агробуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1 983 131 грн 08 коп.

без виклику та повідомлення представників сторін

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Блиц-Агробуд" про стягнення неустойки за порушення строків поставки продукції за договором купівлі-продажу від 05.08.2020 № 050820-3 сумі 1 328 476 грн 75 коп., суми передплати в розмірі 614 477 грн 59 коп., 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 8 838 грн 38 коп., інфляційних втрат в сумі 31 338 грн 36 коп., всього 1 983 131 грн 08 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/97/21, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 23.03.2021.

18.03.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" Начевного Олега Вікторовича надійшла заява від 16.03.2021 № б/н, підписана кваліфікованим електронним підписом, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon".

Аналогічна за змістом заява надійшла на адресу суду 19.03.2021 поштовим зв`язком АТ "Укрпошта".

Відносно вказаної заяви суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення містяться у ст. 170 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

В ч. 1 ст. 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Судом встановлено, що подана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 16.03.2021 № б/н від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" підписана представником юрисконсультом Начевним О.В., на підтвердження повноважень якого до заяви додана довіреність від 12.03.2021, видана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" Павлюшиним С.В.

Проте, вказана довіреність, не містить інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України.

Крім того, довіреність, за відсутності доказів, передбачених ч. 3 ст. 56 ГПК України (закону, статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом того, що відповідна особа уповноважена діяти від імені товариства в порядку самопредставництва.

Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі за текстом - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч. 1 ст. 7 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Вказана позиція підтверджена висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 908/592/19.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру на запит Господарського суду Луганської області за пошуком по ідентифікаційному коду Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" - 33513430 станом на 16.03.2021, тобто на дату подачі заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, керівником вищевказаної юридичної особи був Павлюшин С.В., водночас відомості щодо підписанта заяви Начевного О.В. в такому Реєстрі відсутні.

Таким чином, оскільки до заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не додано доказів на підтвердження того, що юрисконсульт Начевний О.В. у даній справі має право відповідно до закону представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромхім" у якості представника в порядку самопредставництва, відсутні підстави вважати, що заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції підписано особою, яка має право її підписувати.

Отже, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка підписана юрисконсультом Начевним О.В., підлягає поверненню, оскільки за змістом ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд роз`яснює, що повернення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 16.03.2021 № б/н разом з доданими до них документами повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромхім".

Додаток: (тільки позивачу) - заява від 16.03.2021 № б/н на "1" аркуші з додатками на "2" аркушах; заява від 16.03.2021 № б/н на "1" аркуші з додатками на "3" аркушах, всього на "7" аркушах.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 22.03.2021 та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.В. Секірський