Вирок № 95670461, 17.03.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/70/21

Провадження № 1-кп/191/46/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Костеленко Я.Ю.

за участю секретаря - Куцевол Ю.В.

прокурора - Третьякова А.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040420000326 від 18.12.2020 відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Преображенське Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

17 грудня 2020 року у другій половині дня, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою здійснення незаконної порубки дерев, усвідомлюючи, що самостійно він не має фізичної можливості реалізувати свій злочинний умисел, але бажаючи його реалізації, запросив своїх знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомогти йому виконати роботи з порубки дерев в захисному лісонасадженні, що розташоване неподалік с. Колоно- Миколаївка Васильківського району Дніпропетровської області, на землях, що належать Державному підприємству «Васильківське лісове господарство», при цьому запевнивши останніх в наявності дозвільних документів на правомірність проведення вказаних робіт, тим самим ввівши в оману.

Того ж дня близько 15.30 години ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким не повідомив про свій злочинний умисел, а запевнив в законності їх дій, на власному транспорті відвіз останніх до захисного лісонасадження, що знаходиться під віданням Державного підприємства «Васильківське лісове господарство», діючи всупереч ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара пп. 3 п.2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, який до лісів відносить також захисні ліси, пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів), п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно, п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів, п. З Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки, п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, не отримавши спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев, діючи незаконно, умисно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленими знаряддями, які були необхідні для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу, а саме двох бензопил Vitals BKZ 50270, які належать ОСОБА_1 у період часу з 16.00 години до 17.00 годин 17.12.2020, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого використання у власних цілях, за допомогою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , здійснив незаконну порубку 6 (шести) сиро ростучих (живих) дерев, а саме породи «дуб», відділивши стовбури дерев від коріння: діаметром 26 см, 29 см, 31 см, 32 см, 35 см, 38 см.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив державі в особі Державного підприємства «Василівське лісове господарство» шкоду на загальну суму 34400 грн. 16 коп., яка є істотною і розрахована відповідно до додатку №1 Постанови Кабміну №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину так, як вони викладені вище.

Представник потерпілого - Державного підприємства «Василівське лісове господарство» Байматов В.В.в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, покарання обвинуваченому ОСОБА_1 просить призначити згідно з чинним законодавством.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст.246 КК України .

Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких, особу винного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, у вчиненому розкаюється.

Обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчинені кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання в межах інкримінованого йому діяння, а саме у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Окрім цього, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь вчинення кримінального правопорушення, а саме двох бензопил Vitals BKZ 50270 червоного кольору.

Так, ч.1 ст.96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо інше майно було використане як засоби чи знаряддя вчинення злочину.

Враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що санкція ч.1 ст.246 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, а бензинові пили були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь вчинення злочину.

Процесуальні витрати за проведення економічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експертної установи.

Відповідно до положень ч.ч.3,5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, які надані суду, з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд , -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України речові докази - дві бензопили Vitals BKZ 50270 червоного кольору , які знаходяться на зберіганні в камері схову Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, - конфіскувати у власність держави.

Речові докази - фрагменти стовбурів дерев загальним об`ємом 6 куб.м., стовбур дерева довжиною 7,5 м діаметром 17 см, стовбур дерева довжиною 6,1 м діаметром 38 см , які знаходяться на зберіганні на території відділення поліції №1 СРУП ВП ГУНП в Дніпропетровській області , - конфіскувати у власність держави.

Речові докази - пластмасову ємність об`ємом 10 л, яка напівзаповнена рідиною з характерним запахом, схожим на паливо, пластикову пляшку об`ємом 5 л, яка заповнена рідиною з характерним запахом, схожим на мастило, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я. Ю. Костеленко