Рішення № 9567431, 13.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.10 р.                     Справа № 38/52                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Приватного підприємства “Олімп-Екологія” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВС-сервіс” м.Маріуполь, Донецька область

про стягнення 163 310,00грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Кудрявцев М.Ю. за дов. б/н від 22.02.2010р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Приватне підприємство “Олімп-Екологія” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВС-сервіс” м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за договором постачання №0720/2009 від 20.07.2009р. в сумі 163310,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №0720/2009 від 20.07.2009р., специфікацію до договору від 20.07.2009р., видаткові накладні, рахунки-фактури, копії банківських виписок, вимогу про сплату боргу, акт звірки розрахунків станом на 01.11.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

17.03.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 12.03.2010р. № 14/4-20/1300, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „СВС-Сервіс” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 13526301) як юридична особа та знаходиться за адресою: 87500, Донецька область, м.Маріуполь, Жовтневий р-н, вул.Миколаївська, 92.

Позивач 21.04.2010р., відповідно до ст.22 ГПК України, надав суду заяву про зміну позовних вимог №70 від 15.04.2010р., в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 163310,00грн.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

30.04.2010р. позивач, відповідно до ст.22 ГПК України, надав суду заяву про зміну позовних вимог №74 від 27.04.2010р., в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СВС-сервіс” на користь Приватного підприємства “Олімп-Екологія” заборгованість за договором постачання №0720/2009 від 20.07.2009р. у сумі 163310,00грн.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов суду не надав, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштового відправлення №13394845 з відміткою “вручено 10.03.2010р. особисто”, №13554630 з відміткою “вручено 30.03.2010р. уповноваженій особі” та №13330500 з відміткою “вручено 23.04.2010р. уповноваженій особі”.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2009р. між Приватним підприємством “Олімп-Екологія” м.Донецьк (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариствм з обмеженою відповідальністю “СВС-сервіс” м.Маріуполь (за договором – покупець, далі – відповідач) було укладено договір поставки №0720/2009 (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов’язався на вимогу покупця поставляти, а покупець приймати й оплачувати гідроізоляційні матеріали відповідно до специфікації (далі-продукція) на умовах, викладених у договорі.

Загальна вартість продукції на момент складення договору – згідно наданої специфікації (п.1.2).

Розділом 3 договору сторони визначили умови прийому продукції.

Прийом поставленої продукції здійснюється відповідно з замовленням та оформлюється накладною (п.3.1).

Розділом 4 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, порядок оплати продукції – за домовленістю сторін (п.4.1). Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі (п.4.2).

Суд вважає договір поставки № 0720/2009 від 20.07.2009р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

Специфікацією від 20.07.2009р. – додаток №1 до договору №0720/2009 від 20.07.2009р. сторони визначили товар, одиницю, кількість, ціну продукції. Так, за специфікацією від 20.07.2009р. загальна ціна продукції складає 282000,00грн.

Специфікація від 20.07.2009р. до договору №0720/2009 від 20.07.2009р. є невід’ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

На виконання умов договору поставки № 0720/2009 від 20.07.2009р. позивачем було поставлено відповідачу в липні та серпні 2009 року продукцію на загальну суму 263310,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-07/24 від 24.07.2009р. на суму 47790,00грн., №РН-07/30 від 30.07.2009р. на суму 90720,00грн., РН-08/28 від 28.08.2009р. на суму 124800,00грн.

Вказані видаткові накладні мають посилання на договір поставки № 0720/2009 від 20.07.2009р., тобто постачання товару відповідачу здійснювалось позивачем на підставі договору поставки № 0720/2009 від 20.07.2009р.

Відповідач отримав поставлену продукцію, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищезазначених видаткових накладних.

Повноваження особи яка приймали поставлену продукцію з боку відповідача підтверджуються копіями довіреностей на отримання продукції №СВС 0000254 від 24.07.2009р. та №СВС 000304 від 28.08.2009р., які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до умов договору (п.4.1) порядок оплати продукції – за домовленістю сторін. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у договорі (п.4.2)

Відповідач здійснив часткову оплату вищезазначеної продукції на загальну суму 100000,00грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Оскільки умовами договору поставки № 0720/2009 від 20.07.2009р. не визначений строк оплати продукції, позивач 22.01.2010р. звернувся до відповідача з вимогою №19 від 22.01.2010р., якою вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості в розмірі 163000,00грн. за поставлену продукцію.

Вказана вимога отримана відповідачем 28.01.2010р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, але залишена останнім без задоволення та реагування.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджується актом звірки розрахунків за договором №0720/2009 від 20.07.2009р. станом на 01.11.2009р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Оскільки до теперішнього часу відповідач в повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлену продукцію, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 163310,00грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 0720/2009 від 20.07.2009р., специфікацію до договору від 20.07.2009р., видаткові накладні, рахунки-фактури, копії банківських виписок, вимогу про сплату боргу №19 від 22.01.2010р., акт звірки розрахунків станом на 01.11.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не з’явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інши правочини.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач звертався до відповідача з вимогою №19 від 22.01.2010р., якою вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості в розмірі 163000,00грн. за поставлену продукцію. Вказана вимога отримана відповідачем 28.01.2010р., але залишена останнім без задоволення та реагування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач до теперішнього часу в повному обсязі не розрахувався за поставлену продукцію, вимога позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 163310,00грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Олімп-Екологія” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВС-сервіс” м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості за договором постачання №0720/2009 від 20.07.2009р. в сумі 163310,00грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СВС-сервіс” м.Маріуполь, Донецька область (87500, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Миколаївська, 92, ЄДРПОУ 13526301) на користь Приватного підприємства “Олімп-Екологія” м.Донецьк (83045, м.Донецьк, вул. Професорів Богославських, 2-А, ЄДРПОУ 33005648) заборгованість за договором постачання №0720/2009 від 20.07.2009р. в сумі 163310,00грн., держмито у сумі 1633,10грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 13.05.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі