Рішення № 95663207, 19.03.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3259/2020 Справа № 490/9391/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Дудник Г.С.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2019 року представник позивача звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на користь позивача кошти в сумі 16 768,40 грн. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) по АДРЕСА_1 . В обгрунтування позову посилається на те, що з 24.07.2017 року по 13.12.2017 року відповідачем було набуто речове право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 , які розташовані на земельній ділянці загальною площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) по АДРЕСА_1 . Поряд з цим, з дати набуття права власності відповідачем не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) для обслуговування нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 , чим порушені права ММР як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2019 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.

Заочним рішеннім від 13 квітня 2020 року Центрального районного суду м. Миколаєва позов було задоволено.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва під головуванням судді Гуденко О.А. від 02.07.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Заочне рішення від 13 квітня 2020 року по справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів - скасовано та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представникм відповідача надані заперечення проти позову , в яких зазначає про необгрунтованість позовних вимог щодо зазаначеної земельної ділянки, що підтверджується рішеннями судів господарської юрисдикції у справі № 915/2201/19. Так, позивачем не доведено обставин , на які він посилається в позовній заяві в частині заміни сторони в договрі оренди землі, враховуючи, що характеристики об`єкта нерухомості, який набутий відповідачем, а саме адреса- ен відповідають характеристикам об`єкта нерухомості, який є предметом договру оренди. Не додано правовстановлюючий документ щодо відчуження об`єкту нерухомості (акт прийому-передачі) , на підставі якого можливо б було встановити обставини, необхідні для застосування положень ч.1,2 ст. 120 ЗК України (виділ частини земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, у в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номеру). Так, відповідач є власником нежитлових приміщень, розташованих в чотирьохповерховому будинку (літера А-4) за адресою АДРЕСА_2 . Отже твердження позивача, що належні відповідачу з 24.04.2017 по 12.12.2017 року нежитлові приміщення загальною площею 725,4 кв.м. по АДРЕСА_2 , розташовані на земельній ділянці, площею 808 кв.м. по АДРЕСА_1 не підтверджено алежними доказами. Тобто, відсутній об`єкт справляння орендної плати.

Представник позивача ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність та задвольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Пересунько Р.В, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, врахувати позицію, викладену у запереченнях та відсутність доказів , що земельна ділянка не була сформована відповідно до вимог ст. 79-1 ЗК України. Просив врахувати позицію господарського суду у справі № 915/2201/19.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що пунктом 43 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради від 27.10.2004 року № 24/13 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 808 кв.м., у тому числі 443 кв.м. під капітальною забудовою, 365 кв.м. під проходами та проїздами, зарахувавши її до земель змішаного використання (землі господарського призначення та комерційного використання0, для обслуговування будівель та споруд по АДРЕСА_1 та надано акціонерному банку «Укоопспілка» в оренду на 15 років із співвласниками будівель земельну ділянку площею 808 кв.м. для обслуговування приміщень Миколаївської філії акціонерного банку «Укоопспілка» по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення було укладено договір оренди землі від 01.04.2005 року № 3074, за яким товариству передано зі співвласниками майна в оренду на 15 років земельну ділянку площею 808 кв.м. для обслуговування приміщень Миколаївської філії акціонерного банку «Укоопспілка» по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди в оренду передається із співвласниками земельна ділянка загальною площею 808 кв.м, у тому числі 443 кв.м під капітальною забудовою, 365 кв.м під проходами, проїздами, з визначенням ідеальної частки АБ "Укоопспілка"47/100 від земельної ділянки площею 808 кв.м., що складає 380 кв.м, без права передачі її в суборенду.

Відповідно до п. 3.1 Договору він діє протягом 15 років з дати прийняття рішення, тобто до 27.10.2019. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Матеріали справи не містять відомостей щодо продовження договору після спливу строку його дії.

Відповідно до п. 4.2 Договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку (380 кв.м) встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки.

Договір оренди посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвою Н.П. 15.03.2005 року за реєстровим №1209 та зареєстровано в Миколаївській міській раді у книзі записів договорів оренди землі 01.04.2005 року за №3074.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.04.2005 року акціонерний банк «Укоопспілка» прийняло в оренду зазначену земельну ділянку для обслуговування приміщень Миколаївської філії акціонерного банку «Укоопспілка» по АДРЕСА_1 , які належали товариству на праві власності.

29.10.2008 року сторонами підписано договір про зміни до Договору оренди, відповідно до якого пункт 4.2 Договору оренди викладено в наступній редакції: "з 01.01.08 річна орендна плата за земельну ділянку (380 кв.м) встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки".

Відповідно до рішення виконавчого комітету ММР № 334 від 23.03.2012 року "Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради" , п. 22 47/100 частини нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , яка належить ПАТ "АБ"Укркоопспілка" , договір оренди землі від 01.04.05 № 3074, надано нову адресу : АДРЕСА_2 .

Згідно інформаційної довідки №185627115 від 22.10.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 17-26) право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (складається з 1-ї основної будівлі загальною площею 1502,4 кв.м) зареєстровано за:

53/100 - належить Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні ММУ УМВС України в Миколаївській області; форма власності - загальнодержавна; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 23.05.2003 року; право власності зареєстровано 23.05.2003;

47/100 - належить АБ "Укоопспілка"; форма власності - колективна; підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу №29 від 10.09.2003; право власності зареєстровано 06.10.2003.

ОСОБА_1 був є власником нежитлових приміщень загальною площею 725,4 кв.м, що розташовані за адресою, а саме: АДРЕСА_2 ; право власності зареєстровано 24.07.2017 року привтаним нотаріусом Київського МНО Мартиненко В.О. на підставі договору купівлі-продажу № 744 від 24.07.2017 року. 13.12.2017 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О.М. внесено запис про принення правав власності .

За такого, твердження позивача про те, що нерухоме майно, розташоване по АДРЕСА_2 , набуте ОСОБА_1 у вказаний строк, розташоване на земельній ділянці загальною площею 808 кв.м (ідеальна частка складає 380 кв.м) по АДРЕСА_1 і до нього, як до правонаступника майна, перейшло зобов`язання сплачувати орендну плату за договором оренди землі №3074 з 13.12.2017 є підставним, оскільки підтверджується п. 22 рішення виконавчого комітету ММР № 334 від 23.03.2012 року "Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради" щодо надання 47/100 частини нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , яка належить ПАТ "АБ"Укркоопспілка" , договір оренди землі від 01.04.05 № 3074,нової адреси : АДРЕСА_2 .

Отже, з 24.07.2017 року по 13.12.2017 року відповідачем було набуто речове право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_2 , які розташовані на земельній ділянці загальною площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) по АДРЕСА_1 (4/1).

З дати набуття права власності відповідачем не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) для обслуговування нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 , чим порушені права ММР як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що підтверджується листом МУ ГУ ДФС у Миколаївській області № 414/9/14-29-50-05.

Листом від 23.04.2019 року позивач запросив відповідача на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яке призначалося на 14.05.2019 об 11-00 год. , до цього направивши йому листа від 29.11.2018 року з пропозицію сплатити плату за оренду земельної ділянки у визначеному розмірі добровільно.

14.05.2019 комісія з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, до складу якої увійшли голова комісії - заступник міського голови ОСОБА_3 та члени комісії: начальник управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради ОСОБА_4 ; начальник відділу інженерно-геодезичного забезпечення міста Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради ОСОБА_5 ; заступник директора департаменту фінансів - начальник відділу планування, аналізу доходів та податкової політики департаменту фінансів Миколаївської міської ради Нікітенко Л.М.; головний спеціаліст відділу судової роботи юридичного департаменту Миколаївської міської ради ОСОБА_6 ; начальник відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_7 , вирішила визначити розмір збитків, нанесених Миколаївській міській раді ОСОБА_1 у зв`язку з несплатою за користування земельною ділянкою у період з 24.07.2017 до 13.12.2017 в сумі 16768,40 грн. Зазначене рішення оформлене актом від 14.05.2019 року .

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №766 від 12.07.2019 "Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" затверджено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 14.05.2019 про визначення розміру збитків, нанесених Миколаївській міській раді, в тому числі ОСОБА_1 у зв`язку з безоплатним використанням земельної ділянки площею 808 кв.м (ідеальна частка землекористування складає 380 кв.м) для обслуговування нерухомого майна по АДРЕСА_1 у період з 24.07.2017 до 13.12.2017 , у розмірі 16768,40 грн (підпункт 1.5 пункту 1).

07.08..2019 позивач надіслав на адресу відповідача супровідний лист з пропозицією сплатити збитки за використання земельної ділянки для обслуговування нерухомого майна у період з 24.07.2017 до 13.12.2017 у розмірі 16768,40 грн. із зазначенням реквізитів для сплати. До листа долучено акт комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та витяг з рішення виконкому Миколаївської міської ради від 12.07.2019 №766 .

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди та зобов`язання сплачувати за землю виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно з пунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За правилами пункту 287.7 статі 287 Податкового кодексу України, у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Чч. 1, 2 ст .120 ЗК України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Вказана норма закріпила загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду.

Статтями 125 і 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За частиною 3 статті 7 ЗУ «Про оренду землі», до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Поряд з цим, у Постанові ВСУ від 12.09.2017 року по справі № 21-3078а16 зазначено, що до нового власника об`єкта нерухомості переходить і обов`язок зі сплати орендної плати на земельну ділянку, на якій розташоване набуте ним майно, незалежно від змін до договору оренди, або підписання нового договору.

Постановою ВСУ від 31.01.2018 року у справі № 825/308/17 встановлено, що невнесення змін до договорів оренди земельних ділянок щодо особи орендаря не має значення, оскільки, придбавши нерухомість, її новий власник фактично автоматично стає новим орендарем земельної ділянки, на якій вона розташована, а відтак він і набуває обов`язку зі сплати орендної плати з моменту державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно пункту «е» ч. 1 ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Тобто, у зв`язку із правомірним набуттям відповідачем права власності на нерухомість, то в силу положень ЗК України у нього, як у власника нерухомого майна, виник обов`язок з оформлення відповідного речового права на землю та сплати за користування за землю.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

У відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, 12.07.2019 року виконавчий комітет ММР прийняв рішення про затвердження актів з визначення та відшкодування збитків власника землі та землекористувачам від 14.05.2019 року про визначення розміру збитків, нанесених відповідачем в зв`язку з безоплатним використанням земельної ділянки площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) для обслуговування нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 у період з 24.07.2017 року до 13.12.2017 року, у розмірі 16 768,40 грн.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Так, як зазначає представник відповідача, відповідно до абзаців 1, 2 ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом з 24.07.2017 до 13.12.2017 року - період реєстрації відповідачем права власності на нежитлові приміщення загальною площею 725,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ) істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Проте такі заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки правомірність правочину презюмується ( ст. 204 ЦК України), доказів того, що договір купівлі-продажу , за яким ОСОБА_1 , набув право власності на вказану нежитлову будівлю, визнаний недійсним - суду не надано. А сам факт недотримання вищевказаних умов ст.120 ЗК України при його укладенні не свідчить про неправомірінсть набуття власником нерухомості права користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Отже, вчинення відповідачем протиправних дій у вигляді безкоштовного використання земельної ділянки, свідчить про порушення законних інтересів та прав територіальної громади м. Миколаєва, в особі якої виступає ММР.

Таким чином, позивачу нанесено збитки у вигляді несплати орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 380 кв.м., що за період з 24.07.2017 року до 13.12.2017 року складає сумі 16 768,40 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 259-265,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення коштів за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради 16 768 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за безоплатне користування земельною ділянкою площею 808 кв.м. (ідеальна частка складає 380 кв.м.) по АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської міської ради судовий збір у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

позивач: Миколаївська міська рада, 54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 26565573;

відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 19 березня 2021 року.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО