Ухвала суду № 95661677, 18.03.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3281/18

провадження 1-кп/462/46/21

У Х В А Л А

18 березня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Пилип`юк Г.М.

з участю секретаря Дмитрук Р.-А.Р.

прокурора Брилінського М.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бенцарука Р. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора Брилінського М.Є. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120118140060001883 від 26.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України,

встановив:

В провадженні Залізничного районного суду м. Львова в судді Пилип`юк Г.М. з 01.06.2018 року перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120118140060001883 від 26.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурор Брилінський М.Є. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Разом із клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 надійшло клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 17.03.2021 року задоволено.

17.03.2021 року обвинуваченого на підставі вказаної ухвали затримано і 18.03.2021 року доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор покликається на те, що в ході досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених ч.ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме про можливість обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 02.12.2020 р. звільнений з-під варти в залі суду, у зв`язку із відбуттям таким покарання, призначеного вироком Залізничного районного суду м. Львова від 25.06.2020, періодично не з`являвся та продовжує не з`являтися у судові засідання, без поважних причин, через що, неодноразово оголошувався привід такого, ухвалами від 25.10.2019 р. та 25.02.2021 р. оголошувався в розшук, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відносно нього перебувають провадження у Франківському та Галицькому районних судах м. Львова., може впливати на потерпілу та свідків, шляхом їх залякування та спонукання щодо зміни показів, так як, на заклики потерпілої припинити протиправні дії останній не зважав та намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, однак був затриманий сторонніми особами. Окрім цього наявні обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення кримінального правопорушення, відсутність постійного місця працевлаштування, що свідчить про те, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Бенцарук Р. А. проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що доводи сторони обвинувачення на підтвердження обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою є безпідставними, тому просять застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доводи сторінкримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, обвинувачений отримав у строк, передбачений ч.2 ст.184 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 25.06.2020 року обвинувачений був засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15-ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 02.12.2020 року прийнято відмову захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Бенцарука Р.А. від апеляційної скарги на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25.06.2020 року щодо ОСОБА_1 та провадження по даній скарзі закрито. ОСОБА_1 звільнено з-під варти в залі суду у зв`язку із відбуттям таким покарання. Однак обвинувачений після звільнення з місця попереднього ув`язнення продовжує не з`являтися у судові засідання без поважних причин, через що неодноразово оголошувався привід такого, який залишався не виконаним, у зв`язку із відсутністю обвинуваченого за місцем реєстрації та фактичного проживання. Обвинувачений двічі оголошувався у розшук судом у зв`язку із неявкою в судові засідання та невиконанням приводів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини мають місце і підтверджуються на цьому етапі достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.

Так, суд враховує специфіку злочину, за яким оголошено підозру, конкретні обставини, мотиви, час і місце, спосіб скоєння такого та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк до 6 років, а також бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно не працевлаштований, не має постійного законного джерела доходів.

Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення злочину, вважаю, що можливість того, що обвинуввачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі та будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання за вчинене, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи наведені обставини, реально існує.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена в судовому засіданні слідчим та прокурором.

Аналіз наведеного дає підстави суду дійти висновку, що в даному випадку суспільний інтерес в триманні обвинуваченого під вартою, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості, томудля запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні та доведені стороною обвинувачення в судовому засіданні, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, клопотання слід задовольнити та обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає строк дії ухвали у шістдесят днів, тобто, з врахування його затримання 17.03.2021 року до 15.05.20021 року включно.

Щодо альтернативного визначення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 186 КК України, що згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Водночас, згідно з ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого ст.ст. 255-255-3 КК України.

Таким чином, альтернативне не визначення розміру застави є правом суду, а таке рішення приймається із врахуванням наявних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та сукупності всіх обставини, визначених ст. 178 КПК України.

Суд враховує, що обвинувачений неодноразово судимий, має у м.Львові місце проживання, відсутність даних щодо тілесних ушкоджень потерпілої, не доведеності виняткових обставин для безальтернативного тримання підозрюваного під вартою, а тому вважає, що обвинуваченому слід визначити альтернативну заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100 грн.

Крім цього, при внесенні застави, вважаю, що слід покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, що забезпечить дієвість кримінального провадження, процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України,

постановив:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого у кримінальному провадженні № 12018140060001883 від 26.05.2018 рокуОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали до 15.05.2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 68100 грн., яку обвинувачений або заставодавець мають право внести у будь-який момент на депозитний рахунок для внесення застави(UA598201720355219002000000757; отримувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, ЄДРПОУ 26306742; банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою;

2)не відлучатися із м.Львова без дозволу судузалежно від стадії кримінального провадження;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками;

5)здати, за наявності, на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо обвинувачений ОСОБА_1 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г.М.