Рішення № 95665899, 19.03.2021, Семенівський районний суд Чернігівської області

19.03.21

Справа № 744/1041/20

Провадження № 2/744/6/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року в місті Семенівка Чернігівської області Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Гнипа О. І.,

при секретарях: Шаповал Ю. В., Бородіній В. В.,

розглянувши цивільну справу № 744/1041/20 за позовом

позивача: акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК»

до

відповідача: ОСОБА_1

про

вимоги позивача: стягнення заборгованості,

у відкритому судовому засіданні, проведеному за участі представника відповідача ОСОБА_2 та за відсутності представників позивача за довіреністю Шкапенко О. В., Мальованного В. В., а також за відсутності відповідача ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

За позовом позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 31913 гривень 66 копійок за кредитним договором № SAMABWFC00000203574 від 09 жовтня 2015 року, обґрунтовуючи у позові свою позицію тим, що відповідно до укладеного кредитного договору № SAMABWFC00000203574 від 09 жовтня 2015 року відповідачеві було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач станом на 06 вересня 2020 року порушила зобов`язання за кредитним договором і має прострочену заборгованість у розмірі 31913 гривень 66 копійок, яка складається з наступного: 13590 гривень 24 копійки – заборгованість за кредитом; 16873 гривні 42 копійки – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 00 гривень 00 копійок – пеня.

Відповідачем ОСОБА_1 подавався до суду відзив, за змістом якого висловлено пропозиції щодо повної відмови у позові, обґрунтовуючи відзив тим, що підстави, наведені у позовній заяві, на погляд сторони відповідача, є необґрунтованими, суперечать нормам цивільного законодавства, а також мотиви позову не відповідають фактичним істотним умовам, які були обумовлені під час укладання договору споживчого кредитування внаслідок чого позивач в односторонньому порядку проводить обчислення заборгованості, яка є надуманою. В даному випадку неможливо також застосувати до вказаних правовідносин правила щодо договору приєднання. Відповідачеві 09 жовтня 2015 року було встановлено лише кредитну лінію. На підтвердження начебто отриманих відповідачем коштів банком надано розрахунок заборгованості, який за своєю природою не є первинним документом на підтвердження руху грошових коштів, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунку кредитної угоди, що відображає стан нарахувань в певні періоди. Разом з тим, належних первинних фінансових документів, які б підтверджували відповідачем отримання кредиту банком не надано. Розмір поточної заборгованості, який вказує позивач в своєму розрахунку, для відповідача є незрозумілим. Банк взагалі не мав права здійснювати нарахування процентів.Крім того, відповідач вважає, що вирішуючи справу, суд має відмовити в задоволенні позову шляхом застосування позовної давності.

Представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 подана до суду відповідь на відзив, за змістом якої представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, та зазначає, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в «А-Банку» підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язалася в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувалась кредитом, а значить ознайомилась з Умовами і Правилами надання банківських послуг в «А-Банку» і погодилась з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Згідно Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною та безумовною. Банком станом на час укладання договору, на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів», надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Своїм підписом під кредитним договором позичальник підтвердила факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тобто, навіть якщо врахувати думку щодо не підписання позичальником Тарифів та Умов і Правил, позичальник отримала кредитну картку та скористалася кредитними коштами, тобто вона погодилася з умовами, що діяли на момент зняття коштів, а відтак вже повинна сплачувати первісну процентну ставку. Між іншим, процентна ставка, яка складає 46,8%, не змінювалася. Щодо тверджень недопустимості розрахунку заборгованості, то вони є необґрунтованими, на підтвердження вірності розрахунку банк надає банківську виписку, яка є первинним бухгалтерським документом. Відповідач останній платіж за кредитом здійснила 13 листопада 2018 року в розмірі 1000 грн (це є даними про визнання нею свого боргу), чим перервала перебіг позовної давності, і він почав свій новий відлік саме з цієї дати. Отже, позивачем не був пропущений строк позовної давності. Варто зазначити, що компенсацією є неустойка (штраф, пеня). В зазначеній структурі боргу розмір пені (1450,00 грн) є значно менший ніж 50% від суми основної заборгованості (тіла кредиту у розмірі 13590,24 грн та процентів у розмірі 16873,42 грн).

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, у відповіді на відзив зазначив дані про необхідність розгляду справи за відсутності представника позивача, повне підтримання позову. Аналогічні за своєю сутністю відомості були доведені до відома суду у позовній заяві представником позивача за довіреністю ОСОБА_4 , яким підписано позовну заяву, на основі котрої було відкрите провадження у даній цивільній справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, направила в суд свого представника – адвоката Козлова Володимира Васильовича.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Козлов Володимир Васильович, позов не визнав повністю та просив відмовити в задоволенні позову по суті з мотивів, наведених у вказаному вище відзиві відповідача. Зробив у судовому засіданні усну заяву щодо спливу позовної давності у частині стягнення заборгованості за пенею.

Суд, вислухавши представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних обставин.

Судом з`ясовано, що між позивачем та відповідачем виникло зобов`язання, яке підтверджується даними копії письмового кредитного договору від 09 жовтня 2015 року (а. с. 7-13), згідно якого кредитодавець (позивач, акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК») зобов`язався надати грошові кошти (кредит) позичальникові (відповідачеві ОСОБА_1 ) у розмірі та на умовах, встановлених договором. Відповідач ОСОБА_1 не виконала умови вказаного кредитного договору, порушивши пункт 2.1.1.5.5 Умов, на яких базуються договірні зобов`язання сторін (а. с. 9), своєчасно не повернувши за договором кошти банку, внаслідок чого на підставі ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України позов слід задовольнити, але з урахуванням позовної давності, на застосуванні якої наполягав представник відповідача у судовому засіданні.

Зокрема, у зв`язку з порушенням виконання зобов`язань за кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 станом на 06 вересня 2020 року має прострочену заборгованість у розмірі 31913 гривень 66 копійок, яка складається з наступного: 13590 гривень 24 копійки – заборгованість за кредитом; 16873 гривні 42 копійки – заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1450 гривень 00 копійок – пеня. Це загалом підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а. с. 5-6).

Як видно із вказаного, поряд з позовними вимогами за позовом про стягнення заборгованості за кредитом і процентами за користування кредитом, позивачем також заявлено вимоги про стягнення заборгованості за пенею.

Представник позивача, адвокат Козлов В. В., у судовому засіданні заявив про застосування позовної давності у частині стягнення заборгованості за пенею.

Відповідно до правил ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право через захист його судом.

Статтею 257 Цивільного кодексу України установлена загальна позовна давність – три роки, а п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимоги про стягнення пені чи штрафу установлена спеціальна позовна давність – один рік.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Виходячи із приписів наведених норм права та викладених вище обставин справи, суд переконаний, що перебіг позовної давності за вимогами на підставі кредитного договору розпочався з дня, наступного за строком останнього платежу за кредитом, який було здійснено 13 листопада 2018 року (про що свідчать дані розрахунку заборгованості за кредитним договором, а. с. 6 на звороті).

Таким чином, позовна давність для стягнення заборгованості за кредитом і процентами за користування кредитом у даній справі спливатиме після 13 листопада 2021 року, а для пені – після 13 листопада 2019 року.

Втім, позивач, акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», звернувся до суду з позовом 04 жовтня 2020 року (згідно штампу на конверті, в якому надійшли до суду матеріали позову (конверт на а. с. 20)), тобто з пропуском позовної давності для вимог щодо стягнення пені.

З огляду на викладене, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача ОСОБА_1 за позовом суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 30463 гривні 66 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 13590 гривень 24 копійки та 16873 гривні 42 копійки заборгованості за процентами за користування кредитом, а у стягненні 1450 гривень 00 копійок заборгованості за пенею відмовити за пропуском позовної давності.

Ухвалюючи рішення на користь позивача, суд відхиляє наведені вище доводи сторони відповідача, викладені як у відзиві, так і висловлені у судовому засіданні (окрім необхідності застосування позовної давності щодо нарахованої пені), адже відповідачем та її представником не спростовано ті обставини, що відповідач отримала кошти від позивача в саме кредит, позаяк за характером правовідносин між сторонами банк не міг видати позивачеві кредит безпроцентно, фактами сплати коштів на погашення заборгованості перед позивачем відповідач визнавала сутність заборгованості перед позивачем, більш виважений чи будь-який взагалі інший розрахунок заборгованості на противагу наявному розрахунку позивача, який лише критикує сторона відповідача, але не спростовує його конкретними даними та доказами, стороною відповідача суду не надано. Позивач надав суду виписку по картковому рахунку відповідача (а.с. 62-64), що суд сприймає як достатній доказ підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів від позивача. Крім цього, суд вважає слушними посилання позивача, викладені у відповіді на відзив (а.с. 60 на звороті), де зауважено, що для уникнення сумнівів щодо використання Умов та Правил надання банківських послуг, слід зважати на позиції Верховного Суду щодо природи даних відносин та дійсності Умов, що викладені в постанові Верховного Суду від 09.07.2018 року по справі №202/19403/13-ц, постанові Верховного Суду від 18.04.2018 року по справі №705/6051/15-ц та постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі №265/7652/15-ц. Через це суд переконаний, що підстав для беззастережної відмови у позові, в тому числі шляхом повного застосування позовної давності (про її застосування з посиланнями на закон аргументи зазначені вище) не тільки до пені, але й до всієї решти заборгованості, немає.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» частину сплаченого при подачі позову судового збору в сумі 2006 гривень 49 копійок пропорційно до розміру суми задоволених позовних вимог (2102 (сплачено судового збору) х 95,4565% (відсоток задоволених позовних вимог від заявлених) = 2006,49).

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Усну заяву у судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 щодо спливу позовної давності у частині стягнення заборгованості за пенею – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» 30463 (тридцять тисяч чотириста шістдесят три) гривні 66 копійок заборгованості станом на 06 вересня 2020 року за кредитним договором № SAMABWFC00000203574 від 09 жовтня 2015 року.

В решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» частину оплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2006 (дві тисячі шість) гривень 49 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до суду апеляційної інстанції через Семенівський районний суд Чернігівської області.

Учасники справи:

Позивач: акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: вулиця Батумська, 11, місто Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Дата складення повного рішення – 19.03.2021.

Суддя: О. І. Гнип