
Справа № 172/70/21
Провадження № 1-кп/191/46/21
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Костеленко Я.Ю.
за участю секретаря - Куцевол Ю.В.
прокурора - Третьякова А.Ю.
обвинуваченого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020040420000326 від 18.12.2020 відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Преображенське Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
17 грудня 2020 року у другій половині дня, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою здійснення незаконної порубки дерев, усвідомлюючи, що самостійно він не має фізичної можливості реалізувати свій злочинний умисел, але бажаючи його реалізації, запросив своїх знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомогти йому виконати роботи з порубки дерев в захисному лісонасадженні, що розташоване неподалік с. Колоно- Миколаївка Васильківського району Дніпропетровської області, на землях, що належать Державному підприємству «Васильківське лісове господарство», при цьому запевнивши останніх в наявності дозвільних документів на правомірність проведення вказаних робіт, тим самим ввівши в оману.
Того ж дня близько 15.30 години ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким не повідомив про свій злочинний умисел, а запевнив в законності їх дій, на власному транспорті відвіз останніх до захисного лісонасадження, що знаходиться під віданням Державного підприємства «Васильківське лісове господарство», діючи всупереч ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України, згідно якої до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара пп. 3 п.2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, який до лісів відносить також захисні ліси, пп. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, відповідно до якого до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів), п. 1 ч. 1 ст. 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватися у порядку спеціального використання лісових ресурсів, ч. 1 ст. 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно, п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якого лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів, п. З Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, яким передбачено, що лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки, п. 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, згідно якого лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем, не отримавши спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев, діючи незаконно, умисно, з корисливого мотиву, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно - небезпечних наслідків, бажаючи їх настання, заздалегідь заготовленими знаряддями, які були необхідні для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу, а саме двох бензопил Vitals BKZ 50270, які належать ОСОБА_1 у період часу з 16.00 години до 17.00 годин 17.12.2020, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою подальшого використання у власних цілях, за допомогою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , здійснив незаконну порубку 6 (шести) сиро ростучих (живих) дерев, а саме породи «дуб», відділивши стовбури дерев від коріння: діаметром 26 см, 29 см, 31 см, 32 см, 35 см, 38 см.
Своїми злочинними діями ОСОБА_1 спричинив державі в особі Державного підприємства «Василівське лісове господарство» шкоду на загальну суму 34400 грн. 16 коп., яка є істотною і розрахована відповідно до додатку №1 Постанови Кабміну №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України, а саме незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину так, як вони викладені вище.
Представник потерпілого - Державного підприємства «Василівське лісове господарство» Байматов В.В.в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. Зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, покарання обвинуваченому ОСОБА_1 просить призначити згідно з чинним законодавством.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти скороченого судового розгляду, суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення скороченого судового розгляду. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.1 ст.246 КК України .
Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких, особу винного, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, у вчиненому розкаюється.
Обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчинені кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання в межах інкримінованого йому діяння, а саме у виді обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Окрім цього, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь вчинення кримінального правопорушення, а саме двох бензопил Vitals BKZ 50270 червоного кольору.
Так, ч.1 ст.96-1 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо інше майно було використане як засоби чи знаряддя вчинення злочину.
Враховуючи вищенаведене, а також ту обставину, що санкція ч.1 ст.246 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі, а бензинові пили були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь вчинення злочину.
Процесуальні витрати за проведення економічної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експертної установи.
Відповідно до положень ч.ч.3,5, п.7 ч.9 ст.100 КПК України документи, які надані суду, з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд , -
У Х В А Л И В :
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи ; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України речові докази - дві бензопили Vitals BKZ 50270 червоного кольору , які знаходяться на зберіганні в камері схову Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, - конфіскувати у власність держави.
Речові докази - фрагменти стовбурів дерев загальним об`ємом 6 куб.м., стовбур дерева довжиною 7,5 м діаметром 17 см, стовбур дерева довжиною 6,1 м діаметром 38 см , які знаходяться на зберіганні на території відділення поліції №1 СРУП ВП ГУНП в Дніпропетровській області , - конфіскувати у власність держави.
Речові докази - пластмасову ємність об`ємом 10 л, яка напівзаповнена рідиною з характерним запахом, схожим на паливо, пластикову пляшку об`ємом 5 л, яка заповнена рідиною з характерним запахом, схожим на мастило, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз витрати за проведення судово-економічної експертизи в розмірі 4086 (чотири тисячі вісімдесят шість) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя: Я. Ю. Костеленко
The court decision No. 95670461, Synelnykove City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast was adopted on 17.03.2021. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 172/70/21. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: